Вирок № 90679799, 29.07.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1851/20

Номер провадження 1-кп/623/284/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року місто Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Одарюка М.П.,

за участю: секретарів судового засідання Курила Д.І., Костенко В.В.,

прокурора Козир М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Міщенко І.І.,

потерпілих ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020220320000365 від 26 квітня 2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця міста Ізюм, Харківської області, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не є особою з інвалідністю, судимого:

- 04 вересня 2019 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 1 статті 190 КК України до 2 років обмеження волі із застосуванням статей 75, 76 КК України з іспитовим строком на 1 рік,

який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , повторно, 25 квітня 2020 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, маючий прямий умисел на крадіжку чужого майна з метою збагачення, діючи з корисливих мотивів, через незачинені двері проник до літньої кухні, розташованої на огородженій території домоволодіння АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_4 , при відсутності власника та інших осіб, діючи таємно, усвідомлюючи, що його дії ніким не замічені, зі столу викрав мобільний телефон TM «Хіаоmі» модель «Redmi 4 A Cold 16Gb», IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , який належить потерпілій ОСОБА_4 , чим завдав останній матеріальну шкоду у розмірі 1020 гривень, після чого покинув місце злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_1 , повторно, 14 травня 2020 року, приблизно о 04 годині, маючий прямий умисел на крадіжку чужого майна, з метою збагачення, діючи з корисливих мотивів, шляхом зриву запірного пристрою на вхідних дверях, проник до сараю, розташованого на огородженій території домоволодіння АДРЕСА_3 , яке перебуває у користуванні ОСОБА_3 , при відсутності власника та інших осіб, діючи таємно, усвідомлюючи, що його дії ніким не замічені, таємно викрав курку породи «Несушка», вагою 1 кг. 200 гр., вартістю 120 гривень, курку породи «Несушка», вагою 2 кг, вартістю 240 гривень, півня породи «Несушка», вартістю 130 гривень, голуба декоративного породи «Павлін», вагою 200 гр., вартістю 200 гривень, та голуба декоративного породи «Сова», вагою 200 гр., вартістю 200 гривень, які належать потерпілій ОСОБА_3 , чим завдав останній матеріальну шкоду у розмірі 890 гривень, після чого покинув місце злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 3 статті 185 КК України, вину свою визнав частково, зазначив, по епізоду крадіжки у ОСОБА_4 , що зайшов до неї як до матері своєї співмешканки по АДРЕСА_2 м. Ізюмі 25 квітня 2020 року. Зайшов через калитку, та, оскільки погано себе почував, хотів викликати швидку допомогу, для чого зайшов до літньої кухні, взяв телефон, вийшов на вулицю, тому що не знав адреси домоволодіння, де його зустрів ОСОБА_5 , якому він віддав мобільний телефон. По епізоду крадіжки курей та голубів, то повідомив, що хотів показати птахів дівчині ОСОБА_6 , якій 3 роки, що проживає по сусідства, для чого по АДРЕСА_3 , шляхом взлому замку сараю монтировкою, положив курей та голубей до мішку, приніс їх до домоволодіння по АДРЕСА_4 , посадив у погріб з наміром вранці їх продемонструвати ОСОБА_6 . До нього вранці приїхали співробітники поліції, яким він показав де знаходяться птахи, яких в подальшому повернули володільцю. Під час крадіжки курей та голубів перебував у стані алкогольного сп`яніння. Просить суворо не карати, оскільки умислу на крадіжку речей у нього не було.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 повідомила суду, що в той день вона була на городі, почула як хтось зайшов, гавкнули собаки, через отвір у винограднику побачила що це ОСОБА_7 зайшов. Покликала його, він не відізвався, потерпіла пішла до будинку, і побачила що ОСОБА_8 вже зачиняє калітку з іншої сторони, а в руках у нього мобільний телефон потерпілої. Вона ще раз позвала ОСОБА_9 , він не відзивався та пішов з телефоном, а потерпіла подзвонила своєму внукові ОСОБА_10 , а потім до відділу поліції. Телефон, який вона використовує для спілкування з донькою в мережі Інтернет, не може бути використаний для спілкування в мобільних мережах. Телефон їй повернув ОСОБА_5 . Призначення покарання залишила на розсуд суду.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 повідомила суду, що прийшла додому 14 травня 2020 року, побачила що замок на дверях курника взломаний, увійшовши до курника помітила що зникли дві кури, один півень та два голуба декоративних. Двох курей та двох голубів їй повернули співробітники поліції, а півень зник. Зазначила, що прощає обвинуваченого, вирішення покарання залишила на розсуд суду.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 повідомила, що ОСОБА_1 , приблизно о 5 годині ранку, дати точно не пам`ятає, залишив в її підвалі курей та голубів без її дозволу. За участю працівників поліції та ОСОБА_1 доставали курей та голубів з підвалу, ОСОБА_1 говорив їй що бажає подарувати курей та голубів її 3-х річній доньці ОСОБА_6 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 повідомив суду, що ОСОБА_4 є його бабусей, 25 квітня 2020 року в другій половині дня він їхав на власному автомобілі разом з родиною, коли на його мобільний телефон подзвонила ОСОБА_4 , яка повідомила що бачила ОСОБА_1 з її мобільним телефоном. Після чого свідок, зрозумівши, що ОСОБА_1 здійснив крадіжку, поїхав до бабусі, під час руху за 500 метрів від її будинку побачив ОСОБА_1 з мобільним телефоном у руці, в якого запитав про обставини крадіжки, на що ОСОБА_1 повідомив, що він взяв телефон, оскільки його зле і він хотів викликати швидку допомогу. У мобільному телефоні бабусі відсутня сім - картка, що унеможливлює здійснити дзвінок.

Захисник Міщенко І.І. просила суд призначити мінімально можливе покарання, зважаючи на часткове визнання своєї вини, невеликий розмір завданих збитків, а також позицію потерпілої ОСОБА_3 .

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у виді 4 років позбавлення волі з урахуванням статті 71 КК України остаточно призначити покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, міру запобіжного заходу обвинуваченому залишити у вигляді триманні під вартою.

Окрім допиту обвинуваченого, потерпілих та свідків, судом було досліджено письмові докази по справі:

- протокол огляду місця події від 25.04.2020р. з фототаблицею до нього, відповідно до якого оглянуто домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 , в тому числі літню кухню, де знаходився мобільний телефон ОСОБА_4 Xiomi Redmi 4А до його викрадення. Мобільний телефон добровільно видано ОСОБА_12 ;

- технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 , власник - ОСОБА_4 ;

- свідоцтво про право на спадщину за законом від 09.02.2010р. на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_5 ;

- постанова про визнання речовими доказами та передачі їх на зберігання від 28.04.2020р., а саме мобільного телефону ТМ "Xiomi", модель "Redmi 4A Cold 16 GB", IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 ;

- розписка ОСОБА_4 про отримання на зберігання мобільного телефону;

- протокол огляду речей від 04.05.2020р., а саме відеореєстратора, встановленому в салоні автомобіля Chevrolet Nubira, реєстраційний номер НОМЕР_4 , на якому зафіксовано зустріч свідка ОСОБА_12 із обвинуваченим ОСОБА_1 по пров. Загородньому в місті Ізюмі, під час якої ОСОБА_1 повертає мобільний телефон ОСОБА_12 ;

- постанова про визнання речовими доказами та передачі їх на зберігання від 04.05.2020р., а саме на цифровий носій CD-R з відеозаписом з відеореєстратора, встановленому в салоні автомобіля Chevrolet Nubira, реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

- звіт про фактичні затрати на проведення судово - товарознавчої експертизи №2073/20 від 18.05.2020р. на суму 300 грн.;

- висновок експерта №1807/20 від 04.05.2020р., відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону ТМ "Xiomi", модель "Redmi 4A Cold 16 GB", без комплектуючих, придбаний 01.08.2017р., станом на 25.04.2020р. становила 1020,00 грн.;

- протокол проведення слідчого експерименту від 13.05.2020р. із фототаблицею до нього за участю потерпілої ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_1 , відповідно до якого ОСОБА_1 показав яким чином він зайшов до домоволодіння ОСОБА_4 , пройшов до літньої кухні, взяв телефон та вийшов з домоволодіння;

- протокол огляду місця події від 14.05.2020р. з фототаблицею до нього, згідно якого оглянуто домоволодіння по АДРЕСА_3 , в тому числі сарай для утримання домашньої худоби та птахів. В домоволодінні проживає ОСОБА_3 ;

- акт про застосування службового собаки від 14.05.2020р.;

- заява ОСОБА_11 про добровільну видачу двох курей та двох голубів, які їй подарував ОСОБА_1 14.05.2020р.;

- протокол огляду речей та документів від 15.05.2020р. з фототаблицею до нього, відповідно до якого оглянуто двох курей та двох голубів за участі провідного лікаря ветеринарної медицини ОСОБА_13 ;

- розписка ОСОБА_3 про отримання на відповідальне зберігання двох курей та двох голубів;

- висновок експерта №2073/20 від 18.05.2020р., згідно якого ринкова вартість курки порода "Несушка" скаладає 360,00 грн., півня породи "Несушка" - 130,00 грн., голуба декоративного породи "Павлін" - 200,00 грн.; голуба декоративного породи "Сова" - 200,00 грн., всього 890,00 грн.;

- постанова про визнання речовими доказами та передачі їх на зберігання від 18.05.2020р. відповідно до якого дві курки породи "Несушка", два голуба декоративної породи "Павлін" та "Сова" визнані речовими доказами;

- протокол проведення слідчого експерименту від 21.05.2020р. із фототаблицею до нього за участю потерпілої ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_1 , відповідно до якого ОСОБА_1 показав яким чином він, маючи умисел на крадіжку, зайшов на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , показав механізм зриву металевого замку сарая, яким чином від поклав птахів до мішку, а потім відніс до будинку по вул АДРЕСА_4 .

Також, судом було досліджено відеозапис з відеореєстратора, встановленому в салоні автомобіля Chevrolet Nubira, реєстраційний номер НОМЕР_4 , та зафіксованому на СД-диску.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, потерпілих, свідків, письмові докази та відеозапис, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч.3 ст. 185 КК України як крадіжка, вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення.

Позицію обвинуваченого ОСОБА_1 суд трактує як намір уникнути відповідальності чи пом`якшити покарання, оскільки його показання спростовуються показанням потерпілих, свідків, а також письмовими доказами, посилання на те, що обвинувачений ОСОБА_1 взяв мобільний телефон для дзвінка до швидкої допомоги суперечить фактичним обставинам, встановленими судом, оскільки ОСОБА_1 , будучи знайомим із потерпілою ОСОБА_4 , незважаючи на те, що вона гукала його, бачила що він зайшов до домоволодіння, таємно викрав чуже майно з літньої кухні, при цьому перепон для звернення до потерпілої ОСОБА_4 із проханням дзвінка до швидкої допомоги не встановлено, ОСОБА_1 був зупинений свідком ОСОБА_12 на значній відстані від домоволодіння ОСОБА_4 , що свідчить про його намір не подзвонити до швидкої допомоги, а заволодіти та розпорядитися чужим майном.

Стосовно крадіжки птахів, то позиція обвинуваченого алогічна, зважаючи на механізм проникнення до сараю на території домоволодіння ОСОБА_3 , викрадення птахів в нічний час з сараю шляхом поміщення їх у мішок та віднесення до іншого домоволодіння, яке належить ОСОБА_11 , яка під час її допиту у судовому засіданні в якості свідка та з наданих письмових доказів вказала на те, що ОСОБА_1 хотів подарувати птахів, а не показати її доньці ОСОБА_6 .

Інші докази у своїй сукупності знаходяться в логічній послідовності, співвідносяться із показаннями, наданими потерпілими та свідками, і підстав їх визнавати неналежними чи недопустимими не вбачається.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 не працює, не одружений, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, знаходиться на обліку у лікаря- нарколога з 04.2020р. з діагнозом: синдром алкогольної залежності, військову службу не проходив та на обліку в Ізюмському ОМВК не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, раніше судимий, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, про що свідчать: довідки лікарів, довідка Ізюмського ОМВК, вимога щодо судимості та його свідчення, характеристика.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства, ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінено як дуже високі.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, скоєних останнім.

Злочини, які вчинив обвинувачений ОСОБА_1 , передбачені частиною 3 статті 185 КК України, відповідно до статті 12 КК України, віднесені до тяжких злочинів.

Обставин, які згідно статті 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відсутні.

Обставинами, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є вчинення злочину щодо особи похилого віку, вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння (по епізоду крадіжки птахів).

В пункті першому Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які законом віднесені до тяжких злочинів, особу винного, відсутність обставин, визнані судом такими, що пом`якшують покарання та наявність декількох обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому.

Керуючись ст.65 КК України, з урахуванням викладеного, суд вважає, що міра покарання ОСОБА_1 повинна бути обрана в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі.

На думку суду інші альтернативні види покарань не стануть дієвими для досягнення мети щодо виправлення обвинуваченого.

При цьому, на підставі частини 1 статті 71 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_1 за новим вироком, необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 вересня 2019 року, а тому суд остаточно призначає покарання у відповідності до статей 71, 72 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначених покарань.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін, зважаючи на положення частини 3 статті 377 КПК України, те, що судом призначається реальна міра покарання у виді позбавлення волі в умовах ізоляції від суспільства, у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв`язки, офіційне працевлаштування, а тому наявні ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України - переховуватися від суду та вчинити нове кримінальне правопорушення.

Відповідно до частини 5 статті 72 КК України обвинуваченому слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з 21 травня 2020 року по 30 липня 2020 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні - відсутній.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, а саме витрати, пов`язані із залученням експертів для проведенням судової товарознавчої експертизи в сумі 600 гривень 00 копійок, що проводилась ОСОБА_14 , підлягають стягненню з обвинуваченого.

Арешт, накладений згідно ухвал Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 квітня 2020 року та 18 травня 2020 року у відповідності до частини 4 статті 174 КПК України підлягає скасуванню, а відповідні речові докази після набрання вироком законної сили слід повернути потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Керуючись статтями 50, 65-67, 71, 72, частиною 3 статті 185 КК України, статтями 100, 126, 349, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого за частиною 3 статті 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (ЧОТИРИ) роки.

На підставі частини 1 статті 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 вересня 2019 року, у виді 6 (ШЕСТИ) місяців позбавлення волі і остаточно до відбуття призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (ЧОТИРИ) роки 6 (ШІСТЬ) місяців.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Відповідно до частини 5 статті 72 КК України зарахувати строк попереднього ув`язнення з 21 травня 2020 року по 30 липня 2020 року в строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з 21 травня 2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №2073/20, №1807/20 в розмірі 600 гривень 00 копійок, які підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок ОСОБА_14 (рахунок НОМЕР_5 ), номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 квітня 2020 року на мобільний телефон TM «Хіаоmі» модель «Redmi 4 A Cold 16Gb», IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 травня 2020 року на дві курки породи «Несушка», голуба породи « ОСОБА_15 » та голуба породи «Сова».

Речові докази - мобільний телефон TM «Хіаоmі» модель «Redmi 4 A Cold 16Gb», IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , повернути потерпілій ОСОБА_4 , дві курки породи «Несушка», голуба породи «Павлін» та голуба породи «Сова» повернути потерпілій ОСОБА_3 , цифровий носій CD-R, в якому знаходиться інформація, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Направити копію вироку не пізніше наступного дня учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Головуючий суддя М.П. Одарюк