Рішення № 90670852, 30.07.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2020 р. Справа№200/12908/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу ОСОБА_1 до виконавчого комітету Краматорської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до виконавчого комітету Краматорської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення виконкому Краматорської міської ради №591 від 05.09.2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року закрито провадження у справі.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 апеляційну скаргу ОСОБА_3 , як представника ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі № 200/12908/19-а – задоволено, скасовано ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі № 200/12908/19-а та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Трояновій О.В.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року прийнято до провадження адміністративну справу №200/12908/19-а та призначено підготовче провадження на 10 червня 2020 року.

10 червня 2020 року судом відкладено підготовче засідання на 08 липня 2020 року.

08 липня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без участі позивача та його представника.

08 липня 2020 року судом відкладено підготовче засідання на 22 липня 2020 року.

22 липня 2020 року судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку письмового провадження в межах строків, визначених КАС України для розгляду справи.

Нормами частини третьої статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає рішення № 591 від 05.09.2018 «Про переведення житлового приміщення в нежитлове» протиправним, та таким, що порушує її права власності, тому що, що при прийняті рішення для проведення перебудови та переобладнання житлових приміщень в нежитлові власники таких приміщень зобов`язані отримати згоду власників суміжних приміщень, однак вона не надавала згоду ОСОБА_2 , власниці квартири АДРЕСА_1 на переведення її квартири в нежитлове приміщення для розміщення косметичного кабінету.

Представником відповідача 02.12.2019 надано до суду відзив на адміністративний позов, згідно якого, відповідач заперечують проти позову, вважають позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що згоди мешканців прилеглих квартир, якою є квартира позивачки (розташована над приміщенням, що належить ОСОБА_2 ) потрібна тільки у разі втручання в елементи їхньої спільної власності. Під час перепланування квартири АДРЕСА_1 , згідно звіту про технічний стан та можливість реконструкції не передбачено втручання в будь які елементи спільної власності квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 . Тому згода позивача при прийняті рішення не була потрібна. Отже, рішення Виконавчого комітету Краматорської міської ради прийнято в межах наданих повноважень та у спосіб, визначений законом.

Третя особа, ОСОБА_2 , надала до суду пояснення, відповідно до яких 18.01.2019 Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Краматорської міської ради була зареєстрована декларація про готовність до експлуатації об`єкта № 14119018119. Відповідно до Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - зареєстровано право власності на нежитлове приміщення, косметичний кабінет, за адресою АДРЕСА_3 . Вважає, що вона надала весь перелік документів передбачений Порядком, тому просить у задоволені позовних вимог відмовити.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартирі від 05 квітня 2016 року ОСОБА_2 придбала квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 38 кв. метрів, в тому числі житлова -19,2 кв. метрів.

14.05.2018 ОСОБА_2 звернулась до Виконавчого комітету Краматорської міської ради з заявою про надання дозволу на виведення квартири за адресою: АДРЕСА_3 із житлового фонду для розміщення косметичного кабінету. До заяви надала: копію паспорту, договір купівлі-продажу від 05.04.2016, відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Листом від 26.06.2018 Виконавчій комітет Краматорської міської ради повідомив гр. ОСОБА_2 , що відповідно до Порядку переведення житлових приміщень в нежитлові, затвердженим рішенням міської ради від 12.10.2011 визначений перелік документів, які додаються замовником для отримання рішення виконавчого комітету стосовно переведення приміщення до нежитлового фонду. У разі надання повного пакету документів питання щодо переведення квартири буде розглянуте.

13.07.2018 ОСОБА_2 надала додатково до Виконавчого комітету Краматорської міської ради заяву та документи: договір купівлі-продажу від 05.04.2016, відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, технічний паспорт на житлове приміщення, узгодження балансоутримувача будинку (КП «Служба єдиного замовника»), довідку про відсутність зареєстрованих мешканців в приміщенні, звіт про можливість реконструкції квартири під косметичний кабінет, а також оголошення у газеті «Привєт» від 25.04.2018 про намір виведення квартири за адресою: АДРЕСА_3 із житлового фонду.

Рішенням Виконавчого комітету Краматорської міської ради від 05.09.2018 № 591 вирішено перевести житлове приміщення в нежитлове – квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 .

18.01.2019 Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Краматорської міської ради зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації ДЦ 141190181189.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.02.2019 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення, косметичній кабінет за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_1 , яка є власником квартири, що розташована за адресою, АДРЕСА_4 вважає, що оскаржуване рішення відповідача № 591 від 05.09.2018 є протиправним, тому позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та восьмої статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. При цьому використання власності не може завдати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено зміст права власності, зокрема, ним є право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Згідно з частиною першою статті 320 цього Кодексу власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 319 Цивільного кодексу України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Частиною першою статті 8 Житлового кодексу УРСР встановлено, що переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу.

Згідно з статтею 151 Житлового кодексу УРСР громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Відповідно до статті 152 Житлового кодексу УРСР переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку. Зокрема, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що використання об`єкта власності обмежується мотивами незавдання шкоди правам, свободам та гідності інших громадян, інтересам суспільства. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад вправі вирішувати питання переведення житлових приміщень (квартир), що належать на праві власності юридичним або фізичним особам, у нежитлові за умови, що проведені зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Як підтверджується матеріалами справи, на виконання повноважень у сфері управління об`єктами житлово-комунального господарства, рішенням Краматорської міської ради від 12 жовтня 2011 року № 9/VI-28 затверджено Порядок переведення житлових приміщень в нежитлові.

Відповідно до пункту 6 вказаного Порядку для отримання рішення виконкому міської ради на переведення житлових приміщень (будинків) або їх частин із житлового в нежитловий фонд замовник звертається із клопотанням на ім`я міського голови, у якому зазначає передбачуване функціональне призначення. До заяви, окрім іншого, додаються згода мешканців прилеглих квартир при втручанні в елементи спільної власності (прилеглими вважаються квартири, що мають спільні стіни або знаходяться у безпосередньо над, чи під приміщенням, яке переводиться у нежитлове).

Слід зазначити, що відповідно до довідки про огляд квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 від 04.07.2019, зокрема встановлено відсутність тріщин на несучих конструкціях стін квартири та зроблено висновок, що немає можливості достовірно встановити зв`язок між наявними дефектами та виконаною реконструкцією приміщення на першому поверсі будинку /а.с.47/.

Крім цього відповідно до звіту про технічний стан та можливість реконструкції квартири АДРЕСА_1 під косметичний кабінет АДРЕСА_5 , наданого до Виконавчого комітету Краматорської міської ради разом із заявою, при переплануванні квартири пропонується демонтаж перегородок, що не несуть, а саме:

- демонтаж перегородки між кухнею і коморою;

- демонтаж перегородки між коридором та ванною з санвузлом;

- закладання дверного отвору між коридором та тамбуром;

-облаштування (розширення) існуючого дверного балконного отвору між житловою кімнатою та балконом, шляхом вирізання підвіконної частини на ширину 200 мм. за результатами обстеження зазначено, що основні несучі і захищаючі конструкції дефектів не мають, знаходяться у задовільному стані/а.с.75-86/

Тобто, втручання в елементи спільної власності прилеглої квартири АДРЕСА_6 не передбачалось та не було здійснено.

КП «Служба єдиного замовника», що є балансоутримувачем будинку, листом від 03.07.2018 №585 надало погодження на переведення житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 в нежитловий фонд /а.с.48/.

При цьому, суд зазначає, що позивачем не надано доказів того, що переведення вказаної житлової квартири в нежитлову призвело до порушення її прав, як власника прилеглого житлового приміщення.

З огляду на викладене, зміни у квартирі АДРЕСА_1 , у зв`язку з її переведенням в нежитлове приміщення відповідають державним будівельним нормам та правилам та не призвели до порушення прав позивача.

Щодо посилання позивача на постанови Верховного суду від 06.02.2018 у справі №2а-4383/10/1412, від 23.10.2018 у справі №728/2655/15-а, суд зазначає наступне.

В постанові від 23.10.2018у справі №728/2655/15-а, Верховний суд, зокрема, зазначив, що відсутні докази на підтвердження отримання вказаною особою висновків компетентних органів (позитивні чи негативні) про можливість реконструкції квартири.

В постанові від 06.02.2018 у справі №2а-4383/10/1412 Верховний суд дійшов висновку, що у справі залишилися недослідженими умови та обставини виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_7 12 на АДРЕСА_1 для розміщення офісу-виставкового залу з прибудовою до нього. Зокрема, чи отримувала ОСОБА_4 поряд з дозволом на виконання будівельних робіт висновки компетентних органів (позитивні чи негативні) про можливість такої реконструкції, чи з огляду на цільове призначення приміщення квартири, що планується для переобладнання, потрібна згода власників суміжних квартир, якщо ні, як зазначено в рішенні суду першої інстанції, то які для цього повинні бути фактичні і правові підстави. Ці та інші, пов`язані з ними, обставини мають значення для правильного вирішення спору. Справу № 2а 4383/10/1412 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аналізуючи зміст наведених висновків викладених у постановах Верховного Суду, суд зазначає, що вони не підлягають застосуванню в рамках розгляду справи №200/12908/19-а, оскільки стосуються іншого спірного правового питання.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що оскаржуване рішення не є нормативно-правовим актом, тобто актом управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування, в розумінні п.18 ч.1ст.4 КАС України.

За змістом п.19 ч.1ст.4 КАС України індивідуальним актом є акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Тому, оскаржуваному рішенню притаманні ознаки саме актів індивідуальної дії, а саме: вказане рішення регулює правовідносини між конкретними суб`єктами, вказаним рішеннями визначено окрему процедуру проведення певних дій,тобто, вказане рішення має разовий характер.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо правомірності прийняття Виконавчим комітетом Краматорської міської ради рішення від №591 від 05.09.2018 рокупро переведення житлового приміщення в нежитлове – квартиру АДРЕСА_1 . що належить ОСОБА_2 .

Суб`єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення без задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі положень ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцереєстрації: АДРЕСА_4 ) до виконавчого комітету Краматорської міської ради (юридична адреса: пл. Миру, буд. 2, м. Краматорськ, Донецька область; код ЄДРПОУ: 04052809), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ). про визнання протиправним та скасування рішення – залишити без задоволення.

Рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 30 липня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Перший апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Троянова