Ухвала суду № 90671645, 30.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/3032/20

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

30 липня 2020 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув у порядку письмового провадження заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Львівській області.

Встановив:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій міститься вимога про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу № Ф-4701-51 від 11.11.2019.

Ухвалою суду від 22.04.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.

Ухвалою суду від 30.07.2020 допущено заміну відповідача в адміністративній справі № 380/3032/20 Головного управління ДФС у Львівській області його правонаступником Головним управлінням ДПС у Львівській області.

01.06.2020 року до суду надійшла заява представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування заяви зазначено, що згідно з абз. 3, 4 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Згідно з абз.9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464- VІ у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. Отже вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.

Відповідач зазначив, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4701-51 від 11.11.2019 скерована на адресу позивача 13.11.2019, що підтверджено штампом поштового відділення, в свою чергу позовну заяву позивач скерував до суду в квітні 2020, тобто з пропуском 10-денного строку звернення до суду, що встановлений Законом № 2464-VІ.

Вирішуючи заяву про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.

Так, згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

В свою чергу, Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» є спеціальним до спірних правовідносин, а тому, визначені ним строки, зокрема ст.25 цього Закону превалюють над загальними строками КАС України, що додатково підкріплено судовою практикою Верховного Суду, висновки якого підлягають обов`язковому врахуванню.

Таким чином, суд визнає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальний строк у 10 днів.

Проте, визначальним для вирішення порушеного питання є момент початку перебігу цього строку.

Згідно приписів ст. 122 КАС України строк звернення до суду - якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом з матеріалів справи встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019 за № Ф-4701-51 була направлена на адресу позивача засобами поштового зв`язку 13.11.2019 та повернулась відправнику 23.12.2019 з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Суд враховує приписи п.4 розд. VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, якими передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

Однак, зі змісту наведеної норми слідує, що вона не встановлює момент початку перебігу строку на оскарження вимоги, а лише зазначає, що її надіслання на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисте вручення платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові є достатнім для того, щоб вважати відповідний обов`язок контролюючого органу виконаним.

Проте, на переконання суду, відмітка, з якою поштове відправлення повернулось в даному конкретному випадку - "за закінченням встановленого строку зберігання" не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист, не може бути показником недобросовісності дій позивача щодо отримання цього поштового відправлення.

Отже, така відмітка не дає суду обґрунтованих підстав для визначення факту належного повідомлення особи про існування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019 за № Ф-4701-51, зокрема, не визначає чи адресат відмовився від отримання вимоги, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за місцем проживання.

Згідно частин 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" та " Круз проти Польщі" виходить з того, що реалізуючі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Загалом, згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи "Волчлі проти Франції"], "ТОВ "Фріда" проти України").

Отже, Суд вважає, що невручення поштового відправлення, яким позивачу направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019 за № Ф-4701-51, з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання", не може свідчити про обізнаність позивача щодо її існування та як наслідок, наявності у нього можливості реалізувати право на її оскарження.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт обізнаності позивача про існування вимоги Головного управління ДФС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019 за № № Ф-4701-51, раніше аніж зазначена ним в позові дата - 15.04.2020 (з моменту отримання позивачем поштового відправлення із постановою Франківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження).

Щодо посилань відповідача на висновки Верховного Суду, наведені в постановах від 31.01.2019 року у справі 802/983/18-а та від 08.08.2019 у справі №480/106/19 суд зазначає, що обставини наведених справ є відмінними від даної, оскільки в досліджених Верховним Судом правовідносинах адресати отримували оскаржені ними податкові вимоги, окрім того, у справі №480/106/19 позивач оскаржила вимогу до суду після її оскарження в адміністративному порядку.

Тобто, обставини в наведених відповідачем справах не є тотожними обставинам даної справи, що не дозволяє застосовувати в ній висновки Верховного Суду.

Таким чином, обґрунтовані підстави вважати, що позивачем строк звернення до суду пропущено – відсутні, відтак заява представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 122, 243, 248 КАС України,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду прийняте за наслідками розгляду справи.

Суддя Коморний О.І.