Рішення № 90672450, 28.07.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1160/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області про скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами,

встановив:

07.05.2020 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Херсонській області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд скасувати постанову про накладання штрафу від 10.01.2020 року за №ХС5477/327/АВ/П/ТД-ФС.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами. Так, 25.11.2019 року посадовими особами ГУ Держпраці проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання законодавства про працю, у т.ч. щодо оформлення трудових відносин, за наслідками якого складено Акт про порушення та винесено постанову від 10.01.2020 року за №ХС5477/327/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу на позивача в розмірі 125190 грн. В Акті посадові особи відповідача дійшли висновку про порушення позивачем вимог ст. 24 КЗпП України, яке полягає у допущенні працівника ОСОБА_2 до роботи без укладання трудового договору. Вказану постанову позивач вважає протиправною, а висновки Акту необґрунтованими. Мотивуючи означений довід вказує на порушення відповідачем порядку проведення інспекційного відвідування, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 року №823. Окрім того зазначає, що станом на момент проведення перевірки трудові відносини з ОСОБА_3 оформлені у відповідності до вимог, встановлених чинним трудовим законодавством. З огляду на викладене, позивач просить скасувати постанову від 10.01.2020 року за №ХС5477/327/АВ/П/ТД-ФС.

Ухвалою суду від 29.05.2020 року провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

16.06.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що при проведенні інспекційного відвідування посадовими особами відповідача не порушено приписів Порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 року №823, так як: службове посвідчення інспектора праці та направлення на проведення перевірки позивачу пред`являлись (п. п. 9, 14 Порядку); у випадку виявлення факту використання праці неоформлених працівників, штрафні санкції застосовуються незалежно від того чи виконаний припис (п. 29 Порядку); будь-які документи на підтвердження належного оформлення праці ОСОБА_2 станом на момент проведення інспекційного відвідування були відсутніми. Таким чином, за доводами відповідача, сукупність наведених обставин свідчить про законність та обґрунтованість спірної постанови, у зв`язку із чим, остання скасуванню не підлягає.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 22.07.2002 року (запис в ЄДРПОУ від 12.09.2005р. №24880170000000982). ФОП знаходиться на обліку ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, Херсонське управління, Голопристанська ДПІ (Голопристанський район), як платник податків з 02.10.2002 року.

На підставі скарги гр. ОСОБА_4 від 22.11.2019 року №Я-602/11-06, відповідно до пп. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823, начальником ГУ Держпраці у Херсонській області 25.11.2019 року видано наказ № 1218 "Про проведення інспекційного відвідування" щодо фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (п. 1.3.8) за фактичною адресою здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).

25.11.2019 року видано направлення №1248 на проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 з питання дотримання законодавства про працю, в тому числі оформлення трудових відносин. Підставою для проведення інспекційного відвідування вказано звернення громадянина та рішення керівника органу контролю.

Відповідно до ст. 259 КЗпП України, ч. 3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п.п.19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823, 25.11.2019 року проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення господарської діяльності - АДРЕСА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), за результатами якого складено Акт від 25.11.2019 року №ХС5477/327/АВ.

Під час проведення інспекційного відвідування встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 один працівник - ОСОБА_2 допущена до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Крім того, повідомлення про прийняття на роботу працівника ОСОБА_2 не надіслано до територіальних органів ДФС за місцем обліку як платника ЄСВ до початку роботи працівника.

25.11.2019 року відповідачем винесено припис № ХС5477/327/АВ/П про усунення виявлених порушень, яким позивача зобов`язано надати письмове повідомлення про виконання цього припису у визначені строки (до 06.12.2019р.) із долученням копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об`єкта відвідування.

За результатами розгляду справи ГУ Держпраці у Херсонській області винесено постанову від 10.01.2020 року за № ХС5477/327/АВ/П/ТД-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 125190 грн. за порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Не погоджуючись з даною постановою, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (надалі - Положення №96) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. За приписами пп. 9 п. 4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль, зокрема, за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Підпунктом 5 пункту 6 Положення №96 визначено, що інспектори Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Пунктом 7 Положення №96 визначено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом. В даному випадку Головне управління Держпраці у Херсонській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та має права на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю було визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (далі Закон - №877) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823 (далі - Порядок №823).

Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів (п. 2 Порядку №823).

Підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту (пп. 3 п. 5 Порядку №823).

У відповідності до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 7 Закону №877, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Згідно положень п. 9 Порядку №823, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів (п. 10 Порядку №823).

Права інспекторів праці при проведенні інспекційного відвідування (за умови наявності посвідчення) визначені приписами п. 11 Порядку №823.

Права об`єктів відвідування визначено п. 14 вказаного Порядку, зокрема, право перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта або припису.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення (п. 19).

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. (п. 20).

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності не вживаються.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (п. п. 27-29).

Як встановлено судом, інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 (за адресою провадження господарської діяльності: 75630, Херсонська обл., Голопристанський район, село Стара Збур`ївка, вул. Перемоги, буд. 54) проведене з 17:40 год. по 18:20 год. 25.11.2020р. інспекторами праці Казиміром М.М . (посвідчення №1738) та ОСОБА_6 (посвідчення №327) на виконання наказу від 25.11.2019р. №1218 згідно направлення від 25.11.2019р. №1248, з питань дотримання законодавства про працю, у т.ч. щодо оформлення трудових відносин.

Наказ на проведення інспекційного відвідування виданий на підставі звернення гр. ОСОБА_4 від 22.11.2019р. №Я-602/11-06, в якому вказується, зокрема, про порушення позивачем трудового законодавства, а саме використання праці неоформлених працівників.

За результатами проведеного інспекційного відвідування інспекторами праці складено Акт від 25.11.2019р. №ХС/5477/327/АВ, який підписано позивачем. Копію Акту позивач отримав. Інспекторами праці пред`явлено посвідчення об`єкту відвідування (розділ IV Акту).

Окрім того, посадовими особами відповідача складено припис про усунення виявлених порушень від 25.11.2019р. №ХС5477/327/АВ/П, в якому позивачу надано строк на усунення виявлених порушень трудового законодавства до 06.12.2019р. Припис позивачем підписано та отримано копію.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що інспекційне відвідування Приватного ФОП ОСОБА_1 проведене посадовими особами відповідача згідно вимог, встановлених Порядком №823, а тому доводи позивача, які полягають у порушенні інспекторами праці порядку проведення такого відвідування, є безпідставними.

Посилання позивача на ненадання посадовими особами ГУ Держпраці при проведенні інспекційного відвідування наказу, яким призначено відвідування, як на обставину, що свідчить про порушення прав позивача, є необґрунтованим та до уваги судом не приймається, оскільки такий обов`язок інспекторів праці не передбачений ані Законом №877, ані Порядком №823.

Довід про безпідставність призначення інспекційного відвідування суд також вважає необґрунтованим, так як наказ від 25.11.2019р. №1218 виданий за зверненням гр. ОСОБА_4 від 22.11.2019р. №Я-602/11-06.

Тобто, зі змісту пп.3 п.5 Порядку №823 слідує, що наказ винесено за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятих за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у пп.1, 2, 4-7 цього пункту.

Щодо правомірності висновків інспекційного відвідування.

Нормами статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Стаття 265 КЗпП України в редакції станом на час проведення інспекційного відвідування та накладення штрафу передбачала відповідальність у вигляду штрафу у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 4173 гривні; отже, тридцятикратний розмір штрафу дорівнює 125190 грн.

Постановою КМУ від 17.07.2013р. №509 зі змінами та доповненнями, затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок №509) яким визначено механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення передбачених ч.2 ст.265 КЗпП України.

Відповідно до підпункту 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96, уповноважені посадові особи Держпраці та її територіальних органів розглядають справи про накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частиною другою-сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення". Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України та Кодексу про адміністративні правопорушення.

Положеннями п. п. 3, 48 Порядку №509 передбачено, що справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що посадові особи управління Держпраці мають право проводити позапланові перевірки суб`єктів господарювання на предмет дотримання порядку оформлення найманих працівників на роботу, та на підставі встановлених порушень накладати штрафи за порушення вимог трудового законодавства. При цьому, необхідною умовою для застосування відповідних санкцій є встановлення факту трудових відносин з суб`єктом господарювання, які не оформлені належним чином.

Як зазначено вище, фахівцями відповідача встановлено, що станом на момент проведення інспекційного відвідування 25.11.2019 у магазині, де здійснював підприємницьку діяльність позивач, знаходилась продавець ОСОБА_2 , яка назвалась продавцем ФОП ОСОБА_1

З ОСОБА_2 у позивача не було належним чином оформлено трудові відносини. Цей факт підтверджується Актом інспекційного відвідування, який позивач підписав без заперечень, а навпаки в письмовому поясненні зазначив, що продавець ОСОБА_2 працює два дні, водночас документи про працевлаштування відсутні. Вказав на те, що працевлаштування відбудеться у найближчий час.

Судом встановлено, що 25.11.2019 позивач уклав з ОСОБА_2 трудовий договір, відповідно до якого остання прийнята на роботу продавцем того самого дня. На виконання вимог КЗпП України позивачем надано докази повідомлення 25.11.2019 центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника ОСОБА_2 на роботу.

У матеріалах справи наявне звернення позивача від 27.11.2020р., яким останній повідомив відповідача про виконання вимог припису від 25.11.2019р. №ХС5477/327/АВ/П, вказав про те, що ОСОБА_2 офіційно працевлаштована після проведення перевірки 25.11.2019р.

Водночас згідно приписів п. 29 Порядку №823, усунення позивачем виявлених порушень трудового законодавства, а саме офіційне працевлаштування ОСОБА_2 у строк, визначений приписом, не звільняє його від притягнення до відповідальності у вигляді застосування штрафних санкцій.

Суд зауважує, що диспозиція ч. 2 ст. 265 КЗпП України встановлює відповідальність саме за "фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору". За змістом наведеної норми відповідальність настає в разі, якщо особа виконує певні роботи чи здійснює окремі повноваження з відома, за дорученням та в інтересах, зокрема, фізичної особи-підприємця. Судом встановлено факт використання фізичною особою-підприємцем найманої праці, позивач не заперечує тієї обставини, що ОСОБА_2 працювала у позивача та при цьому не була офіційно працевлаштована станом на момент проведення інспекційного відвідування. Більше того, позивач підтверджує означені обставини доданим до Акту поясненням та повідомленням від 27.11.2019р. На момент перевірки позивач не заявляв, що ОСОБА_2 не є його продавцем, погодився із висновками перевірки. Самостійно підписав Акт інспекційного відвідування, поставив підпис про отримання одного примірника Акту, написав власноручно пояснення про те, що ОСОБА_2 працювала і у нього без документів, які б вказували на офіційне працевлаштування. Доказів того, що на час інспекційного відвідування позивач себе погано почував і не міг контролювати свої дії, суду не надано.

Відтак, суд вважає доведеним матеріалами інспекційного відвідування факт допуску позивачем особи до роботи без оформлення трудового договору та, відповідно, наявності правових підстав для накладення штрафу, передбаченого ч.2 ст.265 КЗпП України.

Щодо відсутності у матеріалах справи доказів на підтвердження виклику позивача на розгляд справи до ГУ Держпраці, то норми Порядку №509, у редакції чинній на момент проведення інспекційного відвідування, зазнали відповідних змін з 30.08.2019р. згідно з постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019р. Пункти 5-8 цього Порядку №509, які передбачали обов`язкове письмове повідомлення суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу та участь такого суб`єкта господарювання або роботодавця під час розгляду справи, були виключені згідно з Постановою №823 від 21.08.2019р. Новою редакцією Постанови №509 не передбачено можливості виклику порушників для участі у розгляді справи, а також можливості надання вказаними особами додаткових пояснень та доказів у ході розгляду справи.

Крім того, позивач не був позбавлений права самостійно направити необхідні документи для розгляду справи з урахуванням отримання Акту інспекційного відвідування 25.11.2019р. та його змісту.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, належними, достовірними та допустимими доказами доведено правомірність прийняття оскарженої постанови.

Водночас, судом під час розгляду справи не встановлено наявність порушень при здійсненні інспекційного відвідування, які спростовують виявлене порушення КЗпП України, а також в частині визначення наслідків такого відвідування. Тому підстав для задоволення позову немає.

Судові витрати у даному випадку не відшкодовуються.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління Держпраці у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39792699, 73026, м. Херсон, вул. Тираспільська, 1) про скасування постанови про накладення штрафу, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 112040100