
Справа № 265/939/19
Провадження № 2/265/103/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2020 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Костромітіної О. О.,
за участю секретаря Булгакової Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Кашуба Наталі Олександрівни , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до Маріупольської міської ради про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу,
за участю:
представника ОСОБА_2 адвоката Кашуба Н.О.
представника Маріупольської міської ради Каргіна Є.С.
В С Т А Н О В И В:
Кашуба Н. О. , яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Маріупольської міської ради про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Протягом судового розгляду даної цивільної справи уточнила зміст позовних вимог. В обґрунтування позову зазначала, що позивачка ОСОБА_2 проживала з вересня 2011 року разом з її матір`ю та її цивільним чоловіком ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 . За даною адресою позивачка зареєстрована. Позивачка у зареєстрованому шлюбі не перебувала, з вересня 2011 року вона проживала однією сім`єю як чоловік та дружина із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вони мали спільний бюджет, вели спільне господарство. Заповіту померлий не залишав. Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно у вигляді будинку АДРЕСА_1 . Після смерті спадкодавця позивачка утримує будинок АДРЕСА_1 , оплачує комунальні послуги. Позивачка безперервно проживала разом із померлим однією сім`єю як чоловік та дружина протягом 7,5 років до моменту смерті чоловіка, проте після його смерті не мала змоги його поховати, оскільки на передодні смерті спадкодавця між ними виник конфлікт та зав`язалася сімейна-побутова сварка в результаті якої ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, побив позивачку та наступного дня її було госпіталізовано до лікарні з діагнозом ЗЧМТ, струс головного мозку, що підтверджується медичними документам. Вона не сповіщала про це до правоохоронних органів, оскільки у неї стара матір, та вона сторонилася позору від сусідів. ОСОБА_2 прийняла спадкове майно, але приватним нотаріусом маріупольського міського нотаріального округу Скалун Р.В. позивачці було роз`яснено, що отримати свідоцтво про право на спадщину вона не зможе у зв`язку з тим, що нею не надано свідоцтво про смерть та документ, який би підтверджував шлюбні стосунки між спадкоємцем та позивачкою. Встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу необхідно позивачці для оформлення спадщини, що залишилася після смерті її цивільного чоловіка.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 та її представник Кашуба Н.О. повністю підтримала зміст позовних вимог, та надала пояснення аналогічні змісту позовних вимог. Просили суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача ММР позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що позивачка не надала суду доказів про сумісне проживання її із ОСОБА_3 однією сім`ю, як чоловіка та дружини. На час відкриття спадщини позивачка із померлим не проживала, тому просив відмовити у задоволені позову.
Ухвалою суду від 13 травня 2019 року задоволено клопотання позивачки та витребувано у приватного нотаріуса Маріупольського нотаріального округу Скалун Р.В. відомості про коло спадкоємців та копію спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , витребувано з Лівобережного районного у м. Маріуполі відділу державної реєстрації актів цивільного стану інформацію про перебування ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у шлюбі, а також відомості про їх розірвання.
Суд, вислухавши сторони, свідків, дослідивши письмові матеріали, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов до наступного.
Відповідно до свідоцтв про право власності в порядку спадкування та витягів про реєстрацію права власності будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зафіксовано в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, витяг № 00022375026, актовий запис № 00138495872.
В акті, який складено Головою КСН «Первомайський», зафіксовано, що ОСОБА_2 зареєстрована та мешкає за адресою АДРЕСА_1 . За зазначеною адресою проживає разом з матір`ю - ОСОБА_4 , 1940 року народження, та з вересня 2011 року фактично проживала з чоловіком ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зі слів сусідів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 з вказаного періоду спільно проживала з померлим як чоловік та дружина та вели господарство, мала спільний з чоловіком бюджет.
Свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 суду пояснили, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 знають як сусідів, у них спільний паркан по межі земельних ділянок. З осені 2011 року ОСОБА_9 став проживати разом із ОСОБА_11 Вони разом пололи город, збирали фрукти. ОСОБА_9 з турботою відносився до ОСОБА_2 , не дозволяв їй носити важкі речі. Вони бачили, як ОСОБА_12 речі, виносила сушити білизну. Вони разом готували їжу. Раніше ОСОБА_9 проживав один, у нього не було жінок до ОСОБА_2 між ними були сімейні стосунки. Восени 2018 року ОСОБА_9 вживав алкоголь, у них сталася сварка, то вони не бачили ОСОБА_10 після цього. ОСОБА_12 , після смерті ОСОБА_9 , продовжує доглядати за будинком, утримує будинок.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він знає ОСОБА_10 та ОСОБА_9 як сусідів. Він проживає напроти будинку АДРЕСА_1 . Вони разом проживали в будинку, де проживає мати ОСОБА_2 Він звертався до ОСОБА_9 за будівельним інструментом, на що останній виносив йому із подвір`я будинку інструменти. Вони разом прибирали двір, спілкувались, вели себе як подружжя. ОСОБА_9 став проживати із ОСОБА_11 приблизно з літа 2011 року. Також він знає, що ОСОБА_9 із ОСОБА_11 проживала в будинку ОСОБА_9 , який також розташований по АДРЕСА_4.
На виконання ухвали суду Лівобережний районний у місті Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану повідомив, що актових записів про шлюб та розірвання шлюбу на громадян ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не виявлено. Перевірку проведено з 2012 року по теперішній час. Дані відомості надійшли до суду 20.05.2019 року.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1 .
За повідомленням приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Скалун Р.В. від 20.05.2019 року встановлено, що останнім відкрита спадкова справа № 3535/2019 від 18.03.2019 року, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Єдиною спадкоємицею, яка звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини є ОСОБА_12 . Відомостей стосовно посвідчення заповіту після померлого не має.
Дані відомості підтверджуються копією спадкової справи, яка була надана приватним нотаріусом Скалун Р.В. на виконання ухвали суду від 13.05.2019 року.
Суд зауважує, що позивачкою та її представником додані до позовної заяви копія паспорта на ім`я ОСОБА_3 , копії документів про право власності на його будинок, копія технічного документу на цей будинок, копія документів водія на його ім`я, що свідчить про зберігання позивачкою особистих документів ОСОБА_3 .
Також позивачкою надано суду медичні документи, в яких зафіксовано, що 18.09.2018 року їй було встановлено ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м`яких тканин обличчя (подія 17.09.2018 року), що свідчить про існування конфлікту між нею та ОСОБА_3 , буквально за день до його смерті, який став причиною не знаходження позивачки поряд з останнім в день його смерті.
Главою 86 ЦК, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про нотаріат", підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику в справах про спадкування" (далі - ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7).
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких,що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла/ спадкодавця/ до інших осіб /спадкоємців/.
Згідно з ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняттям спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім"єю не менш як п"ять років до часу відкриття спадщини.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 передбачено, що обставини, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 179 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК) у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.
Відповідно д п.9 Постанови при встановленні судами факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до дня смерті (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати положення ст. 3 СК, відповідно до якої сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, а також те, що сім`я створюється на підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Проаналізувавши всі наведені вище матеріали справи, враховуючи вищенаведені норми права, суд дійшов висновку, що позивачкою доведено факт її сумісного проживання з ОСОБА_3 , як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, з вересня 2011 року до 20 вересня 2018 року , тобто не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, внаслідок чого задовольняє її позовні вимоги в повному обсязі.
Проте суд наголошує, що не находження позивачки поряд з ОСОБА_3 в день його смерті не свідчить про те, що вона не проживала з останнім протягом п`яти років та більш до часу відкриття спадщини, оскільки дані обставини не підтверджується вищенаведеними доказами, які не були спростовані відповідачем протягом судового розгляду даної цивільної справи. Наявність конфлікту між чоловіком та дружиною не може слугувати тому, що між ними припинені фактичні шлюбні відносини, оскільки на думку суду лише тривале не проживання дружини та чоловіка разом, не піклування один за одного протягом тривалого часу, не ведення цього часу спільного побуту може слугувати про припинення фактичних шлюбних відносин. Як зазначено вище конфлікт між позивачкою та її цивільним чоловіком ОСОБА_3 стався 17.09.2018 року, про що свідчать медичні документи, що стало підставою не находження її поряд з чоловіком на день його смерті, тобто її не знаходження поряд з чоловіком носив короткочасний характер, а не постійний, тому суд вважає, що ці обставини не свідчать про припинення між нею та ОСОБА_3 шлюбних відносин та не можуть бути доказом про не проживання позивачки з останнім однією сім`єю більш п`ять років до часу відкриття спадщини.
При цьому суд не приймає до уваги при вирішенні спору по суті посилання представника відповідача на те, що позивачкою не надано суду доказів про її сумісне проживання із ОСОБА_3 , як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу, оскільки представником відповідача не надано суду жодних доказів, які б спростували показання вищевказаних свідків, та докази, які були надані позивачкою та її представником в обґрунтування позову, внаслідок чого відхиляє ствердження відповідача при ухваленні рішення.
Керуючись ст. ст. 263-265, 315, 316,319 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Кашуба Наталі Олександрівни , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до Маріупольської міської ради про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з вересня 2011 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення, яке було постановлено під час дії карантину, набуде чинності лише після закінчення строку карантину, та після закінчення строку на апеляційне оскарження, перебіг якого починається з наступного дня після закінчення карантину.
Відомості про учасників справи:
позивачка ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;
представник позивачки ОСОБА_2 адвокат Кашуба Наталя Олександрівна, РНОКПП НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_3 , ордер серії ДН №030556 від 07.02.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5121 від 29 серпня 2018 року;
відповідач Маріупольська міська рада, юридична адреса: 87555, м.Маріуполь, пр. Миру, 70, ЄДРПОУ 33852448, представник відповідача Каргін Євген Сергійович, довіреність № 315-9144-01 від 15.02.2019.
третя особа приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Скалун Р.В., місцезнаходження: 87555, м.Маріуполь, пр.Перемоги, буд.39.
Повне рішення складено 27 липня 2020 року.
Суддя О.О. Костромітіна
Судове рішення № 90682949, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 16.07.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 265/939/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: