Рішення № 90671825, 30.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/39/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Іщенко С.О.,

за участю:

представника позивача - Барбул В.В. (за довіреністю),

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача привести самочинно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 до попереднього стану шляхом демонтування збільшеного балкону, а у разі відмови, привести до попереднього стану примусово за рахунок ОСОБА_1 .

Ухвалою від 08 січня 2020 року на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України даний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали.

27 січня 2020 року ухвалою продовжено Київській районній адміністрації Одеської міської ради строк для усунення недоліків позовної заяви та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою від 07 лютого 2020 року продовжено Київській районній адміністрації Одеської міської ради строк для усунення недоліків позовної заяви та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

27 лютого 2020 року ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву Київської районної адміністрації Одеської міської ради, відкрито провадження у даній адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що представниками Київської районної адміністрації Одеської міської ради з виїздом на місце проведено обстеження, за результатами чого було встановлено, що проведено роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 , шляхом добудови балкону, що підтверджується відповідним актом перевірки від 03.07.2019 року. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_1 . Листом від 17.07.2019 р. № 01-11/2427 департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради повідомив про те, що за інформацією архіву та відділу загального листування містобудівні умови та обмеження на проектування будь-яких об`єктів будівництва, у т.ч. реконструкції балкону за адресою: АДРЕСА_2 , в департаменті не зареєстровані. Згідно з листом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 17.07.2019 р. №01-10292-ЗГ, у єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про проведення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо одержання права на виконання будівельних робіт або прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 . На підставі вищезазначеного, у відповідності до чинного законодавства України, Київською районною адміністрацією Одеської міської ради було прийнято розпорядження № 477-01р від 23.09.2019 р. про зобов`язання ОСОБА_1 за рахунок власних коштів привести самочинно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 а відповідно до технічного паспорту, складеного КП «ОМБТІ та РОН» від 15.03.2012 року, у десятиденний термін, шляхом демонтажу самочинно добудованого балкону.

Ухвалою суду від 27 квітня 2020 року визначено розгляд справи за позовом Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії проводити за правилами загального позовного провадження.

16 червня 2020 року ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження у справі за позовом Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії

Ухвалою суду від 07 липня 2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №420/39/20 до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги просив задовольнити.

Суд зазначає, що відповідачу неодноразово надсилались на її зареєстровану адресу місця проживання, а саме АДРЕСА_2 (а.с.136) копії рішень та судові повістки по справі, однак такі повертались не врученими з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній».

Також судом здійснювався виклик відповідача шляхом розміщення оголошень на офіційному вебсайті Одеського окружного адміністративного суду.

Однак, ОСОБА_1 у судові засідання не з`являлась, про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №179469052 від 02.09.2019 року (а.с.59-62) ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 398896551101, номер запису про право власності 25160695) на підставі договору купівлі-продажу від 06.03.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бутенко Н.П.

Київською районною адміністрацією Одеської міської ради 03 липня 2019 року проведено обстеження на місці об`єкта «реконструкція квартири зі збільшенням геометричних розмірів балкону по АДРЕСА_2 », за результатами якого складено акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м.Одеса (а.с.54), в якому встановлено, що на фасаді будинку на 3-му поверсі було зафіксовано незакінчені роботи з будівництва, направленого на збільшення геометричних розмірів балкону. Територія біля будинку не була огороджена. Під час перевірки ні власника/користувача, ні відповідальної особи за проведення зазначених робіт вдома або біля будинку не було.

В акті обстеження також зазначено, що спеціалістами відділу контролю та моніторингу було залишено припис від 03.07.2019 року №000007 з вимогами надати документи, які надають дозвіл на проведення робіт.

До акту обстеження позивачем додано додаток - фото фіксацію від 03.07.2019 року за адресою АДРЕСА_2 (а.с.55).

Позивачем до суду надано лист від 17.07.2019 року №01-11/2427 Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, в якому зазначено те, що за інформацією архіву та відділу загального листування містобудівні умови та обмеження на проектування будь-яких об`єктів будівництва, у т.ч. реконструкції балкону за адресою: АДРЕСА_2 , в департаменті не зареєстровані (а.с.45).

Також позивачем до суду надано лист Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 17.07.2019 року №01-10292-ЗГ (а.с.44), згідно якого у єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо одержання права на виконання будівельних робіт або прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до акту обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м.Одеса Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 09.09.2019 року (а.с.57) об`єкта «кв.49 по вул. Контр-Адмірала Луніна, 7а» встановлено невиконання вимог припису від 03.07.2019 року №000007.

До вказаного акту обстеження додано фотофіксацію від 09.09.2019 року (а.с.58).

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до пп.1 п. а) ч.1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження: управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Підпунктом 3 пункту «б» частини 1 статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, окрім іншого, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Аналогічні положення містяться у статті 14 Закону України «Про основи містобудування» № 2780-XII від 16.11.1992 року (далі - Закон №2780-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №2780-XII містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Частинами 1 та 2 статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 року №687-XIV визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI, у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пп. а) п.3 ч.3 ст.41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з частиною 2 статті 319 Цивільного кодексу України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до пунктів 1.4.1, 1.4.2, 1.4.3, 1.4.4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. Переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень містить у собі - улаштування в окремих жилих будинках, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів. До елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Суд зазначає, що позивачем надано суперечливі докази на підтвердження здійснення ОСОБА_1 реконструкції балкону в належній їй квартирі.

Так, у актах обстеження від 03.07.2019 року та від 09.09.2019 року зазначено, що незаконне збільшення балкону було здійснено на фасаді будинку на 3-му поверсі.

Однак, як вбачається з технічного паспорту від 15.03.2012 року на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.50-53) дана квартира розташована на 4-му поверсі 9-ти поверхового будинку.

При цьому з наданих до суду матеріалів фотофіксації неможливо достовірно встановити, які саме поверхи будинку за адресою АДРЕСА_3 зафіксовано та чи є серед них балкон належної ОСОБА_1 квартири.

Суд не приймає до уваги розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради № 477-01р від 23.09.2019 року про зобов`язання ОСОБА_1 за рахунок власних коштів привести самочинно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 а відповідно до технічного паспорту, складеного КП «ОМБТІ та РОН» від 15.03.2012 року, у десятиденний термін, шляхом демонтажу самочинно добудованого балкону (а.с.29-20) та акт обстеження від 07.10.2019 року з фотофіксацією (а.с.27, 28), оскільки позивачем до суду не надано докази направлення відповідачу та отримання нею такого розпорядження.

Окрім цього суд вважає незаконним таку вимогу вищевказаного розпорядження, як зобов`язання ОСОБА_1 «повністю демонтувати самочинно добудований балкон» та відповідно вимогу позовної заяви як зобов`язання відповідача «демонтувати збільшений балкон», оскільки позивачем може вимагатись демонтування лише тієї частини балкону, яка самочинно добудована, а не усього такого об`єкту.

Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог Київської районної адміністрації Одеської міської ради та про відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241- 246, 250, 255, 295, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача привести самочинно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 до попереднього стану шляхом демонтування збільшеного балкону, а у разі відмови, привести до попереднього стану примусово за рахунок ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Київська районна адміністрація Одеської міської ради (вул.Ак. Корольова, буд.9, м.Одеса, 65114, код ЄДРПОУ 26303241).

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складено та підписано 30.07.2020 року.

Суддя О.А. Вовченко