Рішення № 90671871, 30.07.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2646/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

25 травня 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.04.2020 №0000383202 ГУ ДПС у Полтавській області, яким до ФО-П ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 34000,00 грн за порушення вимог частини двадцятої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.04.2020 №0000383202 прийняте на підставі акту перевірки від 13.03.2020 №48/16-31-32-03/1497607605, за висновками якого перевіркою встановлено факт реалізації ФО-П ОСОБА_1 алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами 12.09.2019. Однак такі висновки не відповідають дійсності, оскільки 12.09.2019 позивач здійснювала реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів за наявності чинних ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Так, у наявності ФО-П ОСОБА_1 малися ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями (пивом) з реєстраційними номерами 16010311201800311 та 16010312201800036 термінами дії з 12.09.2018 до 12.09.2019, а також ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями (пивом) термінами дії з 13.09.2019 по 13.09.2020. Таким чином, оскільки позивач не допускала порушення вимог податкового законодавства, до неї безпідставно спірним податковим повідомленням-рішенням застосовані штрафні санкції у розмірі 34000,00 грн.

Ухвалою суду від 01.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2646/20 за позовом ФО- ОСОБА_2 ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

16.06.2020 відповідач надав до суду відзив (а.с. 33-34), в якому просить відмовити в задоволенні позову ФО-П ОСОБА_1 , посилаючись на те, що останній день дії ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями ФО-П ОСОБА_1 з початком дії 12.09.2018 є 11.09.2019, останній день дії ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами ФО-П ОСОБА_1 з початком дії 12.09.2018 також є 11.09.2019, що складає 1 рік. Таким чином, термін дії ліцензій, а саме, до 12.09.2019 не включається до терміну дії ліцензій, оскільки використання прийменника "до" не передбачає включення дати, яка стоїть після прийменника до вказаного проміжку часу. Також згідно заяв на отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами від 02.09.2019 (вхідний ГУ ДПС у Полтавській області від 02.09.2019 №ФОП/Б/679/16-31 та №ФОП/Б/621/16-31) дата початку дії нових ліцензій вказана саме 13.09.2019. Попередні ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами були чинні по 11.09.2019. Таким чином, реалізація підакцизної продукції 12.09.2019 проводилася позивачем без відповідних ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Поряд з цим, у відзиві на позовну заяву контролюючий орган вказує про необхідність розгляду даної справи за участі його представника, однак, не вказує жодних обґрунтувань щодо доцільності розгляду справи саме за участю представника контролюючого органу.

Згідно з частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи приписи вказаних норм та зважаючи на не зазначення відповідачем обґрунтованих підстав для проведення розгляду справи за участю його представника, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) у встановленому законом порядку зареєстрована як фізична особа - підприємець (а.с. 22).

29.08.2018 позивач взята на облік платників податків в ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області та зареєстрована платником єдиного внеску (а.с. 22 зі звороту).

ФО-П ОСОБА_1 здійснює свою підприємницьку діяльність в кіоску за адресою: АДРЕСА_1 Полтава АДРЕСА_2 Полтавська АДРЕСА_3 , що підтверджується копіями договору оренди від 10.09.2018, кадастрового плану земельної ділянки, ситуаційної схеми (а.с. 29-32).

З метою здійснення підприємницької діяльності позивач оформила в контролюючому органі відповідні ліцензії, а саме:

- ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами від 12.09.2018 реєстраційний №16010311201800311 з терміном дії з 12.09.2018 до 12.09.2019 (а.с. 15);

- ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) від 12.09.2018 реєстраційний №16010312201800036 з терміном дії з 12.09.2018 до 12.09.2019 (а.с. 16).

У подальшому, 02.09.2019 позивач оформила в контролюючому органі наступні ліцензії, а саме:

- ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами від 02.09.2019 реєстраційний №16010311201902052 з терміном дії з 13.09.2019 до 13.09.2020 (а.с. 17);

- ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) від 02.09.2019 реєстраційний №16010312201900384 з терміном дії з 13.09.2019 до 13.09.2020 (а.с. 18).

13.03.2020 за підписом в.о. начальника А. Рябкової винесено наказ №737 "Про проведення фактичної перевірки", яким наказано провести з 13.03.2020 фактичну перевірку тривалістю 10 днів ФО-П ОСОБА_1 (пн 1497607605) за місцем фактичного провадження діяльності, а саме, кіоску, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2018 по дату закінчення перевірки у порядку, встановленому Податковим кодексом України (а.с. 79).

На підставі вказаного вище наказу та направлень на перевірку від 13.03.2020 №723 та №724 (а.с. 40-41) посадовими особами контролюючого органу 13.03.2020 здійснено фактичну перевірку ФО-П ОСОБА_1 за місцем її фактичного провадження діяльності (кіоск, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Полтава, вул. Іван Мазепи, буд. АДРЕСА_1 ) з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та / або тютюновими виробами, результати якої оформлені актом від 13.03.2020 №48/16-31-32-03/1497607605 (а.с. 42-45).

За змістом акту перевірки від 13.03.2020 №48/16-31-32-03/1497607605 на момент проведення перевірки здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями (пивом) та тютюновими виробами. Встановлено факт реалізації 12.09.2019 алкогольних напоїв, а саме, пива "Чернігівське світле" місткістю 1,2 л в кількості 1 (одна) пляшка, за ціною 27,00 грн за пляшку, на загальну суму 27,00 грн, що підтверджується фіскальним чеком №15550 від 12.09.2019, без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом), чим порушено вимоги частини 20 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР. Також встановлено факт реалізації 12.09.2019 тютюнових виробів, а саме, цигарок "Ротманс Деми Блу Ексклюзив" в кількості 1 (одна) пачка, за ціною 38,01 грн за пачку, цигарок "Київ червоний економ" в кількості 1 (одна) пачка, за ціною 27,51 грн за пачку, що підтверджується фіскальним чеком №15551 від 12.09.2019, без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом), чим порушено вимоги частини 20 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Позивач 08.04.2020 направила контролюючому органу заперечення на акт перевірки від 13.03.2020 №48/16-31-32-03/1497607605 (а.с. 11-14).

Рішенням від 22.04.2020 №14276/10/16-31-32-02-26 "Про розгляд заперечень" ГУ ДПС у Полтавській області проінформувало позивача про обґрунтованість висновків акту перевірки від 13.03.2020 №48/16-31-32-03/1497607605 (а.с. 19-21).

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом 23.04.2020 прийнято податкове повідомлення рішення №0000383202, яким до ФО-П ОСОБА_1 у відповідності до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та абзацу 6 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" застосовано штрафні (фінансові) санкції до в сумі 34000,00 грн за порушення вимог частини 20 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (а.с. 4-5).

Не погоджуючись з правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ФО-П ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Дія цього Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

Статтею 16 Закону №481/95-ВР встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Частиною 20 статті 15 Закону №481/95-ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Частиною 1 статті 17 Закону №481/95-ВР визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Стаття 1 Закону №481/95-ВР визначає, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

За змістом статті 15 Закону №481/95-ВР ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Таким чином, Законом №481/95-ВР лише встановлюється, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік. При цьому, Закон №481/95-ВР не визначає з якої дати суб`єкт господарювання набуває право на здійснення ліцензійної господарської діяльності та якою датою закінчується цей термін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 №609 затверджений Перелік органів ліцензування, до яких відносяться територіальні органи ДФС.

Зразки ліцензій на право здійснення експорту, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв`язків і торгівлі від 14.05.1996 №260.

Крім того, наказом Державної фіскальної служби України від 24.10.2014 №213 затверджені Рекомендації щодо організації роботи головних управлінь ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

За змістом наказу Міністерства зовнішніх економічних зв`язків і торгівлі від 14.05.1996 №260 до реквізитів, які повинна мати ліцензія, входять, зокрема, реєстраційний номер ліцензії, дата реєстрації; термін дії "з" - "до"; дата видачі ліцензії.

Таким чином, дата реєстрації; термін дії; дата видачі ліцензії є окремими даними, які зазначаються в ліцензії.

Матеріалами справи підтверджується, що з метою здійснення підприємницької діяльності позивач оформила в контролюючому органі відповідні ліцензії, а саме: - ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами від 12.09.2018 реєстраційний №16010311201800311 з терміном дії з 12.09.2018 до 12.09.2019 (а.с. 15); - ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) від 12.09.2018 реєстраційний №16010312201800036 з терміном дії з 12.09.2018 до 12.09.2019 (а.с. 16).

При цьому, термін дії в ліцензіях позивача визначений не як надання права роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) і тютюновими виробами терміном на один рік, оскільки у даному випадку виникає необхідність визначати дату або подію, з якої ліцензії діють, а визначені дати початку та закінчення дії ліцензій - з 12.09.2018 до 12.09.2019.

Враховуючи викладене, суд вважає неможливим застосування щодо визначення строку дії ліцензій положень статті 254 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Статтями 251, 252 Цивільного кодексу України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно частини 1 статті 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Натомість, відповідно до зразків ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв`язків і торгівлі від 14.05.1996 №260, яким відповідають й ліцензії позивача від 12.09.2018 реєстраційні №№16010311201800311, 16010312201800036, у них зазначаються терміни їх дії, тобто встановлений певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Враховуючи, що в ліцензіях позивача зазначений термін їх дії з 12.09.2018 до 12.09.2019, суд вважає, що органом, якій видав ліцензії надано право суб`єкту господарювання здійснювати ліцензійну діяльність, а саме, роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пивом) і тютюновими виробами починаючи з 12.09.2018 до 12.09.2019 включно. Судом враховано, що оскільки дата закінчення строку поєднана з прийменником "до", то така прийменникова конструкція в українській мові прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь. У такому випадку ліцензійні дії суб`єкта господарювання в період визначений в ліцензії є правомірними, тобто такими, які дозволені відповідним суб`єктом владних повноважень.

Суд також враховує, що статтею 4 Податкового кодексу України визначені основні принципи податкового законодавства, одним з яких є презумпція правомірності рішень платника податку (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України).

Зазначений принцип застосовується у тому числі в правовідносинах щодо оскарження рішень контролюючих органів (стаття 56 Податкового кодексу України).

Пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Також суд враховує, що позивач як платник податків діяла добросовісно. Зокрема, враховуючи, що дія ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пивом) та тютюновими виробами від 12.09.2018 реєстраційні №№16010311201800311, 16010312201800036 встановлена до 12.09.2019, ФО-П ОСОБА_1 заздалегідь, а саме, 02.09.2019, звернулась із відповідними заявами про видачу нових ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пивом) та тютюновими виробами.

Як свідчать матеріали справи, за результатами поданих заяв позивачу були видані нові ліцензії, а саме: - ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами від 02.09.2019 реєстраційний №16010311201902052 з терміном дії з 13.09.2019 до 13.09.2020 (а.с. 17); - ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) від 02.09.2019 реєстраційний №16010312201900384 з терміном дії з 13.09.2019 до 13.09.2020 (а.с. 18).

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладені обставини, суд доходить висновку, що відповідач під час розгляду даної справи не довів належними та допустимими доказами фактичне допущення ФО-П ОСОБА_1 порушення вимог частини 20 статті 15 Закону №481/95-ВР, та, як наслідок, не підтвердив правомірності винесення контролюючим органом відносно останньої спірного податкового повідомлення-рішення.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ФО-П ОСОБА_1 повністю шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 23.04.2020 №0000383202.

При прийнятті даного рішення судом враховувалися висновки Верховного Суду, викладені ним у постановах від 30.01.2019 у справі №815/4128/16 та від 18.04.2019 у справі №815/1871/16 при розгляді аналогічних справ.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджено квитанцією від 25.05.2020 №10154 /а.с. 3/.

Інші документально підтверджені судові витрати у справі відсутні.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь позивача документально підтверджені судові витрати у розмірі сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 43142831) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 23 квітня 2020 року №0000383202.

Стягнути з Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код 43142831) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава