Постанова № 90686863, 24.07.2020, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/2696/20 Провадження № 3/946/931/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеській області в складі:

головуючого - судді Пащенко Т.П.,

при секретарі – Топтигіної О.М.,

розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Відділу з організації несення служби в м.Ізмаїл УПП в Одеській області, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.4 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до представлених матеріалів 09.05.2020 року о 14 год. 33 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом – автомобілем «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху з вул.Капітана Семенюка ліворуч на вул.Кутузова в м.Ізмаїлі Одеської області, не був уважний, не впевнився у безпеці руху та скоїв наїзд на об`єкт аварійно-ремонтних робіт. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Після цього, 09.05.2020 року о 15 год. 03 хв. водій ОСОБА_1 по вул.Кутузова,29 в м.Ізмаїлі Одеської області вживав алкогольні напої, а саме, пиво «Чернігівське» та горілку «Грин дей» після ДТП з його участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому порядку проводився у лікаря ОСОБА_2 в Ізмаїльській центральній лікарні. Результат огляду – позитивний - 2.09 ‰.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Міркун С.М. пояснив, що ОСОБА_1 вину не визнає. 23.07.2020 року надав суду клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП чи направлення матеріалів на до оформлення. В обґрунтування клопотання представник Черніговського О.І ОСОБА_3 вказує, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Так, у протоколі відсутні відомості щодо зазначення конкретного часу коли саме ОСОБА_1 вживав алкогольні напої, не зазначені ознаки сп`яніння, не залучались та не опитувались свідки. З відеозапису боді-камери ZM0534 (номер запису 20200509195852001088) вбачається, що патрульна поліція прибула на місце ДТП о 15 год 02 хв. 09.05.2020 року. Саме з цього часу ОСОБА_1 спілкувався з поліцією та не відлучався для вживання алкоголю. Відповідно до запису з відеореєстратора, що знаходився в автомобілі «Chevrolet Aveo» заїзд автомобіля в викопану канаву стався о 14 год. 55 хв. 09.05.2020 року. 09.05.2020 року з 14 год 55 хв. до 15 год. 02 хв. ОСОБА_1 не вживав алкогольні напої, про що свідчить запис з відео-реєстратора, що знаходився в автомобілі «Chevrolet Aveo». Крім того, на диску з відеозаписом фіксації адміністративного правопорушення, долученого до матеріалів справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 керував автомобілем «Chevrolet Aveo» 09.05.2020 року о 15 год. 03 хв. Із відеозаписів, що надано поліцією у підтвердження протоколу БД №445448 вбачається, що відеозапис не безперервний, запис містить короткий фрагмент, зафіксовано лише частини діалогу між ОСОБА_1 та співробітниками поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 заперечує, що він керував автомобілем «Chevrolet Aveo». Повна фіксація процедури складання адміністративних матеріалів відсутня. З вказаного відеозапису не вбачається, чому саме поліцейськими не було встановлено, хто саме керував автомобілем під час ДТП, оскільки працівники поліції особисто його не зупиняли і не могли бачити чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом. Відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського, який наявний в матеріалах справи є фрагментарним, не інформативним, з нього не видно ні зупинки транспортного засобу працівниками поліції, ні повної та належної процедури складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП. Відповідно до положень п.1.3, п.3.3 Розділу ІІІ «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року №100, необхідність відеофіксації: «використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції». Відповідно до п.3.5 Розділу ІІІ Інструкції, «після активації нагрудної відеокамери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно». Вважає, що відеозаписи з боді-камери ZM0534, що додані до матеріалів справи не можна вважати достатніми, належними та допустимими, виходячи з того, що вони не безперервні та постійно перериваються. Зазначене в протоколі №445448 відео з камер спостереження взагалі не надано до матеріалів справи. Крім того, у протоколах, складених у відношенні ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП та за ч.4 ст.130 КУпАП зазначено один і той же час вчинення правопорушення – 15 год. 03 хв. 09.05.2020 року. Як вбачається з матеріалів справи, у протоколі серії БД №445448 докази, що надаються до протоколу записані з виправленнями внесені додаткові записи, а також після того, як протокол підписаний ОСОБА_1 у протоколі серії БД №445448, що надано суду в графі «до протоколу додаються» написано: боді-ком ZM0534, відео з камер спостереження, висновок лікаря, тоді як в протоколі, що є у ОСОБА_1 відсутній будь-який запис. Вважає, що оскільки матеріали адміністративної справи не містять належних та переконливих доказів вини ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, то в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, тому просить суд закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП чи повернути матеріали в повному обсязі на до оформлення.

Вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Міркуна С.М., дослідивши наявні докази у сукупності, суд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП необхідно закрити на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 КУпАП України, завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що призвели до пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Як вбачається із змісту диспозиції ст.124 КУпАП, об`єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого даною нормою, характеризується наступними елементами: діянням тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, яке може бути виражене як у дії так і в бездіяльності; наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; а також причинним зв`язком між наведеними діянням та наслідками.

В п. 26 постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 Верховний Суд України зазначає, що суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Згідно п.10.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями) перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до п.2.3 б Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Частиною четвертою ст.130 КУпАП (в редакції від 28.04.2020 року, діючої станом на 09.05.2020 року) передбачена адміністративна відповідальність за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Відповідно до вимог п.2.10 є Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями) у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Склад адміністративного правопорушення – наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Отже, для наявності складу адміністративного правопорушення слід встановити, які саме з перелічених у частині 1 статті 130 КУпАП України дій були вчиненні.

Відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини надає «автономне» значення концепції «кримінальне обвинувачення», незалежне від категорій, що використовуються в національних правових системах держав - учасниць Конвенції (Адольф проти Австрії (Adolf v. Austria), пункт 30).

Першочергова оцінка Європейським судом з прав людини застосовності кримінального аспекту ст. 6 Конвенції ґрунтується на критеріях, викладених у рішенні у справі Енгель та інші проти Нідерландів (Engel and Others v. the Netherlands) (пункти 82 - 83): 1) класифікація в національному законодавстві; 2) характер правопорушення та 3) суворість покарання, ризику якого піддається відповідна особа.

В практиці Європейського суду з прав людини перший критерій має відносну значимість, тобто коли внутрішнє державне законодавство класифікує певне правопорушення як кримінальне, цей критерій буде мати вирішальне значення. В іншому випадку Європейський суд з прав людини не приймає до уваги національну класифікацію та вивчає фактичний зміст розглядуваної процедури.

Другий та третій критерії, викладені в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Енгель на інші проти Нідерландів (Engel and Others v. the Netherlands), являються альтернативними та необов`язково застосовуються одночасно; для вирішення про застосовність ст. 6 Конвенції достатньо, щоб розглядуване правопорушення за своїм характером вважалось «кримінальним» з точки зору Конвенції або щоб за вчинене правопорушення на особу покладалось покарання, яке за своїм характером та ступеню серйозності належить в цілому до «кримінальної» сфери (Озтюрк проти Німеччини (Ozturk v. Germany), пункт 54; Лутц проти Німеччини (Lutz v. Germany), пункт 55).

Після проведення аналізу вказаних вище джерел права, враховуючи види та розмір санкції, яка визначена національним законом за вчинення правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, порівнюючи її з санкцією кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України, вважаю, що адміністративне правопорушення за ч.4 ст.130 КУпАП з точки зору Конвенції можна вважати «кримінальним». Тому, з урахуванням засад правосуддя та принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, вважаю обґрунтованим застосування в даному випадку положень ст.62 Конституції України, відповідно до ч.3 якої, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція 1452/735). За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

В п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що якщо водій ухиляється від проходження огляду, то його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Винні дії ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджені протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №445240 від 09.05.2020 року, схемою місця ДТП від 09.05.2020 року, та іншими матеріалами справи, у тому числі відеозаписом з реєстратору, що знаходився в автомобілі «Chevrolet Aveo», оскільки видно, що саме ОСОБА_1 виходить з місця де повинно бути місце водія, інша особа з цієї частини автомобіля на відео не з`являлася. Крім того, представник ОСОБА_1 не надав докази керування автомобілю іншою особою в момент вчинення ДТП та підтвердив, що автомобіль є власністю ОСОБА_1 .

Підстав для повернення матеріалів для належного оформлення судом не встановлено.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.4 ст.130 КУпАП (в редакції від 28.04.2020 року, діючої станом на 09.05.2020 року), суд приходить до наступного висновку.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №445240 від 09.05.2020 року зазначено, що 09.05.2020 року о 15 год. 03 хв. водій ОСОБА_1 по вул.Кутузова,29 в м.Ізмаїлі Одеської області вживав алкогольні напої, а саме, пиво «Чернігівське» та горілку «Грин дей» після ДТП з його участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому порядку проводився у лікаря ОСОБА_2 в Ізмаїльській центральній лікарні. Результат огляду – позитивний - 2.09 ‰.

Інспектор Самовяну Г.Д., який складав протокол про адміністративне правопорушення серії БД №445448 в судове засідання до суду не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином.

З відеозапису, долученого до матеріалів справи, не вбачається, що ОСОБА_1 вживав алкоголь після дорожньо-транспортної пригоди за його участю.

Крім того, відеозапис долучено частинами, а не в повному обсязі, що позбавляє суд можливості переконатися в тому, що відбувалося під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

На відео з реєстратору, що знаходився в автомобілі «Chevrolet Aveo», який зафіксував події що відбувалися з моменту ДТП до приїзду патрульної поліції відсутній момент вживання ОСОБА_1 алкоголю.

Особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення серії БД №445448 в порушення вимог ч.2 ст. 251 КУпАП докази вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв, а саме, пива «Чернігівське» та горілки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » після ДТП з його участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння суду не надала.

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №445448 від 09.05.2020 року дописано після того, як видано його копію ОСОБА_1 , що до протоколу додаються боді ком ZM0534, відео з камер спостереження, висновок лікаря.

Відео з камер спостереження до метеріалів справи не додано.

Крім того, відповідно до п.7 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 01.12.2015 року № 1496/27941 не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Із аналізу наведених доказів та норм законодавства слід зробити висновок, що в протоколі про адміністративне правопорушення не міститься переконливих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Вказане викликає сумнів щодо винності особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.130 КУпАП. Всі сумніви в даному випадку суд, у відповідності до вищевказаних норм права трактує на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч.4 ст.130 КУпАП, що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.

Судом розглянуто обидва протоколи про адміністративні правопорушення відповідно до вимог ст. 36 КУпАП.

Відповідно до ст.23 КУпАП України, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст.33 КУпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи наведене, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи та всі докази по справі, суд приходить до висновків про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, з урахуванням чого застосовується адміністративне стягнення у вигляді штрафу, та про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення в цій частині підлягає закриттю.

Відповідно до ст.4 ч.2 п.5 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку з ухваленням постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст.124, 130, 247, 283, 284, 285 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 420,40 (чотириста двадцять гривень сорок копійок) грн.

Постанова підлягає оскарженню протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Т.П.Пащенко