Ухвала суду № 90679820, 30.07.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1526/20

Номер провадження 1-в/623/136/2020

УХВАЛА

іменем України

30 липня 2020 року

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Одарюка М.П.,

за участю секретаря Курила Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюм Харківської області подання Ізюмського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про приведення вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 червня 2020 року у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року № 2617-VІІІ відносно засудженого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309, ч.2 ст. 317 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05.06.2020 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 30 квітня 2020 року між прокурором Ізюмської місцевої прокуратури та обвинуваченим ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст. 317 КК України; в тому числі визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, і за його вчинення призначено йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі. За ч.2 ст. 317 КК України призначено узгоджене покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суровим призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки відповідно до ст. 76 КК України.

10.07.2020 року орган пробації звернувся до суду з поданням про приведення вказаного вироку у відповідність до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року з урахуванням положень ч. 3 ст. 74 КПК України, оскільки з набранням чинності вказаним законом внесені зміни у ст. 309 КК України, а саме абз. 2 ч. 1 ст. 309 КК України викладено в наступній редакції: «караються штрафом від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк».

Учасники судового провадження надали заяви про розгляд подання за їх відсутності.

У відповідності до вимог п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

За змістом ч. 3 ст. 74 КК України, призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.

З системного аналізу положень ст. 74 КК України в сукупності з вимогами ст. 537 КПК України вбачається, що приведення вироку у відповідність до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року в частині призначеного покарання можливе виключно за поданням органу, який таке покарання виконує та за умови фактичного відбування засудженим призначеного йому покарання.

Натомість, ОСОБА_1 фактично не відбуває призначене йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05.06.2020 року, оскільки з підстав застосування судом ст. 75 КК України він звільнений від відбування вказаного покарання з покладенням на нього відповідних обов`язків передбачених ст. 76 КК України, що унеможливлює зниження покарання відповідно до санкції ч. 1 ст. 309 КК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року.

З урахуванням вище наведеного, в задоволенні подання слід відмовити.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. 74-76 КК України, ст.ст. 369-372, 374, 376, 392, 533, 534, 537, 539 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання Ізюмського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про приведення вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 червня 2020 року у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року № 2617-VІІІ відносно засудженого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309, ч.2 ст. 317 КК Україниз урахуванням положень ч. 3 ст. 74 КПК України в частині вирішення питання про зниження покарання до максимальної межі, встановленої санкцією нового Закону або пом`якшення призначеного покарання – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя М.П.Одарюк