Рішення № 90672491, 30.07.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/536/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

30 липня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

за участі:секретаря судового засідання Святецької М.В. представника відповідача:Упадова Д.Д. розглянувши заяву фізичної особи ОСОБА_1 про розподіл судових витрат по справі за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулось до суду з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу на суму 4136,22 грн.

Ухвалою суду від 16.07.2020 адміністративний позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу 4136,22- залишено без розгляду. Встановлено фізичній особі ОСОБА_1 строк для надання доказів про розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, протягом 10 днів з дня ухвалення рішення по даній справі.

До Хмельницького окружного адміністративного суду 23.07.2020 надійшла заява представника відповідача про включення до судових витрат відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн у справі №560/536/20.

Від представника позивача на адресу суду надійшли заперечення, в яких останній вказує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Така категорія справ, як стягнення податкового боргу у даних правовідносинах не є складною, адже в Єдиному реєстрі судових рішень знаходиться велика кількість рішень, в.т.ч. і Верховного Суду, де надано чіткі роз`яснення, щодо кожної норми, що регулює такий вид правовідносин. Тому розмір вартості написання позовної заяви по вищезазначених обставинах є не співмірним із складністю справи.

Представником відповідача до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу додано, акт приймання-передачі виконання робіт від 17.02.2020.

Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 17.02.2020 загальна вартість виконаних робіт, якій надано детальний розрахунок склала 8000,00 грн.

Звертаю увагу суду на те, що згідно з ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Просить відмовити в задоволенні вказаної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні подану заяву підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що відповідно договору про надання правової допомоги від 17.02.2020, додатку №1 до договору від 17.02.2020, Акт №1 приймання-передачі наданої правової допомоги, звіту про витрачений час, рахунку-фактури від 21.07.2020, сума яку відповідач поніс складає 8000,00 грн.

Відповідно до ст.139 КАС України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Отже, суд вважає, що відповідач має право на компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема витрат на правничу допомогу.

Згідно акту №1 від 21.07.2020 про прийняття-передачі наданих послуг згідно Договору №1 про надання правничої допомоги від 17.02.2020 року встановлено, що адвокатом надано послуги на які витрачено 5 годин 20 хвилин робочого часу.

Таким чином, відповідач вважає, що в межах адміністративної справи № 560/536/20, ним понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн, які він просить стягнути з позивача.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Згідно ч.10 ст.139 КАС України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.140 КАС України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Суд не погоджується із загальною сумою витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн, оскільки вказані витрати не є співмірними із складністю справи (стягнення податкового боргу) та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг.

Крім того, згідно досліджених матеріалів справи, судом встановлено, що спір був врегульований між сторонами в досудовому порядку, оскільки відповідачем було сплачено податковий борг добровільно та при цьому позивач просив адміністративний позов без розгляду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати на правову допомогу вказані в акті, представником відповідача не підтверджено, значно завищено, є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, часом затраченим на виконання робіт (послуг) та ціною позову, яка до того ж менша суми заявлених до стягнення витрат на правову допомогу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №826/8107/16 (К/9901/26989/18).

Крім цього, зазначена представником відповідача вартість послуг є безпідставною з огляду на предмет спору у справі незначної складності.

Водночас, відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні на користь якої ухвалено судове рішення всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi V. Italy), № 34884/97).

На думку суду а також враховуючи категорію даної справи, та те, що спір було фактично врегульовано між сторонами в позасудовому порядку власноруч, а тому загальна сума понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу становить 800,00 грн.

Суд зазначає, що розмір понесених відповідачем витрат в сумі 800,00 грн підтверджується належними та допустимими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України доказами. Крім того, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

За таких обставин, з огляду на часткову доведеність відповідачем фактичного розміру понесених витрат на правничу допомогу та часткову доведеність позивачем обставин понесення відповідачем витрат у меншому розмірі та неспівмірності таких витрат, суд вважає за необхідне стягнути на користь фізичної особи ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 800 (вісімсот) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву фізичної особи ОСОБА_1 від 23.07.2020 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити частково.

Стягнути на користь фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 800 (вісімсот) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області (ідентифікаційний код - 43142957).

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складене 30 липня 2020 року

Позивач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 43142957) Відповідач:Фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Третя особа:

Головуючий суддя О.П. Шевчук