Рішення № 90671954, 29.07.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2020 року м. Рівне №460/3644/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Д.П. Зозулі розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доБугаївської сільськи ради Радивілівського району Рівненської області, Бугаївського сільського голови Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області Креселюка Валентина Андрійовича про визнання відмови та дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області (далі - відповідач 1), Бугаївського сільського голови Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області Креселюка Валентина Андрійовича (далі – відповідач 2), в якому просив суд:

1. Відмову Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області у задоволенні запиту ОСОБА_1 від 03.01.2020 про надання публічної інформації, оформлену повідомленням за вих.№02.01-15/246 від 15.01.2020, визнати протиправною.

2. Дії Бугаївського сільського голови Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області Креселюка Валентина Андрійовича щодо ненаданням ОСОБА_1 , в повному обсязі запитуваної публічної інформації/документів, на підставі запиту про надання публічної інформації від 03.01.2020 року - визнати протиправними.

3. Зобов`язати Бугаївську сільську раду Радивилівського району Рівненської області, Бугаївського сільського голову Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області Креселюка В.А. надати протягом п`яти робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду, ОСОБА_1 , запитувану інформацію та документи, а саме:

1) Хто оголосив конкурс на заміщення вакантних посад Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області відповідно до оголошення, опублікованого у громадсько - політичній газеті Радивилівського району Рівненської області «наш Прапор Перемоги» №26 (43-8090) від 15.11.2019 та на якій підставі.

2) Хто очолював конкурсну комісію з проведення конкурсу на заміщення вакантних посад Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, та на якій підставі.

3) Який склад конкурсної комісії (зазначити ПІБ усіх членів комісії та займані посади по місцю основної роботи на дату оголошення та проведення конкурсу).

4) Якими нормативними документами керувалася Бугаївська сільська рада, сільський голова, конкурсна комісія під час проведення конкурсу.

5) Належним чином завірені копій усіх документів Бугаївської сільської ради, конкурсної комісії з проведення конкурсу на заміщення вакантних посад Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, у тому числі усі протоколи засідань конкурсної комісії та прийняті органом місцевого самоврядування (сільським головою) за наслідками розгляду пропозицій конкурсної комісії рішення (розпорядження тощо).

4. Стягнути із Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області 25 000,00грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.

5. Стягнути із Бугаївського сільського голови Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області ОСОБА_2 25 000,00грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.

6. Стягнути із Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області витрати на професійну правничу допомогу, згідно остаточного розрахунку, поданого до суду у встановлений законом строк.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.01.2020, на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» він звернувся до Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області із запитом вх. № від 11.01.2020 про надання інформації та копій всіх документів Бугаївської сільської ради, конкурсної комісії з проведення конкурсу на заміщення вакантних посад Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, у тому числі усі протоколи засідань конкурсної комісії та прийняті органом місцевого самоврядування (сільським головою) за наслідками розгляду пропозицій конкурсної комісії рішення (розпорядження тощо). 16.01.2020 на вищевказаний запит ОСОБА_1 отримав відповідь за вих. №02-26/55 від 15.01.2020, якою його вимоги задоволено частково. Зокрема, без будь - якого мотивованого обґрунтування не надано запитуваної інформації. Неможливість надання запитуваних інформації/документів Бугаївська сільська рада обгрунтовує надуманими причинами: про наявність адміністративної справи №460/4473/19 за позовом ОСОБА_1 до Бугаївської сільської ради про визнання недійсними ресультатів конкурсу; про те, що запитувана інформація не підлягає оприлюдненню з огляду на Закон України «Про захист персональних даних» та Закон України «Про доступ до публічної інформації». Позивач вважає таку відмову Бугаївської сільської ради щодо надання запитуваних інформації/документів та дії сільського голови, протиправними. Також, позивач вказав, що внаслідок протиправних дій відповідачів зазнав сильних душевних хвилювань, в результаті чого змушений був звертатися по допомогу до лікарів. За таких обставин, просив суд стягнути моральну шкоду з відповідачів. З підстав наведених у позові, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому він вказує на те, що у встановлені строки, з врахуванням надходження до розпорядника інформації, позивачу надано відповідь на запит № 02-26/55 від 15.01.2020. Окрім того, позивачу надано документи (розпорядження щодо проведення конкурсу), в яких міститься запитувана інформація щодо складу, керівництва та підстав діяльності конкурсної комісії. Почивач не задоволений відповіддю на свій запит, звернувся зі скарюю регіонального представництва Уповноваженого Верховної ради України з прав людини у Рівненській області. Жодних порушень стосовно права на отримання інформації за запитом, регіональне представництво Уповноваженого Верховної ради України з прав людини у Рівненській області не зафіксувало та відповідача не повідомляло. Поміж тим, вказані документи досліджувалися судом у справі №460/4473/19 на предмет належності проведення та оформлення конкурсу на заміщення вакантних посад між тими самими сторонами і судом. В рішенні від 25.02.2020 вказано на відсутність порушень в процесі проведення конкурсу. Отже, позивач мав можливість ознайомитися з документами, що були надані до відповіді на запит та містять запитувану інформацію, безпосередньо. З огляду на це, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Також, на електронну адресу суду від позивача 21.07.2020, 22.07.2020 надходили заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення, та 27.07.2020 до суду надійшов паперовий примірники цих заяв, де позивач просив встановити судовий контроль, шляхом:

- Зобов`язання Бугаївську сільську раду Радивилівського району Рівненської області подати, у встановлений судом строк, звіт про виконання судового рішення, та за наслідками розгляду такого звіту вирішити питання про накладення штрафу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

- Зобов`язання Бугаївського сільського голову Радивилівського району Рівненської області Креселюка Валентина Андрійовича подати, у встановлений судом строк, звіт про виконання судового рішення, та за наслідками розгляду такого звіту вирішити питання про накладення штрафу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріли по справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

03.01.2020, на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації», ОСОБА_1 звернувся до Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, Бугаївського сільського голову Радивилівського району Рівненської області Креселюка Валентина Андрійовича із запитом про надання інформації про наступне:

1) Хто оголосив конкурс на заміщення вакантних посад Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області відповідно до оголошення, опублікованого у громадсько - політичній газеті Радивилівського району Рівненської області «наш Прапор Перемоги» №26 (43-8090) від 15.11.2019, та на якій підставі.

2) Хто оплатив оголошення щодо проведення конкурс на заміщення вакантних посад Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області відповідно до оголошення, опублікованого у громадсько - політичній газеті Радивилівського району Рівненської області «наш Прапор Перемоги» №26 (43-8090) від 15.11.2019

3)Хто очолював конкурсну комісію з проведення конкурсу на заміщення вакантних посад Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області та на якій підставі?

4) Який склад конкурсної комісії ( зазначити ПІБ усіх членів комісії та займані посади по місцю основної роботи на дату оголошення та проведення конкурсу).

5)Якими нормативними документами керувалася Бугаївська сільська рада, сільський голова, конкурсна комісія під час проведення конкурсу.

5)Додатково просив надати усі документи Бугаївської сільської ради, конкурсної комісії з проведення конкурсу на заміщення вакантних посад Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, у тому числі: усі протоколи засідань конкурсної комісії та прийняті органом місцевого самоврядування (сільським головою) за наслідками розгляду пропозицій конкурсної комісії рішення (розпорядження тощо).

Відповіддю за вих. №02-26/55 від 15.01.2020 «Про розгляд запиту на інформацію» Бугаївська сільська рада Радивилівського району Рівненської області, повідомила таке. Оголошення щодо проведення конкурсу на заміщення вакантних посад оплатила Бугаївська сільська рада, згідно Договору про надання послуг від 19.12.2019 між Бугаївською сільською радою та Редакцією районної газети «Прапор перемоги» в сумі 144 грн.00 коп. Враховуючи те, що в провадженні адміністративного суду знаходиться адміністративна справа № 460/4473/19 за позовом ОСОБА_1 до Бугаївської сільської ради про визнання недійсними результатів конкурсу, проведеного конкурсною комісією на заміщення вакантних посад Бугаївської сільської ради документи, які стосуються проведення конкурсу будуть направлені до суду та учасникам справи. Зазначено, що копії документів надано, з урахуванням вимоги статей 10, 14 Закону України “Про захист персональних даних” та пункту 7 статті 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, що містять запитувану інформацію. Крім того, відповідачем приєднано до заяви додатки: копію Розпорядження Бугаївського сільського голови № 85 від 11.10.2019 та Розпорядження Бугаївського сільського голови № 118 від 13.11.2019.

Так, відповідно до копії розпорядження Бугаївського сільського голови № 85 від 11.10.2019 «Про створення конкурсної комісії за заміщення вакантних посад апарату сільської ради», яке долучене до відповіді на запит, вирішено:

1.Створити комісію з проведення конкурсу на заміщення вакантних посад апарату Бугаївської сільської ради згідно додатку 1.

2.Комісії з проведення конкурсу на заміщення вакантних посад апарату Бугаївської сільської ради:

- Підготувати вимоги до кандидатів на посади працівників апарату Бугаївської сільської ради .

- Підготувати перелік документів, які необхідно подати для участі у конкурсі на заміщення вакантних посад апарату Бугаївської сільської ради .

- Підготувати Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад посадових осіб місцевого самоврядування Бугаївської сільської ради.

- Підготувати Порядок проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад посадових осіб місцевого самоврядування Бугаївської сільської ради.

Так, відповідно до копії розпорядження Бугаївського сільського голови № 118 від 13.11.2019 «Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад», яке долучене до відповіді на запит, вирішено:

1.Провести конкурс на заміщення вакантних посад апарату Бугаївської сільської ради згідно додатку 1, призначивши заступника Бугаївського сільського голови ОСОБА_3 відповідальним за оголошення про проведення конкурсу;

2.Затвердити вимоги до кандидатів на посади працівників апарату Бугаївської сільської ради згідно додатку 2.

3.Затвердити перелік документів, які необхідно подати для участі у конкурсі на заміщення вакантних посад апарату Бугаївської сільської ради згідно додатку 3.

4.Затвердити Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад посадових осіб місцевого самоврядування Бугаївської сільської ради згідно додатку 4.

5.Затвердити Порядок проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад посадових осіб місцевого самоврядування Бугаївської сільської ради згідно додатку 4.

19.06.2020 на адресу суду надійшли додаткові документи та пояснення від позивача, де він зазначає про відсутність компетенції Бугаївської сільського голови Радивилівського району Рівненської області щодо вчинення будь-яких дій від імені сільського голови, на підтвердження чого надав суду копію постанови Бугаївська сільська рада Радивилівського району Рівненської області № 14 від 05.06.2020 «Про визнання ОСОБА_2 таким, що не вступив на посаду та відмовився від посади Бугаївського сільського голови Радивилівського району Рівненської області, призначення повторних виборів».

Однак, вказаний доказ відхиляється судом з тих мотивів, що предметом розгляду цієї справи не є перевірка наявності чи відсутності компетенції Бугаївської сільського голови Радивилівського району Рівненської області щодо вчинення будь-яких дій від імені сільського голови, а є перевірка наданої відповіді на запит суб`єктом владних повноважень, на предмет дотримання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Вважаючи порушення відповідачами прав позивача щодо ненадання повної відповіді на запит, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантовано право на отримання, зберігання та поширення інформації. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Стаття 40 Основного Закону визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, регулюються Законом України “Про доступ до публічної інформації” (далі – Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI).

Статтею 1 цього Закону визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Частиною 1 та 2 статті 2 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI визначено, що метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Згідно із ст.12 Закону, суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Частиною 1 ст. 13 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Отже, відповідач - Бугаївська сільська рада Радивилівського району Рівненської області, в розумінні ст.12 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI, є розпорядником запитуваної інформації, а позивач – ОСОБА_1 - є запитувачем інформації.

Натомість позивач стверджує, що сільський голова вчинив протиправні дії щодо ненаданням в повному обсязі запитуваної публічної інформації, оскільки підготував та підписав відповідь на запит від 15.01.2020. Проте, наведені обґрунтування є хибними з наведених ОСОБА_1 підстав, що сільський голова є розпорядником публічної інформації, в розумінні ст.12 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI. В даному випадку, ОСОБА_2 , на відповідному бланку, підписав відповідь на запит від імені розпорядника інформації - Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області.

Крім того, суду необхідно зазначити, що сформовані у позовній заяві вимоги до Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області та Бугаївського сільського голови Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області Креселюка Валентина Андрійовича, в частині надання ними для ОСОБА_1 запитуваної інформації та документів на одні і ті ж запитання, є взаємовиключними, що унеможливлює задоволення позову у поданій редакції.

З огляду на зазначене, не підлягають до задоволення позовні вимоги позивача щодо визнання протиправнимим дій Бугаївського сільського голови Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області Креселюка Валентина Андрійовича щодо ненаданням ОСОБА_1 , в повному обсязі запитуваної публічної інформації/документів, на підставі запиту про надання публічної інформації від 03.01.2020 року та зобов`язання Бугаївського сільського голову Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області Креселюка В.А. надати протягом п`яти робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду, ОСОБА_1 , запитувану інформацію та документи.

Аналіз визначення поняття «публічна інформації» та переліку розпорядників публічної інформації, закріпленого у статті 13 Закону № 2939-VI, свідчить, що публічною інформацією є наявна відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях: уся інформація, що перебуває у володінні суб`єктів владних повноважень, тобто органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, інших суб`єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання (пункт 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI).

Так, з аналізу відповіді від 15.05.2020 на запит на інформацію, можна дійти висновку, що Бугаївська сільська рада Радивилівського району Рівненської області надала відповідь на одне запитання, поставлення ОСОБА_4 у запиті, а також надала копії двох розпоряджень сільського голови. З приводу інших запитань зазначено, що в провадженні адміністративного суду знаходиться адміністративна справа № 460/4473/19 за позовом ОСОБА_1 до Бугаївської сільської ради про визнання недійсними результатів конкурсу, проведеного конкурсною комісією на заміщення вакантних посад Бугаївської сільської ради. Документи, які стосуються проведення конкурсу будуть направлені до суду та учасникам справи.

За приписами ч. 4 ст. 22 цього Закону, у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Однак, з наявного в матеріалах справи листа від 15.01.2020 “Про розгляд запиту на інформацію” встановлено недотримання відповідачем 1 зазначених вимог ч. 4 ст. 22 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI, позаяк не зазначено мотивовану підставу відмови та порядок оскарження відмови. Крім того, зі змісту відповіді на запит неможливо встановить чи відмовлено в задоволенні запиту чи задоволено частково запит розпорядником інформації. Натомість, відповідачем лише вказано, що копії документів надано, з урахуванням вимоги статей 10, 14 Закону України “Про захист персональних даних” та пункту 7 статті 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, що містять запитувану інформацію.

З цього приводу суд зазначає таке, що положення ч.2 ст. 6 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI передбачають вимоги до обмеження доступу до інформації, а не підстави для надання такого доступу. Такий підхід ґрунтується на тому, що статтею 1 цього Закону закріплена презумпція відкритості публічної інформації, доступ до якої може бути обмеженою лише у разі, якщо розпорядник інформації обґрунтує це на підставі «трискладового тесту». Отже, тягар доведення того, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації.

Таким чином, відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник в листі вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини.

Однак, розпорядником інформації обґрунтованих обставин та мотивів того, з яких підстав доступ до інформації є обмежений, у відповіді на запит не вказав.

Також, з аналізу відповіді на запит вбачається, що відповідачем 1 не надано відповіді на інші запитання поставлені позивачем, а лише повідомлено позивачу, що в провадженні адміністративного суду знаходиться адміністративна справа № 460/4473/19 за його позовом до Бугаївської сільської ради про визнання недійсними результатів конкурсу, проведеного конкурсною комісією на заміщення вакантних посад Бугаївської сільської ради, а тому документи, які стосуються проведення конкурсу будуть направлені до суду та учасникам справи.

Таким чином, для вирішення питання дотримання відповідачем вимог Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI, в частині обґрунтованості відмови в задоволенні запиту ОСОБА_1 , суду необхідно звернути увагу на таке.

Статтею 14 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов`язані:

1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами;

2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;

3) вести облік запитів на інформацію;

4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;

5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;

6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

За приписами ч.1 ст.22 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

З системного аналізу вищенаведеного, можна дійти висновку, що відмова в наданні публічної інформації, з тих підстав, що наведені відповідачем 1 - не передбачена ч.1 ст.22 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI. Відтак, посилання розпорядника інформації на те, що в провадженні адміністративного суду знаходиться адміністративна справа № 460/4473/19 за його позовом до Бугаївської сільської ради про визнання недійсними результатів конкурсу, проведеного конкурсною комісією на заміщення вакантних посад Бугаївської сільської ради, а тому документи, які стосуються проведення конкурсу будуть направлені до суду та учасникам справи, можна вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Отже, суд дійшов висновку про надання відповідачем 1 неповної інформації на звернення ОСОБА_1 від 03.01.2020 та з порушенням приписів Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Поряд з цим, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача та необхідність визнання протиправними дії Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, які полягають у ненаданні повної та належної інформації на запит на інформацію ОСОБА_1 , та зобов`язати Бугаївську сільську раду Радивилівського району Рівненської області надати повну та належну інформацію на запит на інформацію ОСОБА_1 від 03.01.2020.

Заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відхиляється судом, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу змісту вказаної норми права судом встановлено, що застосування даного виду судового контролю є правом суду, яким він може скористатися після ухвалення судового рішення, та яке має застосовуватися у виключних випадках.

Враховуючи зміст та характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для застосування даного заходу судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі.

Поміж тим, суд зазначає, що відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Що стосується стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача моральної шкоди у розмірі 25 000 грн. з кожного, то вказані позовні вимоги не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Заявляючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 25000,00 грн. з кожного відповідача, позивач покликався на завдання діями відповідачів моральної шкоди, яка полягала погіршення здоров`я, внаслідок протиправності дій, так як він зазнав сильних душевних хвилювань, в результаті чого змушений був звертатися по допомогу до лікарів.

Однак, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчать про спричинення позивачу моральної шкоди чи збитків, які підтверджують наявність будь-яких наслідків такої шкоди чи документальне обґрунтування завданих збитків. Наявність лише консультативного висновку по обстеженню позивача, не може підтвердити того, що істотне погіршення стану здоров`я позивача, спричинене діями відповідача по наданню неповної інформації на запит.

В цьому позові позивач скористався своїми правами та оскаржив протиправні дії відповідачів щодо надання неповної відповіді на запит. Однак, сам факт неправомірних дій не є підставою для висновку про спричинення позивачу моральної шкоди чи збитків. Більше того, хоча судом встановлено надання неповної відповіді, проте в значному обсязі позовних вимог – судом відмовлено.

Відтак, позивач не обґрунтував розмір моральної шкоди та із заяви позивача не вбачається, чому ця шкода становить саме 25 000,00 грн., з кожного відповідача, та як вона розрахована, а у суду відсутні будь-які докази, які б давали можливість визначити розмір моральної шкоди, спричиненої позивачу. Крім того, у суду відсутні будь-які докази щодо існування причинного зв`язку між діями відповідачів та моральними стражданнями позивача, стосовно надання неповної відповіді. Більше того, судом відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Бугаївського сільського голови Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області Креселюка Валентина Андрійовича.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень частково дослідив причини, що слугували підставами звернення позивача, а останній частково довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При зазначених обставинах, вимоги позивача частково обґрунтовані.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє часткове підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити частково.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, а докази понесення інших витрат суду не надано, то підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України - відсутні.

Що стосується стягнення із Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області витрат на професійну правничу допомогу, то суду необхідно зазначити наступне.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

При цьому, статтею 134 КАС України передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2).

Разом з тим, частиною 3 статті 134 КАС України регламентовано, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Так, до матеріалів справи позивачем приєднано Договір № 18-01/20-05 про надання правової допомоги від 18.05.2020 та акт прийому - передачі наданих послуг за Договором.

Як встановлено зі змісту акту приймання - передачі наданих послуг від 16.06.2020, замовник правової допомоги ОСОБА_1 (далі - Клієнт), та Адвокатське бюро «Бернацький і Партнери» (далі - Бюро), склали акт приймання-передачі наданої правової допомоги, яким засвідчили надання наступних правових послуг:

Попереднє опрацювання, надання клієнтом матеріалів, усні консультації, роз`яснення, узгодження правової позиції у справі, обговорення ходу ведення справи з клієнтом: 2 год., вартість 1 год. 300грн., загальна сума 600грн.;

Пошук та вивчення законодавчих та нормативно - правових актів, якими врегульовані спірні право - відносини, пошук та вивчення судової практики по аналогічній категорії справ: 1 год., вартість 1 год. 400грн., загальна сума 400грн.;

Складання запитів, заяв, пояснень, клопотань в процесі підготовки та ведення справи у суді: 1 год., вартість 1 год. 500грн., загальна сума 500грн.; - підготовка та складання пояснення у справі: 1 год., вартість 1 год. 500грн., загальна сума 500грн

Підготовка та подання доказів по справі: 1 год., вартість 1 год. 500грн., загальна сума 500грн.

Підготовка та складання позовної заяви по справі від 08.05.2020 (в т. ч. виготовлення копій додатків до відзиву по кількості учасників справи): 2,5 год., вартість 1 год. 4500грн., загальна сума 4500грн.

Зазначено, що загальна вартість послуг, наданих адвокатом, складає 6500,00грн.

Однак, беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет доказування, суд дійшов висновку, що справа не потребує вказаного часу на вивчення нормативної бази та написання позовної заяви у сфері доступу до публічної інформації, для захисту порушеного права позивача. Більше того, судовий розгляд справи здійснений без повідомлення сторін, враховуючи відсутність потреби заслуховувати пояснення сторін.

Так, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, заявлених представником позивача, судом встановлено, що витрати позивача на правову допомогу пов`язані з розглядом даної справи, їх розмір є частково обґрунтованими та частково пропорційними до предмета спору, а також частково співмірними з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Більше того, суд звертає увагу, що позов задоволено у іншій редакції, натомість у більшій частині позовних вимог позивачу відмовлено, а тому відсутні підстави для стягнення, у заявленому обсязі, витрат на адвоката, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановивши, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Позиція аналогічного змісту викладена у постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №826/841/17, від 24.10.2019 у справі №820/4280/17, від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15.

Відтак, суд вважає, що обґрунтованою є сума стягнення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, судових витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 500,00 грн.

Однак, у рамках вказаної справи суду необхідно зазначити таке.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно із практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі “Баришевський проти України” (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі “Двойних проти України” (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі “Меріт проти України” (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Як зазначає Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі № 0240/2505/18-а, перевірка таких доказів та встановлення відповідних обставин, зокрема факту оплати позивачем послуг адвоката та їх обсягу (з чого конкретно складався гонорар адвоката) є основоположним для вирішення питання щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Із долучених позивачем доказів, для стягнення витрат на професійну правничу допомогу ним надано суду: копії Договору про надання правової допомоги від 18.05.2020, акту прийому-передачі наданих послуг за Договором від 16.06.2020, ордеру, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

У акті прийому-передачі від 16.06.2020 зазначено, що загальна вартість послуг, наданих адвокатом, складає 6500,00грн.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що позивачем не надано суду доказів фактичної оплати послуг адвоката. Хоча перевірка таких доказів та встановлення відповідних обставин, зокрема факту оплати позивачем послуг адвоката чи надання доказів того, що позивач має здійснити оплату вказаних послуг, у зв`язку із розглядом справи, є основоположним для вирішення питання щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Також, стороною позивача не надано будь - яких інших доказів того, що оплата послуг адвоката буде здійснена, а саме не надано суду рахунків на оплату, додаткових угод до Договору.

Натомість, укладення акту прийому-передачі не підтверджує факту оплати послуг адвоката чи намір клієнта оплати ці послуги у майбутньому. Складання цього документу стверджує лише факт належного отримання послуг.

Варто звернути також увагу на статтю 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, де зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Так, у пункті 4.1. Договору № 18-01/20-05 про надання правової допомоги від 18.05.2020 вказано, що розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається Сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін.

Однак, наявність укладення такої додаткової угоди, на підтвердження зобов`язань щодо сплати гонорару, для суду також не надано.

З системного аналізу наведеного вище, суд дійшов висновку, що стороною позивача не надано доказів оплати послуг адвоката чи документальних доказів підтвердження наміру оплатити послуги, тобто не надано суду доказів фактичного понесення витрат. З огляду на це, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про стягнення витрат на правову допомогу адвоката.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бугаївської сільської ради Радивілівського району Рівненської області (вул. Шевченка, 36, с. Бугаївка,Радивилівський район, Рівненська область,35561 код ЄДРПОУ 04387817), Бугаївського сільського голови Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області Креселюка Валентина Андрійовича ( пров. Шевченка,4,с.Бугаївка,Радивилівський район, Рівненська область,35561,РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання відмови та дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, які полягають у ненаданні повної та належної інформації на запит на інформацію ОСОБА_1 від 03.01.2020 та зобов`язати Бугаївську сільську раду Радивилівського району Рівненської області надати повну та належну інформацію на запит на інформацію ОСОБА_1 від 03.01.2020.

В задоволенні позовних вимог про визнання дій Бугаївського сільського голови Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області Креселюка Валентина Андрійовича щодо ненаданням ОСОБА_1 , в повному обсязі запитуваної публічної інформації/документів, на підставі запиту про надання публічної інформації від 03.01.2020 року - протиправними та зобов`язання Бугаївського сільського голову Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області Креселюка В.А. надати протягом п`яти робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду, ОСОБА_1 , запитувану інформацію та документи, - відмовити.

В задоволенні позовних вимог про стягнення із Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області 25000,00 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди та стягненні із Бугаївського сільського голови Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області ОСОБА_2 25000,00 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди, - відмовити.

В задоволенні позовних вимог про стягнення із Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області витрат на професійну правничу допомогу, - відмовити.

В задоволенні заяв про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення , - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 29 липня 2020 року.

Суддя Д.П. Зозуля