Вирок № 90680474, 30.07.2020, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2670/20

Провадження № 1-кп/635/920/2020

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

секретар судового засідання - Письменна В.М.,

за участю прокурора - Болотнікова В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження №12020220430000409 від 08 березня 2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мерефа Харківського району Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судимого 22 жовтня 2018 року Харківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

07 березня 2020 року близько 14 години 30 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи біля 3 км пікету № 5 Південної залізниці в м. Мерефа Харківського району Харківської області, діючи повторно, з умислом, направленим та таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, викопав із землі за допомогою лопати 1 кабель сигналізації та зв`язку СБбШВ 24х2 довжиною 4 метри та 1 кабель сигналізації та зв`язку СБбШВ 30х2 довжиною 3,4 метри, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення із викраденим та розпорядився ним на власний розсуд, заподіявши своїм діями юридичній особі - виробничому підрозділу «Лозівська дистанція сигналізації та зв`язку» регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» матеріальну шкоду у розмірі 539 грн.62 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та не оспорював встановлених досудовим розслідуванням обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.

При цьому пояснив, що 07 березня 2020 року він узяв удома лопату, пішов до залізниці, де біля станції «4 кілометр» викопав з-під землі з глибини близько 40 см кабель довжиною близько 8 метрів, половину якого обпалив та здав на металобрухт приблизно за 500 гривень, решту кабелю вилучили працівники поліції, про вчинене шкодує.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позиції немає.

За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Вивченням даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий за корисливі умисні злочини проти власності, вчинив кримінальне правопорушення у період іспитового строку, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не працює, неповнолітніх дітей не має, за місцем мешкання характеризується задовільно.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття у вчиненому злочині, яке виражається у визнанні винуватості в обсязі обвинувачення, ставленні обвинуваченого до скоєного, осуді своїх дій.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, поряд з наведеними вище даними про його особу, обставинами, що пом`якшують покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, конкретні обставини справи, ставлення обвинуваченого до скоєного, факт вчинення обвинуваченим нового злочину під час звільнення від покарання з випробуванням.

З урахуванням вищезазначених обставин у сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України.

Оскільки інкримінований ОСОБА_1 злочин вчинено останнім під час звільнення від покарання з випробуванням за вироком Харківського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2018 року, на підставі статті 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного за даним вироком покарання слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком від 22 жовтня 2018 року.

Саме таке покарання є на думку суду необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів, відповідатиме вимогам ч.2 ст.50 КК України.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому із застосуванням ст.75 КК України, ст.69 КК України судом не встановлено.

Оскільки відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк покарання останньому необхідно обчислювати з дня його взяття під варту, зарахувавши в строк покарання строк попереднього ув`язнення.

Цивільний позов потерпілої юридичної особи - Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця», заявлений на суму відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2402 грн. 16 коп., підлягає задоволенню у зв`язку з повним визнанням обвинуваченим ОСОБА_1 позовних вимог. При вирішенні цивільного позову суд керується положеннями ч. 2 ст. 77 та ч. 1 ст. 82 ЦПК України, з аналізу змісту яких вбачається, що у разі відсутності спору щодо розміру завданої матеріальної шкоди наявність та розмір такої шкоди доказуванню не підлягають. При цьому, суд виходить з розміру спричиненої потерпілому матеріальної шкоди згідно фактичних обставин справи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до положень ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи №7937 від 21 квітня 2020 року, розмір матеріального збитку, нанесеного ПАТ «Укрзалізниця» від скоєння ОСОБА_1 злочину за ч. 2 ст. 185 КК України, складає 539 грн.62 коп.

Позивач самостійно усунув завдані ОСОБА_1 пошкодження. Витрати на виконання робіт по відновленню кабелю на час скоєння злочинів склали 2402 грн. 16 коп., що підтверджується відповідними калькуляціями.

Оскільки вина обвинуваченого у заподіянні матеріальної шкоди потерпілій юридичній особі ПАТ «Українська залізниця» знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду та зібраними у справі доказами встановлений причинно-наслідковий зв`язок між діями обвинуваченого ОСОБА_1 і заподіянням потерпілій юридичній особі ПАТ «Українська залізниця» матеріальної шкоди, суд вважає за можливе стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої юридичної особи ПАТ «Українська залізниця» на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 2402 грн. 16 коп.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

Витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 7937 від 21 квітня 2020 року складають 1634 грн. 40 коп. та відповідно до частини 2 статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Оскільки відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання вироку вказаний запобіжний захід необхідно продовжити до набрання вироком законної сили.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити покарання в виді 2 років позбавлення волі.

На підставі статті 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного ОСОБА_1 покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Харківського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2018 року, визначивши остаточне покарання ОСОБА_1 у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його взяття під варту, тобто з 24 квітня 2020 року, зарахувавши строк попереднього ув`язнення в строк покарання.

Продовжити обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання даним вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати на проведення судової товарознавчої експертизи у сумі 1634 (одна тисяча шістсот тридцять чотири) грн. 40 коп.

Цивільний позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» (збитки виробничого підрозділу «Лозівська дистанція сигналізації та зв`язку» регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця») на поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк», МФО 351 823, код ЄДРПОУ 40081216 відшкодування матеріальних збитків у сумі 2402 (дві тисячі чотириста дві) грн. 16 коп.

Речові докази: один фрагмент кабелю СБбШВ 30х2 довжиною 3 м 40 см, який зберігається в камері схову Харківського ВП (квитанція № 0236 від 28.04.2020) після набрання вироком законної сили - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Харківський районний суд Харківської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Д.М. Савченко