Ухвала суду № 90692763, 14.07.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/5672/20

Справа №760/28124/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/про залишення позовної заяви без руху/

14 липня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Усатової І.А.,

при секретарі Омелько Г.Т.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства з питань поводження з відходами, як вторинною сировиною про стягнення заборгованості по заробітній платі,середнього заробітку за період затримки розрахунку,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства з питань поводження з відходами, як вторинною сировиною про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за період затримки розрахунку.

13 липня 2020 року на адресу Солом`янського районного суду міста Києва від директора відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без руху та надання позивачеві строку для усунення недоліків.

В обґрунтування заяви вказано, що позивачем заявлено вимогу про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку у розмірі 369348,29 грн., а ціна позову зазначена у розмірі 382248,29 грн.

Зазначено, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) роз`яснено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене зазначає, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні повинна бути оплачена судовим збором. Проте, при поданні до суду позовної заяви позивачем судовий збір у встановленому законом розмірі не сплачений, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Вивчивши подану заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов наступного висновку.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру:

-стягнути з Державного підприємства з питань поводження з відходами, як вторинною сировиною на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 12900,00 грн. та середній заробіток за період затримки розрахунку по день постановлення рішення;

-стягнути з Державного підприємства з питань поводження з відходами, як вторинною сировиною на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки розрахунку по день постановлення рішення.

Також, зі змісту позовної заяви вбачається, що станом на день подання позову середній заробіток позивача за період затримки розрахунку з 18.08.2015 по 07.10.2019 становить 369348, 29 грн. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 12900,00 грн. та середній заробіток за період затримки розрахунку у розмірі 369348, 29 грн.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Законом України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати. Так, відповідно до ст. 2 вказаного Закону, суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні за своєю суттю не відносяться до складових структури заробітної плати.

Згідно з п. 3.9 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713, суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, не належать до фонду оплати праці.

З огляду на викладене, враховуючи, що за вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України «про судовий збір», позивачу слід сплатити судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за період за період затримки розрахунку.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік» визначено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за одну вимогу майнового характеру у розмірі 3693,48 грн., відповідно до ставок, визначених Законом України «Про судовий збір.

Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами: отримувач коштів УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA388999980313181206000026010; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Солом`янський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа)

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частин 11-13 ст.187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків (ч.12 ст.187 ЦПК України).

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч.13 ст.187 ЦПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175-177, 185, 189-200 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства з питань поводження з відходами, як вторинною сировиною про стягнення заборгованості по заробітній платі,середнього заробітку за період затримки розрахунку - залишити без руху.

Надати строк на усунення недоліків терміном п`ять днів з моменту отримання копії ухвали, з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І. А. Усатова