Рішення № 9067991, 16.10.2008, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №2-4348 2008 рік

Україна

Суворовський районний суд

міста Одеси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2008 року Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Гудіної Н.І. при секретарі Мельніченко А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за позовом

ОСОБА_1 до Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю « Біостимулятор» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

Установив:

Позивач звернувся з позовом до Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю « Біостимулятор» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, мотивуючи свої вимоги тім, що з 03 серпня 2001 року згідно з наказом №164/ок від 02.08.2001 року він працював на Одеському виробничому хіміко-фармацевтичному підприємстві ТОВ «Біостимулятор» на посаді слюсара -ремонтника 6-го розряду.

07.04.2008 року згідно з наказом №68/ок від 07.04.2008 року він звільнився з підприємства за власним бажанням.

На день звільнення у ТОВ «Біостимулятор» перед ним виникла заборгованість по заробітній платі у розмірі 6018,81 грн. Крім того, йму не виплачена компенсація за невикористану відпустку у розмірі 600 гривень.

При цьому відповідно до ст. 44 КЗпП України внаслідок порушення власником законодавства про працю, колективного чи трудового договору працівнику виплачується вихідна допомога у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку.

Нарахування та виплати вихідної допомоги з боку підприємства проведено не було. Сума цієї допомоги, яка належить позивачу складає 3600 гривень ( середньомісячна зарплатня позивача за три місяця).

Таким чином, підприємство заборгувало позивачу 10218,81 гривень.

Крім того, позивач вважає, що він має право на відшкодування моральної шкоди, яка була завдана йому внаслідок порушення його права. Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, яка завдана неправомірними рішеннями, діями, або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала. Неправомірна бездіяльність ОВХФП «Біостимулятор» у формі ТОВ призвела до того, що в родині позивача склалося вкрай тяжке становище.

.

Через те, що йому своєчасно не виплачувалися гроші, він не мав змоги своєчасно ремонтувати свій приватний будинок, у якому він проживає разом з своєю сім'єю, накопичувалася заборгованість за користування комунальними послугами. Він не зміг зробити подарунки своїй дружині та дітям на Новий рік, 8 березня, тому що не отримував на той час зарплатню.

Крім того, його дружина мала суттєво лікуватися у лікаря-стоматолога із протезуванням, що не було можливим через відсутність коштів. Певний час позивач знаходився у принизливому становищі з вини підприємства.

Все це негативно вплинуло на психологічний стан позивача, привело до нервового розладу, він страждає постійним безсонням. Враховуючи вищеназване, моральну шкоду він оцінює в 20000 гривень.

Позивач просить стягнути з ОВХФП «Біостимулятор» у формі ТОВ на його користь: нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 6018,81 гривень; грошову компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 600,00 гривень; вихідну допомогу за три місяці у сумі 3600 гривень; оплата юридичних послуг -150 гривень. Всього: 10368 гривень 81 коп. Також просить стягнути з ОВХФП «Біостимулятор» у формі ТОВ відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000 гривен.

В попередньому судовому засіданні представник відповідача визнав позов частково, лише в частині стягнення заборгованості по заробітної платні, в подальшому перестав з'являтися до судового засідання, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним, чином про причини неявки суду не повідомив.

Вивчив матеріали справи, вислухав пояснення позивача, який наполягав на задоволенні позову, думку представника відповідача котрий визнав позов частково лише в частині стягнення заробітної платні, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

В судовому засіданні встановлене наступне:

З 03 серпня 2001 року згідно з наказом №164/ок від 02.08.2001 року позивач працював на Одеському виробничому хіміко-фармацевтичному підприємстві ТОВ «Біостимулятор» на посаді слюсара-ремонтника 6-го розряду.

07.04.2008 року згідно з наказом №68/ок від 07.04.2008 року він звільнився з підприємства за власним бажанням.

(а.с.5-6)

На день звільнення у ТОВ «Біостимулятор» перед ОСОБА_1 виникла заборгованість по заробітній платі у розмірі 6018,81 грн.(л.с 7-919,20)

Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наведених у п. 20 постанови від 24.12.99 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж вік у цей день не був на роботі, -наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановления рішення, якщо роботодавець не доведе, що в цьому немає його вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідач порушив названі нормативні акти України.

Вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача вихідної допомоги за три місяці в розмірі 3600 гривень не підлягають задоволенню, так як позивач не надав суду доказів того, що він звільнився з підприємства у зв'язку з порушення трудового законодавства. Як вбачається з запису трудової книжки, він звільнився за власним бажанням.

Вирішуючи питання стосовно стягнення моральної шкоди, суд доходить висновку про те, що сума морального збитку повинна бути стягнена у розумних розмірах, та вважає, що з відповідача повинно бути стягнено на користь позивача моральну шкоду в сумі 1000,00 грн.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що з відповідача на користь позивача повинно бути стягнена заробітна плата в сумі 6018,81 грн., грошову компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 600,00 гривень; оплата юридичних послуг -150 гривень. Всього: 6768,81 гривень. Стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 1000 гривень.

Крім того, з відповідача на користь держави повинно бути стягнене державне мито в сумі 67,69 грн., та витрати на інформаційно - технічне забезпечення в сумі 30 грн.

Керуючись ст.ст. 10,11, 57,60,61, 169, 212- 215, 218 ЦПК України, ст.ст 115,116, 237-1 КЗпП України , суд,-

Вирішив :

Позов ОСОБА_1 до Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю « Біостимулятор» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Одеського виробничого хіміко- фармацевтичного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю « Біостимулятор» на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті заробітної плати в сумі 6018,81 грн., грошову компенсацію за невиконану відпустку в сумі 6000 грн., оплату юридичних послуг 150 грн., а всього 6768,81 грн.

Стягнути з Одеського виробничого хіміко- фармацевтичного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю « Біостимулятор» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 гривень.

Стягнути з Одеського виробничого хіміко- фармацевтичного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю « Біостимулятор» на користь держави державне мито в розмірі 67,69 грн. та

30 грн. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення на рахунок: Терріторіальне управління державної судової адміністрації в Одеській області; Код фінансової установи -828011; Назва фінансової установи - Управління Державного Казначейства у Одеській області; Рахунок № 37315008000123; Вид рахунка -поточний; Ідентифікаційний код за ЄДПРОУ: 26302945.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд Суворовського району міста Одеси шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.