Ухвала суду № 906720, 18.04.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                 К/скарга №К-7719/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м.Київ, вул.Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2007 р.   Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого                Ланченко Л.В.

суддів                            Нечитайла О.М.

                                       Пилипчук Н.Г.

                                       Степашка О.І.           

                                       Федорова М.О.

при секретарі:             Ільченко О.М.

за участю представників:

позивача: не з’явився.

відповідача:Пипка Р.П., Аврамчука Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2005 р.  та рішення Господарського суду м.Києва від 18.11.2004 р.

у справі№ 25/434

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометснаб»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

                                                       ВСТАНОВИВ:

          Позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м.Києва №0000652309/0 від 16.06.2004 р., яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 178,45 грн. та податкового повідомлення-рішення №0000662309/0 від 16.06.2004 р. яким зменшено  суму податку на додану вартість, заявлену до відшкодування, на суму 3993606,55 грн.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 18.11.2004 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2005р., позов задоволено повністю.

         У справі відкрито касаційне провадження за  касаційною скаргою відповідача,  у якій  ставиться питання про скасування  судових рішень та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції, з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що  судами невірно застосовано  положення пп.7.2.1, 7.2.3  п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі – Закон  України «Про ПДВ»).

Позивач  заперечень на касаційну скаргу не надав, представника у судове засіданні касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся за адресами, які є в матеріалах справи ( 1). м.Київ, вул.А.Бубнова, 11/8; 2). м.Київ, пр.Червонозоряний, 119, 5-й поверх к.28), повістки повернені без вручення. Справу розглянуто відповідно до вимог ч.4 ст.221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідачем проведена позапланова попередня документальна перевірка позивача з питань відшкодування податку на додану вартість з бюджету за січень 2004 р., якою встановлено  порушення позивачем вимог пп.7.2.1, 7.2.3 п.7.2 ст.7 та пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ», що призвело до завищення від’ємного значення по ПДВ в розмірі 3993605,55 грн., та донараховано ПДВ в розмірі 8,45 грн., про що складено акт  №211-23/09-31808266 від 14.06.2004 р.

На підставі акту перевірки прийнято спірні податкові повідомлення-рішення  №0000652309/0 від 16.06.2004 р., яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 178,45 грн. та №0000662309/0 від 16.06.2004 р., яким зменшено  суму податку на додану вартість, заявлену до відшкодування, на суму 3993606,55 грн.

Як встановлено у справі, 29.12.2003 р. між позивачем та ТОВ «Укрспецрезерв» укладено договір купівлі-продажу №ТР/ДМС-УСР-12. За умовами договору ТОВ «Укрспецрезерв» зобов’язується поставити продукцію, вказану в додатках до Договору, а позивач прийняти та оплатити її у визначений строк.

ТОВ «Укрспецрезерв» поставлено позивачу продукції згідно з додатком №1 до Договору  на суму 18654163,79 грн., у т.ч. ПДВ 3109027,30 грн., та згідно з додатком №2 до Договору на суму 5307514,01 грн., у т.ч. ПДВ 884586,67 грн.

Виконання господарської операції підтверджується  актами прийому-передачі продукції, платіжними дорученнями, випискою з обслуговуючого банку про рух коштів, податковими накладними від 29.01.2004 р. №2 та №3 виданими ТОВ «Укрспецрезерв» позивачу.

Податковий кредит звітного періоду, згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ», складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит  вважається дата здійснення першої з подій:

або дата  списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.4.5 п.7.4  ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»  не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими  накладними.

Перелік обов’язкових реквізитів, які повинна містити податкова накладна, що надається покупцю та за відсутністю яких вона може вважатися неналежно оформленою визначено пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» .

Суди попередніх інстанцій, встановивши, що суми податку, включені  позивачем до складу податкового кредиту,  підтверджені податковими накладними, які містять всі необхідні реквізити, та в яких зазначені саме ті товари, які були предметом договору купівлі-продажу, а також іншими первинними документами, дійшли вірного висновку про відсутність в діях позивача порушень приписів  Закону України «Про податок на додану вартість».

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.

Відповідачем не надано доказів щодо визнання недійсними свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Укрспецрезерв» та його анулювання станом на час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а також  договору купівлі-продажу від 26.12.2003 р. та  податкових накладних від 29.01.2004 р. №2  та №3.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.71 КАС  України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, повно та правильно встановивши обставини справи, дали їм належну оцінку з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень немає.

         Керуючись ст. ст. 220, 221, 223 - 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

         Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2005 р.  та рішення Господарського суду м.Києва від 18.11.2004 р. – без змін.

 Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                         Головуючий                                                         Л.В.Ланченко

                         Судді                                                                    О.М.Нечитайло

                                                                                                       Н.Г.Пилипчук

                                                                                                       О.І.Степашко                                                                                                           

                                                                                                М.О.Федоров       

Повний текст складено    23.04.2007 р.