Рішення № 90694089, 20.07.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/1045/20

Провадження № 2/206/539/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря с/з Гергіль Ю.І.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Броварського районного НОКО Гамзатової Аліни Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та дії протиправними, -

І. Стислий виклад позиції позивача, відповідача та представника третьої особи.

З урахуванням уточненої позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог, позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.12.2019 позивач отримала постанови приватного виконавця стосовно виконання примусового виконавчого напису щодо стягнення з неї, як боржника, на користь ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» заборгованості у розмірі 28544,95 грн. та на користь приватного виконавця основної винагороди у розмірі 2854,50 грн. 14.12.2019 позивачем була направлена на адресу приватного виконавця офіційна заява з проханням направити на її адресу виконавчий напис та постанову до нього. 24.12.2019 від приватного виконавця позивач отримала не завірену копію виконавчого напису, щодо стягнення заборгованості по кредитному договору № 00334/04218BCCA від 09.04.2013 укладеному між позивачем та ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК», правонаступником якого є ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» та задоволення вимог за Кредитним договором в розмірі 27894,95 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати зі стягувача ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» в розмірі 650,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Жодних листів чи документів від ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» та приватного нотаріуса Броварського районного НОКО Гамазатової А.А. позивач не отримувала, будь яких договорів з ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» не укладала, заборгованостей перед ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» не має. 06.01.2020 на адресу приватного нотаріуса Гамзатової А.А. позивачем була направлена заява, в якій остання просила направити їй документи, які б підтверджували її заборгованість. 21.01.2020 позивач отримала зовсім не зрозумілу відповідь, ніяких документів стосовної її заборгованості їй надано не було. Дійсно 09.04.2013 між позивачем та ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» було укладено Кредитний договір № 00334/04218BCCA, відповідно до якого, банк надав позивачу у користування спеціальний платіжний засіб - міжнародну платіжну картку Visa Electron. Позивачем було отримано кредитні кошти в розмірі 8000,00 грн., розмір щомісячного платежу склав 474,00 грн., який містив в собі частину кредитної заборгованості, проценти, що нараховані в останній банківський день попереднього місяця за користування кредитом у попередньому місяці, а також щомісячну комісію, нараховану в останній банківський день попереднього календарного місяця. Позивач сплачувала кошти, жодного разу не порушила умови договору, останній платіж позивачем було здійснено 06.04.2016 в розмірі 474,00 грн., після чого вона звернулась до представників банку з метою отримання довідки, але у видачі довідки їй було відмовлено, при цьому про будь-яку заборгованість розмови не було. Виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами і, як наслідок, неправомірно відкрито провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про стягнення заборгованості з позивача. Нотаріусом не перевірено безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Також, виконавчий напис вчинено поза межами позовної давності. 04.01.2020 позивачу стало відомо, що з її пенсії здійснено стягнення без її відома та дозволу. 03.02.2020 від ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивач отримала відповідь, в якій вказано, що в грудні 2019 року від приватного виконавця Клітченко О.А. надійшла постанова про стягнення заборгованості з пенсії позивача у розмірі 20%. До 16.11.2019 жодних листів чи документів від ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» та Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової А.А. позивач не отримувала. Сума стягнутих з позивача грошей за період з січня по червень 2020 року складає 5567,89 грн. Відтак, позивач просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 7847, вчинений Приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Гамзатовою Аліною Анатоліївною від 16.11.2019, щодо стягнення заборгованості по кредитному договору № 00334/04218ВССА від 09.04.2013 укладеного ОСОБА_1 з Публічним акціонерним товариством «ПЛАТИНУМ БАНК», код ЄДРПОУ 33308489, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 147 від 22.03.2018 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЖЕНЕВА», код ЄДРПОУ 40888017, у загальній сумі 27894,95 грн. та виконавчого збору у розмірі 650,00 грн. Також позивач просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5567,89 грн., які стягнуті з позивача ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та судовий збір (а.с. 1-7, 45-51, 150).

Від відповідача приватного нотаріуса Броварського районного НОКО Гамзатової А.А. надійшов відзив на позовну заяву, згідно змісту якого остання зазначила, що у листопаді 2019 року до неї звернулось ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» з заявою про вчинення виконавчого напису за кредитним договором № 00334/04218ВССА від 09.04.2013, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА». Приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Гамзатовою А.А. було перевірено те, щоб заява містила необхідні реквізити. Вчинення оскаржуваної нотаріальної дії нею було здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства. Нотаріус, який вчинив оспорюваний виконавчий напис, не визначається процесуальним законом, як належний відповідач. В зв`язку із чим, приватний нотаріус Броварського районного НОКО Гамзатова А.А. просила відмовити у задоволенні позову в частині вимог до приватного нотаріуса повністю в зв`язку з безпідставністю вимог (а.с. 72-73).

Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву згідно змісту якої остання зазначила, що згідно виконавчого напису сума заборгованості складає 27894,95 грн., але при складані всіх зазначених у ньому сум заборгованість складає 27736,65 грн. В розпорядженні нотаріуса не було усіх необхідних документів для вчинення виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості. Заборгованість не є безспірною. Позивач не отримувала письмової вимоги (повідомлення) від банку. Позивач сплатила весь кредит, відтак не визнає розмірів заборгованості. ЇЇ не було повідомлено про реорганізацію ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК». Виконавчий напис видано поза межами строків позовної давності (а.с. 63-67).

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в особі заступника начальника юридичного управління - начальника відділу представництва інтересів в судах та інших органах № 1 ОСОБА_2 було подано письмові пояснення, згідно змісту яких зазначено, що на виконання вимог постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 05.12.2019, з 01.01.2020 було розпочато відрахування з пенсії позивача, сума яких не перевищує 20%. Будь-яких листів, вимог щодо припинення відрахувань з пенсії позивача у зв`язку із скасуванням постанов не надходило (а.с. 103-107, 125-128).

Позивач у судовому засіданні позов підтримала, просила позов задовольнити, зазначила що вчасно сплачувала кредит.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, у судове засідання не з`явився.

Відповідач приватний нотаріус Броварського районного НОКО Гамазатова А.А. у судове засідання не з`явилась направила на адресу суду клопотання про розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

11.03.2020 позивачем подано дану позовну заяву з додатками (а.с. 1-39).

Ухвалою судді від 16.03.2020 позовну заяву було залишено без руху, як таку що не відповідала вимогам передбаченим ст.ст. 175, 177 ЦПК України (а.с. 42-43).

27.03.2020 позивачем подано уточнену позовну заяву з додатками (а.с. 45-58).

06.04.2020 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 06.05.2020 (а.с. 60).

05.05.2020 позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву з додатками (а.с. 63-71).

06.05.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками відповідача приватного нотаріуса Броварського районного НОКО Гамзатової А.А. (а.с. 72-92).

06.05.2020 підготовче судове засідання було відкладено на 22.05.2020 (а.с. 93-94).

07.05.2020 на електрону адресу суду надійшли письмові пояснення представника третьої особи (а.с. 103-108).

22.05.2020 на електрону адресу суду надійшло клопотання представника відповідача ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» про відкладення розгляду справи та клопотання представника третьої особи про розгляд без участі представника третьої особи (а.с. 109-118).

22.05.2020 задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче судове засідання на 20.07.2020 (а.с. 119).

27.05.2020 до суду надійшли письмові пояснення представника третьої особи (а.с. 125-132).

28.05.2020 до суду надійшло клопотання приватного нотаріуса Броварського районного НОКО Гамзатової А.А.про розгляд справи без її участі (а.с. 133).

03.06.2020 до суду надійшло клопотання представника третьої особи про розгляд без участі представника третьої особи (а.с. 135-138).

18.06.2020 до суду надійшло клопотання приватного нотаріуса Броварського районного НОКО Гамзатової А.А.про розгляд справи без її участі (а.с. 142).

22.06.2020 на електрону адресу суду надійшло клопотання представника третьої особи про розгляд без участі представника третьої особи (а.с. 144-145).

14.07.2020 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог у справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення коштів (а.с. 146-151).

Під час розгляду справи судом заслухано позивача, досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

20.07.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

09.04.2013 між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» було укладено договір № 00334/04218BCCA згідно змісту якого ОСОБА_1 отримала міжнародну платіжну картку Visa Electron, кредитний ліміт становить 8000,00 грн., розмір щомісячного платежу становить 474,00 грн., строк дії кредитного ліміту 36 місяців (а.с. 18-20, 78-79).

Відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 02.01.2014 на довічний термін та копії протоколу за пенсійною справою - 0403011516 від 05.12.2013, ОСОБА_1 є пенсіонеркою за вислугою років (а.с. 12, 55).

Станом на 16.11.2019, інформація з Єдиного реєстру боржників, щодо боржника ОСОБА_1 була відсутня (а.с. 75).

06.11.2019 представник ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» звернувся до приватного нотаріуса Броварського районного НОКО Гамзатової А.А. з заявою про вчинення виконавчого напису по Кредитному договору № 00334/04218BCCA від 09.04.2013 (а.с. 76).

Згідно виписки з особового рахунка № 13479676 ОСОБА_1 , заборгованість перед ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» за кредитним договором № 00334/04218BCCA за період з 22.03.2018 по 30.10.2019 станом на 30.10.2019 складає 27894,95 грн. (а.с. 77).

Згідно копії виконавчого напису від 16.11.2019 приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Гамзатової А.А. запропоновано стягнути з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 00334/04218BCCA від 09.04.2013 укладеним з ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» заборгованість за кредитним договором. Сума заборгованості складає 27894,95 грн., а саме: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 7504,21 грн., прострочена заборгованість за комісією становить 47,10 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 2850,63 грн., строкова заборгованість за комісією становить 158,30 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 17334,71 грн. За вчинення виконавчого напису стягнуто плату зі стягувача ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» в розмірі 650,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача (а.с. 16-17, 74).

Згідно копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 60735826 від 27.11.2019, приватний виконавець Клітченко О.А. постановив відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 7867 виданого 16.11.2019 приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Гамзатовою А.А. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» заборгованості в розмірі 28544,95 грн. та основної винагороди приватного виконавця у розмірі 2854,50 грн. (а.с. 13).

Постановою про стягнення з боржника основної винагороди ВП № 60735826 від 27.11.2019 стягнуто з боржника ОСОБА_1 основну винагороду у розмірі 2854,50 грн. (а.с. 14).

Вищезазначені постанови 27.11.2019 приватним виконавцем Клітченко О.А. були направлені ОСОБА_1 для виконання та до відома (а.с. 52-53).

18.12.2019 на запит ОСОБА_1 , приватним виконавцем Клітченко О.А. було направлено на адресу останньої копію виконавчого напису № 7867 від 16.11.2019 та копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 60735826 від 27.11.2019 (а.с. 54).

Відповідно до копії постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № 6035826 від 05.12.2019, приватний виконавець Клітченко О.А. постановив звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 20 відсотків, відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на користь стягувача (а.с. 15).

Згідно долучених позивачем ОСОБА_1 копій квитанцій, остання справно сплачувала платежі за кредитним договором у період з травня 2013 року до його повного погашення у квітні 2016 року (а.с. 21-29).

Позивач ОСОБА_1 зверталась до приватного нотаріуса Броварського районного НОКО Гамзатової А.А. з заявою від 06.01.2020 щодо направлення на її адресу всіх документів, які підтверджують безспірність її заборгованості, як боржника на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 7847 від 16.11.2019 (а.с. 30-31).

Листом приватного нотаріуса Броварського районного НОКО Гамзатової А.А. до ОСОБА_1 було надано відповідь на заяву від 06.01.2020, згідно якої роз`яснено ОСОБА_1 щодо неможливості надання запитуваної нею інформації (а.с. 32).

Позивач ОСОБА_1 зверталась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою від 08.01.2020 з приводу надання їй інформації про відрахування з її пенсії, а також довідку про розмір її пенсії у січні 2020 року (а.с. 33).

Згідно відповіді ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та долученої до неї довідки, з пенсії позивача на виконання постанови приватного виконавця Клітченко О.А. проводяться утримання, так у січні 2020 року розмір нарахованої пенсії склав 4655,75 грн., розмір утриманого боргу 232,79 грн., розмір утриманої основної винагороди 279,35 грн., розмір утриманого боргу по виконавчим діям 400,00 грн. та загалом розмір виплаченої пенсії 3743,61 грн. (а.с. 34-35).

Відповідно до копії договору № 147 про відступлення прав вимоги, ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» є правонаступником усіх прав та обов`язків ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» (а.с. 80).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 по справі № 160/12908/19 ухвалено визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття 27.11.2019р. виконавчого провадження №60735826 щодо примусового виконання виконавчого напису №7867,виданого 16.11.2019р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною щодо стягнення з ОСОБА_1 , як боржника, на користь Товариста з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» заборгованості в розмірі 28544грн. 95коп., визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про стягнення з боржника основної винагороди від 27.11.2019р. по виконавчому провадженню № 60735826 щодо примусового виконання виконавчого напису № 7867, виданого 16.11.2019р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Газматовою Аліною Анатоліївною, щодо стягнення з ОСОБА_1 , як боржника, на користь приватного виконавця основну винагороду у сумі 2854грн. 50коп., визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 05.12.2019р. по виконавчому провадженню № 60735826 щодо примусового виконання виконавчого напису № 7867 від 16.11.2019р. приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни про стягнення з ОСОБА_1 , як боржника, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» заборгованості в розмірі 28 544грн. 95коп. (а.с. 37-39).

Відповідно до копії довідки від 11.06.2020 наданої ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на звернення ОСОБА_1 , останній за період з січня по червень 2020 року всього нараховано пенсії 28934,50 грн., розмір утриманого боргу 2560,25 грн., розмір утриманої основної винагороди 2607,25 грн., розмір утриманого боргу по виконавчим діям 400,00 грн., розмір виплаченої пенсії 23366,61 грн. (а.с. 148-149).

ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, відповідачем та представником третьої особи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої ст. 1 Закону України «Про нотаріат» (далі в тексті - чинною на момент виникнення спірних правовідносин), нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі в тексті - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 405/1015/17.

Тому суд при вирішенні спору не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 03.10.2019 по справі № 753/7572/18.

Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Так, надана ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» виписка з особового рахунку № 13479676 позивача ОСОБА_1 містить лише кінцеву суму заборгованості позивача за період з 22.03.2018 по 30.10.2019 у розмірі 27894,95 грн., яка є лише відображенням наявності заборгованості та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог банку до позивача, і ця виписка підлягає перевірці нотаріусом при вчинені виконавчого напису.

Окрім цього, суд звертає увагу, що ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» не було надано обґрунтованого розрахунку заборгованості, який би містив обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування.

В той же час, позивачем на підтвердження відсутності заборгованості до матеріалів справи було долучено копії квитанцій згідно яких остання справно сплачувала платежі за кредитним договором у період з травня 2013 року до його повного погашення у квітні 2016 року.

Крім того, законом передбачена процедура судового контролю за результатами вчинення нотаріусами виконавчих написів, тому при встановлені в судовому порядку, що сума заборгованості запропонована до стягнення не є безспірною, виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а кредитор набуває права на стягнення заборгованості шляхом звернення до суду.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2019 по справі № 161/6092/18-ц.

Згідно з підпунктом 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Так, з огляду на долучені позивачем копії квитанцій згідно яких остання справно сплачувала платежі за кредитним договором у період з травня 2013 року до його повного погашення у квітні 2016 року та її позиції стосовно відсутності заборгованості, а також на надану ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» виписку з особового рахунку позивача ОСОБА_1 , згідно якої сума заборгованості позивача за період з 22.03.2018 по 30.10.2019 складає 27894,95 грн., судом було встановлено наявність спору щодо заборгованості, відтак сума заборгованості запропонована до стягнення не є безспірною, а в свою чергу нотаріусом Гамзатовою А.А. не було реалізоване її право щодо витребування наявних розрахунків у стягувача з метою перевірки безспірності документів.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Згідно з пунктами 92 та 99 Правил надання послуг поштового зв`язку рекомендовані листи підлягають доставці додому. Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.

Виходячи з вищезазначеного, боржник вважається належним чином повідомлений про порушення зобов`язань за кредитним договором та про зобов`язання достроково погасити заборгованість у тому разі, коли кредитором не лише відправлено на адресу такого боржника досудову вимогу, а й доведено факт її вручення адресатові під розписку.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 26.09.2019 по справі № 755/14101/16-ц.

Проте, матеріали справи не лише не містять жодного доказу на підтвердження отримання письмової вимоги позивачем, нотаріусом на підтвердження направлення такої вимоги взагалі не було надано ані її копію, ні підтвердження її направлення, відтак встановити безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис не вбачається можливим.

В той же час, долучений приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Гамзатовою А.А. список поштових відправлень № 33169 (а.с. 81-82), який було направлено 31.10.2019, тобто менш ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису, в тому числі і на адресу позивача, не містить жодної інформації щодо того, які саме документи було направлено позивачу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктом 3.1. гл. 16 Порядку передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

В той же час, у своїй постанові від 02.07.2019 по справі № 916/3007/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений статтею 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов`язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб`єктного складу сторін у правовідносинах, тобто цей строк підлягає застосуванню й у відносинах між юридичними особами. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Так, з огляду на те, що кредитний договір № 00334/04218BCCA від 09.04.2013 було укладено 09.04.2013 строком на 36 місяців, з кінцевим строком повернення 09.04.2016, відтак сплив строку позовної давності мав місце 09.04.2019, в той же час відповідач ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» звернулось з заявою про вчинення виконавчого напису лише 06.11.2019, тобто після спливу строків позовної давності.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Так, у своїх позовних вимогах позивач просила стягнути з ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» на свою користь стягнуті з неї ГУ ПФУ в Дніпропетровській області за період з січня по червень 2020 року, щодо виконання постанови від 05.12.2019 ВП № 60735826 кошти у розмірі 5567,89 грн.

В той же час, згідно довідки виданої ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на звернення позивача ОСОБА_1 , розмір утриманого боргу на користь ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» склав 2560,64 грн., розмір утриманої основної винагороди приватного виконавця 2607,25 грн., розмір утриманого боргу по виконавчим діям 400,00 грн.

Таким чином, у даному випадку сума коштів, які ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» набуло без достатньої правової підстави складає 2560,64 грн., які були утриманні з пенсії позивача на користь ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» та підлягають стягненню на користь позивача, в той же час позивачем у її позовних вимогах не порушується питання, щодо стягнення з приватного виконавця набутих без достатньої правової підстави утриманої з пенсії позивача основної винагороди приватного виконавця у розмірі 2607,25 грн. та боргу по виконавчим діям у розмірі 400,00 грн.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку, що приватний нотаріус Броварського районного НОКО Гамзатова А.А. не є належним відповідачем по справі, оскільки предметом позову є спір про право; позивач заперечує наявність у нього заборгованості перед банком, яка вказана у виконавчому написі.

Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду у справі № 519/77/18, провадження № 61-10311св19.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов в частині пред`явлення вимог до приватного нотаріуса Броварського районного НОКО Гамзатової А.А. задоволенню не підлягає.

Таке роз`яснення надав Верховний Суд України у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009.

Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, вислухавши позивача, суд приходить до обгрунтованого висновку, що позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Броварського районного НОКО Гамзатової Аліни Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та дії протиправними підлягає здоволенню частково.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, отже суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» на користь позивача витрати у розмірі 773,36 грн., понесені ним, щодо сплати судового збору пропорційно частині задоволених вимог - 45,99% (2560,64*100/5567,89*2102/100 = 773,36).

На підставі викладеного та керуючись Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, ст.ст. 34, 39, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 15, 16, 18, 202, 257, 1212 ЦК України, ст.ст. 1-5, 10, 12, 13, 76-89, 95, 141, 258, 259, 264, 265, п. 15, п.п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до приватного нотаріуса Броварського районного НОКО Гамзатової Аліни Анатоліївни (місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Шевченка, 13, оф. 7, код ЄДРПОУ 34837745), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/12, код ЄДРПОУ 40888017), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та дії протиправними- задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 7847, вчинений Приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Гамзатовою Аліною Анатоліївною від 16.11.2019, щодо стягнення заборгованості по Кредитному договору № 00334/04218ВССА від 09.04.2013 укладеного ОСОБА_1 з Публічним акціонерним товариством «ПЛАТИНУМ БАНК», код ЄДРПОУ 33308489, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 147 від 22.03.2018 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЖЕНЕВА», код ЄДРПОУ 40888017, у загальній сумі 27894,95 грн. та виконавчого збору у розмірі 650,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 2560,64 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 773,36 грн.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 30.07.2020.

Головуючий суддя: К.С. Маштак