Рішення № 90678229, 21.07.2020, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5022/19

Провадження № 2/346/368/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі:головуючого судді Беркещук Б.Б.

секретаря Матушевської Г.Д.

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Обушак М. Д. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Коломийської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись з даним позовом до суду посилається на те, щоперебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_4 від якого у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання сина не надає , а їй самостійно важко утримувати дитину , оскільки коштів для забезпечення всім необхідним не вистачає.

Зазначає, що рішенням Коломийського міськрайонного суду від 10.03.2017 вирішено стягувати з відповідача аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_6 в розмірі 1200 грн. Однак, заборгованість по аліментах станом на 01.10.2019 року становить 10 860 грн.

Вказує, що відповідач не бачив дитини з часу його народження, не цікавиться життям сина, не виявляв бажання займатись його вихованням та в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. З моменту розірвання шлюбу вона, позивач одна піклується про сина . Відповідач ОСОБА_4 свідомо не бажає брати участь у вихованні сина, виявляти турботу щодо нього. Будь-яких перешкод чи заборони щодо побачень з дитиною відповідачу ніхто не чинить.

Відповідач тривалий час ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, що відповідно до ст. 164 СК України є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно його малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5

Позивач та її представник у судовому засіданні підтримали мотиви та вимоги позову.

Відповідач в судове засідання не з явився, про день, час та місце слухання справи належним чином повідомлений шляхом публікації оголошення на сайті «Судова влада України, причини неявки суду не повідомив та відзиву на позов не подав .

Представник третьої особи підтримала поданий висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав та не заперечила щодо задоволення позову .

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновків.

Статтею 150 СК України передбачений обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Судом встановлено, що 24 травня 2015 року між відповідачем ОСОБА_4 та позивачем ОСОБА_7 зареєстровано шлюб у с. Торговиця Коломийського району. Від даного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 та копією актового запису про народження № 34 від 28 грудня 2015 року, складеного виконавчим комітетом Торговицької сільської ради Коломийського району (а.с.6,42-43). Відповідач не цікавиться сином та його життям з часу народження дитини, не виявляв бажання займатись його вихованням та в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2017 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.5).

Відповідно до рішення Коломийського міськрайонного суду від 10 березня 2017 року з відповідача присуджено стягувати аліменти на користь ОСОБА_8 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 щомісячно у розмірі 1200 грн. (а.с.8)

Згідно довідки № 03-16/36/630 від 11.10.2019 виданої Коломийським міськрайонним ВДВС борг відповідача по аліментах станом на 01.10.2019 року становить 10860,00 грн.(а.с.8)

Як видно з довідки № 701 від 10 жовтня 2019 року, виданої виконкомом Торговицької сільської ради ОСОБА_9 з позивачем ОСОБА_10 за адресою АДРЕСА_1 (а.с.10).

Як випливає зі змісту положень принципу 6 Декларації прав дитини проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959р. дитина для повного і гармонізаційного розвитку її особи потребує любові і розуміння, вона повинна, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Мати чи батько вважаються такими, що ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, якщо вони за станом свого психічного здоров`я усвідомлюють значення своїх дій та можуть керувати ними, а також якщо вони мають юридичну і фактичну можливість до вчинення відповідних дій, які становлять зміст батьківського обов`язку.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Однак таким правом відповідач не користується, самоусунувшись від нього. І таке ухилення від виконання свого обов`язку він здійснює свідомо, оскільки відповідач має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, взагалі не спілкується з сином, не проявляє щонайменшої батьківської турботи без поважних причин.

Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

За змістом ст.ст. 3, 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради від 27.02.1991 р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Таким чином, при розгляді даної категорії справ, перш за все, необхідно враховувати інтереси дитини.

В рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04), Європейський суд з прав людини висловлює таку правову позицію, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35 - 36, п. 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Савіни проти України» від 18.12.2008 ( заява №39948/06) право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (див., зокрема, рішення у справі "МакМайкл проти Сполученого Королівства" від 24 лютого 1995 року, п. 86, серія A, N 307-B). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не "згідно із законом", не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися "необхідним у демократичному суспільстві" (див. рішення у справі ОСОБА_11 , п. 87).

Суд бере до уваги висновок складений Коломийською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області від 16 червня 2020 року (а.с.57-58) з якого вбачається, що згідно довідки Торговицької сільської ради № 29/02-32 від 01.06.2020 відповідач ОСОБА_4 у вихованні сина ОСОБА_5 не бере участі, залишив дружину ще до народження сина , а після народження хлопчика ні разу не цікавився його життям та вихованням. На даний час у ОСОБА_12 є інша сім`я, в якій росте малолітній син ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За інформацією Торговицького дитячого садку (довідка від 16.01.2020 року № 1) ОСОБА_5 відвідує Торговицький дитячий садок «Соколята» з 01.09.2018 по сьогоднішній день, а батько ОСОБА_4 за період перебування дитини у дитячому садку не з`явився. 25.05.2020 ОСОБА_4 надіслано пояснення до служби у справах дітей райдержадміністрації про згоду щодо позбавлення його батьківських прав стосовно дитини ОСОБА_5 . Зазначені факти, як кожен окремо так і в сукупності розцінюють як ухилення ОСОБА_12 від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітньої дитини та вважають за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 стосовно дитини ОСОБА_5 ,2015 р.н.(а.с.57-58)

Ухилення від виконання юридичного обов`язку це акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, а в даному випадку відповідач не виконував своїх батьківських обов`язків, жодним доступним чином не намагався підтримувати зв`язки з сином, тому слід позбавити його батьківських прав стосовно його неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5

На підставі наведеного та ст.ст.150, 164, 165,166, 180 СК України, керуючись ст. ст. 282, 284, 294 ЦПК України ,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Торговиця Коломийського району, Івано-Франківської області, актовий запис № 34 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП : НОМЕР_2 ;

ОСОБА_4 , місце реєстрації АДРЕСА_3 , РНОКПП : НОМЕР_3 ;

Служба у справах дітей Коломийської районної державної адміністрації, місце знаходження 78200 м. Коломия вул. Верещинського, 13, м. Коломия Івано-Франківської області код ЄДРПОУ 26289725.

Повний текст рішення складено 28 липня 2020 року.

Суддя Беркещук Б. Б.