Рішення № 90671876, 30.07.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3359/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

26 червня 2020 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі-відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не призначення та не проведення перерахунку пенсії за віком та пенсії за особливі заслуги перед Україною з 01.05.2020 протиправними; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 з 01.05.2020 перерахунок пенсії за віком шляхом осучаснення показника середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії за віком та пенсії за особливі заслуги перед Україною, враховуючи доплату до попереднього розміру пенсії (сформованої з 01.10.2017) в сталому розмірі, а саме в сумі - 2316,46 грн без застосування обмежень, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2018 №649.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом від 23.08.2018 №241/2018 ОСОБА_1 відзначено почесним званням "Заслужений лікар України". Рішенням Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 27.09.2018 №3954 позивачу призначено пенсію за особливі заслуги перед Україною в розмірі 25% від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 «Про деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» установлено, що у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11. Отже, на переконання позивача, пенсії призначені на умовах Закону №1058 перераховуються зі збільшенням показника заробітної плати, який врахований для обчислення пенсії на 11 %. Позивач вважає, що вищезазначені норми постанови Кабінету Міністрів України №251 від 01.04.2020 жодним чином не визначають порядок перерахунку і спосіб обчислення доплати до попереднього розміру пенсії (сформованої з 01.10.2017). Тобто ця постанова не містить жодних норм, які б регулювали або зобов`язували проводити перегляд вказаної доплати. Порядок її встановлення був визначений Законом №1058. Позивач звертає увагу на те, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2019 у справі №440/2398/19 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести з 23 серпня 2018 усі перерахунки пенсії за віком та пенсії за особливі заслуги перед Україною, у відповідності до норм чинного законодавства, шляхом обчислення доплат до попереднього розміру пенсії (сформованої з 01 жовтня 2017 року) при перерахунках в сталому розмірі, а саме в сумі 2316,46 грн, та відповідно здійснити виплату пенсії за віком та пенсії за особливі заслуги перед Україною, без врахування обмежень, встановлених постановою КМУ від 28.08.2018 №649. Також, позивач зауважує, що будь-яких нормативно-правових актів, які б стосувалися обмеження, порядку нарахування, строку виплати, перерахунку або зменшення доплати до попереднього розміру пенсії (сформованої з 01.10.2017) на законодавчому рівні не приймалося. Отже, при перерахунку пенсії, у сторону її збільшення, відповідачем, всупереч законодавству, перерахунок проведено за рахунок зменшення доплати на розмір підвищення пенсійної виплати (а саме з 2316,46 грн до 1429,89 грн), залишаючи загальний розмір пенсії в сталому розмірі. На думку позивача, відповідач повинен був провести перерахунок пенсії шляхом її підвищення, не змінюючи, при цьому суму доплати до попереднього розміру. Також, позивач акцентує увагу, що внаслідок протиправних дій пенсійного органу у нього виникло психологічне напруження, розчарування та незручності, що свідчить про заподіяння йому моральної шкоди.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

20.07.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с.63-64/, у якому представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 по справі №440/2398/19, яке набрало законної сили 23.09.2019, при проведенні перерахунків пенсії ОСОБА_1 з 23.08.2018 встановлювалася доплата до попереднього розміру пенсії (сформована з 01.10.2017) у сталій сумі – 2316,16 грн. Виплата за рішенням судів, якими зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, яким керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 з 01.05.2020 внесено зміни до порядку розрахунку заробітної плати, з якої обчислюється пенсія. Так, при перерахунку пенсій з 01.05.2020 застосовується збільшений відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування показник середньої заробітної плати в Україні становить 4888,83 грн. Після проведення з 01.05.2020 перерахунку пенсії відбувся перерозподіл складових пенсійної виплати, а саме: на суму підвищення зменшилася отримувана доплата до попереднього розміру пенсії, сформована з 01.10.2017. На переконання представника відповідача, зважаючи на те, що розмір пенсії позивача не змінився, у діях пенсійного органу відсутні ознаки протиправності. Також, на думку представника відповідача, відсутні підстави для стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем не аргументовано у чому саме полягали його душевні страждання або інші прояви моральної шкоди.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с.58-59/.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку у ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності з 22.07.2010 згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 01.10.2010 згідно із Законом України «Про науково і науково-технічну діяльність», а з 20.03.2017 пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» /а.с.25/.

Згідно з розпорядженням №802344 здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 та визначено у розмірі - 9085,29 грн, де: 6768,83 грн - загальний розмір пенсії; 2316,46 грн - доплата /а.с. 65/.

Указом Президента України від 23.08.2018 №241/2018 ОСОБА_1 присвоєно почесне звання «Заслужений лікар України», про що свідчить посвідчення ПЗ №014221 /а.с.27/.

Рішенням Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №3954 від 27.09.2018 призначено позивачу з 23.08.2018 пенсію за особливі заслуги перед Україною в розмірі 25% від прожиткового мінімуму визначеного для осіб, які втратили працездатність, як особі, що відзначена почесним званням України "Заслужений лікар України" /а.с.28/.

З огляду на зменшення пенсійним органом доплати до пенсії у розмірі 2316,46 грн в ході наступних перерахунків пенсії, позивач звертався за захистом своїх прав до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 у справі №440/2398/19, що набрало законної сили 23.09.2019, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області) щодо не призначення та не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за віком та пенсії за особливі заслуги перед Україною з 23 серпня 2018 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести з 23 серпня 2018 усі перерахунки пенсії за віком та пенсії за особливі заслуги перед Україною, у відповідності до норм чинного законодавства, шляхом обчислення доплат до попереднього розміру пенсії (сформованої з 01 жовтня 2017 року) при перерахунках в сталому розмірі, а саме в сумі 2316,46 грн, та відповідно здійснити виплату пенсії за віком та пенсії за особливі заслуги перед Україною, без врахування обмежень, встановлених постановою КМУ від 28.08.2018 №649.

Рішенням №916030802344 від 23.04.2020 здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.05.2020. Розмір пенсії склав 10957,48 грн, де: 8946,25 грн - розмір пенсії; 171,84 грн - доплата за понаднормовий стаж; 409,50 грн - надбавка за особливі заслуги; 1429,89 грн - доплата до старого основного розміру пенсії з 01.10.2017 /а.с.29-30/.

12.05.2020 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою, у якій просив повідомити про суму нарахованої пенсії за віком з 01.05.2020 після проведення її перерахунку, відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У разі не проведення такого перерахунку невідкладно здійснити його та забезпечити виплату пенсії /а.с.22/.

Листом №2641-2370/Т-03/8-1600/20 від 25.05.2020 ГУ ПФУ в Полтавській області повідомило ОСОБА_2 П.І ОСОБА_3 , що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 по справі №440/2398/19, яке набрало законної сили 23.09.2019, при проведенні перерахунків пенсії ОСОБА_1 з 23.08.2018 встановлювалася доплата до попереднього розміру пенсії (сформована з 01.10.2017) у сталій сумі – 2316,16 грн. Виплата за рішенням судів, якими зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, яким керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 з 01.05.2020 внесено зміни до порядку розрахунку заробітної плати, з якої обчислюється пенсія. Так, при перерахунку пенсій з 01.05.2020 застосовується збільшений відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування показник середньої заробітної плати в Україні становить 4888,83 грн. Після проведення з 01.05.2020 перерахунку пенсії відбувся перерозподіл складових пенсійної виплати, а саме: на суму підвищення зменшилася отримувана доплата до попереднього розміру пенсії, сформована з 01.10.2017. За таких умов загальний розмір пенсії не змінився та становить 10957,48 грн /а.с.24/.

Судом також встановлено, що рішенням від 14.05.2020 здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.05.2020. Розмір пенсії склав 10957,48 грн, де: 8946,25 грн - розмір пенсії; 171,84 грн - доплата за понаднормовий стаж; 409,50 грн - надбавка за особливі заслуги; 1429,89 грн - доплата до старого основного розміру пенсії з 01.10.2017 /а.с.66/.

Листом відділу з питань перерахунків пенсій №18 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Полтавській області повідомлено, що при проведенні масового перерахунку пенсії з 01.05.2020 автоматизованим способом виникла програмна помилка, а саме: доплата до старого основного розміру пенсії з 01.10.2017 зменшилася на суму збільшення розміру пенсії в результаті проведення перерахунку із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11. Розпорядженням управління від 14.05.2020 на виконання рішення суду пенсійну справу приведено у відповідність з 01.05.2019. Розмір пенсії з 01.05.2019 становить 11844,05 грн. Доплату за період з 01.05.2020 ОСОБА_1 отримає після перевірки та внесення даних у виплатних документах Управління з виплати пенсій /а.с.67/.

Рішенням від 14.05.2020 здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.05.2020. Розмір пенсії склав 11844,05 грн, де: 8946,25 грн - розмір пенсії; 171,84 грн - доплата за понаднормовий стаж; 409,50 грн - надбавка за особливі заслуги; 2316,46 грн - доплата до старого основного розміру пенсії з 01.10.2017 /а.с.68/.

Рішеннями №916030802344 від 20.05.2020 та від 01.06.2020 здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.05.2020. Розмір пенсії склав 10957,48 грн, де: 8946,25 грн - розмір пенсії; 171,84 грн - доплата за понаднормовий стаж; 409,50 грн - надбавка за особливі заслуги; 1429,89 грн - доплата до старого основного розміру пенсії з 01.10.2017 /а.с.69-70/.

ОСОБА_1 , вважаючи протиправними дії органу пенсійного фонду щодо не проведення перерахунку пенсії за віком та пенсії за особливі заслуги перед Україною з 01.05.2020, звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі-Закон №1058-ІV) передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії визначений Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 (далі-Порядок №124).

Пунктом 2 Порядку №124 визначено, що перерахунку підлягають, зокрема, пенсії, обчислені відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Пунктом 4 Порядку №124 передбачено, що розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, та дата перерахунку пенсій визначаються щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України.

За змістом пункту 6 Порядку №124 під час перерахунку пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку. Під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 «Про деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» установлено, що у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” є рішення Кабінету Міністрів України, у якому визначається розмір, дата та порядок збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Враховуючи те, що Кабінетом Міністрів України 01.04.2020 прийнято постанову №251, якою установлено, що у 2020 році перерахунок пенсій проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11, з 01.05.2020 у відповідача виник обов`язок здійснити перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11. При цьому, при перерахунку пенсій відповідач повинен керуватися Порядком №124, зокрема і пунктом 6 Порядку №124, яким передбачено обов`язкове врахування під час перерахунку пенсій сум доплат до попереднього розміру пенсій.

Зважаючи на те, що позивачу з 01.10.2017 встановлено доплату до попереднього розміру пенсії у розмірі 2316,46 грн, при цьому рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 у справі №440/2398/19, що набрало законної сили 23.09.2019, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести з 23 серпня 2018 усі перерахунки пенсії за віком та пенсії за особливі заслуги перед Україною, у відповідності до норм чинного законодавства, шляхом обчислення доплат до попереднього розміру пенсії (сформованої з 01 жовтня 2017 року) при перерахунках в сталому розмірі, а саме в сумі 2316,46 грн, та відповідно здійснити виплату пенсії за віком та пенсії за особливі заслуги перед Україною, без врахування обмежень, встановлених постановою КМУ від 28.08.2018 №649, натомість ГУ ПФУ в Полтавській області при перерахунках пенсії від 20.05.2020 та від 01.06.2020 зменшено доплату до старого основного розміру пенсії з 01.10.2017 з 2316,46 грн до 1429,89 грн, суд дійшов висновку, що відповідач не дотримався вимог пункту 6 Порядку №124 та не врахував висновки суду під час перерахунку пенсії, а, отже, діяв всупереч вимогам закону, чим порушив конституційне права позивача на належний соціальний захист.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо того, що звуження змісту та обсягу права позивача на пенсійне забезпечення не відбулося. Суд зауважує, що зменшивши доплату під час перерахунку пенсії з 01.05.2020, відповідач фактично позбавив позивача права на отримання підвищеного розміру пенсії.

Також, суд враховує, що відповідач не заперечує, що розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2020 становить 11844,05 грн (включаючи і доплату до попереднього розміру пенсії у розмірі 2316,46 грн), як і те, що доплату за період з 01.05.2020 останній отримає після перевірки та внесення даних у виплатних документах Управління з виплати пенсій, про що свідчить відповідний лист відділу з питань перерахунків пенсій №18 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Полтавській області, що міститься у матеріалах справи.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач, зменшивши розмір доплати до попереднього розміру пенсії (сформованої з 01 жовтня 2017 року) з 2316,46 грн до 1429,89 грн діяв всупереч Конституції та законів України, а тому його дії щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.05.2020 із врахуванням доплати до попереднього розміру пенсії (сформованої з 01.10.2017) в сталому розмірі, а саме в сумі - 2316,46 грн належить визнати протиправними.

Водночас, обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі “Міллер проти Австрії”, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні “Гайгузус проти Австрії” від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України” (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні “Великода проти України” від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У рішенні від 31.07.2003 у справі “Дорани проти Ірландії” Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Салах Шейх проти Нідерландів”, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії” (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Суд враховує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №640/5248/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020, позов фізичної особи до Кабінету Міністрів України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідач – Пенсійний фонд України про визнання протиправною та нечинною постанови задоволено, визнано протиправним та нечинним Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649.

Враховуючи викладене, суд, з метою повного захисту права позивача, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 з 01.05.2020 перерахунок пенсії за віком шляхом осучаснення показника середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії за віком на коефіцієнт 1,11 та здійснити виплату пенсії за віком та пенсії за особливі заслуги перед Україною із врахуванням доплати до попереднього розміру пенсії (сформованої з 01.10.2017) в сталому розмірі, а саме в сумі - 2316,46 грн., без застосування обмежень, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2018 року № 649.

Отже, позовні вимоги про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії підлягають задоволенню.

Відносно позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною п`ятою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Відповідно до положень статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пункт 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачає, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

Суд відхиляє доводи позивача про заподіяння йому моральної шкоди внаслідок протиправних дій відповідача, оскільки надані до матеріалів справи медичні документи (довідка Національного наукового центру «Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска» від 05.11.2011 №6679 про перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні з 25.10.2010 по 05.11.2011 /а.с.53/, виписка Полтавського обласного кардіологічного диспансера із медичної карти хворого №1248 про перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні з 31.05.2019 по 07.06.2019 /а.с.54/, виписка Полтавського обласного кардіологічного диспансера із медичної карти хворого №2026 про перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні з 26.09.2019 по 04.10.2019 /а.с.55/) підтверджують факт перебування позивача лікуванні раніше, ніж пенсійним органом було здійснено зменшення доплати до попереднього розміру пенсії (сформованої з 01.10.2017), а тому не можуть підтверджувати причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями відповідача та наявними захворюваннями.

Суд зауважує, що матеріали справи не дають можливості дійти висновку, що негативні емоції позивача від дій (відповідача) досягли рівня страждання або приниження, які заподіяли моральну шкоду позивачу, не містять обґрунтування розміру заявленої моральної шкоди.

Враховуючи відсутність у матеріалах адміністративної справи достатніх доказів на підтвердження заподіяння позивачеві моральних страждань та причинного зв`язку між діями відповідача і заподіянням моральної шкоди, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову у частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постановах від 21 лютого 2020 року у справі №363/3520/16-а, від 21 лютого 2020 року у справі №628/3028/16-а та від 15 квітня 2020 року у справі №815/63/18.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, цією нормою передбачено право, а не обов`язок суду щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

На цей час у суду відсутні підстави вважати, що відповідач не виконуватиме чи ухилятиметься від виконання судового рішення у даній справі, а відтак суд не вбачає необхідності встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення судових витрат суду не надано, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності,66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.05.2020 із врахуванням доплати до попереднього розміру пенсії (сформованої з 01.10.2017) в сумі 2316,46 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності,66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з 01 травня 2020 року перерахунок пенсії за віком шляхом осучаснення показника середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії за віком на коефіцієнт 1,11 та здійснити виплату пенсії за віком та пенсії за особливі заслуги перед Україною із врахуванням доплати до попереднього розміру пенсії (сформованої з 01.10.2017) в сталому розмірі, а саме в сумі - 2316,46 грн., без застосування обмежень, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2018 року № 649.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.В. Довгопол