Ухвала суду № 90671512, 30.07.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 липня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2871/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., перевіривши матеріали клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Лисичанський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі – відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Лисичанський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_2 , в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 27.12.2018 про накладення штрафу у ВП 48913033 у розмірі 15328,56 грн.

Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про забезпечення позову, в якому останній просить зупинити дію постанови про накладення штрафу від 27.12.2018 у ВП 48913033 до вирішення справи по суті.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов такого.

Відповідно до частини першої статті 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (частина четверта статті 152 КАС України).

В порушення положень частини першої статті 152 КАС України позивачем в клопотанні про забезпечення позову не зазначено повне найменування (для юридичних осіб) та ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) відповідача та третіх осіб, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) та місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти.

Окрім того, в порушення положень частини четвертої статті 152 КАС України позивачем до клопотання не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. При цьому в позовній заяві позивач посилається на те, що його звільнено від сплати судового збору на підставі п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Суд не погоджується з таким твердженням позивача з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674-VI).

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону № 3674-VI).

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та Законом України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, визначені статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” .

Зокрема, за приписами пункту 18 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і пункту 2 статті 9 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.

Разом з тим, частиною другою статті 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

З цією правовою нормою кореспондується пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Правовий аналіз змісту статті 5 Закону № 3674-VI свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв`язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (особи з інвалідністю, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.

Такий висновок підтверджується диспозицією пункту 16 частини першої статті 5 названого закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій.

Конструкція пункту 13, в якому йдеться про “справи, пов`язані з порушенням їхніх прав”, вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.

Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.

При зверненні до суду особи, яка є учасником бойових дій, наприклад, з позовом про розірвання шлюбу або із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, вона зобов`язана сплатити судовий збір, так як в таких правовідносинах відсутнє порушення якихось прав особи, як учасника бойових дій.

В даному спорі при зверненні до суду позивач, який є учасником бойових дій, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 27.12.2018 про накладення штрафу у ВП 48913033 у розмірі 15328,56 грн. Даний спір не пов`язаний з наявністю та відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій та в даних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов`язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій.

Судом не встановлено, що позивачем при зверненні до суду з цим позовом заявлено вимоги про порушення його прав, передбачених статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а отже, позивачем має бути сплачений судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову та, відповідно, за клопотання про забезпечення такого позову.

Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (№ рішення в ЄДРСР 85412901), від 18 грудня 2019 року у справі № ЗП/9901/4/19 (№ рішення в ЄДРСР 86877196) та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (№ рішення в ЄДРСР 87641523).

Частиною сьомою статті 154 КАС України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи те, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам, встановленим статтею 152 КАС України, а саме - вимогам щодо форми та змісту заяви, визначеним частинами першою статті 152 КАС України, позивачем не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, клопотання про забезпечення позову слід повернути позивачу без розгляду.

Керуючись статтями 152, 154, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), треті особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Лисичанський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.

Суддя І.О. Свергун