Рішення № 90687420, 30.07.2020, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3497/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Сірман Г.В.,

за участю: заявниці ОСОБА_1 , представника заявниці адвоката Твердохліба В.Ю.,

заінтересованої особи ОСОБА_2 , його представників адвокатів Трусова А.С., Васильєвича Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь цивільну справу за заявою

ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи:

ОСОБА_3 ,

Орган опіки і піклування Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області,

про видачу обмежувального припису,-

ВСТАНОВИВ:

23.07.2020 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла зазначена заява ОСОБА_1 , в обґрунтування якої заявниця зазначила, що з 28.10.2006 року вона та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, а на даний час знаходяться у процесі розірвання шлюбу (справа № 509/2915/20 розглядається Овідіопольським районним судом Одеської області).

Від шлюбу мають трьох спільних дітей:

1) дочку, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 22.04.2005 року;

2) сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 13.05.2020 року;

3) сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 13.05.2020 року.

За останні роки між ними неодноразово виникали суперечки, під час яких вона потерпала від приниження, психологічного та фізичного насильства, проте протягом довготривалого періоду ще сподівалась на поліпшення стосунків, яких так і не відбулось.

Спільне життя з чоловіком не склалося через різні життєві погляди, постійні непорозуміння та сварки, що вчиняються ОСОБА_2 у присутності дітей.

Чоловік агресивно себе поводить, вчинює тиск на неї та їх дітей, принижує її честь та гідність.

Серед зафіксованих проявів домашнього насильства з боку ОСОБА_2 є:

04.02.2020 року ОСОБА_1 зверталась до чергової частини Овідіопольському ВП ГУНП в Одеській області з повідомленням про те, що за адресою фактичного проживання вчиняються дії відносно неї в присутності дітей, що підтверджується листом Овідіопольського ВП від 25.02.2020 № 48/1165.

10.02.2020 року ОСОБА_1 зверталась до чергової частини Овідіопольському ВП ГУНП в Одеській області з повідомленням про те, що за адресою фактичного проживання вчиняються протиправні дії відносно неї в присутності дітей, що підтверджується листом Овідіопольського ВП від 19.02.2020 № 48/1121 та довідкою від 19.02.2020. За результатами її звернення відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.173-2 КУпАП.

11.02.2020 року дочка ОСОБА_6 , учениця 9-А класу Одеської ОЗОШ № 65, зверталась до соціального педагога з метою з`ясування правильної поведінки під час конфліктів у сім`ї, що підтверджується листом Одеської ОЗОШ № 65 від 24.06.2020 № 01-28/611.

14.02.2020 року Овідіопольським районним судом Одеської області було притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП за фактом вчинення ним 10.02.2020 року домашнього насильства за місцем їх проживання.

15.02.2020 року за зверненням ОСОБА_1 до поліції щодо нанесення ОСОБА_2 їй тілесних ушкоджень Овідіопольським ВП було видано лист на проведення судово-медичного огляду від 15.02.2020 року.

14.03.2020 року дочка ОСОБА_6 , учениця 9-А класу Одеської ОЗОШ № 65, зверталась до соціального педагога з проханням посприяти захисту дітей їх сім`ї від неполадок між батьками, що підтверджується листом Одеської ОЗОШ № 65 від 06.04.2020 № 01-28/217. За результатом такого звернення дитини керівництво Одеської ОЗОШ № 65 звернулось з відповідним подання до Таїровського ВП Київського ВП в м.Одесі; територіального відділу служби у справах дітей Одеської міської ради в Київському районі; Одеського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді; Київського територіального відділу освіти.

05.05.2020 року дочка ОСОБА_6 , учениця 9-А класу Одеської ОЗОШ № 65, зверталась до соціального педагога з проханням поспілкуватись з її братом ОСОБА_7 з приводу його тривожного стану через сварки батьків, які влаштовує батько коли приходить до них додому, що підтверджується листом Одеської ОЗОШ № 65 від 24.06.2020 № 01-28/611.

02.07.2020 року нею було подано звернення до голови Одеської обласної державної адміністрації з проханням допомоги у зв`язку з домашнім насильством з боку ОСОБА_8 .

Крім цього, в телефонному режимі ОСОБА_1 викликала поліцію за місцем фактичного проживання під час здійснення психологічного насильства з боку ОСОБА_2 щодо неї в присутності дітей. Її звернення зареєстровані в Овідіопольському ВП ГУНП в Одеській області від 30.06.2020 № 12967; від 10.07.2020 № 13883; від 13.07.2020 № 14153.

Отже, всі вищевказані дії з боку ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_1 та їх спільних дітей мають ознаки домашнього насильства різних форм.

Дитиною, яка постраждала від домашнього насильства є особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства (п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Їх спільні діти із ОСОБА_2 неодноразово ставали як і жертвою домашнього насильства, так і його очевидцями.

Ані наявність заяв про вчинення адміністративних правопорушень, що пов`язані з домашнім насильством, ані наявність протоколів про адміністративне правопорушення, передбачених ст.173-2 КУпАП, ані наявність постанови Овідіопольського районного суду Одеської області про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.173-2 КУпАП, ані ймовірність настання відповідальності за вчинені правопорушення, не впливають належним чином на ОСОБА_2 та не сприяють припиненню проявів домашнього насильства різних форм щодо ОСОБА_1 та щодо їх спільних дітей.

Так, ОСОБА_2 продовжує і далі систематично проявляти безпідставні прояви агресії щодо неї, Заявниці, та їх спільних дітей.

Це, зокрема, проявляється у наступному:

- ОСОБА_2 не надає коштів на утримання її та їх трьох дітей: зокрема на харчування, лікування, забезпечення базових побутових потреб;

- ОСОБА_2 в присутності їх спільних дітей виражався на її адресу нецензурною лайкою;

- ОСОБА_9 присутності їх спільних дітей завдавав їй тілесних ушкоджень, а також фізичного болю, що не спричинив тілесних ушкоджень, що, зокрема, проявлялося у ляпасах, стусанах, штовханні.

Неправомірні дії з боку ОСОБА_2 завдають їй моральних (що полягає в душевному болі, постійному переживанні за своє здоров`я та здоров`я дітей, приниженні її честі та гідності), а також фізичних страждань, викликають у неї побоювання за свою безпеку та безпеку їх спільних дітей, від чого вона особисто не можу себе та дітей захистити.

Аби уникнути повторних випадків домашнього насильства щодо неї та дітей, вона вважає, що до ОСОБА_2 необхідно застосувати обмежувальний припис, щоб забезпечити дієвий та ефективний спосіб захисту від недопущення повторних випадків вчинення домашнього насильства щодо неї та їх спільних дітей.

З огляду на викладене вона просить суд:

Видати обмежувальний припис строком на 6 (шість) місяців стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , із наступними заходами тимчасового обмеження:

1) заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалими: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) обмежити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 спілкування з постраждалими: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ;

3) заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 наближатися на відстань у 200 (двісті) метрів та ближче до місця проживання (перебування) постраждалих: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ; місця навчання дітей (школа, дитячий садочок); місця реєстрації ОСОБА_1 та її дітей за адресою: АДРЕСА_2 та інших місць частого відвідування постраждалими особами.

4) заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 вести листування, телефонні переговори (в тому числі надсилати sms-повідомлення та інші повідомлення в соціальні мережі: Viber, WhatsApp, Telegram тощо) та через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

5) заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалих осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з ними.

Заявниця та її представник в судовому засіданні заяву підтримали та просили суд її задовольнити.

Представник заінтересованої особи Органу опіки і піклування Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області в судове засідання не з`явилась, але звернулась до суду з заявою про розгляд справи у її відсутність.

Заінтересована особа ОСОБА_2 та його представники в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечувала, просили суд у її задоволенні відмовити в зв`язку з її надуманістю, безпідставністю та невідповідністю дійсним обставинам, оскільки конфлікти провокувала сама заявниця. Крім того її також було притягнуто до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, а надані заявницею докази не доводять домашнє насильство з боку заінтересованої особи.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані суду письмові докази по справі, суд вважає заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

За пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Частинами 2, 3, 4 ст. 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

У пункті 9 частини першої статі 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Відповідно до частини першої статі 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.

Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.

Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами по справі, з 28.10.2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі, а на даний час знаходяться у процесі розірвання шлюбу (справа № 509/2915/20 розглядається Овідіопольським районним судом Одеської області).

Від шлюбу мають трьох спільних дітей:

1) дочку, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 22.04.2005 року;

2) сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 13.05.2020 року;

3) сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 13.05.2020 року.

ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та їх діти мешкають за адресою: АДРЕСА_1 . Титульним власником квартири є ОСОБА_2

04.02.2020 року ОСОБА_1 зверталась до чергової частини Овідіопольському ВП ГУНП в Одеській області з повідомленням про те, що за адресою фактичного проживання вчиняються дії відносно неї в присутності дітей, що підтверджується листом Овідіопольського ВП від 25.02.2020 № 48/1165. За зазначеним повідомленням працівниками поліції з ОСОБА_2 було проведено профілактичну бесіда щодо недопущення порушень чинного законодавства України.

10.02.2020 року ОСОБА_1 зверталась до чергової частини Овідіопольському ВП ГУНП в Одеській області з повідомленням про те, що за адресою фактичного проживання вчиняються протиправні дії відносно неї в присутності дітей, що підтверджується листом Овідіопольського ВП від 19.02.2020 № 48/1121 та довідкою від 19.02.2020. За результатами її звернення відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.173-2 КУпАП та Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 14.02.2020 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. Також Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 14.02.2020 року ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. Ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_1 зазначені постанови суду не оскаржували.

11.02.2020 року ОСОБА_4 , учениця 9-А класу Одеської ОЗОШ № 65, зверталась до соціального педагога з метою з`ясування правильної поведінки під час конфліктів у сім`ї, що підтверджується листом Одеської ОЗОШ № 65 від 24.06.2020 № 01-28/611.

15.02.2020 року за зверненням ОСОБА_1 до поліції щодо нанесення ОСОБА_2 їй тілесних ушкоджень Овідіопольським ВП було видано лист на проведення судово-медичного огляду від 15.02.2020 року. При цьому ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що він міг заповідям сінці дружині, коли відбирав у неї мобільний телефон, але це було не навмисно.

14.03.2020 року ОСОБА_4 , учениця 9-А класу Одеської ЗОШ № 65, зверталась до соціального педагога з проханням посприяти захисту дітей їх сім`ї від неполадок між батьками, що підтверджується листом Одеської ОЗОШ № 65 від 06.04.2020 № 01-28/217. За результатом такого звернення дитини керівництво Одеської ОЗОШ № 65 звернулось з відповідним подання до Таїровського ВП Київського ВП в м.Одесі; територіального відділу служби у справах дітей Одеської міської ради в Київському районі; Одеського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді; Київського територіального відділу освіти.

05.05.2020 року ОСОБА_4 , учениця 9-А класу Одеської ЗОШ № 65, зверталась до соціального педагога з проханням поспілкуватись з її братом ОСОБА_7 з приводу його тривожного стану через сварки батьків, які влаштовує батько коли приходить до них додому, що підтверджується листом Одеської ЗОШ № 65 від 24.06.2020 № 01-28/611.

Згідно з інформацією Одеської ЗОШ №01-28/611 від 24.06.2020 року на ім`я голови Одеської обласної державної адміністрації 05.05.2020 року ОСОБА_10 зателефонувала соціальному педагогу ОСОБА_11 з проханням поспілкуватись з її братом ОСОБА_7 з приводу його тривожного стану. ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_11 , що перед сном у нього починається істерика та виникає страх, йому важко пережити скандали батьків які влаштовує батько, коли приходить додому. Зазначеною інформацією спростовується твердження ОСОБА_2 , що ініціатором скандалів є заявниця.

Крім того, 02.07.2020 року ОСОБА_1 було подано звернення до голови Одеської обласної державної адміністрації з проханням допомоги у зв`язку з домашнім насильством з боку ОСОБА_8 .

Таким чином, суд вважає, що на підтвердження заявлених вимог ОСОБА_1 надала суду належні та допустимі докази, на підставі яких суд дійшов до висновку, що ОСОБА_2 вчинив відносно заявниці психологічне та фізичне насильство і саме з метою уникнення у майбутньому домашнього насильства відносно заявниці кривдником наявні законні підстави для часткового задоволення заяви та видачі обмежувального припису. При цьому суд вважає не доведеним заявницею факт економічного насильства з боку ОСОБА_2 по відношенню до неї та дітей.

Одночасно суд звертає увагу на те, що Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», як і Глава 13 розділу IV ЦПК України, надає безпеці постраждалої особи першочерговий пріоритет навіть над майновими правами кривдника на житло.

Але при цьому, суд вважає, що достатнім строком дії обмежувального припису буде три місяці, а не шість місяців, які просила суд заявниця.

Визначаючи строк дії обмежувального припису, суд враховує характер та взаємовідносини ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , їх взаємний намір щодо розірвання шлюбу та вважає, що строк 3 місяці є цілком достатнім для запобігання подальшим проявам домашнього насильства.

Керуючись ст.ст.350-5, 350-6, 350-8 ЦПК України, ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд

ВИРІШИВ :

Заяву задовольнити частково.

Видати обмежувальний припис строком на 3 (три) місяці стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , із наступними заходами тимчасового обмеження:

1) заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалими: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) обмежити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 спілкування з постраждалими: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ;

3) заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 наближатися на відстань у 200 (двісті) метрів та ближче до місця проживання (перебування) постраждалих: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ; місця навчання дітей (школа, дитячий садочок); місця реєстрації ОСОБА_1 та її дітей за адресою: АДРЕСА_2 та інших місць частого відвідування постраждалими особами.

4) заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 вести листування, телефонні переговори (в тому числі надсилати sms-повідомлення та інші повідомлення в соціальні мережі: Viber, WhatsApp, Telegram тощо) та через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

5) заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалих осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з ними.

Копії рішення про обмежувальний припис надіслати до Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області (67800, Одеська обл., смт. Овідіополь, вул. Берегова, 9) для взяття ОСОБА_13 на профілактичний облік, а також до Овідіопольської районної державної адміністрації (67801, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Овідіополь, вул. Т. Шевченка, 169) та виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (65496, Овідіопольський р-н, смт.Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, буд. 25).

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ч.4 ст.350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Повне рішення складено 30.07.2020 року.

Суддя А.І.Бочаров