Рішення № 90670962, 29.07.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2020 р. Справа№200/4492/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04 травня 2020 року через систему «Електронний суд» позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо не поновлення пенсії позивачу;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у поновленні пенсії позивачу від 07 лютого 2020 року;

- зобов`язати відповідача провести поновлення виплати пенсії позивачу з 07 жовтня 2009 року на вказаний нею банківський рахунок з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що вона є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2, виданий органом УВС-236, 01 грудня 1995 року, ІПН НОМЕР_1 . По досягненню пенсійного віку та наявності необхідного страхового стажу їй була призначена пенсія за віком, яка виплачувалась до виїзду за кордон. Перед виїздом за кордон він мешкав за адресою: АДРЕСА_1 . 01 січня 1996 року вона виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль. Починаючи з 1996 року та станом на сьогоднішній день, позивач призначеної по закону пенсії не отримує.

Відповідно до листа Пенсійного фонду України №12287/Р-11 від 05 вересня 2017 року Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці визначене уповноваженим для розгляду заяви позивача для поновлення пенсії. Пенсійний фонд України направив до відповідача заяву позивача про поновлення пенсії.

09 жовтня 2017 року отримано відмову відповідача від 18 вересня 2017 року № 11475/03 про розгляд заяви про призначення пенсії, відмовлено у призначенні пенсії.

14 листопада 2017 року представник позивача, діючи на підставі нотаріальної довіреності, особисто прибув до УПФУ разом з особистою заявою про поновлення пенсії та з усіма необхідними оригіналами документів, які надавалися для огляду та засвідчення копій, які були прийняті відповідачем.

12 грудня 2017 року листом за №16350/03, відповідач вдруге відмовив у поновленні пенсії. Рішенням Першого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у справі №805/2037/18-а, відповідача було зобов`язано повторно розглянути заву ОСОБА_1 від 29.05.2017 року та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року та «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.

27 березня 2020 року представником позивача отримано рішення про відмову у поновленні пенсії позивачу за № 6866/13/14-50 від 17 березня 2020 року. В обґрунтування відмови зазначено, що для розгляду документів позивача щодо поновлення виплати пенсії необхідно надати документи та докази згідно до вимог Порядку №22-1.

Позивач вважає, що дії відповідача щодо незаконної відмови в поновленні виплати пенсії є неправомірними і дискримінаційними та суперечать чинному законодавству.

06 травня 2020 року ухвалою суду позовна заява була залишена без руху і позивачу був наданий строк для усунення недоліків.

25 червня 2020 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

13 липня 2020 року через відділ документообігу та архівної роботи суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив про те, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку в Костянтинівсько-Дружківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, ні в інших територіальних органах Пенсійного фонду України, а отже відсутня її електронна та паперова пенсійні справи. Крім того, зазначено, що на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду відповідачем розглянуто заяву ОСОБА_1 від 29 травня 2017 року про поновлення виплати пенсії та прийнято рішення від 07 лютого 2020 року.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України строк розгляду адміністративної справи продовжений на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебуває на консульському обліку в консульському відділі посольства України в державі Ізраїль.

Перед виїздом за кордон ОСОБА_1 мешкала у місті Донецьк, та отримувала пенсію з 01 червня 1993 року, відповідно до пенсійного посвідчення, виданого 01 червня 1993 року (Україна, Донецька область, м. Донецьк, Калінінський район).

Рішенням Першого апеляційного адміністративного суд від 19 березня 2019 року, визнано протиправною бездіяльність Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.05.2017 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1; зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заву ОСОБА_1 від 29.05.2017 року та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року та «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішенням відповідача від 07 лютого 2020 року відмовлено в розгляді заяви ОСОБА_1 від 29 травня 2017 року щодо поновлення пенсії за віком. Зазначено, що для розгляду документів позивача щодо поновлення виплати пенсії необхідно надати документи та докази згідно до вимог Порядку №22-1. Крім того вказано, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку в Костянтинівсько-Дружківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, ні в інших територіальних органах Пенсійного фонду України, а отже відсутня її електронна та паперова пенсійні справи.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону № 1058-ІV Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV) виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 51 цього Закону у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду України №25-рп/2009 від 7 жовтня 2009 року по справі № 1-32/2009 (далі - Рішення №25-рп/2009) пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону № 1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону №1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Як зазначено в Рішенні №25-рп/2009, оспорюваними нормами Закону №1058-ІV держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).

У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі й у рішенні у справі «Пічкур проти України», як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

З огляду на наведене, з дня набрання чинності Рішенням №25-рп/2009 щодо неконституційності положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону №1058-ІV виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону. З цього часу управління ПФУ має відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Проживаючи в Ізраїлі, як громадянин України, позивач має такі ж самі конституційні права, як й інші громадяни цієї держави, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії за ознакою місця проживання.

Проте, наявність обов`язку у відповідача відновити виплату пенсії не позбавляє позивача необхідності щодо захисту свого права.

Рішення №25-рп/2009 було опубліковано в «Офіційному віснику України» від 02.11.2009, № 82, стор. 52, стаття 2792, код акта 48235/2009.

Отже, після публікації цього рішення та не відновлення виплати пенсії позивачу, останній повинен був дізнатися про порушення свого права.

Поновлення права на виплату пенсії здійснюється не автоматично, а передбачає виконання ряду процедурних дій, пов`язаних з поновленням виплати, серед яких: подання заяви про поновлення виплати з дотриманням строків звернення, наявність документів, які підтверджують факт призначення пенсії, припинення її виплати чи право на поновлення її виплати.

Разом з тим, суд зазначає наступне.

Статтею 44 Закону №1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із соціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до п. 1.5 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

Отже, передбачена можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.

При цьому, суд звертає увагу, що до відповідача звертався представник позивача на підставі нотаріально завіреної довіреності з проставленим апостилем, що підтверджується переліком до заяви та заявою встановленого зразка.

Таким чином, документи для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 подані в установленому законодавством порядку, а тому така підстава для відмови у поновленні виплати пенсії позивачу не відповідає нормам діючого законодавства.

Розділом ІІ Порядку №22-1 визначені документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 1.7 Порядку №22-1 встановлено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Розділом ІІ Порядку №22-1 визначені документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.

Згідно із пунктом 2.8. Порядку №22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Пунктом 2.22 Порядку №22-1 визначено, що документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання.

Відповідно до пунктом 2.23 Порядку №22-1, документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Згідно із пунктом 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права суд зазначає, що передумовою для відновлення виплати пенсії є звернення особи із відповідною заявою до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку, як одержувача пенсії. При цьому, поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

13 квітня 2014 року в Україні оголошено про початок антитерористичної операції без введення воєнного стану із залученням Збройних сил України. Зоною проведення антитерористичної операції охоплено Донецьку і Луганську області.

До «Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085, включено м. Донецьк.

Відповідно до Постанови Правління Пенсійного фонду України від 03 вересня 2018 року № 19-1 «Про проведення інвентаризації пенсійних справ» відновлення втрачених документів (пенсійної справи) здійснюється підрозділами з обслуговування громадян, з питань призначення та перерахунку пенсій, контрольно-перевірочної роботи органу Пенсійного фонду України.

Відповідно до «Переліку управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаних управлінь Донецької та Луганської областей, які здійснюють повноваження з обслуговування страхувальників на період проведення антитерористичної операції», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12.05.2015 № 9-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 16.08.2016 №19-1), Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснює обслуговування страхувальників управлінь пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки, Червоногвардійському районі м. Макіївки, Калінінському районі м. Донецька.

Враховуючи, що Пенсійним фондом України Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області визначено уповноваженим територіальним органом з обслуговування страхувальників, суд зазначає, що в даному випадку обов`язок по відновленню пенсійної справи позивача та виплати пенсії належить Костянтинівсько-Дружківському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України Донецької області.

Частиною 2 статті 49 Закону №1058-ІV встановлено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Проте, як встановлено судом, Костянтинівсько-Дружківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області не вчинено жодних дій з метою з`ясування обставин та наявності умов для відновлення виплати пенсію позивачу.

Положення постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 №1828 «Про забезпечення проведення експерименту з призначення пенсій органами Пенсійного фонду у Автономній Республіці Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Київській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Харківській, Хмельницькій областях та м. Києві», якою було затверджено Положення про порядок проведення експерименту в Автономній Республіці Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Київській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Харківській, Хмельницькій областях та м. Києві з призначення пенсій органами Пенсійного фонду (далі - Порядок №1828), а також зобов`язано Міністерство праці та соціальної політики і Пенсійний фонд (пункти 3-5): забезпечити проведення органами праці та соціального захисту населення інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і здійснення їх передачі органам Пенсійного фонду в регіонах, у яких проводиться експеримент згідно з цією постановою; затвердити зразок акту прийому-передачі пенсійних справ, особових рахунків та необхідних бланків документів суворої звітності.

Так, відповідно до підпункту 1 пункту 2 Порядку №1828 органи праці та соціального захисту населення: проводять інвентаризацію пенсійних справ та особових рахунків; здійснюють передачу пенсійних справ та особових рахунків, про що складається відповідний акт. Одночасно з описом передається уточнена у процесі інвентаризації електронна база даних про одержувачів пенсій, нормативно-довідкова база даних, програмний комплекс «Автоматизоване робоче місце інспектора з призначення та виплати пенсій» з технічними засобами, систематизована база законодавчих та інших нормативно-правових актів, інша документація, необхідна для забезпечення виконання функцій щодо призначення та виплати пенсій, а також виплатні документи за останні три роки; надають на вимогу органів Пенсійного фонду в 5-денний термін архівні пенсійні справи, які залишилися в органів праці та соціального захисту населення, інші матеріали; передають органам Пенсійного фонду необхідні бланки документів суворої звітності, про що складається відповідний акт; а згідно підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 1828, органи Пенсійного фонду: приймають на роботу працівників органів праці та соціального захисту населення і центрів нарахування та виплати пенсій, що переводяться в установленому законодавством порядку до органів Пенсійного фонду; приймають від органів праці та соціального захисту населення пенсійні справи, особові рахунки та технічні засоби, зазначені в абзаці третьому підпункту 1 цього пункту; керуються нормативно-правовими актами з питань пенсійного забезпечення, зокрема, «Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», затвердженим наказом Міністра соціального забезпечення від 4 березня 1992 року №15, у разі потреби вдосконалюють порядок документообігу, пов`язаного із забезпеченням фінансування та виплати пенсій; проводять призначення пенсій з використанням даних персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування; дотримуються раніше встановленого в органах праці та соціального захисту населення режиму роботи, в тому числі щодо прийомних днів для громадян; а відповідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку №1828, органи Пенсійного фонду і органи праці та соціального захисту населення здійснюють обмін електронними базами даних про одержувачів пенсій та допомоги.

Отже, з моменту утворення відповідача на нього покладений обов`язок по зберіганню архівних пенсійних справ громадян, які повинні були бути передані органами праці та соціального захисту населення.

Незабезпечення суб`єктами владних повноважень належного збереження архівних документів пенсійної справи позивача - не є виною самого позивача, та не може слугувати підставою для позбавлення його конституційного права на пенсійне забезпечення. Обов`язок по пошуку архівної справи ОСОБА_1 чи її відновлення, також не може бути покладено на самого позивача, оскільки саме до компетенції як Пенсійного фонду України самостійно, так і до його територіальних органів належить питання призначення (перерахунку) та виплати пенсії.

При цьому, враховуючи відсутність матеріалів пенсійної справи, інформації про розмір пенсії позивача та належних доказів належності позивача до громадянства України (з наданої до позову копії паспорту громадянина України для виїзду за кордон вбачається, що термін його дії закінчився 01 грудня 2000 року), суд не вбачає підстав для зобов`язання Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії позивачу.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням наведеного та враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини щодо неналежного розгляду Костянтинівсько-Дружківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області заяви позивача щодо поновлення виплати пенсії, суд, керуючись, статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову у поновленні пенсії позивачу, викладеного у листі від 06.12.2018 року №15842/02/25, та зобов`язання відповідача вжити належних заходів щодо відновлення пенсійної справи позивача та повторно розглянути його заяву про поновлення виплати пенсії, яка була подана у 2017 році, з урахуванням висновків суду.

Між тим, враховуючи об`єктивні обставини, що сталися в державі, суд зазначає, що позивач зі свого боку також повинен докласти зусиль для відновлення порушеного права, зокрема, у разі необхідності, подання документів необхідних для поновлення виплати пенсії.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення», підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, б.25; код ЄДРПОУ 42171400) про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 07 лютого 2020 року про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_2 .

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області вжити належних заходів щодо відновлення пенсійної справи ОСОБА_2 та повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про поновлення виплати пенсії, яка була подана у 2017 році, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Повне рішення складено 29 липня 2020 року.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Донецького окружного адміністративного суду у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Циганенко