Рішення № 90671634, 22.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004240

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Кривецької О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФ України у Львівській області), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 09.10.2020, просить:

- визнати протиправною та такою, що нанесла матеріальної шкоди бездіяльність ГУ ПФ України у Львівській області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви про призначення пенсії по інвалідності від 17.07.2019;

- зобов`язати ГУ ПФ України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 17.07.2019, за результатами якого прийняти рішення щодо призначення позивачу з 01.08.2019 пенсії по інвалідності в розмірі за вислугою років 97% від відповідного грошового забезпечення (заробітку), яку обрахувати виходячи із розміру грошового забезпечення 22 469 грн 10 к., зазначеного ГУ ДСНС України у Львівській області у своїй довідці від 07.10.2019 №980, здійснити при цьому виплату перерахованого загального розміру пенсійних виплат із врахуванням раніше проведених виплат та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем за результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.07.2019 протиправно не прийнято рішення про призначення йому пенсії по інвалідності, а переведено його на такий вид пенсії. Вказує, що на час звернення до пенсійного органу у нього була відсутня довідка ГУ ДСНС України у Львівській області, в якій були б визначені належні суми грошового забезпечення, необхідні для призначенні пенсії по інвалідності. Натомість така довідка долучена до матеріалів справи та повинна бути врахована судом при розгляді даної справи. Вказує, що відповідачем з 01.08.2019 його переведено на пенсію по інвалідності з обмеженням розміру такої пенсії, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, суть яких зводиться до правомірності дій ГУ ПФ України у Львівській області. Так, пенсійним органом на підставі заяви ОСОБА_1 від 17.07.2019 та документів, які містяться матеріалах пенсійної справи, позивача переведено на пенсію по інвалідності. Основний розмір пенсії обчислено із грошового забезпечення, зазначеного у довідці ГУ ДСНС України у Львівській області від 03.04.2018 № 852, яка видавалась на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». В додаткових поясненнях на позовну заяву пенсійним органом також зазначено, що на ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії по інвалідності з 01.04.2019, виходячи із складових грошового забезпечення відповідно до довідки від 23.10.2019 №58-7/6368. Складові грошового забезпечення позивача, визначені у довідці від 23.10.2019 №58-7/6368 є ідентичними складовим грошового забезпечення, визначеного у довідці від 07.10.2019 №980. Ураховуючи викладене, вказує про відсутність підстав для задоволення позову.

ОСОБА_1 20.08.2019 звернувся до суду з позовом до ГУ ДСНС України у Львівській області, ГУ ПФ України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою судді від 21.08.2019 відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання.

ГУ ДСНС України у Львівській області через канцелярію суду 06.09.2019 (вх.№32077) подано відзив на позовну заяву.

ГУ ПФ України у Львівській області через канцелярію суду 11.09.2019 (вх.№32557) подано відзив на позовну заяву.

ОСОБА_1 через канцелярію суду 11.09.2019 (вх.№32558) подано відповідь на відзив ГУ ДСНС України у Львівській області.

Позивачем через канцелярію суду 11.09.2019 (вх.№32558) подано відповідь на відзив ГУ ПФ України у Львівській області.

ОСОБА_1 через канцелярію суду 09.10.2019 (вх.№36692) подано клопотання про зміну позовних вимог, яке прийнято судом до розгляду.

Ухвалою суду від 29.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 03.12.2019 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №1.380.2019.002042 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФ України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання провести перерахунок пенсії.

Позивачем 24.06.2020 через канцелярію суду подано клопотання про уточнення позовних вимог від 22.06.2020 (вх.№31696) та 30.06.2020 клопотання про зміну позовних вимог від 29.06.2020 (вх.№32429).

Ухвалою суду від 02.07.2020 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 02.07.2020 клопотання ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 22.06.2020, зареєстроване канцелярією суду 24.06.2020 (вх.№31696), та клопотання про зміну позовних вимог від 29.06.2020, зареєстроване канцелярією суду 30.06.2020 (вх.№32429), повернуто позивачу без розгляду.

Позивачем 09.07.2020 через канцелярію суду подано клопотання про застосування норм частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (вх.№34162).

ГУ ПФ України у Львівській області 20.07.2020 через канцелярію суду подано заперечення на клопотання про застосування норм частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (вх.35852).

ОСОБА_1 20.07.2020 через канцелярію суду подано клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, що стосуються ГУ ДСНС України у Львівській області (вх. 35641).

Ухвалою суду від 22.07.2020 закрито провадження в частині позовних вимог до ГУ ДСНС України у Львівській області.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 з 01.01.2011 призначено пенсію за вислугу років у розмірі 95 % грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивач 17.07.2019 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області з заявою про призначення пенсії по інвалідності, до якої долучив копію інформаційного листа ГУ ДСНС від 09.07.2019 №58-14/42пі.

Лист ГУ ДСНС України у Львівській області від 09.07.2019 за №58-14/42пі є відповіддю на звернення ОСОБА_1 від 03.07.2020 та містить відомості про розмір грошового забезпечення за посадою начальника управління організації заходів цивільного захисту, станом на 01.06.2019, який включає: посадовий оклад - 6770 грн; оклад за спеціальним званням - 1480 грн; надбавка за вислугою років у розмірі 50% з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням; надбавка за особливості проходження служби у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням посадового окладу та окладу за спальним званням; надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% від посадового окладу; персональна надбавка за кваліфікацію, яка встановлюється в залежності від присвоєного класу, а саме 5 % від посадового окладу; щомісячна премія, відповідно до положення про преміювання та з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених службових обов`язків у розмірі 40% від посадового окладу.

За результатами розгляду такої заяви відповідачем здійснено переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності та проведено перерахунок пенсії, яким ОСОБА_1 визначено пенсію у розмірі 13 490 грн 20 к.

Судом встановлено, що обрахунок пенсії позивачу зроблено на підставці довідки від 03.04.2018 №852, у якій зазначені лише основні види грошового забезпечення та яка була предметом дослідження судом при розгляді справи №1.380.2019.002688.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 у справі №1.380.2019.002688, яке набрало законної сили 03.09.2019, в тому числі зобов`язано ГУ ДСНС України у Львівській області надати ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення за рівноцінною посадою, посаді, яку він обіймав на день свого звільнення, виходячи із розміру складових грошового забезпечення.

Як вбачається із змісту вказаного судового рішення, судом встановлено, що у надісланій 03.04.2018 ГУ ДСНС України у Львівській області до ГУ ПФУ у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення №852, що враховується для перерахунку пенсії, за посадою начальник управління цивільного захисту ГУ МНС України в Львівській області, яку обіймав ОСОБА_1 , включено посадовий оклад у розмірі - 6770 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням: полковник служби ЦЗ - 1480 грн, надбавка за вислугу років (пос. оклад + звання)х%)/50% - 4125 грн, всього - 12375 грн, за нормами, чинними станом на 01.03.2018.

Судовим рішенням у справі №1.380.2019.002688 встановлено протиправність дій ГУ ДСНС України у Львівській області щодо не включення у довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 усіх складових грошового забезпечення.

На виконання вказаного рішення суду ГУ ДСНС України у Львівській області 07.10.2019 видано нову довідку №980.

Позивач вказує, що пенсія по інвалідності повинна бути призначена йому виходячи із сум грошового забезпечення, визначеного саме у довідці від 07.10.2019 №980 та які тотожні сумам, вказаним у листі ГУ ДСНС України у Львівській області від 09.07.2019 за №58-14/42пі.

ГУ ПФ України у Львівській області на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020 у справі №1.380.2019.002042 (до набрання законної сили судовим рішенням у якій зупинялося провадження у даній справі) ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії по інвалідності з 01.04.2019, виходячи з грошового забезпечення зазначеного у довідці від 23.10.2019 №58-7/6368. Розмір грошового забезпечення для обрахунку пенсії позивача по інвалідності визначений у довідці від 23.10.2019 №58-7/6368 є тотожним розміру грошового забезпечення визначеного у довідці від 07.10.2019 №980.

Вказане визнається сторонами і підтверджується витягом з пенсійної справи позивача щодо такого перерахунку.

Суд також встановлено, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019, скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі № 1.380.2019.000173 в частині відмови в задоволенні позову щодо виплати пенсії без обмежень та прийнято в цій частині нове, яким зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області виплачувати ОСОБА_1 з 01.01.2018 пенсію без застосування будь - яких обмежень.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 роз`яснено резолютивну частину постанови від 25.06.2019 у справі № 1.380.2019.000173 в частині щодо зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області виплачувати ОСОБА_1 з 01.01.2018 пенсію без застосування будь - яких обмежень, яку слід розуміти щодо максимального розміру пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено, що з 01.01.2018 виплата ОСОБА_1 пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відбувається без застосування будь - яких обмежень.

Предметом оскарження є дії відповідача щодо не призначення позивачу пенсії за результатами розгляду його заяви від 17.07.2019 та щодо нарахування пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення, визначеному у довідці від 03.04.2018 №852, та із застосуванням обмежень.

При вирішенні спору суд виходив із такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Законом №2262-ХІІ держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини першої статті 1-1 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Частиною першою статті 5 Закону №2262-ХІІ визначено, що особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому для обчислення пенсій враховуються всі види грошового забезпечення, що отримували зазначені особи, які мають право на пенсію за цим Законом, перед звільненням зі служби.

Законом №2262-ХІІ визначено такі види пенсійного забезпечення військовослужбовців:

а) пенсія за вислугу років;

б) пенсія по інвалідності;

в) пенсія в разі втрати годувальника.

При цьому, порядок призначення пенсій не врегульовано таким законом, у зв`язку чим такі пенсії призначаються в порядку, встановленому загальними нормами пенсійного законодавства.

Відповідач, з посиланням на статтю 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV), вказує, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 17.07.2019 позивача переведено з одного виду пенсії (за вислугу років) на інший (по інвалідності) в порядку, визначеному вказаною нормою.

Верховним Судом у постанові від 12.07.2019 (справа №497/2156/16-а) сформовано правовий висновок, який полягає в тому, що перехід з одного виду пенсії на інший можливий у разі, якщо призначення таких пенсій регулюється нормами одного Закону.

Ураховуючи вказаний висновок, суд зазначає таке.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV визначено порядок переведення з одного виду пенсії на інший, відповідно до абзацу 1 якої переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Отже, Законом № 1058-ІV не передбачено такого виду пенсії як пенсія за вислугу років.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника), на інший.

У випадку призначення особі пенсії за вислугу років, яка передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж встановлені Законом № 1058-ІV, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за інвалідністю, має місце саме призначення пенсії за інвалідністю, а не переведення згідно з статтею 45 Закону №1058-ІV на інший вид пенсії.

Так, позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, а не Закону №1058-ІV. За призначенням пенсії відповідно до норм Закону №1058-ІV ОСОБА_1 звернувся вперше.

Тому дії відповідача по переведенню позивача з одного виду пенсії на іншій, порядок призначення яких регулюється різними законами, не відповідають вимогам чинного пенсійного законодавства.

З огляду на те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV не передбачено переведення особи з пенсії за вислугою років на пенсію по інвалідності, ГУ ПФ України у Львівській області зобов`язано було за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.07.2019 прийняти відповідне рішення в порядку Закону №2262-ХІІ.

Відповідач такого рішення не прийняв, що призвело до порушення права ОСОБА_1 на призначення йому пенсії по інвалідності та зумовило звернення до суду з даним позовом.

Вказане зумовлює висновок суду про те, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Львівській області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності від 17.07.2019 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимога про зобов`язання ГУ ПФ України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 17.07.2019, за результатами якого прийняти рішення щодо призначення позивачу з 01.08.2019 пенсії по інвалідності, є похідною від першої позовної вимоги і також підлягає до задоволення з огляду на висновок суду про порушення відповідачем пенсійного законодавства при розгляді заяви ОСОБА_1 від 17.07.2019 і не прийняття рішення про призначення позивачу пенсії по інвалідності в порядку Закону №2262-ХІІ.

Стосовно вимоги про зобов`язання ГУ ПФ України у Львівській області прийняти рішення про призначення позивачу з 01.08.2019 пенсії по інвалідності в розмірі за вислугою років 97% від відповідного грошового забезпечення (заробітку), яку обрахувати, виходячи із розміру грошового забезпечення 22 469 грн 10 к., зазначеного ГУ ДСНС України у Львівській області у своїй довідці від 07.10.2019 №980, та здійснити виплату перерахованого загального розміру пенсійних виплат із врахуванням раніше проведених виплат та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, суд зазначає таке.

Суд розглядає справу в межах спірних правовідносин, що виникли на дату звернення позивача з позовом.

Як встановлено судом, на підставі заяви ОСОБА_1 від 17.07.2019, відповідач перевів позивача з 01.08.2019 з пенсії за вислугою років на пенсію за інвалідністю.

Станом на 01.08.2019 не існувало довідки про розмір грошового забезпечення від 07.10.2019 №980. Така була видана через два місяці після переведення позивача з одного виду пенсії на іншій.

Тому вказана позовна вимога не може задоволена у запропонований позивач спосіб.

Натомість відсутність такої довідки станом на 17.07.2019 у зв`язку з протиправною бездіяльністю ГУ ДСНС України у Львівській області, яка встановлена судовим рішенням від 25.07.2019 у справі №1.380.2019.002688, не може впливати на право позивача на призначення пенсії по інвалідності у розмірі, встановленому законом.

Відповідно пункту 16 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 N 3-1 (далі-Порядок №3-1) при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії:

перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів;

перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.

Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Таким чином, пенсійний орган при розгляді заяви позивача від 17.07.2019 міг і повинен був звернутись до уповноваженого органу - ГУ ДСНС України у Львівській області, який видає такі довідки для отримання інформації щодо розміру грошового забезпечення позивача, з якого повинна була обраховуватись така пенсія. Всупереч нормам Порядку №3-1 відповідач таких дій не вчинив.

Вказане зумовило визначення позивачу пенсії по інвалідності виходячи із розміру грошового забезпечення, яке не відповідає нормам чинного законодавства.

За встановлених судом обставин, з метою ефективного відновлення прав позивача, суд дійшов висновку, що пенсія по інвалідності ОСОБА_1 повинна бути призначена виходячи із розміру грошового забезпечення за нормами, чинними на дату звернення.

Судом також встановлено, що ГУ ПФУ у Львівській області перерахунок пенсії позивачу з 01.08.2019 проведено на підставі постанови КМ України від 21.02.2018 №103, з обмеженням розміру пенсії. Стосовно такого перерахунку, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» постановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

У зв`язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, пункти 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» втратили чинність з 05 березня 2019 року.

Згідно з позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.03.2020 у справі № 160/3586/19, з 05 березня 2019 року пенсія підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, у зв`язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Ураховуючи викладене в сукупності, суд звертає увагу на те, що при прийнятті рішення про призначення позивачу пенсії по інвалідності ГУ ПФУ у Львівській області слід враховувати втрату чинності з 05.03.2019 норм Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 (в частині складових грошового забезпечення, яке враховується при призначенні пенсії) і обставини, встановлені постановою ВААС від в 25.06.2019 у справі №1.380.2019.000173 (щодо виплати ОСОБА_1 з 01.01.2018 пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону №2262-ХІІ без застосування будь - яких обмежень щодо максимального розміру пенсій).

Висновки суду у даній справі також узгоджуються із практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі «Класс та інші проти Німеччини», зазначив, що «із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури».

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Разом із тим, позивач просить стягнути компенсацію втрати частини грошових доходів.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Суд зазначає, що компенсація втрати частини доходів може бути нарахована лише на ту частину заборгованості, яка була фактично виплачена позивачу та в місяць виплати такої заборгованості.

Даний висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 10.07.2018 у справі № 404/6317/16-а.

Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при відновленні виплати пенсії буде порушено відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині нарахування компенсації втрати частини доходів є передчасними, тому не можуть бути задоволеними.

Судом не беруться до уваги доводи відповідача, щодо проведення ГУ ПФУ у Львівській області на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2020 у справі № 1.380.2019.002042, перерахунку пенсії з 01.04.2019, оскільки такі правовідносини виникли вже після звернення позивача до суду з даним позовом. При цьому, таких перерахунок пенсії не стосується правовідносин щодо призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 за результатами розгляду заяви його заяви від 17.07.2019.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ у Львівській області вказані вимоги щодо обов`язку довести правомірність своїх дій не виконало.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що така поведінка ГУ ПФУ у Львівській області не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та вимогам чинного пенсійного законодавства.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для його відшкодування відповідно до частини першої статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності від 17.07.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності від 17.07.2019, за результатами якої прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, виходячи із розміру грошового забезпечення за нормами, чинними на дату звернення та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні та здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності із врахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 30.07.2020.

Суддя О.П. Хома