Рішення № 90672305, 29.07.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

29 липня 2020 р. справа № 520/4364/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова про повернення безпідставно сплачених коштів, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про зобов`язання відповідача повернути безпідставно сплачені кошти у розмірі 5039,23 грн. (п`ять тисяч тридцять дев`ять гривень 23 коп.)

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що придбавав житло вперше, суму збору сплатив помилково.

Від відповідача надійшов відзив, в якому останній зазначив, що проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. Відзив обґрунтовано тим, що у Пенсійного фонду України відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість. Відповідач зазначає, що обов`язок щодо сплати збору в розмірі 5039,23 грн. для позивача встановив нотаріус при посвідченні договору, а не орган Пенсійного Фонду.

Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова своїм правом надання пояснень не скористалося. Судова кореспонденція отримана представником третьої особи 28.04.2020 року, про що свідчить повідомленнями про вручення поштового відправлення.

28.07.2020р. позивачем подано до суду заяву про розгляд справи на підставі наявних матеріалів. Отже, суд приходить до висновку, що позивач не має наміру скористатись правом подання відповіді на відзив.

З урахуванням цієї обставини, суд доходить до переконання про те, що зібрані по справі докази повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

22.05.2019р. заявник у якості покупця уклав договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Матеріали справи не містять об`єктивних даних про придбання заявником житла за цим договором не вперше.

Крім того, згідно витягу Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо суб`єкта від 22.05.2019 р. №167529262 ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . З даного витягу не вбачається, що позивач придбавав будь-яке інше нерухоме майно за договорами купівлі-продажу окрім квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Копією квитанції №120D2A18B2 від 22.05.2019р. підтверджені обставини оплати заявником 5039,23 грн. збору до Пенсійного фонду України за договором купівлі-продажу майна на рахунок ВДК Київського р-ну м. Харкова.

28.02.2020 р. заявник письмово звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області стосовно повернення сплаченого збору, однак листом від 17.03.2020 р. №703-1302/Л-05/8-2000/20 владний суб`єкт, ГУ ПФУ, відповів заявнику, що підстави для повернення збору відсутні.

Вважаючи, що помилково сплачений збір підлягає поверненню, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті і перевіряючи відповідність закону обраного владним суб`єктом способу поведінки у спірних правовідносинах, суд зазначає, що правовідносини з приводу сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій унормовані, насамперед, приписами Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" та деталізовані приписами Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (затвердженого постановою КМУ від 03.11.1998р. №1740; далі за текстом - Порядок №1740).

Так, згідно з п.9 ст.1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, урегульована, зокрема, приписами ст.ст. 43, 102 Податкового кодексу України та деталізована приписами Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013р. №787; далі за текстом - Порядок № 787).

Правовий висновок Верховного Суду з приводу застосування перелічених норм права у випадку придбання житла громадянином міститься у постанові від 13.12.2018р. по справі №813/969/17 (адміністративне провадження №К/9901/30016/18) і полягає у тому, що « … в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу».

Розглядаючи справу, суд відзначає, що належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів придбання заявником житла за згаданим вище договором не вперше адміністративний орган до суду не подав.

Обставин оплати заявником суми збору у порядку п.9 ст.1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" адміністративний орган не спростував.

Підсумовуючи викладені вище міркування та беручи до уваги обсяг доказів, наявних у розпорядженні терУПФУ, суд не знаходить правових підстав для визнання юридично правильними та фактично обґрунтованими тих мотивів, які покладені в основу вчиненої відмови.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт відмовляючи за завою позивача від 28.02.2020р. у поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна, не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, що є підставою згідно вимог ч.2 ст.9 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати вказані дії протиправними.

Одночасно з цим суд зазначає, що з урахуванням положень Порядку №787 позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути позивачеві безпідставно сплачені кошти не є належним способом захисту порушеного права позивача, оскільки відповідач не наділений повноваженнями на повернення коштів, а має скласти відповідне подання і направити оформлене подання до органів Державної казначейської служби України для організації виконання.

Отже, оскільки інших доводів, окрім відсутності правового механізму повернення коштів, владний суб`єкт в основу оскарженого рішення не поклав, а цей мотив визнаний судом юридично неспроможним, то слід вважати підтвердженим факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах, що спонукає суд обтяжити владного суб`єкта обов`язком з урахуванням положень ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII та висновків постанови Верховного Суду від 13.12.2018 р. по справі №813/969/17 (адміністративне провадження №К/9901/30016/18) подати до тероргану Державної казначейської служби висновок на повернення заявникові 5039,23грн. збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплаченого за квитанцією від 22.05.2019 р.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) у поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна за заявою від 28.02.2020р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) подати до Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова подання (висновок) на повернення ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ; місце реєстрації - АДРЕСА_1 ) 5039,23 (п`ять тисяч тридцять дев`ять) грн. 90 коп. збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплаченого за квитанцією №120D2A18B2 від 22.05.2019р.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ; місце реєстрації - АДРЕСА_2 ), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя Старосєльцева О.В.