Ухвала суду № 906709, 19.06.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19.06.2007№К-7747/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),

БрайкаА.І.,  ГолубєвоїГ.К.,  РибченкаА.О.,  ФедороваМ.О.

при секретарі: МіненкоО.М.

за участі представників позивача:ЗахарчукаП.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від23.05.2005 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від29.06.2005 посправі№14/114-05-2923

за позовом    Товариства обмеженою відповідальністю «Консенсус»

до                               Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в Одеській області

про                 визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від14.03.2005 №0000261310/0, яким на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 1 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 75366,53грн. ТОВ«Консенсус» зобов'язано сплатити штраф в розмірі 10% у сумі 7536,65грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від23.05.2005, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від29.06.2005 посправі№14/114-05-2923 позов задоволено.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що 21.02.2005, тобто в строк, позивачем платіжним дорученням від21.02.2005 №185 на рахунок управління Державного казначейства в Одеській області (р/р №31116007800002, МФО828011, ОКПО 23213460) було перераховано 80000грн. податку на прибуток за IVквартал2004року.

Відповідно до банківської виписки сума податку була списана ЮГРУ«Приватбанку» і перерахована на рахунок УДК в Одеській області, однак 21.02.2005 в 16год.45хв. дана сума повернута на поточний рахунок 26008305470001 ТОВ«Консенсус» для уточнення реквізитів отримувача р/р№31116007800002.

Після повернення УДК в Одеській області сплаченої суми податку на прибуток за IVквартал2004року в кінці дня 21.02.2005, - сума повторно була перерахована вже наступного дня 22.02.2005 на інший рахунок.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що листом від14.02.2005 №15-09/852 управління Державного казначейства в Одеській області повідомило, що з 28.02.2005 зарахування на нові рахунки державного та місцевого бюджетів.

А тому, до 28.02.2005 зарахування надходжень до державного та місцевого бюджету буде здійснюватися на рахунки, які були вже відкриті в управлінні Державного казначейства в Одеській області, і повинно було здійснюватися саме на рахунок, який ТОВ«Консенсус» зазначило в платіжному дорученні №185 та на який перерахувало 21.02.2005 податок на прибуток за IVквартал2004року в розмірі 80000грн. Підтвердженням правильності рахунку УДК, на який перерахований вищевказаний податок є платіжне доручення №1672 від29.12.2004, яким перерахований податок на прибуток за листопад 2004року сумі 25400грн.

Таким чином суд апеляційної інстанції підтримав висновок суду першої інстанції повністю, вказавши, що ТОВ«Консенсус» сплатило податок на прибуток за IVквартал2004року в строки встановлені п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і прийняття СДПІ спірного податкового повідомлення-рішення є безпідставним.

Не погодившись із зазначеним рішенням Господарського суду Одеської області від23.05.2005 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від29.06.2005 посправі№14/114-05-2923 відповідач (далі-СДПІ) подав касаційну скаргу в якій просить скасувати судові рішення в задоволені позовних вимог відмовити. Скарга обґрунтовано тим, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник послався на те, що на дошці оголошень СДПІ було розміщено повідомлення про зміну реквізитів бюджетних рахунків. Будь-яких додаткових відомостей від органу державного казначейства України стосовно зміни бюджетних рахунків крім інформації, яка була вказана у вищезазначеному листі СДПІ не отримувала. А оскільки повернення суми податку на прибуток, сплаченої позивачем 21.02.2005, було здійснене УДК в Одеській області, а не СДПІ, то в порушення законодавства господарськими судами не було здійснено будь-яких дій щодо витребування інформації від УДК в Одеській області щодо здійсненого ним повернення коштів та зміни рахунків до 28.02.2005.

Також скаржник зазначив, що відомостей від органів Державного казначейства України про своєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання (а саме 21.02.2005) СДПІ не отримувало. І таким чином, скаржник вважає, що актом перевірки було правомірно встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженого податкового зобов'язання позивачем з податку на прибуток.

Позивач (далі-ТОВ) заперечення на касаційну скаргу не надав.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, та пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силупп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України від21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як визначено пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). При цьому пп.5.3.1 ст.5 цього Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

Отже оскільки граничним строком сплати податку на прибуток за IVквартал, відповідно до вказаного Закону є 21лютого відповідного року, таким чином законодавець відсилає до встановлення події – факту сплати. А оскільки судами повно досліджено обставини справи та обґрунтовано встановлено, що 21.02.2005, тобто в строк, позивачем платіжним дорученням від21.02.2005 №185 на рахунок управління Державного казначейства в Одеській області (р/р №31116007800002, МФО828011, ОКПО 23213460) було перераховано 80000грн. податку на прибуток за IVквартал2004року, тому суди прийшли до висновку, що саме настання такої події і не було враховано СДПІ, що на противагу заперечень скаржника, повно досліджено і обґрунтовано встановлено судами.

Таким шляхом суд касаційної інстанції погоджується з обґрунтуванням судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскільки позивач був повідомлений відповідачем про заміну рахунку починаючи з 28.02.2005, тому і перерахунок податку на прибуток за IVквартал2004року здійснено на рахунок, що передував новому. Дії позивача визнані законними, оскільки про новий рахунок станом на 21.02.2005 для зарахування податку на прибуток за IVквартал2004року не було відомо, так як будь-яких додаткових відомостей від органу державного казначейства України стосовно зміни бюджетних рахунків, крім інформації у листі №03-16/355 від16.02.2005 не надходило.

Відповідно правомірним є посилання судів на п.2.3 та п.2.4 Порядку виконання державного бюджету за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000 №131 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за №67/5158 та пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України ««Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», так як, підстави, з якими пов'язане визнання податкового повідомлення-рішення щодо затримки на 1 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання недійсним - є встановленими як законні, і тому податкове повідомлення-рішення правомірно визнано такими, що підлягає визнанню недійсним.

Тому враховуючи приписи зазначених норм Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд касаційної інстанції погоджується із правовою позицією суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для застосування штрафних санкцій і визнає, що рішення Господарського суду Одеської області від23.05.2005 та постанова Одеського апеляційного господарського суду від29.06.2005 посправі№14/114-05-2923 не підлягають скасуванню.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від23.05.2005 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від29.06.2005 посправі№14/114-05-2923 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст.237-239 КАС України.

Головуючий                                                            О.В.Карась

Судді                                                                         А.І.Брайко

                                                                                  Г.К.Голубєва

                                                                                  А.О.Рибченко

                                                                                  М.О.Федоров