Рішення № 90672022, 30.07.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 липня 2020 року м. Рівне №460/4883/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Н.В. Друзенко за участю секретаря судового засідання А.А. Головатчик розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-203627-53 від 19.06.2020 про сплату боргу (недоїмки).

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що нею у січні 2018 року помилково був поданий додаток 5 "Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску" за 2017 рік. 19.06.2020 Головним управління ДПС у Рівненській області виставлено вимогу №Ф-203627-53 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальну суму 8448,00 грн. Вважає, що оскільки вона у 2017 році і натепер має 3 групу інвалідності, тому відповідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" звільнена від сплати ЄСВ. За наведених обставин, просила адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 08.07.2020 відкрито провадження в справі №460/4883/20 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 30.07.2020 без виклику сторін.

28.07.2020 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому орган ДПС заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Свої заперечення відповідач обґрунтовує ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", за якою платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Згідно з п.3 ч.1 ст.7 вказаного Закону, такі особи самостійно визначають суми, на які нараховується єдиний внесок, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Відповідно до ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", платники єдиного внеску, зазначені у п.1 ч.1 ст.4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Платники єдиного внеску, зазначені у п.4 ч.1 с.4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 встановлено, що фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається. У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичні особи підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та які є, зокрема, інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є рік. За даними Головного управління ДПС у Рівненській області позивачем подано звіт за 2017 рік , в якому самостійно визначено базу нарахування ЄСВ, яка підлягає сплаті. Згідно з пунктом 16 розділу II Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідальним за правильність та достовірність заповнення звіту є страхувальник. З огляду на вказане відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що позивач з 23.02.1999 зареєстрована як фізична особа-підприємець, має статус особи з інвалідністю (ІІІ група) та впродавж 2017 року отримувала пенсію по інвалідності (а.с.8-12).

У січні 2018 року позивач помилково подала відповідачу звіт про нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, за 2017 рік, в якому самостійно визначила базу нарахування єдиного внеску.

Головним управлінням ДФС у Рівненській області виставлено вимогу №Ф-203627-53 від 19.06.2020 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальну суму 8448,00 грн. (а.с.4).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.10.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як визначено ч.2 ст.2 Закону №2464-VI виключно цим Законом визначаються, зокрема, платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Сторонами не заперечується, що позивачем при здійсненні підприємницької діяльності обрано спрощену систему оподаткування.

Згідно з ч.4 ст.4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Матеріалами справи підтверджено, а сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю, що отримує відповідно до закону пенсію по інвалідності.

Відповідно до цього, позивач на підставі ч.4 ст.4 Закону №2464-VI звільнена від сплати за себе єдиного внеску.

При цьому, позивач не може вважатися такою, що бере добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, позаяк ні заяву, ні договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, вона не підписувала.

Покликання відповідача на Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України №435 від 14.04.2015, як на підставу вважати що з поданням Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, позивач вважається такою, що бере добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, суд відхиляє.

По-перше, за правилами пункту 3 розділу III вказаного Порядку, звіт зазначеними особами взагалі не подається.

А, по-друге, подання такого Звіту на переконання суду не може прирівнюватися до добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України закріплено такий принцип, на якому ґрунтується податкове законодавство України, як презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Оскільки норма ч.4 ст.4 Закону №2464-VI та пункту 3 розділу III Порядку №435 припускають неоднозначне трактування порядку реалізації права добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, суд з врахуванням презумпції правомірності рішень платника податку, приходить до висновку, що ОСОБА_1 , як особа звільнена від сплати за себе єдиного внеску, не мала і не має бажання брати добровільну участі у такій системі страхування.

Частиною 4 ст.25 Закону №2464-VI передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Як визначено абз.1 ч.1 ст.25 Закону №2464-VI рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Разом з тим, абз.2 ч.1 ст.25 Закону №2464-VI встановлено, що положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У зв`язку з встановленою судом відсутністю у позивача обов`язку нараховувати, обчислювати та сплачувати за себе єдиний внесок, вимога відповідача про сплату боргу (недоїмки) №Ф-203627-53 від 19.06.2020 є протиправною та підлягає скасуванню, а відповідно позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вказане, сплачена сума судового збору у розмірі 840,80 грн. відповідно до квитанції №0.0.1753945868.1 від 01.07.2020, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142449, вул. Відінська, 12, м.Рівне, 33023) задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-203627-53 від 19.06.2020 Головного управління ДПС у Рівненській області на суму 8448,00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн., за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 30 липня 2020 року.

Суддя Н.В. Друзенко