Вирок № 90676590, 30.07.2020, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/583/20

Провадження № 1-кп/172/98/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2020 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді – Битяка І.Г.

за участі: секретаря судового засідання – Глушко О.М.

прокурора – Паталахи А.В.

обвинуваченого – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040420000181 від 15.05.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в сел. Чаплине Васильківського району Дніпропетровської області області, має неповну середню освіту, не працює, одружений, утримує трьох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , 2010 р.н., Кароліну, 2011 р.н., Микиту, 2012 р.н., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України, -

В С Т А Н О В И В

15 травня 2020 року близько 15.30 год. ОСОБА_3 перебував за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , де між останніми на грунті ревнощів, виникла словесна сварка. В цей час в ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

Реалізуючи вказаний умисел ОСОБА_1 того ж дня, близько 15.40 год. перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за вищевказаною адресою, користуючись своєю перевагою в силі, діючи умисно, знаходячись в положенні сидячи на стільці, праворуч від ОСОБА_3 , який також перебував у положенні сидячи на стільці наніс йому один удар правою рукою стиснутою в кулак по обличчю справа, від чого ОСОБА_3 впав зі стільця на землю. Своїми діями обвинувачений спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді забою голови, перелому нижньої щелепи праворуч, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я понад три тижні.

У судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при зазначених вище обставинах визнав повністю. Підтвердив правильність відображення обставин скоєння злочину в обвинувальному акті та не виявив бажання давати показання у судовому засіданні.

Сторони у судовому засіданні не заперечували проти застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, посилаючись на недоцільність дослідження доказів щодо усіх обставин обвинувачення у зв`язку з повним їх визнанням та підтвердженням у судовому засіданні самим обвинуваченим.

Судом роз`яснені сторонам наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме позбавлення їх можливості оскаржити в апеляційному порядку визнані ними обставини кримінального правопорушення, а також перевірено правильність розуміння цих обставин та добровільність їх позиції.

З урахуванням повного визнання своєї винуватості, визнання та підтвердження обвинуваченим всіх обставин кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті, думок усіх учасників судового розгляду та відсутності від них заперечень, суд вважає можливим визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежитись лише дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правпорушення, повністю знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, а його умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, суд враховує, що обвинувачений вчинив нетяжкий злочин, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, одружений, офіційно не працевлаштований, на утриманні має трьох малолітніх дітей.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст.66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням обставин справи, думки прокурора, потерпілого, характеристики особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне й доцільне призначити покарання в межах санкції статті КК України за якою ОСОБА_1 визнаний винним, у виді обмеження волі, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження скоєння ним нових злочинів.

Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, пом`якшуючі вину та інші обставини кримінального провадження суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без фактичного відбування покарання, а тому його може бути звільнено від відбування покарння з іспитовим строком.

Крім того, у справі прокурором заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на користь КП "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова"» ДОР" коштів затрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину на суму 3982,65 грн.

За правилами ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду із позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор який звертається до суду в інтересах держави в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

За правилами ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

На лікування ОСОБА_3 у відділенні щелепно-ліцевої хірургії КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР витрачено 3982,65 грн., що підтверджується довідкою-калькуляцією КП «ДОКЛ ім. І.І. Мечникова» ДОР.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати на проведення судово-медичної експертизи у справі відсутні, речових доказів немає. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 349, 369-371, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання або роботи;

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» кошти затрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину на суму 3982 (три тисячі дев`ятсот вісімдесят дві) гривні 65 копійок (р/р НОМЕР_1 578201720344330005000027258, МФО 805012, ОКПО 01985423, 820172 ДСУ м. Київ Банк ГУДКСУ Дніпропетровської області КЕКВ 2220-одержувач КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» "ДОР")

Вирок може бути оскаржений до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя І.Г. Битяк