Ухвала суду № 90695456, 31.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

31.07.2020Справа № 910/26148/15Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс"

на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Київ)

по справі № 910/15912/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс"

до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство

"Чорноморнафтогаз"

про стягнення 1754842,82 грн

ВСТАНОВИВ:

05.10.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс» з вимогами до Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про стягнення 1754842 грн. 82 коп., з яких 1028770 грн. 46 коп. основного боргу, 72803 грн. 12 коп. 3% річних та 653269 грн. 24 коп. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі №910/26148/15 позов задоволено повністю та вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс» суму основного боргу у розмірі 1028770, 46 грн., 3% річних у розмірі 72803,12 грн, інфляційні втрати у розмірі 653269, 24 грн та судовий збір у розмірі 26322,64 грн, відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі № 910/26148/15 до 30.04.2016.

27.11.2015 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі № 910/26148/15 було видано наказ.

27.07.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" надійшла скарга на дії державного виконавця, в якій скаржник просить суд:

визнати незаконними дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шеремета Олександра Вікторовича щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.04.2020 у виконавчому провадженні №53239282;

скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шеремета Олександра Вікторовича про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.04.2020 у виконавчому провадженні №53239282.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/862 від 27.07.2020 призначено повторний автоматизований розподіл заяви у справі №910/26148/15 у зв`язку із закінчення терміну повноважень у судді Отрош І.М.

В результаті повторного автоматизованого розподілу, скарга на дії державного виконавця по справі № 910/26148/15, передана на розгляд судді Гулевець О.В.

У відповідності до ч. 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

В пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України 26.12.2003. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" вказано, що у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими

Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. врегульовано аналогічні питання.

Скаржник у своїй скарзі просить поновити строк на подання скарги та зазначає, що оскаржувану постанову від 24.04.2020 ВП №53239282 було отримано 13.07.2020, в підтвердження надано копію поштового конверта №0103273932236 .

Відповідно до ст. 341 ГПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Суд приймає до уваги, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Як вбачається з пояснень скаржника у скарзі, останній отримав оскаржувану постанову - 13.07.2020, однак з наданої копії конверту не можливо встановити про отримання скаржником саме оскаржуваної постанови від 24.04.2020, враховуючи наявну в матеріалах скарги копію супровідного листа Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про направлення постанови ТОВ «Нафтосервіс» - 24.04.2020.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, з доданих скаржником до скарги документів не вбачається дата отримання ТОВ «Нафтосервіс» саме оскаржуваної постанови старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.04.2020 у виконавчому провадженні №53239282.

Слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства і окремих осіб.

Отже, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Зазначені вимоги до заяв, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом свої порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Отже, з огляду на вищевикладене, для усунення недоліків скарги заявнику потрібно подати до суду підтверджуючі відомості про дату отримання ТОВ «Нафтосервіс» оскаржуваної постанови старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шеремета Олександра Вікторовича про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.04.2020 у виконавчому провадженні №53239282, а у разі відсутності таких доказів надати письмові пояснення з належним обґрунтування обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 162, 174, 232-235, 339, 341 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" залишити без руху.

2. Встановити скаржнику п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху для усунення недоліків скарги .

3. Попередити скаржника, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо скаржник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із скаргою.

4. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Гулевець