Рішення № 90671219, 29.07.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 липня 2020 року Справа № 280/43/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) (03135, м. Київ, пр. Перемоги, 14)

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі – позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) (далі – відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.12.2019 №173165 до позивача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність та безпідставність постанови відповідача про стягнення з ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500 грн. Стверджує, що підставою для винесення відповідачем постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу стало встановлене перевищення нормативно допустимого навантаження на здвоєну вісь, яка складається з другої та третьої осі. При цьому відповідно до абз.2 п.22.5 Правил дорожнього руху, здвоєними або строєними осі слід вважати, якщо відстань між ними не перевищує 2,5 м. Однак, в Акті від 07.11.2019 №0015779 відстань між осями не зазначена, а отже висновок про те, що осі номер два та три є здвоєними – безпідставний. Зазначає, що навантаження на одну ось не було перевищено у жодній з п`яти осей автомобіля з причепом, як і гранично допустиме навантаження на весь автомобіль в цілому. Крім того, вказує, що позивач не може бути суб`єктом порушення у розумінні ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” посилаючись на наявну в матеріалах справи копію товарно-транспортної накладної №М032 від 07.11.2019, відповідно до якої автомобільним перевізником є СТОВ «Агрофірма «Агросвіт», яке також є замовником та вантажовідправником, а вантажоодержувачем є ТОВ «Діабаз». Позивач є лише власником автомобіля, тоді як напівпричеп не належить позивачу. За вказаних обставин просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 08.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 28.10.2018. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 03.02.2020 позовну заяву ФОП ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.02.2020 продовжено розгляд справи.

Ухвалою суду від 06.04.2020 задоволено заяву позивача про забезпечення позову. Зупинено стягнення на підставі виконавчого документа, а саме постанови Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.12.2019 №173165, якою на Фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 (накладено адміністративно – господарський штраф у розмірі 8 500 грн. 00 коп., до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/43/20.

Відзиву на позов від відповідача не надходило; ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками отримано уповноваженим представником, про що свідчить особистий підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

На підставі частини третьої статті 194 КАС України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 10.07.2000, про що свідчить запис в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №23820170000009089.

Основним видом діяльності позивача є різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю ( код КВЕД 23.70).

07.11.2019 головним спеціалістом та інспектором Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області на ділянці а/д М-04, 185 км проведено перевірку транспортного засобу марки МАN держ.номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності ФОП ОСОБА_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , та причіп ORTEN AG18T НОМЕР_4 , який належить на праві власності іншій особі згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 (водій транспортного засобу ОСОБА_2 ). За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №173830 від 07.11.2019.

Як вбачається з вказаного акту, за результатами перевірки встановлено порушення, відповідальність за які передбачена ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Також складено акт від 07.11.2019 року № 0015779 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому відображено наступні результати зважування транспортного засобу: навантаження на передню вісь – 6660 кг., другу вісь – 10390 кг., третю вісь - 6565 кг., четверту вісь – 7220 кг., п`яту вісь - 8140 кг. Тобто відображено перевищення нормативно допустимого навантаження на здвоєну вісь, яка складається з другої та третьої осі, та становить 16,955т. при нормативно допустимій 16т.

Додатково складено Довідку №029075 від 07.11.2019 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, якою крім іншого зафіксовано повну масу транспортного засобу, яка складає 38975т.

24.12.2019 Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №173165, якою за порушення ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, позивача зобов`язано сплатити штраф в розмірі 8500 грн. (відповідальність передбачена абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”).

Вважаючи постанову відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.12.2019 №173165 протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду про його скасування.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі – Положення №103), відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пункту 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 “Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби України з безпеки на транспорті” утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, до якого входить управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області та Укртансбезпеки у Запорізькій області.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України “Про автомобільний транспорт” №2344-III від 05.04.2001 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №2344-III), відповідно до абз. 18 статті 1 якого, автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Частинами 14-17 ст. 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.

Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 6 Закону №2344-III, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 було затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Абзацом 1, 11 пункту 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, виключно, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (абз.3 п.20 Порядку №1567).

Пунктом 21 Порядку №1567 встановлено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

З документів доданих до позову вбачається, що фахівцями Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області під час огляду транспортного засобу, який належать позивачу, встановлено порушення вимог статті 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, відповідальність за яке передбачено статтею 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Згідно з абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Однак, позивач зазначає, що висновок про те, що осі номер два та три є здвоєними безпідставний та не підтверджений жодним документом.

Згідно із п.22.5 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Дослідивши акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 07.11.2019 №0015779, з`ясовано, що у пункті 9 Акту не зазначено відстань між осями.

Отже, суд погоджується із позивачем, що матеріалами проведеної перевірки транспортного засобу не підтверджено, що осі номер два та три є здвоєними, в той час як навантаження на одну вісь у жодній з п`яти осей автомобіля з причепом не було перевищено, як ї гранично допустиме навантаження на весь автомобіль в цілому, зворотнього відповідачем не доведено.

Крім того, позивач вказує, що не має ніякого відношення до перевезення, яке здійснював транспортний засіб марки МАN держ.номер НОМЕР_2 , причіп ORTEN AG18T НОМЕР_4 , тобто не був автомобільним перевізником у розумінні Закону №2344-ІІІ.

З матеріалів справи судом встановлено, що в матеріалах Укртрансбезпеки про притягнення позивача до адміністративно-господарської відповідальності міститься копія товарно-транспортної накладної №М032 від 07.11.2019 відповідно до якої автомобіль який було перевірено уповноваженими особами – марки МАN держ.номер НОМЕР_2 , причіп ORTEN AG18T НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_3 здійснював перевезення лушпіння соняшника вагою 21,37тз с. Промінь Криничанського району Дніпропетровської області в смт. Кушугум Запорізької області. Автомобільним перевізником, Замовником та Вантажовідправником є СТОВ «Агрофірма «Агросвіт», вантажоотримувачем зазначено – ТОВ «Діабаз», накладна підписана та скріплена печатками СТОВ «Агрофірма «Агросвіт».

Отже позивач, в даному випадку, не був перевізником та/або водієм транспортного засобу марки МАN держ.номер НОМЕР_2 , причіп ORTEN AG18T НОМЕР_4 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ).

Таким чином, позивачем доведено, що ним не вчинялось порушення транспортного законодавства, яке зазначене в Акті перевірки №173830 від 07.11.2019.

Суд не надає оцінку доводам позивача про не відповідність вимогам законодавства пересувного пункту габаритно-вагового контролю на якому проводилось зважування автомобіля, а також порушення відповідачем п.п. 23,24 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю, оскільки, на підтвердження вказаних доводів в матеріалах справи відсутні будь які докази.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем оскаржувану постанову прийнято необґрунтовано, без врахування всіх обставин у справі, а тому така постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення оскаржуваної постанови, з огляду на що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області про застосування адміністративно - господарського штрафу від 24.12.2019 №173165.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок присудити на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено та підписано 29.07.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко