Рішення № 90695562, 22.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.07.2020Справа № 910/1527/20

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Свириденко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз"

вул. Київська, буд. 55, м. Коростишів, Житомирська обл., 12501

до Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"

вул. Кловський узвіз, буд. 9/1, м. Київ 21, 01021

про стягнення 859 688,02 грн.

За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (далі - позивач) подало до Господарського суду міста Києва позовну заяву до Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (далі - відповідач) про стягнення 859 688,02 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 позовну заяву Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.

24.02.2020 від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 10.02.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи №910/1527/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.03.2020.

25.03.2020 року судове засідання з розгляду справи не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Лиськова М.О. на лікарняному.

09.04.2020 від Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" надійшов відзив на позовну заяву, в котрому проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав необґрунтованості.

27.04.2020 позивачем подано відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2020 підготовче засідання у справі призначено на 20.05.2020.

Протокольною ухвалою від 20.05.2020 суд ухвалив відкласти підготовче судове засідання на 17.06.2020.

04.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява від приватного акціонерного товариства "КОРОСТИШІВГАЗ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

11.06.2020 ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою суду від 17.06.2020 судом відповідно до статті 185 ГПК України ухвалено закрити підготовче провадження та призначено справу № 910/1527/20 до судового розгляду по суті на 08.07.2020.

08.07.2020 в судове засідання з`явилися представники сторін. Представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував. Судом оголошено перерву в судовому засіданні перед судовими дебатами на 22.07.2020.

22.07.2020 під час судового засідання представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив задовольнити позовні вимоги. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 22.07.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Між ПрАТ «Коростишівгаз» (замовник) та АТ «Укртрансгаз» (оператор) укладено договір №1512000725 від 17 грудня 2015 року на транспортування природного газу.

Згідно умовам пункту 2.1 договору АТ "Укртрансгаз" надає ПАТ "Коростишівгаз" послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а ПАТ "Користишівгаз" сплачує АТ "Укртрансгаз" встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

Відповідно до пункту 2.3. договору до послуг, які можуть бути надані ПАТ "Коростишівгаз" за спірним договором, зокрема, належать послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Згідно пунктів 9.1. та 9.2. договору в разі виникнення у Замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, Замовник зобов`язаний сплатити Оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс Замовника визначається відповідно до Кодексу. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс Замовника.

Відповідно до пункту 9.3 договору базова ціна газу (БЦГ) визначається Оператором ГТС відповідно до Кодексу ГТС. Оператор ГТС визначає базову ціну газу (БЦГ) щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті.

Пунктом 11.4 договору погоджено, що послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора (АТ "Укртрансгаз") на весь обсяг негативного місячного небалансу неврегульованого Замовником (ПАТ "Коростишівгаз") відповідно до Кодексу та Розділу 9 цього Договору.

Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає Замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів (п. 9.4. Договору).

Розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість послуг балансування, яку Замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 9.4 цього Договору, визначається за даними Оператора (п. 9.5. Договору).

Послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого Замовником відповідно до Кодексу та розділу IX цього Договору (п. 11.4. Договору).

Згідно з пунктом 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації (підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об`єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу XII цього Кодексу).

Відповідно до глави 1 Розділу XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов`язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення. При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів). Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом. Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

З матеріалів справи встановлено, що на виконання п. 9,4. і п. 9.5, Договору позивач за травень, червень, вересень, жовтень, листопад, грудень місяці 2017 року, лютий, жовтень, листопад місяці 2018 року сплатив відповідачу вартість послуг балансування на підставі даних відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що після постановлення рішення Верховним Судом в справі № 906/110/18 від 27.03.2019 року за позовом АТ «Укртрансгаз» до ПрАТ «Коростишівгаз» було встановлено, що АТ «Укртрансгаз» неправильно визначав вартість наданих послуг балансування на порушення п. 9.2. Договору та п. 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС. глави 1 Розділу XIV Кодексу ГТС.

Так, згідно пункту 9.2. договору №1512000725 від 17 грудня 2015 року транспортування природного газу, вартість послуг балансування за газовий місяць визначається за формулою:

Вбалансування = БЦГ х К х QБГ, де

БЦГ - базова ціна газу.

QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування,

К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1 (пункт 9.2. договору).

Позивачем вказується, що перевіркою розрахунків з АТ «Укртрансгаз» за надані послуги балансування за травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року та лютий, листопад 2018 року встановлено, що оператор завищував вартість послуг балансування.

Всупереч наведеним нормам Кодексу ГТС та п. 9.2. Договору №1512000725 від 17 грудня 2015 року, за твердженням позивача, оператор завищував коефіцієнт компенсації при визначенні розміру небалансу до 1,2 при фактичному в « 1».

Так, обсяг місячного небалансу ПрАТ «Коростишівгаз» у травні місяці 2017 року оператором визначено на 371087,16 гри. з застосуванням коефіцієнта компенсації 1,2.

22.08.2017 року замовником сплачено оператору 371 087,16 грн, відповідно до одностороннього акту №05-17-1512000725-БАЛАНС відповідача.

Фактично в мережі ПрАТ «Коростишівгаз» прийнято, згідно зведеного акту приймання-передачі природного газу з Оператором ГТС та від суміжних Операторів ГРМ - 853,779 тис. куб.м. і розподілено споживачам.

Місячний небаланс, визначений відповідачем, склав 41,835 тис.куб.м., що становить 41,835 х 100% : 853,779 = 4,9 відсотки і тому коефіцієнт компенсації' становить « 1». Тому вартість послуг балансування повинна становити 371087,16 : 1,2 = 309239,30 грн.

Надлишково оператором нараховано, а замовником сплачено 371087,16 - 309239,30 = 61847,86 грн.

Зазначене стверджується актом №05-17-1512000725-БАЛАНС від 31.05.2017, додатком до акту №05-17-1512000725-БАЛАНС від 31.05.2017 розрахунок вартості послуг балансування, рахунком №05-17-1512000725-БАЛАНС від 31.05.2017, зведеним актом приймання-передачі природного газу за травень місяць 2017 року від 01,06.2017, платіжним дорученням №820176 від 22.08.2017, спільним протоколом рішенням про організацію взаєморозрахунків від 21.06.2017 р. №2993/у.

Обсяг місячного небалансу ПрАТ «Коростишівгаз» у червні місяці 2017 року оператором визначено на 48 827,62 грн. з застосуванням коефіцієнта компенсації 1,2.

31.07.2017 року замовником сплачено оператору 48 827,62 грн. відповідно до одностороннього акту №06-17-1512000725-БАЛАНС відповідача.

Фактично в мережі ПрАТ «Коростишівгаз» прийнято, згідно зведеного акту приймання-передачі природного газу з Оператором ГТС та від суміжних Операторів ГРМ - 600,882 тис. куб.м. і розподілено споживачам.

Місячний небаланс, визначений відповідачем, склав 5,740 тис.куб.м., що становить 5,740 х 100 : 600,882 = 0,96 відсотки і тому коефіцієнт компенсації становить « 1». Тому вартість послуг балансування повинна становити 48827,62 грн. : 1,2 = 40689,68 грн.

Надлишково оператором нараховано, а замовником сплачено 48827,62 грн. - 40 689,68 грн.= 8137,94 грн.

Зазначене стверджується актом №06-17-1512000725-БАЛАНС від 30.06.2017, додатком до акту №06-17-1512000725-БАЛАНС від 30.06,2017 розрахунок вартості послуг балансування, рахунком №06-17-1512000725-БАЛАНС від 30.06.2017, зведеним актом приймання-передачі природного газу за червень місяць 2017 року від 01.07.2017, платіжним дорученням №820177 від 27.07.2017, спільним протоколом рішенням про організацію взаєморозрахунків від 20.07.2017 №3138/у.

Обсяг місячного небалансу ПрАТ «Коростишівгаз» у серпні місяці 2017 року оператором визначено на 233255,47 грн» з застосуванням коефіцієнта компенсації 1,2»

04.12.2017 року платіжним дорученням №820181 сплачено 46210,11 грн.

28.02.2018 платіжним дорученням №2 сплачено 187045,36 грн.

Всього за даними платіжними дорученнями за надані послуги з балансування замовником сплачено оператору 233255,47 грн. відповідно до одностороннього акту №08-17-1512000725-БАЛАНС відповідача.

Фактично в мережі ПрАТ «Коростишівгаз» прийнято, згідно зведеного акту приймання-передачі природного газу з Оператором ГТС та від суміжних Операторів ГРМ - 534,719 тис. куб.м. і розподілено споживачам.

Місячний небаланс, визначений відповідачем, склав 26,036 тис.куб.м., що становить 26,036 х 100 : 534,719 тис.куб.м. = 4,87 відсотки і тому коефіцієнт компенсації становить « 1». Тому вартість послуг балансування повинна становити 233255,47 грн. : 1,2 =194 379,56 грн.

Надлишково оператором нараховано, а замовником сплачено 233255,47 грн. -194 379,56 грн. = 38875,91 грн.

Зазначене стверджується актом №06-17-1512000725-БАЛАНС від 31.08.2017, додатком до акту №06-17-1512000725-БАЛАНС від 31.08.2017 розрахунок вартості послуг балансування, рахунком №06-17-1512000725-БАЛАНС від 31.08.2017, зведеним актом приймання-передачі природного газу за серпень місяць 2017 року від 01.09.2017, платіжним дорученням №820181 від 04.12.2017, платіжним дорученням № 2 від 28.02.2018, спільним протоколом рішенням про організацію взаєморозрахунків від 23.11.2017 №4098/у.

Обсяг місячного небалансу ПрАТ «Коростишівгаз» у вересні місяці 2017 року оператором визначено на 332555,11 грн. з застосуванням коефіцієнта компенсації 1,2,

28.02.2018 платіжним дорученням №2 сплачено 332555,11 грн. відповідно до одностороннього акту №09-17-1512000725-БАЛАНС відповідача.

Фактично в мережі ПрАТ «Коростишівгаз» прийнято, згідно зведеного акту приймання-передачі природного газу з Оператором ГТС та від суміжних Операторів ГРМ - 685,148 тис. куб.м. і розподілено споживачам.

Місячний небаланс, визначений відповідачем, склав 33,852 тис. куб.м., що становить 33,852 тис. куб.м. х 100 : 685,148 тис. куб.м. = 4,94 відсотки, що становить коефіцієнт компенсації становить « 1». Тому вартість послуг балансування повинна становити 332555,11 грн. : 1,2 = 277 129,26 грн.

Надлишково оператором нараховано, а замовником сплачено 332555,11 грн. - 277 129,26 грн. = 55425,85 грн.

Зазначене стверджується актом №09-17-1512000725-БАЛАНС від 30.09.2017, додатком до акту №09-17-1512000725-БАЛАНС від 30.09.2017 розрахунок вартості послуг балансування, рахунком №09-17-1512000725-БАЛАНС від 30.09.2017, зведеним актом приймання-передачі природного газу за вересень місяць 2017 року від 01.10.2017.

Обсяг місячного небалансу ПрАТ «Коростишівгаз» у жовтні місяці 2017 року оператором визначено на 372098,95 грн, з застосуванням коефіцієнта компенсації 1,2.

28.02.2018 платіжним дорученням № 2 сплачено 372098,95 грн. відповідно до одностороннього акту ЛГ2І0-17-1512000725-БАЛАНС відповідача.

Фактично в мережі ПрАТ «Коростишівгаз» прийнято, згідно зведеного акту приймання-передачі природного газу з Оператором ГТС та від суміжних Операторів ГРМ- 1703,229 тис. куб.м. і розподілено споживачам.

Місячний небаланс, визначений відповідачем, склав 38,672 тис .куб.м., що становить 38,672 тис.куб.м. х 100 : 1703,229 тис.куб.м. = 2,27 відсотки, що становить коефіцієнт компенсації становить « 1». Тому вартість послуг балансування повинна становити 372 098,95 грн. : 1,2 = 310 082,46 грн.

Надлишково оператором нараховано, а замовником сплачено 372098,95 грн. - 310 082,46 грн. = 62016,49 грн.

Зазначене стверджується актом №10-17-1512000725-БАЛАНС від 31.10.2017, додатком до акту №10-17-1512000725-БАЛАНС від 31.10.2017 розрахунок вартості послуг балансування, рахунком №10-17-1512000725-БАЛАНС від 31.10.2017, зведеним актом приймання-передачі природного газу за жовтень місяць 2017 року від 01.11.2017, спільним протоколом рішенням про організацію взаєморозрахунків від 23.11.2017 №4094/у.

Обсяг місячного небалансу ПрАТ «Коростишівгаз» у листопаді місяці 2017 року оператором визначено на 808203,31 грн. з застосуванням коефіцієнта компенсації 1,2.

28.02.2018 платіжним дорученням №2 сплачено 808203,31 грн. відповідно до одностороннього акту №11-17-1512000725-БАЛАНС відповідача.

Фактично в мережі ПрАТ «Коростишівгаз» прийнято, згідно зведеного акту приймання-передачі природного газу з Оператором ГТС та від суміжних Операторів ГРМ - 2493,704 тис. куб.м. і розподілено споживачам.

Місячний небаланс, визначений відповідачем, склав 77,248 тис. куб.м., що становить 77,248 тис. куб.м. х 100 і 2493,704 тис. куб.м. = 3,10 відсотки, що становить коефіцієнт компенсації становить « 1». Тому вартість послуг балансування повинна становити 808203,31 грн. : 1,2 = 673 502,76 грн.

Надлишково оператором нараховано, а замовником сплачено 808203,31 грн. - 673 502,76 грн. = 134700,55 грн.

Зазначене стверджується актом №11-17-1512000725-БАЛАНС від 30.11.2017, додатком до акту №11-17-1512000725-БАЛАНС від 30.11.2017 розрахунок вартості послуг балансування, рахунком №11-17-1512000725-БАЛАНС від 30.11.2017 , зведеним актом приймання-передачі природного газу за листопад місяць 2017 року від 01.12.2017, спільним протоколом рішенням про організацію взаєморозрахунків від 20.12.2017 №4665/у.

ПрАТ «Коростишівгаз» у грудні місяці 2017 року оператором визначено на 213300,70 грн. з застосуванням коефіцієнта компенсації 1,2.

26.03.2018 платіжним дорученням №6 позивачем сплачено оператору 213 300,70 грн, відповідно до одностороннього акту № 12-17-1512000725-БАЛАНС відповідача.

Фактично в мережі ПрАТ «Коростишівгаз» прийнято, згідно зведеного акту приймання-передачі природного газу з Оператором ГТС та від суміжних Операторів ГРМ - 2988,37 тис. куб.м. і розподілено споживачам.

Місячний небаланс, визначений відповідачем, склав 19,326 тис. куб.м., що становить 19,326 тис. куб.м. х 100 : 2988,37 тис. куб.м, = 0,65 відсотка, що становить коефіцієнт компенсації становить « 1». Тому вартість послуг балансування повинна становити 213300,70 грн. : 1,2 = 177 750,58 грн.

Надлишково оператором нараховано, а замовником сплачено 213300,70 грн. - 177 750,58 грн. = 35550,12 грн.

Зазначене стверджується актом №12-17-1512000725-БАЛАНС від 31.12.2017, додатком до акту №12-17-1512000725-БАЛАНС від 31.12.2017 розрахунок вартості послуг балансування, рахунком №12-17-1512000725-БАЛАНС від 31,12.2017, зведеним актом приймання-передачі природного газу за листопад місяць 2017 року від 01.01.2018, платіжним дорученням №6 від 26.03.2018.

Таким чином, за твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, за 2017 рік надлишково оператором нараховано, а замовником сплачено 61847,36 грн. + 8137,94 грн. + 38375,91 грн» + 55425,85 грн. + 62016,49 грн. + 134700,55 грн, + 35550,12 грн. = 396 554,72 грн.

Обсяг місячного небалансу ПрАТ «Коростишівгаз» у лютому місяці 2018 року оператором визначено на 507077,80 грн. з застосуванням коефіцієнта компенсації 1,2.

27.04.2018 платіжним дорученням №9 позивачем сплачено оператору 507 077,80 грн. відповідно до одностороннього акту №02-18-1512000725-БАЛАНС відповідача.

Фактично в мережі ПрАТ «Коростишівгаз» прийнято, згідно зведеного акту приймання-передачі природного газу з Оператором ГТС та від суміжних Операторів ГРМ - 3271,589 тис. куб.м. і розподілено споживачам.

Місячний небаланс, визначений відповідачем, склав 39,81 тис. куб.м., що становить 39,81 тис. куб.м. х 100 : 3271,589 тис. куб.м. = 1,22 відсотка, що становить коефіцієнт компенсації становить « 1». Тому вартість послуг балансування повинна становити 507077,80 грн. : 1,2 = 442564,83 грн.

Надлишково оператором нараховано, а замовником сплачено 507077,80 грн. - 442564,83 грн. = 84 512,97 грн.

Зазначене стверджується актом №02-18-1512000725-БАЛАНС від 28.02.2018, додатком до акту №02-18-1512000725-БАЛАНС від 28.02.2018 розрахунок вартості послуг балансування, рахунком №02-18-1512000725-БАЛАНС від 28.02.2018, зведеним актом приймання-передачі природного газу за лютий місяць 2018 року від 01.03.2018, платіжним дорученням №9 від 27.04.2018.

Таким чином, за 2017 рік і 2018 рік надлишково оператором нараховано, а замовником сплачено 61847,86 грн. + 8137,94 грн, + 38875,91 грн. + 55425,85 грн, + 62016,49 грн, + 134700,55 грн. + 35550,12 грн. + 84512,97 грн. = 481067,69 грн.

17.10.2017 за №146/1 відповідачу було надіслано лист щодо неправильного застосування коефіцієнта компенсації 1.2 при визначенні вартості послуг балансування на який відповіді отримано не було.

06.12.2017 за №175/1 відповідачу було надіслано претензію з цих питань,

В задоволенні претензії позивача було відмовлено згідно відповіді від 20.12.2017.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 договору транспортування оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі. Послуги надаються на умовах, визначених у кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених договором. Як вбачається із преамбули до Договору, його укладено у відповідності до Закону України "Про ринок природного газу" та кодексу ГТС.

Згідно з п. 5 розділу 1 глави І Кодексу ГТС:

алокація - віднесення оператором газотранспортної системи обсягу природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників;

договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги);

замовник послуг зберігання - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору з оператором газосховища замовляє надання послуги зі зберігання (закачування, відбору) природного газу;

замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування);

місячна номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом місяця в розрізі кожної доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності);

небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації;

номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності);

підтверджена номінація - підтверджений оператором газотранспортної системи обсяг природного газу замовника послуг транспортування, який буде прийнятий від замовника в точках входу до газотранспортної системи та переданий замовнику в точках виходу з газотранспортної системи у відповідний період, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності);

реномінація - зміна підтвердженої місячної номінації або номінації.

Згідно з п. 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом.

Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

З моменту укладення договору транспортування замовник послуг транспортування також одержує право доступу до віртуальної торгової точки, на якій здійснюється передача права власності на природний газ між оптовими продавцями та оптовими покупцями/постачальниками природного газу, яку адмініструє оператор газотранспортної системи.

Відповідно до глави 1 Розділу XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов`язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення. При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів). Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом. Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором газотранспортної системи відповідно до умов договору транспортування природного газу (п. 3 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС).

Оператор газотранспортної системи до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування односторонній акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 глави 3 цього розділу, рахунок на оплату, звіт по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу).

Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів (п. 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС).

Постановою Верховного Суду в справі №906/110/18 від 27.03.2019 встановлено, що аналіз наведених положень законодавства, зокрема Кодексу ГТС дає підстави для висновку, що для визначення коефіцієнту компенсації (за визначеною в пункті 9.2 договору формулою), що підлягає застосуванню, коли визначається вартість послуг з балансування обсягів природного газу (при негативному місячному небалансі), процентне співвідношення розміру небалансу обраховується (визначається) від обсягу природного газу, відібраного замовником з газотранспортної системи - з врахуванням всіх обсягів газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника.

Вказаний висновок узгоджується як з наведеними нормами законодавства, так і з умовами договору, що визначені в пункті 9.2, а тому Суд погоджується із відповідними доводами відповідача та з висновком апеляційного суду, що з урахуванням встановлених обставин щодо обсягу відібраного відповідачем у звітному місяці природного газу розмір небалансу відповідача у січні 2016 року склав менше 5 % від обсягу природного газу, правильно застосувавши при визначенні вартості послуг балансування коефіцієнту компенсації в розмірі 1 (одиниці).

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 04.09.2018 у справі №916/1807/16 та від 04.12.2018 у справі №927/276/18.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, про обґрунтованість позовних вимог ПрАТ «Коростишівгаз» в частині стягнення переплати за надані послуги з балансування за 2017 рік і 2018 рік у сумі 481 067,69 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 27790,68 грн. та 59 322,26 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць, у якому мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатись й періоди часу, в яких індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до рекомендацій Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що останні нараховані правомірно, в межах можливого розміру за заявлений період, з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги ПрАТ «Коростишівгаз» щодо зобов`язання зробити Акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" перерахунок вартості послуг балансування за листопад 2108 в сторону зменшення з 1749044,36 грн. до 1457536,97 грн., виключивши з вартості 291 507,39 грн. суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Частинами 1-2 статті 4 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним. Відповідно до статті 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд. З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Водночас, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд зазначає, що лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення, невизнання або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов`язку по відновленню порушеного права на порушника.

З системного аналізу викладеного суд дійшов висновку про те, що сама по собі наявність у ПрАТ «Коростишівгаз» інтересу щодо зменшення вартості послуги балансування природного газу за договором, не може бути покладена в основу позовних вимог про зобов`язання іншого суб`єкта господарювання здійснити перерахунок вартості такої послуги.

При цьому, суд відзначає, що нормами статті 16 та статті 20 ЦК України визначені способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції.

Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04. 2005 (заява № 38722/02).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

При цьому за частиною 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.09.2018 у справі № 905/1926/16.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 236 ГПК України).

Отже, заявлені позивачем у цій справі вимоги про зобов`язання АТ "УКРТРАНСГАЗ" провести перерахунок вартості послуг балансування за листопад 2108 в сторону зменшення з 1749044,36 грн. до 1457536,97 грн., виключивши з вартості 291 507,39 грн. не є ефективним способом захисту майнового інтересу ПрАТ «Коростишівгаз». Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Натомість суд вважає за необхідне зауважити, що такий інтерес позивача, направлений на зменшення вартості послуг балансування природного газу, підлягає захисту в інший спосіб, а саме шляхом пред`явлення матеріально обґрунтованих вимог про стягнення суми грошових коштів, які за його твердженням є надмірно перерахованими на користь іншого суб`єкта господарювання.

Дослідивши заперечення відповідача, наведені у відзиві проти позовних вимог, суд вважає їх безпідставними та до уваги не приймає, оскільки вони суперечать матеріалам справи та не спростовують зазначених вище висновків суду.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За вказаних обставин суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (вул. Кловський узвіз, буд. 9/1, м. Київ 21, 01021; код ЄДРПОУ 30019801) на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (вул. Київська, буд. 55, м. Коростишів, Житомирська обл., 12501; код ЄДРПОУ 20413052) 481 067,69 грн. переплати за надані послуги з балансування, 59 322,26 грн. інфляційних втрат, 27 790,68 грн. 3% річних та 8522,71 грн. судового збору.

3. У решті задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 31.07.2020

Суддя М.О. Лиськов