Вирок № 90682962, 29.07.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/4481/20

Провадження №1-кп/265/990/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді – Міхєєвої І.М..,

за участю секретаря судового засідання – Красноухова А.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду угоду про визнання винуватості у кримінальному проваджені за № 12020050000000379 від 25 травня 2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Манченки, Харківського району, Харківської області, громадянина України, з вищою технічною освітою, одруженого, маючого на утримані неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, працюючого начальником дільниці ТОВ «БАЖЕР»,

який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєні злочину передбаченого ст. 267 ч.1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Лимарєва Є.О.

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника – Косцова В.М.

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до наказу директора ТОВ «БАЖЕР» № 67 від 16.02.2018 ОСОБА_3 призначено на посаду начальника дільниці ТОВ «БАЖЕР». Наказом директора ТОВ «БАЖЕР» № 12 від 01.10.2018 ОСОБА_3 призначено відповідальним за радіаційний контроль і радіаційну безпеку на дільниці ТОВ «БАЖЕР», розташованій за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 8.

Відповідно до свідоцтва № 959, виданого Начальним центром оперативно- рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій 28.09.2018, ОСОБА_3 пройшов курси цивільного призначення для фахівців, які проводять радіаційний та хімічний контроль.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним з видів економічної діяльності ТОВ «БАЖВР» (ЄДРПОУ 34561793) є оптова торгівля відходами та брухтом.

29.12.2017 між ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС», в особі начальника відділу закупівель ОСОБА_4 (покупець) та ТОВ «БАЖЕР», в особі директора ОСОБА_5 (постачальник) укладено договір поставки № 181/17-Д, предметом якого є поставка металів чорних вторинних (відповідно до ДСТУ 4121-2002 «Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови» та умовам договору) на адресу ПрАТ «МК Азовсталь».

Відповідно до п. 5.1. ДСТУ 4121-2002 «Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови» (далі ДСТУ 4121-2002) металобрухт, що надходить або відвантажується з підприємства, повинен проходити обов`язковий радіаційний контроль, контроль щодо вибухобезпечності та хімічної безпечності. Кожен транспортний засіб з металобрухтом потрібно супроводжувати документом щодо радіаційної безпеки, вибухо- та хімічної безпечності.

Згідно з п. 5.2.4 ДСТУ 4121-2002 радіаційний контроль металобрухту повинна проводити особа, яка пройшла спеціальне підготовлювання і має відповідне посвідчення.

Згідно з п. 1.3. Державних санітарно-екологічних правил і норм з радіаційної безпеки при проведенні операцій з металобрухтом, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 27.02.2002 № 89 (надалі ДСЕПіН 6.6.1-079/211.39 001-02) радіаційний контроль металобрухту на підприємствах підрозділяється на вхідний та вихідний контролі.

Відповідно до п. 1.3.2. ДСЕПіН 6.6,1-079/211.39 001-02, об`єктами вихідного радіаційного контролю є: партії металобрухту (частини пакети, контейнери) в процесі їх відвантаження; транспорті засоби, які прибувають для завантаження; транспортні засоби завантажені металобрухтом і підготовлені до відправки.

Відповідно до п. 2.5. ДСЕПіН 6.6.1-079/211.39 001-02, металобрухт, який приймається на склади чи майданчики підприємства або відвантажується з них підлягає обов`язковому радіаційному контролю.

Відповідно до п. 3.2. ДСЕПіН 6.6.1-079/211.39 001-02 радіоактивно забруднений металобрухт рівень потужності поглиненої дози (ППД) або потужності експозиційної дози (ПЕД) якого дорівнює або перевищує 0,43 (50) мкГр/год (мкР/год) вилучається з обігу.

Відповідно до п. 5.1. ДСЕПіН 6.6.1-079/211.39 001-02 радіаційному контролю підлягає весь металобрухт, що надходить до підприємства та відправляється з нього. Виконання будь-яких операцій з металобрухтом (сортування, переробки тощо) без вхідного радіаційного контролю забороняється.

Відповідно до п. 5.9. ДСЕПіН 6.6.1-079/211.39 001-02 вихідний радіаційний контроль виконується з метою запобігання розповсюдження за межі підприємства радіоактивно забруднених фрагментів металобрухту, продуктів і відходів його переробки.

Згідно з п. 5.16. ДСЕПіН 6.6.1-079/211.39 001-02 транспортування металобрухту по території України всіма видами транспорту або прийомка його на подальшу переробку без наявності оригіналу протоколу радіаційного контролю, забороняється.

22 листопада 2019 року, у невстановлений в ході досудового розслідування час, перебуваючи на посаді начальника дільниці ТОВ «БАЖЕР», розташованої за адресою м. Харків, вул. Морозова, 8, ОСОБА_1 , будучи особою відповідальною за радіаційну безпеку на підприємстві, діючи необережно із злочинною самовпевненістю, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді створення небезпеки загибелі людей та настання інших тяжких наслідків, у вигляді радіоактивного забруднення територій, масового отруєння та захворювання людей, але легковажно розраховуючи на відвернення таких наслідків, перебуваючи на виробничому майданчику, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 8, який знаходиться у користуванні ТОВ «БАЖЕР», діючи в порушення п.п. 1.3.2., 2.5., 3.2., 5.1., 5.9., 5.16. ДСЕПіН 6.6.1-079/211.39 001-02 та п.п. 5.1., 5.2.4. ДСТУ 4121-2002, без проведення обов`язкового радіаційного контролю за допомогою радіометра РКС-01 «СТОРА- ТУ», заводський номер НОМЕР_1 , партії металобрухту загальною вагою 67940 кг., залізничний вагон № 68503267, який був підготовлений до перевезення до ПрАТ «МК Азовсталь», розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського,1, згідно договору № 181/17-Д від 29.12.2017, склав посвідчення № 2 від 22.11.2018, відповідно до якого указаний лом чорних металів відповідає вимогам ДСТУ 4121-2002, є вибухово-, хімічно- та радіаційно-безпечним та може бути допущений до переробки. У подальшому ОСОБА_1 передав вказане посвідчення невстановленій у ході досудового розслідування особі, у якості супровідного документа до залізничного вагону № 68503267 з партією металобрухту загальною вагою 67940 кг, який цього ж дня було спрямовано до залізничної станції «Харків - Балашовський» Регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» для подальшого його відправлення до ПрАТ «МК Азовсталь».

30 листопада 2018, року приблизно о 02 год. 31 хв., при надходженні залізничного вагону № 68503267 до залізничної станції «Сартана» Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» відбулось спрацювання системи радіаційного контролю ПрАТ «МК Азовсталь».

30 листопада 2018 року спеціалістами відділу радіаційної безпеки та контролю ПрАТ «МК Азовсталь» на залізничному вагоні № 68503267 встановлені знаки радіаційної небезпеки та вказаний вагон спрямовано на спеціальний майданчик ПрАТ «МК Азовсталь», розташований за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1.

12 грудня 2018 року співробітниками Служби радіаційної безпеки Дніпровської міжобласної філії ДСП «Об`єднання «Радон» за допомогою радіометра- дозиметра СТОРА - ТУ, проведено радіаційний контроль залізничного вагону № 68503267 з партією металобрухту загальною вагою 67940 кг, у ході якого виявлено та вилучено радіоактивно-забруднений матеріал у вигляді фрагментів металобрухту у вигляді труб, діаметром 300 мм, довжиною від 350 мм до 1000 мм, вагою 1836 кг, з радіонуклідним складом Ra-226, рівень потужності поглиненої дози (ППД) якої складає від 0,6мкЗв/год (мкГр/год) до 5,2 мкЗв/год (мкГр/год), що більше ніж в 12 разів перевищує гранично допустимі норми, встановлені ДСЕПіН 6.6.1-079/211.39 001-02.

Отже, своїми необережними діями начальник дільниці ТОВ «БАЖЕР» ОСОБА_1 , будучи особою відповідальною за радіаційну безпеку на підприємстві, порушив правила поводження з радіоактивними матеріалами, що створило небезпеку загибелі людей та настання інших тяжких наслідків, у вигляді радіоактивного забруднення територій, масового отруєння та захворювання людей.

Крім цього, 25 листопада 2019 року, у невстановлений в ході досудового розслідування час, перебуваючи на посаді начальника дільниці ТОВ «БАЛКЕР», розташованої за адресою м. Харків, вул. Морозова, 8, ОСОБА_1 , будучи особою відповідальною за радіаційну безпеку на підприємстві, діючи необережно із злочинною самовпевненістю, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді створення небезпеки загибелі людей та настання інших тяжких наслідків, у вигляді радіоактивного забруднення територій, масового отруєння та захворювання людей, але легковажно розраховуючи на відвернення таких наслідків, перебуваючи на виробничому майданчику, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 8, який знаходиться у користуванні ТОВ «БАЛКЕР», діючи в порушення п.п. 1.3.2., 2.5., 3.2., 5.1., 5.9., 5.16. ДСЕПіН 6.6.1-079/211.39 001-02 та п.п. 5.1., 5.2.4. ДСТУ 4121-2002, без проведення обов`язкового радіаційного контролю за допомогою радіометра РКС-01 «СТОРА- ТУ», заводський номер НОМЕР_1 , партії металобрухту загальною вагою 67460 кг., залізничний вагон № 67883462, який був підготовлений до перевезення до ПрАТ «МК Азовсталь», розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського,1, згідно договору № 181/17-Д від 29.12.2017, склав посвідчення № 1 від 25,11.2018, відповідно до якого указаний лом чорних металів відповідає вимогам ДСТУ 4121-2002, є вибухово-, хімічно- та радіаційно-безпечним та може бути допущений до переробки. У подальшому ОСОБА_1 передав вказане посвідчення невстановленій у ході досудового розслідування особі, у якості супровідного документа до залізничного вагону № 67883462 з партією металобрухту загальною вагою 67460 кг, який цього ж дня було спрямовано до залізничної станції «Харків - Балашовський» Регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» для подальшого його відправлення до ПрАТ «МК Азовсталь».

02 грудня 2018 року приблизно о 06 год. 41 хв., при надходженні залізничного вагону № 67883462 до залізничної станції «Сартана» Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» відбулось спрацювання системи радіаційного контролю ПрАТ «МК Азовсталь».

03 грудня 2018 року спеціалістами відділу радіаційної безпеки та контролю ПрАТ «МК Азовсталь» на залізничному вагоні № 67883462 встановлені знаки радіаційної небезпеки та вказаний вагон спрямовано на спеціальний майданчик ПрАТ «МК Азовсталь», розташований за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1.

12 грудня 2018 року співробітниками Служби радіаційної безпеки Дніпровської міжобласної філії ДСП «Об`єднання «Радон» за допомогою радіометра- дозиметра СТОРА - ТУ, проведено радіаційний контроль залізничного вагону № 67883462 з партією металобрухту загальною вагою 67460 кг, у ході якого виявлено та вилучено радіоактивно-забруднений матеріал у вигляді фрагментів металобрухту у вигляді 6 фрагментів труб, діаметром 300 мм, довжиною від 300 мм до 1000 мм, вагою 100 кг, з радіонуклідним складом Ra-226, рівень потужності поглиненої дози (ППД) якої складає від 0,6мк3в/год (мкГр/год) до 5,2 мкЗв/год (мкГр/год), що більше ніж в 12 разів перевищує гранично допустимі норми, встановлені ДСЕПіН 6.6.1-079/211.39 001-02.

Отже, своїми необережними діями начальник дільниці ТОВ «БАЛКЕР» ОСОБА_1 , будучи особою відповідальною за радіаційну безпеку на підприємстві, порушив правила поводження з радіоактивними матеріалами, що створило небезпеку загибелі людей та настання інших тяжких наслідків, у вигляді радіоактивного забруднення територій, масового отруєння та захворювання людей.

Кримінально відповідальність за вказаний злочин передбачена ст. 267 ч.1 КК України як порушення правил перевезення радіоактивних матеріалів та інших правил поводження з ними, що створило небезпеку загибелі людей та настання інших тяжких наслідків.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, передбаченою ст. 66 КК України, це щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.

25 червня 2020 року між прокурором відділу управління нагляду прокуратури Донецької області Лимарєвим Є.О., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_1 у присутності адвоката Косцова В.М., в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного злочину обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст. 267 ч.1 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного злочину. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке повинен понести обвинувачений ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 267 КК України, а саме у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Косцов В.М. просив суд затвердити укладену угоду про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 267 ч.1 КК України, в обсязі обвинувального акту, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

ОСОБА_1 визнав себе винуватим, у вчиненні нетяжкого злочину, відповідно до ст. 12 КК України, раніше не судимий, працює, має сім`ю та на неповнолітню дитину утриманні, на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, позитивно характеризуються за місцем мешкання та роботи.

Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором відділу управління нагляду прокуратури Донецької області Лимарєвим Є.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 та його захисником Косцовим В.М. відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 порушив правила перевезення радіоактивних матеріалів та інших правил поводження з ними, що створило небезпеку загибелі людей та настання інших тяжких наслідків, і його дії кваліфіковані за ч.1 ст. 267 КК України, за якими належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих доходів громадян.

При цьому суд зазначає, що за загальними правилом, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. (ч.2 ст. 4 КК України).

Санкцією ч 1. ст. 267 КК України, в редакції закону, який діяв на момент скоєння обвинуваченим злочину, було передбачено покарання в тому числі і у виді штрафу від ста до двусот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

01 липня 2020 року набули чинності зміни до ч.1 ст. 267 КК України, згідно якими посилена відповідальність за вказаний злочин, зокрема у вигляді штрафу та встановлено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Закон № року №2617-VIII від 22 листопада 2018). При цьому даним законом диспозицію ч.1 статті 267 КК України змінено не було.

Відповідно до ч.2 ст. 5 КК України, Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Враховуючи, що санкцією ч 1. ст. 267 КК України, в редакції закону № 2617- VIII посилена відповідальність обвинуваченого щодо покарання у вигляді штрафу, порівняно з редакцією що діяла до 01 липня 2020 року, то застосуванню в даному випадку підлягає санкція ч.1 ст. 267 КК України в редакції закону, який діяв на момент скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення (щодо штрафу).

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, судові витрати відсутні, цивільний позов не заявлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 373, 374 та 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду від 25 червня 2020 року про визнання винуватості між прокурором відділу управління нагляду прокуратури Донецької області Лимарєвим Є.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 та його захисником Косцовим В.М.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 267 ч.1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угодою про визнання винуватості від 25 червня 2020 року покарання у вигляді штрафу розміром сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у складає 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст.474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст.469 КПК України угода не може бути укладена.

Суддя І.М. Міхєєва