Рішення № 90686097, 29.07.2020, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/875/20

Провадження № 2/685/197/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2020 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь

справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача у спосіб стягнення доходів від безпідставно набутого майна та моральної шкоди

встановив:

представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача про захист прав споживача у спосіб стягнення доходів від безпідставно набутого майна та моральної шкоди, мотивуючи його тим, що 4 вересня 2017 року між позивачем та відповідачем укладений договір надання банківських послуг, на підставі якого позивачу відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 . 22 вересня 2017 року відповідач з цього карткового рахунку незаконно списав на свою користь 1788, 71 грн, а 24 жовтня 2017 року ще 30 грн, всього 1818,71 грн, якими незаконно користується і досі. Вказані обставини встановлені рішенням Теофіпольського райсуду від 06.11.2019 року, яким стягнуто з відповідача на користь позивача ці незаконно утримані кошти. Вважає, що на підставі ст.1214, ч.1,2 ст.536 ЦК України за користування грошовими коштами позивача, відповідач зобов`язаний сплатити йому проценти у розмірі облікової ставки НБУ, що становить 675,20 грн. Крім того, зазначає, що рішенням Теофіпольського райсуду від 06.11.2019 та постановою Хмельницького апеляційного суду від 19.03.2020 року встановлено, що незаконне списання банком з рахунку позивача протягом вересня-жовтня 2017 року всіх грошових коштів призвело до того, що позивач не отримав заробітної плати та був позбавлений засобів для існування; внаслідок неправомірних дій банку позивачу завдано значної шкоди у зв`язку із чим він значною мірою втратив те, на що розраховував при укладенні договору про надання банківських послуг. В силу вимог ст.23, 1167 ЦК України та ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивачу заподіяно моральну шкоду, яку він оцінив у 3000 грн., оскільки відповідач незаконно утриману зарплату позивачу не повернув і досі. На підставі викладеного просить стягнути з відповідача на користь позивача 675,20 грн процентів за користування його грошовими коштами за період з 24.10.2017 року по 24.07.2020 року та 3000 грн моральної шкоди, а всього разом 3675,20 грн.

Сторони, про час та місце розгляду справи повідомлені вчасно, в суд не з?явилися, від представника позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутності, від представника відповідача клопотань та заяв не надійшло. Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Теофіпольського райсуду від 06.11.2019 року, яке постановою Хмельницького апеляційного суду від 19.03.2020 року залишено без змін, стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно списані кошти в розмірі 1818,71 грн.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч. 2 ст. 1214 ЦК у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст. 536 цього Кодексу).

Відповідно до статті 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Представник позивача обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що за користування грошовими коштами позивача, відповідач зобов`язаний сплатити йому проценти у розмірі облікової ставки НБУ, що становить 675,20 грн (1818,71 грн х13.5 - середня облікова ставка НБУ за спірний період х 2 роки 9 місяців - термін незаконного користування грошовими коштами позивача).

Вказаний розрахунок ніким не оспорений і доказів , які б спростовували докази позивача, суду не надано, тому суд даний розрахунок бере до уваги при встановленні обставин по справі та вважає, що позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог у частині відшкодування моральної шкоди, суд виходив з такого.

Відповідно до ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів», при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Положення ч.2 ст 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» мають застосовуватися в сукупності з положеннями п.5 ч.1 ст 4 цього закону, відповідно до яких споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту продукції), відповідно до закону.

У ст 1 ЗУ «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції» поняття шкоди визначено як завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров?я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об?єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що у спорах про захист прав споживачів чинне цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, коли така завдана майну споживача або шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров?я або смертю.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.536, 1214 ЦК України, ст. 1,4, 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.12, 81, 82, 89, 263-265 ЦПК України, районний суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача у спосіб стягнення доходів від безпідставно набутого майна та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 675,20 грн (шістсот сімдесят п`ять грн 20 коп) процентів за користування його грошовими коштами за період з 24 жовтня 2017 року по 24 липня 2020 року.

В задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в дохід держави 840,80 грн судового збору (отримувач коштів:ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду через районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.

Головуючий