Ухвала суду № 90670456, 29.07.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

29 липня 2020 р. Справа № 120/3566/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Мультян Марина Бондівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Військової частини А1619 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини А1619 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Обґрунтовуючи прохання про відстрочення сплати судового збору, позивач зазначає, що Військова частина А1619 на даний момент не має можливості сплатити судовий збір, у зв`язку з відсутність на рахунках коштів призначених для здійснення оплати судового збору та за відсутності своєчасного фінансування даних витрат.

Розглянувши зазначене клопотання, дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає, що клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З огляду на викладене, суд наголошує, що позивач не є суб`єктом на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом в ухвалі від 24.01.2019 року по справі №826/16280/17 (К/9901/2800/19) та від 19.02.2019 року по справі №620/3578/18 (К/9901/4167/19).

Крім того слід вказати, що якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не може бути підставою для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору. Отже, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов`язку зі сплати судового збору чи відстрочення виконання такого обов`язку.

Позивач у заяві просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі з посиланням на відсутність бюджетного фінансування.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є підставою для відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 07.02.2018 року по справі №816/4693/15

Тому, аналізуючи зазначене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначені Законом України «Про судовий збір».

В силу вимог частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб - 2102 гривня.

Відповідно до матеріалів позовної заяви позивачем заявлено дві позовних вимоги, одну немайнового характеру, за яку позивачем необхідно було сплатити судовий збір у сумі 2102 грн; та іншу позовну вимогу майнового характеру, а саме: стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини А1619 завдану шкоду у сумі 1700508,84 грн. За вимогу майнового характеру позивачем необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 21020 грн.

Таким чином, позивачем за подання даного адміністративного позову мало бути сплачено 23122 грн судового збору.

Відтак, беручи до увагу відмову у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, з метою підтвердження оплати судового збору в належному розмірі позивачу необхідно надати докази оплати сплатити судовий збір у розмірі 23122 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву належить залишити без руху з наданням особі, яка її подала, строку для усунення виявлених судом недоліків, в тому числі надання суду доказів сплати судового збору в розмірі 23122 грн за наступними реквізитами: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Керуючись статтею 169 КАС України, –

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Військової частини А1619 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна