Рішення № 90695652, 28.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.07.2020Справа № 910/1159/20

За позовомКомунального підприємства «Київжитлоспецекплуатація»до Фізичної особи-підприємця Подрєзова Максима Миколайовича простягнення 35 036,90 грн. Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Гольцова М.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецекплуатація» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Подрєзова Максима Миколайовича про стягнення 35 036,90 грн., з яких: 30 559,13 грн. - заборгованість за оренду плату, 4 041,54 грн. - пені, 436,23 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 22.05.2019 №2985.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 03.03.2020.

У судовому засіданні 03.03.2020 оголошено перерву до 09.04.2020.

Однак, з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, судове засідання призначене на 09.04.2020 не відбулось.

Ухвалою суду від 12.05.2020 призначено на 07.07.2020.

У судовому засіданні 07.07.2020 судом відкладено розгляд справи на 28.07.2020.

Судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 04213, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд. 42, кв. 248.

В матеріалах справи наявний витяг з офіційного відстеження «Укрпошта» з якого вбачається, що відповідач отримав кореспонденцію суду 02.03.2020.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, а тому у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України спір у даній справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

ВСТАНОВИВ:

Між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого/органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - орендодавцем та фізичною особою-підприємцем Подрєзовим Максимом Миколайовичем - орендарем, а також КП «Київжитлоспецексплуатація» (підприємством- балансоутримувачем) було укладено договір від 22.05.2019 № 2985 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Відповідно до договору № 2985 передається в оренду фізичній особі- підприємцю Подрєзову Максиму Миколайовичу нежилі приміщення загальною площею 55,30 кв. м, в т. ч. на 1 поверсі - 0,30 кв. м, на 2 поверсі - 55,00 кв. м в будинку № 6 літер А на вул. Йорданській у м . Києві .

Відповідно до п. 9.1 договору № 2985 строк дії договору встановлено з 22.05.2019 до 20.05.2022 року.

Відповідно до тристоронього акта приймання-передачі від 22.05.2020 орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування на підставі договору оренди приміщення у нежилому будинку, що перебуває на балансі КП «Київжитлоспецексплуатація», загальною площею 55,30 кв. м, в т. ч. на 1 поверсі - 0,30 кв. м, на 2 поверсі - 54,40 кв.м, МЗК - 0,6 кв.м. в будинку № 6 літер А на вул. Йорданській у м. Києві.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що орендна плата з урахуванням її індексації є однією із істотних умов договору оренди.

Частиною третьою статті 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що відповідач зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» орендар за користування об`єкта оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов`язково стягується орендна плата.

Згідно з п.п. 3.1, 3.6 Договору за користування об`єктом оренди Орендар сплачує на рахунок КП «Київжитлоспецексплуатація» орендну плату, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Орендна плата відповідно до пункту 3.2 договору № 2985 за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.7, 4.2.3 вказаного договору відповідач зобов`язаний сплачувати незалежно від наслідків господарської діяльності, своєчасно та в повному обсязі орендну плату щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця за поточний місяць.

Як свідчать матеріали справи, 22.05.2019 відповідач прийняв об`єкт оренди у комплекті та стані, що відповідають умовам договору оренди. Однак, орендну плату в повному обсязі не сплатив, у зв`язку з чим за період з 01.08.2019-31.01.2020 у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 30 559,13 грн.

Пунктом 5.2.2 договору оренди № 2985 передбачено, що підприємство-балансоутримувач (позивач) має право стягнути з орендаря (відповідача) заборгованість з орендної плати та інші збитки, заподіяні ним невиконанням своїх зобов`язань за цим договором, шляхом звернення стягнення на його кошти та майно в порядку, визначеному законодавством України.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, оскільки доказів сплати орендної плати в порядку визначеному умовами договору матеріали справи не містять, позовна вимога про стягнення основного боргу в розмірі 30 559,13 грн. визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 436,23 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або Законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов`язання відповідачем вимагати сплати останнім проценти річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 436,23 грн.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 4 041,54 грн.

Статті 216-218 Господарського кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

За змістом статті 610 ЦК України несплата боржником суми боргу вважається порушенням зобов`язання. А в разі його порушення настають правові наслідки, передбачені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.2 договору № 2985 за несвоєчасну сплату орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплаченої орендної плати за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та визнав правомірним нарахування відповідачеві пені за прострочення зобов`язання зі сплати орендної плати у розмірі 4 041,54 грн., у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 4 041,54 грн. визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 76 - 80, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства «Київжитлоспецекплуатація» задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Подрєзова Максима Миколайовича ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецекплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, ідентифікаційний код 03366500) 30 559 (тридцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 13 коп. основного боргу, 4 041 (чотири тисячі сорок одну) грн. 54 коп. пені, 436 (чотириста тридцять шість) грн. 23 коп. 3% річних та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 31.07.2020

Суддя І.І. Борисенко