Рішення № 90675877, 28.07.2020, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1960/20

Провадження № 2/539/869/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді – Даценка В.М.,

з участю секретаря – Джадан І.В.,

розглянувши на підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Територіальної громади в особі Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом.

У позові вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_2 , після смерті якої залишилось спадкове майно – домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 , склала заповіт, яким усе належне їй майно залишила їй – ОСОБА_1 .

При зверненні нею до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказане домоволодіння було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на нього.

Позивач прохає суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: житлового будинку «А-1», 1959 року побудови; погребу «Б», 1970 року побудови; сараю «В», 1959 року побудови; сажа «Г», 1970 року побудови; вбиральні «Д», 1959 року побудови; огорожі №1, 1959 року побудови.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Бондаренко О.В. не з`явилась, направила до суду заяву, в якій прохає розглянути справу без її участі, на задоволенні позову наполягає.

Відповідач – Засульська сільська рада Лубенського району Полтавської області надіслала суду заяву, в якій справу прохає слухати без участі свого представника, щодо позовних вимог не заперечує.

Зважаючи на те, що відповідач визнав позов, суд у відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Вищий Булатець Лубенського району померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.4), після смерті якої залишилась спадщина, зокрема, домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. ст. 1217, 1218 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.01.2017 року, виданої приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Юрченко М.А. вбачається, що 31.10.2014 року заведено спадкову справу №119/2014 року на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі заяви онуки померлої – ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим 14.03.2013 року за реєстровим №21, інших заяв у справі немає, свідоцтва не видавались (а.с.9).

Вказаною постановою відмовлено позивачу у видачі Свідоцтва про право на спадщину на спадкове домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 через відсутність правовстановлюючого документу.

П. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Ч.ч. 3,4 ст. 3 зазначеного Закону, передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56,Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Зазначене викладене у Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13.

Крім цього, порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999 р. за № 12/5-126, в якому надано роз`яснення по об`єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до набрання чинності Постанови КМУ від 05.08.1992 р. № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення», якою вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

В матеріалах справи наявна копія технічного паспорту, виготовленого станом на 28.02.2018 року на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (а.с.11-14).

Також, згідно довідки КП «Лубенського МБТІ» №227-Т від 27.02.2018 року, станом на 29.12.2012 року нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в КП «Лубенське МБТІ» не зареєстроване (а.с.10).

Згідно інформаційної довідки КП «Лубенське МБТІ» від 27.02.2018 року за №227-Т, у вищевказаному домоволодінні самовільного перепланування та добудов не виявлено (а.с.30).

З копій погосподарських книг, наданих Засульською сільською радою вбачається, що головою домогосподарства по АДРЕСА_1 була ОСОБА_2 (а.с.16-29).

Згідно ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Суд бере до уваги те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Враховуючи те, що позивач позбавлена можливості визнати право власності на житловий будинок, що входить до складу спадщини, у позасудовому порядку, керуючись відповідними нормами законодавства, суд вважає, що вимоги позивача є доведеними та обгрунтованими, такими, що грунтуються на законі, а отже, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оплату судових витрат взяла на себе позивач і не прохає стягувати їх з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4,89,141,200,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Територіальної громади в особі Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області (Код ЄДРПОУ 04381335, юридична адреса: с.Засулля вул.Молодіжна,78 Лубенського району Полтавської області) про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: житлового будинку «А-1», 1959 року побудови; погребу «Б», 1970 року побудови; сараю «В», 1959 року побудови; сажа «Г», 1970 року побудови; вбиральні «Д», 1959 року побудови; огорожі №1, 1959 року побудови.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду В.М.Даценко