Ухвала суду № 90688856, 29.07.2020, Великописарівський районний суд Сумської області

Справа № 575/1529/19 р.

№ Провадження 1-кп/575/79/20 р.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2020 р. смт.В-Писарівка

Великописарівський районний суд Сумської області у складі: головуючого Семенової О.С., за участю секретаря Пасюга Н.М., прокурора Скоромного О.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Калантаєнка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Велика Писарівка клопотання начальника Великописарівського відділу Охтирської місцевої прокуратури Скоромного О.М. про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019200150000217 від 04.10.2019, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною середньою освітою, розлученого, непрацюючого, судимого: 22.05.1991 В-Писарівським районним судом за ч. 2 ст. 140 КК України /1960/ до позбавлення волі на строк 4 роки; 30.08.1995 В-Писарівським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 140 КК України /1960/ до позбавлення волі строком 2 роки; 11.03.1998 В-Писарівським районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 140 КК України /1960/ до позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців з конфіскацією майна; 19.02.2002 В-Писарівським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки; 27.09.2005 В-Писарівським районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до обмеження волі на строк 2 роки;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується за ч. 2 ст. 307 КК України як незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів та ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

В судовому засіданні 29.07.2020 від прокурора Скоромного О.М. надійшло письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 на строк 60 днів, яке мотивує тим, що ухвалою В-Писарівського районного суду Сумської області від 11.10.2019 ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду від 16.04.2020 ОСОБА_1 продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою до 24 години 10.06.2020. Ухвалою В-Писарівського районного суду Сумської області від 05.06.2020 строк тримання під вартою продовжений на 60 днів до 03.08.2020.

Вважає, що на цей час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не відпали, так як він може переховуватися від суду, оскільки не має постійного місця роботи та джерела доходів, неодружений, утриманців не має, тобто відсутні міцні соціальні зв`язки, що в своїй сукупності могло б утримувати обвинуваченого від переховування від суду. Крім цього, ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, оскільки всі вони є вихідцями з одного населеного пункту, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. До того ж ОСОБА_1 неодноразово вчинював злочини проти власності, в тому числі злочини, що відносяться до категорії тяжких, за які був засуджений та відбував реальну міру покарання у виді позбавлення волі, однак, незважаючи на це, маючи не зняту та непогашену судимість, на шлях виправлення не став та вчинив нові злочини; обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Калантаєнко С.В. в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечили.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 С. ОСОБА_3 подав клопотання про зміну запобіжного заходу, вважає, що відсутні докази про наявність ризиків, на які посилається прокурор. Тому просить у задоволенні клопотання прокурора відмовити і застосувати інший більш м`який запобіжний захід такий як домашній арешт.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, враховуючи думку обвинуваченого, його захисника, дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді В-Писарівського районного суду Сумської області від 11.10.2019 підозрюваному ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з 10.10.2019 до 08.12.2019, з визначенням застави у розмірі 38420 гривень.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду від 16.04.2020 ОСОБА_1 продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою до 24 години 10.06.2020.

Ухвалою Великописарівського районного суду Сумської області від 05.06.2020 продовжений ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03.08.2020 включно /Т. 2 а.с.10-11/.

Відповідно статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається у порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До сплину продовження строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до частин 1-2 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Прокурор у своєму клопотанні вказує, що ризики, передбачені п.п.1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, існують до цього часу, хоча не надає суду обґрунтованих доказів.

Проте, як вказав ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Белевитський проти Росії» від 1 березня 2017 року, суду необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих /стандартних/ підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції. Попереднє затримання не має передувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути формою очікування обвинувального вироку.

ЄСПЛ наголошує, що обґрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, є неприпустимим. Сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою /Рішення ЄСПЛ від 20 січня 2011 по справі «Прокопенко проти України»/.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про :

1/ наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2/ наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3/ недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першої цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, що передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятої цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

В рішенні у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 ЄСПЛ вказав, що суд визнає порушенням Конвенції продовження /обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за умови, якщо національні суди не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів.

До того ж, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд поряд з цим також враховує особу обвинуваченого, його вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, те, що він своєї сім`ї не має, але має матір, 1939 року народження, якій допомагає і проживає разом з нею, має постійне житло, де і проживає, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, хоча є судимою особою за вчинення корисливих злочинів /Т.1 а.с.93-99/.

Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_1 , що крім матері, він має сестру та зятя, які проживають з ним по сусідству, закордонного паспорта не має, обізнаний, що в разі застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту його поведінка буде контролюватися працівниками поліції, запевнив, що не буде вчиняти повторні злочини, оскільки вважає, що злочин за ч. 2 ст. 307 КК не вчинював. Крім того вказав, що за час тримання під вартою протягом 10 місяців значно погіршився його стан здоров`я.

З огляду на викладене, суд прийшов переконливого висновку, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, оскільки він не довів, що наведені ним ризики досі існують, проте як клопотання захисника підлягає задоволенню, так як враховуючи всі фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, його соціальні зв`язки, відношення до вчиненого, йому можливо застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавлення волі, а саме домашній арешт, оскільки він має власне постійне житло, де зареєстрований і фактично проживає, є особою похилого віку, має посередню характеристику у суспільстві.

Відповідно до частин 1-2 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до частин 5-6 статті 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або декілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Ці обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Керуючись ст. ст. 115, 177 -178, 181, 183, 186, 193- 194, 196, 202, 205, 309 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання начальника Великописарівського відділу Охтирської місцевої прокуратури Скоромного О.М. про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019200150000217 від 04.10.2019 ОСОБА_1 , відмовити.

Клопотання захисника адвоката Калантаєнка Сергія Вікторовича про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт задовільнити.

Застосувати обвинуваченому у кримінальному провадженні № 12019200150000217 від 04.10.2019 ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту /без застосування електронних засобів контролю/ строком на два місяці, обчислюючи цей строк з 30 липня 2020 року і до 30 вересня 2020 року включно.

Визначити строк дії цієї ухвали до 24 години 00 хвилин 30 вересня 2020 року.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 :

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду / АДРЕСА_1 цілодобово;

2) прибувати за викликом до суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.

Негайно доставити ОСОБА_1 до місця його проживання за адресою: АДРЕСА_1 та звільнити з-під варти.

Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 передається для виконання Великописарівському відділенню поліції Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області за місцем проживання обвинуваченого.

Великописарівське відділення поліції Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області повинно негайно поставити на облік ОСОБА_1 , до якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це Великописарівський районний суд Сумської області.

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на В-Писарівський ВП Охтирського ВП ГУ НП в Сумській області та Великописарівський відділ Охтирської місцевої прокуратури.

Копію ухвали вручити: обвинуваченому, захиснику, прокурору, конвойній службі.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Сумського апеляційного суду через Великописарівський районний суд Сумської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя О.С. Семенова