Рішення № 90693087, 02.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2020 року м. Київ № 640/1731/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., за участю секретаря судового засідання Харченка А.О.,

за участі представників сторін:

позивача - Бобух С.А., Шманай О.В.,

відповідача - Коваленко Л.В., Рупік І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом закритого акціонерного товариства «РУР ГРУП С.А.»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02.07.2020 проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерного товариства «РУР ГРУП С.А.» (надалі - Позивач, ЗАТ «РУР ГРУП С.А.) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), у якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.12.2019 №04142615050101 та №04152615050101.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що відповідачем протиправно зроблено висновок щодо порушення порядку ведення бухгалтерського обліку, а саме, віднесення транспортно-заготівельних витрат, які безпосередньо пов`язані з заготівлею запасів та транспортування запасів покупцю, до складу витрат на збут, а не у складі собівартості реалізованих товарів. Позивачем зазначено, що результати господарської операції відображено у відповідності до вимог чинного законодавства та, в будь-якому випадку, відображення спірної операції не призводить до збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

Відповідачем позовні вимоги не визнано. Надано до суду письмові заперечення в яких відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідачем обґрунтовано тим, що перевіркою позивача встановлено, що ЗAT «РУР ГРУП С.А.» занижено собівартість проданих товарів, а отже і базу оподаткування податком на додану вартість, що в свою чергу призвело до заниження суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 2169787 грн. та, як наслідок, в порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України Позивачем не зареєстровано податкові накладні на загальну суму ПДВ в розмірі 2169787 гривень.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2016 по 30.06.2019, валютного законодавства за період з 01.10.2016 по 30.06.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 по 30.06.2019 та іншого законодавства за відповідний період.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 12.11.2019 №112/26-15-14-01-01/24714833, згідно висновків якого, зокрема, виявлено порушення ЗАТ «РУР ГРУП С.А.»:

- пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, пункту 1 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 №141, п. 10 П(С)БО - 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 p. N 290, та п. 9.П(С)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 169 787 грн.;

- пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2756-VI встановлено відсутність реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ в розмірі 21697867 гривень.

Позивачем подано заперечення на акт перевірки від 12.11.2019 №112/26-15-14-01-01/24714833, за результатом розгляду яких листом від 19.12.2019 №66769/10/26-15-05-01-01 відповідачем повідомлено, що висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.12.2019

- №04142615050101, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 2712234,00 грн., в тому числі основний платіж - 2169787,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 542447,00 грн.;

- №04152615050101, яким застосовано штраф у сумі 1 084 893,50 грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем оскаржено їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружним адміністративним судом міста Києва зроблено висновок, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зі змісту акта перевірки слідує, що відповідачем встановлено наявність фінансово-господарських взаємовідносин між ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» та компанією «JSC RUR GROUP S.A.» (Швейцарія), які, на думку відповідача, вплинули на визначення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у періоді, що перевірявся.

Відповідачем зазначено, що ЗАТ «РУР ГРУП С.А. » використовувало отриману в оренду нафтобазу згідно договору оренди б/н від 19.06.1998, укладеного з компанією «JSC RUR GROUP S.A.» (Швейцарія).

На виконання договору оренди компанією «JSC RUR GROUP S.A.» (Швейцарія) на адресу ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» складено акти виконаних робіт на загальну суму 13847376,29 грн., в тому числі ПДВ на суму 2307688,81 гривень.

Позивачем в бухгалтерському обліку відображено дані операції за дебетом рахунку 93 «Витрати на збут» у загальній сумі 11539480,25 грн., та включено до складу рядка 2150 «Витрати на збут».

За результатом дослідження відображення вказаної господарської операції у бухгалтерській звітності ЗАТ «РУР ГРУП С.А.», відповідачем зроблено висновок про порушення порядку ведення бухгалтерського обліку, а саме, віднесення транспортно-заготівельних витрат, які безпосередньо пов`язані з заготівлею запасів та транспортування запасів покупцю, до складу витрат на збут. На думку відповідача такі витрати підлягали відображенню у складі собівартості реалізованих товарів.

Суд дійшов висновку про помилковість наведених доводів відповідача, з огляду на наступне.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджений наказом Мінфіну України від 31.12.99 №318 (надалі - П(С)БО 16).

Згідно із пунктом 17 П(С)БО - витрати, пов`язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Відповідно до пункту 19 (абз.7) П(С)БО 16 витрати на збут включають такі витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), як витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов`язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона).

Отже, даними нормами визначено, що витрати з операційної оренди основних засобів є витратами, що відносяться до складу витрат на збут реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

У відповідності до пункту 9.П(С)БО 9 «Запаси» первісна вартість запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв`язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі;

транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);

інші витрати, які безпосередньо пов`язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства/установи на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

З викладеного слідує, що витрати з оренди основних засобів не належать до статей витрат, що формують собівартість придбаних запасів згідно з пунктом 9.П(С)БО 9 «Запаси» та до первісної вартості запасів, що придбані за плату, не включаються.

Таким чином, відповідно до норм пункту 9 П(С)БО - 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за №860/4153 та пункту 9.П(С)БО 9 «Запаси» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 за №27/4248, Позивачем правомірно віднесено суми орендних платежів по договору оренди нафтобази до складу витрат на збут.

У відповідності до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг.

Позивачем зазначено про те, що висновки, викладені в акті перевірки щодо заниження суми собівартості реалізованих товарів, яке призвело до порушення порядку визначення бази оподаткування податку на додану вартість, є помилковими, оскільки контролюючим органом невірно встановлено перевищення фактичної собівартості проданих товарів, робіт, послуг над фактичною ціною їх продажу в частині витрат по оренді нафтобази на загальну суму 11539480,25 грн. та встановлено заниження зобов`язання з податку на додану вартість на суми оренди нафтобази за весь період (крім травня та червня 2019 року).

Судом встановлено, що відповідачем в акті перевірки відображено висновок про заниження ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» собівартості проданих товарів, а отже і бази оподаткування податком на додану вартість, що в свою чергу призвело до заниження суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 2 169 787 грн.

На думку Позивача, дійшовши таких висновків, контролюючим органом не проведено арифметичного перерахунку рядка 2050 «Валовий прибуток». При цьому, ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» задекларовано у рядку 2090 Звіту про фінансові результати (форма №2) валовий прибуток (дохід) від реалізації товарів (робіт, послуг) на загальну суму 67 727 тисяч гривень.

Тобто, навіть у разі відображення витрат по оренді нафтобази у складі показника рядка 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» показник рядка 2090 «Валовий прибуток» за період, що перевірявся, становив би позитивне значення у сумі 56187,5 тис.грн. (67727 тис.грн. «задеклароване значення ряд.2090» мінус 11 539,5 тис.грн. «витрати по оренді нафтобази»).

Відповідачем наведені доводи Позивача не спростовано.

З матеріалів справи слідує, що ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» проводило господарські операції з реалізації товарів (робіт послуг) за ціною вище собівартості, а отже база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг була вище ціни придбання таких товарів/послуг та правомірно визначалась Позивачем виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) у відповідності до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 1 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 №141 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.12.2004 №818) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.07.1997 за №284/2088 (чинного до 18.06.20019), визначено, що суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість відображаються платниками цього податку за кредитом субрахунку 641 "Розрахунки за податками", аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість" у кореспонденції з дебетом: рахунків обліку витрат діяльності - у випадках: втрат і витрат матеріальних цінностей та інших ресурсів понад встановлені норми; ліквідації основних засобів за рішенням платника податку у випадках, передбачених законодавством; безоплатної поставки матеріальних цінностей (у тому числі основних засобів), робіт і послуг; невиробничого використання матеріальних цінностей (крім основних засобів), робіт і послуг; використання раніше придбаних матеріальних цінностей, робіт і послуг в операціях, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що не є господарською діяльністю платника податку; перевищення фактичної собівартості проданих товарів, робіт, послуг над фактичною ціною їх продажу в частині податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету.

Відповідачем зазначено, що ЗAT «РУР ГРУП С .А.» занижено собівартість проданих товарів, а отже і базу оподаткування податком на додану вартість, що в свою чергу призвело до заниження суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 2169787 грн. та, як наслідок, в порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України Позивачем не зареєстровано податкові накладні на загальну суму ПДВ в розмірі 2169787 гривень.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з нормами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до абзаців першого-шостого пункту 120-1.1 пункту статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Оскільки судом встановлено протиправність висновків Головного управління ДПС у м. Києві про заниження ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» собівартості проданих товарів, а отже і бази оподаткування податком на додану вартість, суд вважає безпідставними висновки Відповідача про нездійснення Позивачем реєстрації податкових накладних на суму 2169787 грн., з огляду на те, що в останнього такого обов`язку не виникло.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 23.12.2019 №04142615050101 та №04152615050101 та наявність підстав для їх скасування.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву закритого акціонерного товариства «РУР ГРУП С.А.» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 23.12.2019 №04142615050101, №04152615050101.

3. Стягнути на користь закритого акціонерного товариства «РУР ГРУП С.А.» 21020,00 грн. сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: закрите акціонерного товариства «РУР ГРУП С.А.» (код ЄДРПОУ 24714833, адреса: 03105, м. Київ, вул. Червоноармійська, 92).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка 33/19, Київ 33, 01033, код ЄДРПОУ 43141267).

Повний текст рішення виготовлено 23.07.2020.

Суддя Н.М. Клименчук