Рішення № 90694031, 30.06.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/34/20

№ 2/183/1895/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д. І.,

секретаря судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

03 січня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено наступні кредитні договори: № 014/0133/82/0186358 від 15 червня 2017 року та № 010/0133/82/0180138 від 06 квітня 2017 року.

Між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Індустріальний Банк» було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги за вказаними кредитними договорами.

28 листопада 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний Індустріальний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір відступлення права вимоги №20171128, відповідно до якого, Публічне акціонерне товариство «Комерційний Індустріальний Банк» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а останнє прийняло права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, в тому числі заборгованість ОСОБА_1 за вищевказаними кредитними договорами, що Згідно реєстру боржників № 3 від 23 січня 2018 року становить 21 114,61 грн., яку відповідач в добровільному порядку не повертає.

Відповідно до Реєстру боржників № 3 від 23 січня 2018 року до Договору відступлення права вимоги № 20171128 від 28 листопада 2017 року, заборгованість відповідача за кредитним договором № 014/0133/82/0186358 від 15 червня 2017 року становить 14 353,61 грн., яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 11 003,60 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 1936,69 грн., заборгованості за пенею в розмірі 1413,32 грн. та заборгованість за кредитним договором № 010/0133/82/0180138 від 06 квітня 2017 року становить 6761,00 грн., яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 6535,39 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 225,61 грн.

На виконання п. 2.8 Договору відступлення права вимоги, згідно вимог ст.ст. 512-514,516 ЦК України Публічним акціонерним товариством «Комерційний Індустріальний банк» 26 січня 2018 року на адресу відповідача було направлено повідомлення про відступлення права вимоги до позивача.

26 січня 2018 року позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення про порядок погашення заборгованості за кредитними договорами.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договорами не виконав, вказана заборгованість за кредитними договорами залишається несплаченою відповідачем до теперішнього часу, незважаючи на повідомлення про факт виникнення заборгованості.

У зв`язку з чим зазначену суму, а також судові витрати в розмірі 1921,00 грн. позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

Ухвалою суду від 06 лютого 2020 року відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не з`явився, але надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, у разі повторної неявки відповідача не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву суду не подавала.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що 15 червня 2017 між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/0133/82/0186358, на підставі якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 11 080,30 грн. на: споживчі цілі в розмірі 9990,00 грн. та на сплату страхового платежу на користь Страховика в розмірі 1090,30 грн. зі сплатою ануїтетних платежів 15 числа кожного календарного місяця згідно Графіка погашення кредиту та сплати інших платежів (Додаток № 1 до договору), з кінцевим терміном повернення до 15 червня 2023 року включно.

Крім того, 06 квітня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0133/82/0180138, на підставі якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку у розмірі 5500,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 45,00% річних, з кінцевим терміном повернення до 06 квітня 2021 року.

Встановлено, що 28 листопада між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Індустріальний Банк» укладено договір відступлення права вимоги № 114/48-F, відповідно до умов якого, до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Індустріальний Банк» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами № 014/0133/82/0186358 від 15 червня 2017 року та № 010/0133/82/0180138 від 06 квітня 2017 року.

28 листопада 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний Індустріальний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення права вимоги №20171128, відповідно до умов якого Публічне акціонерне товариство «Комерційний Індустріальний Банк» передає Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні Публічному акціонерному товариству «Комерційний Індустріальний Банк» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі за кредитними договорами № 014/0133/82/0186358 від 15 червня 2017 року та № 010/0133/82/0180138 від 06 квітня 2017 року.

Згідно з п.2.2 договору відступлення права вимоги, за цим Договором здійснюється відступлення прав вимоги щодо портфелів заборгованості, сформованих первісним кредитором за власним рішенням та визначеною ним періодичністю у відповідності до критеріїв, визначених у Додатку № 1 до Договору в межах загальної суми, що становить 85 000 000,00 гривень (без урахування пені) за всіма сформованими портфелями заборгованості.

Згідно з абз.3 п.2.3.3. договору відступлення права вимоги, сторони погодили, що право вимоги переходить від Публічного акціонерного товариства «Комерційний Індустріальний Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з моменту підписання ними відповідного Реєстру боржників за формою передбаченою додатком №3 до договору.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників № 3 до договору відступлення права вимоги № 20171128 від 28 листопада 2017 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 014/0133/82/0186358 від 15 червня 2017 року становить 14 353,61 грн., яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 11 003,60 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 1936,69 грн., заборгованості за пенею в розмірі 1413,32 грн. та заборгованість за кредитним договором № 010/0133/82/0180138 від 06 квітня 2017 року становить 6761,00 грн., яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 6535,39 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 225,61 грн.

На виконання п.2.7 договору відступлення права вимоги № 20171128 від 28 листопада 2017 року, на адресу відповідача Публічним акціонерним товариством «Комерційний Індустріальний Банк» направлено повідомлення про відступлення права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» від 26 січня 2018 року за вих. № 002252114 та вих. № 002252044.

26 січня 2018 року за вих. № 002252114-1 та вих. № НОМЕР_1 Товариство з обмеженою відповідальністю направило на адресу відповідача повідомлення про порядок погашення заборгованості за кредитними договорами № 014/0133/82/0186358 від 15 червня 2017 року та № 010/0133/82/0180138 від 06 квітня 2017 року.

Таким чином, відповідач взяті на себе зобов`язання за договорами не виконав, вказана заборгованість за кредитними договорами залишається несплаченою відповідачем до теперішнього часу, незважаючи на повідомлення про факт виникнення заборгованості.

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зви чайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, згідно з частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Між тим, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

За загальними положеннями ЦПК України на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Також слід зазначити, що згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за кредитним договором № 014/0133/82/0186358 від 15 червня 2017 року в розмірі 14 353,61 грн., яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 11 003,60 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 1936,69 грн., заборгованості за пенею в розмірі 1413,32 грн. та заборгованість за кредитним договором № 010/0133/82/0180138від 06 квітня 2017 року в розмірі 6761,00 грн., яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 6535,39 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 225,61 грн., а всього - 21 114,61 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору, сплачених при подачі позовної заяви, пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 276, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 014/0133/82/0186358 від 15 червня 2017 року в розмірі 14 353,61 грн.,яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 11 003,60 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 1936,69 грн., заборгованості за пенею в розмірі 1413,32 грн. та заборгованість за кредитним договором № 010/0133/82/0180138 від 06 квітня 2017 року в розмірі 6761,00 грн., яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 6535,39 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 225,61 грн., а всього - 21114,61 грн. (двадцять одна тисяча сто чотирнадцять грн. 61 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Учасники справи:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне судове рішення складено 30 червня 2020 року.

Суддя Д. І. Городецький