Постанова № 90680281, 30.07.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/7246/20

Провадження № 3/643/2010/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2020 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

04.05.2020 року о 22:55 год. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Ак. Павлова, 132, став учасником ДТП, скрився з місця ДТП та мав ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, підвищена жвавість, поведінка, що не відповідає ситуації, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків.

Крім того, 04.05.2020 року о 22:30 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Ак. Павлова, 132, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним, не звернувся до сторонніх осіб, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «БМВ 320», державний номерний знак НОМЕР_2 , що стояв, який був під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Також ОСОБА_1 04.05.2020 року о 22:30 год., керуючи транспортним засобом ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Ак. Павлова, 132, скоїв ДТП, а саме здійснив наїзд на автомобіль «БМВ 320», державний номерний знак НОМЕР_2 , що стояв, після чого залишив місце пригоди.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 09.07.2020 року матеріали справи про адміністративне правопорушення № 643/7246/20, провадження № 3/643/2010/20 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та матеріали справи про адміністративне правопорушення № 643/7247/20, провадження № 3/643/2011/20 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП - об`єднано в одне провадження. Об`єднаному провадженню присвоєно номер справи № 643/7246/20, номер провадження № 3/643/2010/20.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні вказаних вище адміністративних правопорушень не визнав. Пояснив, що дійсно керував вказаним вище транспортним засобом та перебував за адресою місця ДТП, коли відвозив друзів, в тому числі здійснював маневр руху заднім ходом, коли розвертався, проте ДТП не вчиняв, звуків сигналізації не чув. Зазначив, що не виключає, що міг вчинити ДТП за вказаних вище обставин, проте факт ДТП не усвідомив, оскільки будь-яких ознак зіткнення автомобілів (ударів, звуків) не відчув. Через деякий час його було зупинено співробітниками поліції. Він дійсно відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, оскільки був пізній час, а працівник поліції, роз`яснивши йому право відмовитись від проходження огляду, не попередив про відповідальність за таку відмову.

Свідок ОСОБА_3 допитаний в судовому засіданні, надав пояснення, згідно яких побачив, як вказаний вище автомобіль «ВАЗ» наїхав на припаркований автомобіль БМВ, після чого поїхав з місця події. Після чого ОСОБА_3 викликав працівників поліції та надав письмові пояснення.

Інші свідки в судове засідання не з`явились, хоча неодноразово викликались до суду.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року.

Як вбачається з Інструкції, проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу поліцейськими за допомогою спеціальних технічних засобів проводиться лише щодо осіб з ознаками алкогольного сп`яніння (п. 3 розділу 1, розділ 2 Інструкції). Огляд осіб на стан наркотичного сп`яніння проводиться в закладах охорони здоров`я (розділ 3 Інструкції).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке мало місце 04.05.2020 року о 22:55 год. та полягало у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, підтверджується наступними доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 2800093 від 04.05.2020 року, складеного працівником поліції ОСОБА_4 , згідно якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин; письмовими поясненнями ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 04.05.2020 року; направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у КЗОЗ ХОНД, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 26, від 04.05.2020 року, згідно якого водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду; рапортом співробітника поліції; даними відеозапису.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував факт керуванням ним транспортним засобом, а також факт його відмови від огляду на стан сп`яніння у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер», що розташований за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 26.

Доводи ОСОБА_1 та його захисника адвоката Санцевича В.М. суд вважає тактикою захисту, спрямованою на ухилення від відповідальності за вчинене правопорушення.

Оцінюючи доводи, аргументи і заперечення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Санцевича В.М., які заперечували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище адміністративного правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену зокрема в рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», відповідно до якої хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 та його захисника відносно того, що працівники поліції, роз`яснивши ОСОБА_1 право відмовитись від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, не попередили про наслідки такої відмови у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності, а ОСОБА_1 через нічний час поспішав додому, суд керується таким.

Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Суд враховує, що ОСОБА_1 як повнолітня дієздатна особа з певним життєвим досвідом, не міг не усвідомлювати обов`язковість вимог працівників правоохоронних органів, зокрема вимог щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, які ґрунтуються на приписах п. 2.5. Правил дорожнього руху України. Вказані Правила є обов`язковими для ОСОБА_1 і він як учасник дорожнього руху та особа, яка здавала іспит для отримання посвідчення водія відповідної категорії, повинен бути з ними ознайомлений.

Крім того, як вбачається з даних відеозапису, який був відтворений в судовому засіданні в присутності ОСОБА_1 та його захисника, працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 , що їх вимоги щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння є обов`язковими для нього.

Враховуючи наведене, суд відхиляє вказані вище доводи та аргументи ОСОБА_1 , оскільки останній в силу імперативних положень законодавства України зобов`язаний був пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння та не міг не усвідомлювати відповідальність за невиконання законних вимог працівників поліції.

Оцінюючи доводи захисника щодо неповного співпадіння часу вчинення правопорушення, зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення, та часу, зазначеного на відеозапису, суд керується таким.

Вказані неточності самі по собі не спростовують достовірність даних, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та зафіксованих на відеозапису, згідно яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Крім того, як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду у справі № 459/1801/17 від 24.12.2019 року, у справі № 537/1214/17 від 28.11.2018 року, наявність технічних описок, зокрема в постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності, сама по собі не свідчить про відсутність протиправного діяння.

Враховуючи наведене, суд відхиляє вказані вище аргументи захисника.

Доводи ОСОБА_1 відносно того, що він не вживає наркотичні засоби та готовий в даний час пройти відповідних огляд, суд відхиляє, оскільки ОСОБА_1 притягається до відповідальності не за керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, а за відмову від проходження огляду на вказаний стан. Факт такої відмови підтверджений сукупністю досліджених судом доказів та визнаний самим ОСОБА_1 .

Доводи ОСОБА_1 відносно того, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення він погодився пройти огляд, проте працівники поліції в цьому відмовили, судом відхиляються, оскільки доказів на підтвердження вказаної обставини суду не надано. Так, на відеозапису зафіксовано лише відмову ОСОБА_1 від проходження огляду. В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що був тверезий, та будь-яких інших зауважень щодо змісту протоколу та дій співробітників поліції не висловив. В письмових поясненнях від 04.05.2020 року ОСОБА_1 також не посилався на те, що йому відмовили в проходженні огляду, а навпаки зазначив, що йому запропонували пройти тест на наркотичні речовини, він відмовився.

Оцінюючи доводи письмового клопотання ОСОБА_1 про закриття справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із скасуванням акту, який встановлює адміністративну відповідальність, суд керується таким.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі – Закон) юридична відповідальність за вказане вище правопорушення була не скасована, а навпаки посилена. Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави закривати провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

За таких обставин суд у відповідності до положень ч. 1 ст. 8 КУпАП притягає ОСОБА_1 до відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права та необхідності здійснення розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, які було вчинено до 01.07.2020, відповідно до цієї статті у редакції, чинній на час вчинення таких діянь, висловлені Верховним Судом в листах № 370/1/158-20 від 03.07.2020, 370/0/158-20 від 03.07.2020. При цьому суд враховує, що згідно ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а також забезпечує апеляційні та місцеві суди методичною інформацією з питань правозастосування.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 04.05.2020 року о 22:55 год. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Ак. Павлова, 132, став учасником ДТП, скрився з місця ДТП та мав ознаки наркотичного або алкогольного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, підвищена жвавість, поведінка, що не відповідає ситуації, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного або алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров`я відмовився в присутності двох свідків.

Згідно ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення.

З інших досліджених судом доказів, зокрема письмових пояснень ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , рапорту співробітника поліції, а також даних відеозапису, вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти виключно огляд на стан наркотичного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, в тому числі на місці зупинки транспортного засобу, згідно вказаних доказів ОСОБА_7 пройти не пропонувалось.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду у справі № 459/1801/17 від 24.12.2019 року, у справі № 537/1214/17 від 28.11.2018 року, наявність технічних описок, зокрема в постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності, сама по собі не свідчить про відсутність протиправного діяння.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд виключно на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно, обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення суд викладає згідно фактично установлених під час розгляду справи обставин, а не в редакції протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 04.05.2020 року о 22:55 год. вимог п. 2.5. ПДР України.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП, підтверджується дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 375753 від 04.05.2020 року, серії ДПР 18 № 375751 від 04.05.2020 року; схемою місця ДТП від 04.05.2020 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 04.05.2020 року; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 04.05.2020 року; особистими поясненнями ОСОБА_3 , наданими суду.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_3 згідно його пояснень особисто спостерігав, як вказаний вище автомобіль «ВАЗ», рухаючись заднім ходом, скоїв зіткнення з припаркованим автомобілем «БМВ», після чого уїхав з місця ДТП.

Враховуючи наведене, суд відхиляє аргументи, доводи і заперечення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Санцевича В.М., які заперечували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаних вище адміністративних правопорушень, оскільки його вина доводиться в тому числі показаннями ОСОБА_3 , наданими суду за процедурою допита свідка, тобто із попередженням про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, який показав, що особисто спостерігав механізм виникнення ДТП.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 згідно його показань, наданих суду, дійсно керував вказаним вище транспортним засобом на місці ДТП та здійснював рух заднім ходом під час маневру розвороту. Пояснення ОСОБА_1 , згідно яких він не відчув зіткнення автомобілів, не чув звуків удару та сигналізації, яка спрацювала на автомобілі «БМВ», суд не може визнати такими, що спростовують його винуватість у вчиненні вказаної вище ДТП, оскільки його вина підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, в тому числі показаннями свідка, який, на відміну від ОСОБА_1 , не має особистої заінтересованості у певному результаті розгляду даної справи.

Доводи ОСОБА_1 відносно того, що працівники поліції відмовили в його клопотанні проїхати до місця ДТП, не спростовують висновків суду щодо винуватості ОСОБА_1 .

Пунктом 10.1 ПДР України передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пунктом 2.10 а ПДР України передбачено, що у разі причетності до дорожньо транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП - порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а також порушив вимоги п. 2.10 «а» ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП - залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Частинами 1 та 2 ст. 36 КУпАП передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

За таких обставин суд накладає на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, встановленої за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 420 грн. 40 коп., які підлягають стягненню з правопорушника.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 33-35, 40-1, 124, 130, 284 КУПАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, 122-4 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, р/р 31119149020001, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху»).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 420,40 грн. (отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова – особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Д.А. Крівцов