Рішення № 90670241, 22.07.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 року Черкаси справа № 925/48/20

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., із секретарем судового засідання Юхименко О.В.

за участю представниці позивача Бєлої О.С., адвокат за довіреністю,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Приватного підприємства «БІЗОН-ТЕХ 2006»

до Селянського (фермерського) господарства «ОРІОН»

про стягнення 742 539,14 грн,

Приватне підприємство «БІЗОН-ТЕХ 2006» звернулося у Господарський суд Черкаської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства «ОРІОН» про стягнення заборгованості за поставлені насіння для сівби, пестициди в препаративних формах та мінеральні добрива згідно з договором поставки від 29.03.2019 №ЧК_014ЗВ у розмірі 742 539,14 грн, у тому числі: 582 402,42 грн основного боргу, 116 480,48 грн штрафу, 43656,24 грн 48% річних від простроченої суми та відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у сумі 11 138,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за укладеним між сторонами договором позивач передав, а відповідач прийняв товар, проте у визначений договором строк відповідач не розраховувався, допустивши прострочення оплати його вартості, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій, обов`язок зі сплати яких передбачено діючим законодавством.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.01.2020 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 13.01.2020, направлена судом на адресу вказану позивачем у позовній заяві, за адресою його держаної реєстрації рекомендованим з повідомленням поштовим відправленням та вручено уповноваженому представнику відповідача 31.01.2020, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Протокольною ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.02.2020 підготовче засідання відкладено.

Протокольною ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.03.2020 суд закрив підготовче провадження у справі (у якому приймали участь представники сторін) та призначив справу до розгляду по суті.

За клопотанням позивача з метою добровільної сплати боргу відповідачем, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.04.2020 розгляд справи відкладено.

За клопотанням позивача протокольною ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.05.2020 розгляд справи відкладено.

03.06.2020 представник позивача надіслав до суду електронною поштою повідомлення від 03.06.2020 №318/20-юр, у якому зазначено, що у період з 13.03.2020 до 29.05.2020 включно відповідач перерахував позивачу кількома платежами кошти в сумі 472 000,00 грн, які зараховані позивачем у такому порядку:

- 116480,48 грн у рахунок зобов`язань зі сплати штрафу;

- 43656,24 грн у рахунок погашення процентів;

- 311863,28 грн у рахунок погашення основного боргу.

У зв`язку з цим, позивач просить закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 116480,48 грн штрафу, 43656,24 грн процентів та 311863,28 грн основного боргу, у зв`язку з відсутністю предмету спору. Позовні вимоги в іншій частині підтримує та просить стягнути з відповідача: 270539,14 грн основного боргу та відшкодування судових витрат.

За клопотанням відповідача ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.06.2020 розгляд справи відкладено до 22.07.2020.

Представник відповідача у судове засідання 22.07.2020 не з`явився, не повідомивши про причини неявки та не подав відзив у встановлений судом строк.

Відповідно до вимог частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. А відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

29.03.2019 між Приватним підприємством «БІЗОН-ТЕХ 2006» (постачальником, позивач у справі), в особі керівника Черкаського структурного підрозділу Хоменко В.М., що діє на підставі довіреності №24/19 від 02.01.2019, та Селянським (фермерським) господарством «ОРІОН» (покупцем, відповідач у справі), в особі Дишлевий Ю.Г. , було укладено договір поставки №ЧК_014ЗВ (надалі - договір, а.с. 10-14), за умовами якого постачальник зобов`язався у порядку, строки та на умовах, визначених цим договором і специфікаціями до нього, поставити та передати у власність покупця насіння для сівби, пестициди в препаративних формах, що є засобами захисту рослин, регулятори росту і мікродобрива, мінеральні добрива (далі - товар), а покупець зобов`язався прийняти цей товар й оплатити його.

Погоджені сторонами асортимент, кількість і ціна товару вказуються ними в Специфікаціях до договору, що є невід`ємними його частинами (пункт 2.1 договору).

Згідно з умовами пункту 2.2 договору сторонами може бути укладено як одну, так і більшу кількість Специфікацій до договору. Кожна наступна Специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього договору і не скасовує та не змінює попередні Специфікації ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній.

Відповідно до пункту 4.3 договору постачальник зобов`язується передати покупцю або перевізнику товар у строки, зумовлені сторонами, тільки за умови надходження на поточний рахунок постачальника у строки, визначені в Специфікації, повністю суми попередньої оплати або авансових платежів, якщо такі умови оплати товару були передбачені у відповідній специфікації, разом із сумою індексації ціни товару.

У пункті 5.1 договору закріплено, що покупець зобов`язується оплатити постачальнику товар у строк, що вказаний у Специфікації. Якщо у Специфікації не вказано строк (термін) оплати товару, то такий товар оплачується покупцем за 10 (десять) днів до граничної дати його поставки (передачі покупцю або перевізнику). Якщо між сторонами фактично відбулась поставка товару за накладною, але на такий товар не була підписана Специфікація і він попередньо не був оплачений покупцем, то такий товар оплачується покупцем у день його отримання від постачальника (перевізника).

Згідно з пунктом 5.2 договору оплата товару здійснюється покупцем у гривнях через банки у безготівковій формі шляхом переказу платіжним дорученням коштів на поточний рахунок постачальника. Підставою для платежу є даний договір.

У разі прострочення покупцем виконання грошових зобов`язань за цим договором, постачальник має право самостійно вирішити у погашення яких саме його вимог (зі сплати штрафних санкцій або процентів , або збитків або основного не проіндексованого боргу, або суми індексації ціни товару тощо)у першу чергу зарахувати кошти, що надійшли від покупця незалежно від вказаного ним грошового призначення платежу з повідомленням покупцеві про таке зарахування (пункт 5.4 договору).

У пункті 6.1.1 договору встановлено обов`язок покупця у встановлені Специфікаціями або договором строки оплатити товар.

Згідно з пунктом 6.1.3 договору покупець зобов`язався з`явитися за товаром у місце поставки товару, прийняти його та передати в обмін на нього постачальнику належним чином оформлену довіреність на отримання товару.

Відповідно до пункту 7.1.3 договору, зокрема, передбачено, що за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим договором понад 40 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми грошового зобов`язання, простроченої понад 40 календарних днів.

Відповідно до пункту 7.2.4 договору в разі прострочення виконання грошових зобов`язань за цим договором покупець замість трьох процентів річних, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, зобов`язується сплатити постачальнику 48 процентів річних від простроченої суми за весь час її прострочення.

Згідно з укладеними між позивачем і відповідачем Специфікаціями до договору, позивач зобов`язався поставити відповідачу товар на загальну суму 819 834,66 грн., а саме:

за специфікацією №1 від 29.03.2019 на суму 50908,63 грн (а.с. 15);

за специфікацією №2 від 29.03.2019 на суму 68466,22 грн (а.с. 16);

за специфікацією №3 від 29.03.2019 на суму 393810,00 грн (а.с. 17);

за специфікацією №4 від 29.03.2019 на суму 105546,30 грн (а.с. 18);

за специфікацією №5 від 29.03.2019 на суму 20208,84 грн (а.с. 19);

за специфікацією №6 від 02.04.2019 на суму 11040,00 грн (а.с. 20);

за специфікацією №8 від 04.06.2019 на суму 47378,34 грн (а.с. 21);

за специфікацією №9 від 04.06.2019 на суму 24678,60 грн (а.с. 22);

за специфікацією №10 від 04.06.2019 на суму 23526,00 грн (а.с. 23);

за специфікацією №11 від 04.06.2019 на суму 4932,24 грн (а.с. 24);

за специфікацією №12 від 07.06.2019 на суму 17381,28 грн (а.с. 25);

за специфікацією №13 від 07.06.2019 на суму 7512,00 грн (а.с. 26);

за специфікацією №14 від 07.06.2019 на суму 4600,08 грн (а.с. 27);

за специфікацією №15 від 14.06.2019 на суму 7577,40 грн (а.с. 28);

за специфікацією №16 від 14.06.2019 на суму 9600,00 грн (а.с. 29);

за специфікацією №17 від 14.06.2019 на суму 22668,73 грн (а.с. 30).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 819 834,66 грн, що підтверджується видатковими накладними:

№7486 від 29.03.2019 на суму 50908,63 грн (а.с. 31);

№7489 від 29.03.2019 на суму 68466,22 грн (а.с. 32);

№7532 від 29.03.2019 на суму 20208,84 грн (а.с. 33);

№7624 від 29.03.2019 на суму 393810,00 грн (а.с. 34);

№8702 від 02.04.2019 на суму 11040,00 грн (а.с. 35);

№9579 від 04.04.2019 на суму 51316,74 грн (а.с. 36);

№29728 від 04.06.2019 на суму 47378,34 грн (а.с. 37);

№30629 від 04.06.2019 на суму 24678,60 грн (а.с. 38);

№30643 від 04.06.2019 на суму 23526,00 грн (а.с. 39);

№30651 від 04.06.2019 на суму 4932,24 грн (а.с. 40);

№31545 від 07.06.2019 на суму 17381,28 грн (а.с. 41);

№31549 від 07.06.2019 на суму 7512,00 грн (а.с. 42);

№31556 від 07.06.2019 на суму 4600,08 грн (а.с. 43);

№31558 від 07.06.2019 на суму 54229,56 грн (а.с. 44);

№33201 від 14.06.2019 на суму 7577,40 грн (а.с. 45);

№33205 від 14.06.2019 на суму 9600,00 грн (а.с. 46);

№33208 від 14.06.2019 на суму 22668,73 грн (а.с. 47).

Факт поставки товару також підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків від 02.12.2019, який від імені відповідача підписаний його керівником без зауважень. В акті відповідач підтвердив, що позивач свої зобов`язання з поставки товару за договором виконав повністю та належним чином. Претензій до позивача стосовно виконання ним договору, стосовно кількості, асортименту та якості поставленого товару у відповідача немає (а.с. 48).

Строки розрахунку за товар вказані в пункті 3 Специфікацій, згідно з якими граничною датою повного та остаточного розрахунку за товар є 30.10.2019.

У встановлені договором строки відповідач не повністю виконав свої грошові зобов`язання, сплативши частково вартість отриманого товару у сумі 237 432,24 грн, що підтверджуються банківськими виписками (а.с. 49-50).

На час звернення позивача з позовом заборгованість відповідача становить 582 402,42 грн (819834,66-237432,24).

Несплата відповідачем заборгованості за поставлений товар у сумі 582402,42 грн стала підставою звернення позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу та 116 480,48 грн штрафу, 43656,24 грн 48% річних від простроченої суми з відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов для даного виду договору, договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар вартістю 819834,66 грн, що підтверджується належними доказами. Відсутність претензій відповідача щодо неналежної поставки товару, недопоставки, неякісного товару чи іншого невиконання умов спірного договору є доказом належного виконання постачальником своїх зобов`язань за договором.

У силу наведених правових норм після отримання товару від постачальника, у відповідача виник обов`язок з оплати його вартості, отже, строк сплати за отриманий товар є таким, що вже настав. На час звернення позивача з позовом відповідач повністю не розрахувався за поставлений товар, його заборгованість становила 582402,42 грн. Факт наявності заборгованості відповідача підтверджується поданими документами у справі.

Відповідно до статті 534 Цивільного кодексу Україну, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу. Вказаний порядок зарахування передбачений також умовами укладеного між сторонами договору

Після відкриття провадження у даній справі, відповідачем було сплачено кошти у сумі 472 000,00 грн, які зараховані позивачем у такому порядку: 116480,48 грн у рахунок зобов`язань зі сплати штрафу; 43656,24 грн у рахунок погашення процентів; 311863,28 грн у рахунок погашення основного боргу.

Повідомлення про часткове погашення сум, яке надійшло до суду від позивача 03.06.2020 направлено також відповідачеві. Отже, із заявлених до стягнення позивачем сум у цій справі, відповідач частково сплатив протягом часу слухання справи, тому у цій частині на час ухвалення рішення відсутній предмет спору.

Відповідно до пункту 2 частин 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Отже, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 116480,48 грн штрафу, 43656,24 грн процентів та 311863,28 грн основного боргу підлягає до закриття.

Відповідно до статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 2 статті 20 Господарського Кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права.

З огляду на наведені правові норми, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 270 539,14 грн (819834,66 - 237432,24 - 311863,28) є обґрунтованою, підтверджена належними доказами, отже підлягає до задоволення.

В силу частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, яка введена в дію з 1 січня 2019 року, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

За змістом частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до приписів статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Застосування частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у даному випадку, сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач буде позбавлений необхідності ще раз звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих процентів, за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.

Відповідно до частин 11, 12 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

За таких обставин суд вважає, що застосування частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у даному спорі є правомірним та відповідає праву позивача.

Відтак підлягає зазначенню у резолютивній частині наступне формулювання: Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати, починаючи з 27.12.2019 і до моменту виконання цього рішення, проценти за такою формулою: (СОБ х 48 х КДП): 365 : 100 = сума процентів, де:

СОБ - сума основного боргу, простроченого відповідачем; 48 - розмір процентів, визначений пунктом 7.2.4. договору; КДП - кількість днів прострочення сплати відповідачем суми основного боргу; 365 - кількість днів у році, і стягнути отриману суму процентів із відповідача на користь позивача.

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 4058,09 грн.

Керуючись статтями 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «ОРІОН» (с. Станіславчик, Шполянський район, Черкаська область, 20611, ідентифікаційний код 31476302) на користь Приватного підприємства «БІЗОН-ТЕХ 2006» (вул. Лесі Українки, 162, кв. 11, м. Пологи, Запорізька область, 70605, ідентифікаційний код 34216986) 270 539,14 грн основного боргу та 4058,09 грн судового збору.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати, починаючи з 27.12.2019 і до моменту виконання цього рішення, проценти за такою формулою: (СОБ х 48 х КДП): 365 : 100 = сума процентів, де:

СОБ - сума основного боргу, простроченого Селянським (фермерським) господарством «ОРІОН» (с. Станіславчик, Шполянський район, Черкаська область, 20611, ідентифікаційний код 31476302); 48 - розмір процентів, визначений пунктом 7.2.4. договору; КДП - кількість днів прострочення сплати відповідачем суми основного боргу; 365 - кількість днів у році, і стягнути отриману суму процентів із Селянського (фермерського) господарства «ОРІОН» (с. Станіславчик, Шполянський район, Черкаська область, 20611, ідентифікаційний код 31476302) на користь Приватного підприємства «БІЗОН-ТЕХ 2006» (вул. Лесі Українки, 162, кв. 11, м. Пологи, Запорізька область, 70605, ідентифікаційний код 34216986).

В іншій частині позовних вимог закрити провадження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 30.07.2020.

Суддя О.І.Кучеренко