Ухвала суду № 90669754, 27.07.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" липня 2020 р. Справа № 911/3554/17

За кредиторською заявою Головного управління ДФС у м. Києві

у справі № 911/3554/17

за заявою Акціонерного товариства «ВТБ Банк»

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет»

про банкрутство

Суддя Лутак Т.В.

Секретар судового засідання Гришко В.О.

Представники: згідно протоколу судового засідання

Обставини справи:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/3554/17 за заявою Акціонерного товариства «ВТБ Банк» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет» про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.12.2017 порушено провадження у даній справі та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Офіційне оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет» здійснено 14.12.2017, номер публікації якого 47904.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет».

Постановою господарського суду Київської області від 17.05.2019 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітмет» та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет» (ідентифікаційний код - 24029801) призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 149 від 18.02.2013; адреса офісу: 08133, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Святоюріївська, будинок 26, офіс 48; адреса для листування: 03035, м. Київ, а/с 9; ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ).

Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури здійснено 17.05.2019, номер публікації якого 59587.

25.06.2019 до господарського суду Київської області від Головного управління ДФС у м. Києві надійшла заява б/н б/д (вх. № 12536/19 від 25.06.2019) про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет» у розмірі 43 178, 98 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.07.2019 розгляд кредиторської заяви Головного управління ДФС у м. Києві призначено на 29.07.2019 та зобов`язано Головне управління ДФС у м. Києві і ліквідатора банкрута надати суду певні документи.

24.07.2019, у зв`язку із надходженням апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Київської області від 14.12.2017, матеріали справи № 911/3554/17 були направлені до Північного апеляційного господарського суду, а тому судове засідання, призначене на 29.07.2019, не відбулося.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 ухвалу господарського суду Київської області від 14.12.2017 у справі № 911/3554/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 13.05.2020 постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 та ухвалу господарського суду Київської області від 14.12.2017 у справі № 911/3554/17 залишено без змін.

21.05.2020 матеріали справи № 911/3554/17 надійшли до господарського суду Київської області та передані на розгляд судді Лутак Т.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.05.2020, крім іншого, призначено розгляд кредиторської заяви Головного управління ДФС у м. Києві б/н б/д (вх. № 12536/19 від 25.06.2019) на 25.06.2020, зобов`язано Головне управління ДФС у м. Києві та ліквідатора банкрута виконати вимоги ухвали суду від 16.07.2019 у даній справі.

До господарського суду Київської області від ліквідатора банкрута надійшло повідомлення вих. № 02-01/71-310 від 23.06.2020 (вх. № 12829/20 від 25.06.2020) про результати розгляду грошових вимог Головного управління ДФС у м. Києві.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.06.2020, за клопотанням сторін, відкладено розгляд кредиторської заяви Головного управління ДФС у м. Києві б/н б/д (вх. № 12536/19 від 25.06.2019) на 16.07.2020 та повторно зобов`язано Головне управління ДФС у м. Києві виконати вимоги ухвали суду від 16.07.2019 у даній справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.07.2020 розгляд кредиторської заяви Головного управління ДФС у м. Києві б/н б/д (вх. № 12536/19 від 25.06.2019) відкладено на 27.07.2020 та зобов`язано Головне управління ДФС у м. Києві надати суду: оригінали (для огляду) доданих до заяви б/н б/д (вх. № 12536/19 від 25.06.2019) документів; декларацію/звіт про суми нарахованого єдиного внеску від 03.05.2012 у розмірі 41 988, 98 грн.; документально підтвердженні та нормативно обґрунтовані письмові пояснення із зазначенням конкретних періодів («з» - «до») виникнення/нарахування, заявлених до визнання грошових сум та строку виникнення у боржника зобов`язання щодо сплати заборгованості, заявленої до визнання.

27.07.2020 через канцелярію господарського суду Київської області від Головного управління ДФС у м. Києві надійшла заява б/н б/д (вх. № 15478/20 від 27.07.2020), у якій заявником повідомлено, що згідно з інформаційними даними ІТС «Податковий блок» Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітмет» перебуває за основним місцем обліку в Головному управлінні ДПС у Черкаській області, про що останньому було направлено лист. Враховуючи направленням вказаного листа представник Головного управління ДФС у м. Києві у судовому засіданні 27.07.2020 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, у якому судом відмовлено у зв`язку з його необґрунтованістю.

Присутній у судовому засіданні 27.07.2020 представник Головного управління ДФС у м. Києві надав свої пояснення по справі, проте вимог ухвали суду не виконав.

Таким чином, у судовому засіданні 27.07.2020 розглядаються вимоги Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет» за наявними у справі документами.

Грошові вимоги Головного управління ДФС у м. Києві обґрунтовані власною довідкою про заборгованість, власними розрахунками заборгованості, податковими повідомленнями-рішеннями № 0011181501 від 29.10.2014 та № 0011311501 від 30.10.2014.

Загальна сума вимог Головного управління ДФС у м. Києві становить 43 178, 98 грн., з яких: 41 988, 98 грн. - єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагорода за договорами цивільно-правового характеру, допомога по тимчасовій непрацездатності та 1 190, 00 грн. - штрафні санкції з податку на прибуток приватних підприємств.

Ліквідатор банкрута згідно повідомлення про розгляд грошових вимог вих. № 02-01/71-310 від 23.06.2020 (вх. № 12829/20 від 25.06.2020) відхилив повністю кредиторські вимоги Головного управління ДФС у м. Києві з посиланням на ст. 102 Податкового кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає за необхідне зазначити таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» податкові органи мають право, зокрема: отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску, а також інші відомості, необхідні для виконання податковими органами функцій, передбачених цим Законом; проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки. Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Статтею 14 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що податкові органи зобов`язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску. Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України. Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення. Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Також, п. 10 розділу 4 наказу Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів здійснюється на підставі актів документальної перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органу доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.

Згідно з п. 1 розділу 6 вищевказаного наказу до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення. У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Водночас розділом 7 наказу визначено, що фінансові санкції (штраф і пеня) застосовуються органами доходів і зборів на підставі відповідного рішення, яке приймається на підставі складеного акту про певне порушення.

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що нарахування та сплата єдиного внеску, в свою чергу і наявність заборгованості з єдиного внеску, повинно бути підтверджено певними визначеними законодавством документами.

Разом з тим, Головним управлінням ДФС у м. Києві на підтвердження наявності у боржника заборгованості з єдиного внеску у розмірі 41 988, 98 грн. надано суду лише власний розрахунок боргу.

Суд звертає увагу, що ухвалами суду неодноразово було зобов`язано Головне управлінням ДФС у м. Києві надати документально підтвердженні відомості щодо заявлених ним до визнання грошових сум.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з статтями 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, Головним управлінням ДФС у м. Києві в порушення вимог законодавства не надано суду належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, з яких можна було б встановити обставини щодо наявності/відсутності заборгованості боржника з єдиного внеску, а також правову природу цієї заборгованості (недоїмка, штраф, пеня).

Крім того, судом враховано заяву Головного управління ДФС у м. Києві б/н б/д (вх. № 15478/20 від 27.07.2020) про те, що згідно з інформаційними даними ІТС «Податковий блок» Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітмет» перебуває за основним місцем обліку в Головному управлінні ДПС у Черкаській області.

При цьому, суд звертає увагу, що у матеріалах справи є пояснення Головного управління ДПС у Черкаській області б/н б/д (вх. № 14120/20 від 10.07.2020), відповідно до яких Головним управлінням ДПС у Черкаській області зазначено, що станом на 08.07.2020 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітмет» обліковується податковий борг у розмірі 1 190, 00 грн. з податку на прибуток приватних підприємств, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень № 0011181501 від 29.10.2014 та № 0011311501 від 30.10.2014, будь-якої інформації щодо наявності у боржника заборгованості з єдиного внеску Головним управлінням ДПС у Черкаській області не зазначено і доказів щодо цього не надано.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для визнання грошових вимог Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет» у розмірі 41 988, 98 грн. - єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагорода за договорами цивільно-правового характеру, допомога по тимчасовій непрацездатності.

Положеннями п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 41 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної фіскальної служби віднесено до переліку контролюючих органів, що здійснюють від імені держави функції контролю за своєчасністю і правильністю сплати суб`єктами господарювання податків і зборів, зокрема, шляхом проведення документальних невиїзних перевірок платників податків відповідно до ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень ст. 46 Податкового кодексу України на платників податків покладено обов`язок з подання податкових декларацій контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі яких здійснюється нарахування (сплата) податкового зобов`язання. У разі невиконання платником податків обов`язку щодо подання податкової звітності контролюючий орган в силу п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України має право провести податкову перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених Податковим кодексом України, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

При цьому, п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України встановлено граничний строк давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу, нарахованого платнику податків за результатами проведення його податкової перевірки та/або самостійно визначеного платником податків у податковій декларації, у 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Так, п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України надано право контролюючому органу, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Пункт 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України передбачає, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Як зазначено в п. 101.2 цієї статті, під терміном «безнадійний податковий борг» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що Податковим кодексом України встановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов`язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов`язання визнається безнадійним в силу ст. 101 Податкового кодексу України, а борг підлягає списанню в обов`язковому порядку. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення контролюючого органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги Головного управління ДФС у м. Києві у розмірі 1 190, 00 грн. - штрафні санкції з податку на прибуток приватних підприємств виникли на підставі податкових повідомлень-рішень № 0011181501 від 29.10.2014 та № 0011311501 від 30.10.2014 та заявлені до суду 20.06.2019, тобто після спливу 1095-денного строку стягнення зазначеного боргу, що має наслідком визнання цього боргу безнадійним та списання в обов`язковому порядку і виключає можливість визнання таких вимог у процедурі банкрутства як грошових вимог кредитора.

Згідно з ч. 4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, враховуючи встановлені судом фактичні обставини та надані сторонами документи, вимоги Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет» відхиляються повністю.

Керуючись статтями 1, 60, 64 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відхилити повністю кредиторські вимоги Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет».

2. Копію даної ухвали направити учасникам у справі про банкрутство.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ko.arbitr.gov.ua/sud5012

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 30.07.2020.

Суддя Т.В. Лутак