Ухвала суду № 90669586, 30.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.07.2020Справа № 910/10993/20

Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Канівсиртрейд» про забезпечення позову у справі № 910/10993/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Канівсиртрейд» (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, буд. 195)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІППО» (01042, м. Київ, Провулок Новопечерський, буд. 19/3, корпус 2, каб. 33)

про стягнення 1 404 095, 00 грн.

Без виклику представників учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Канівсиртрейд» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІППО» про стягнення 1 404 095, 00 грн., з яких: основний борг у розмірі 1 381 312, 20 грн. та пеня у розмірі 22 782, 89 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідачем порушено умови Договору поставки № 011019-01/1г від 01.10.2019 в частині повної та своєчасної оплати за товар у розмірі 1 381 312, 20 грн.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІППО» в межах заявлених позовних вимог в розмірі 1 404 095, 09 грн.

Відповідно до частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Канівсиртрейд» про забезпечення позову, суд вирішив відмовити у задоволенні означеної заяви, враховуючи наступне.

Так, положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Разом з тим, статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У відповідності до п. 3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року №16, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову заявник вказує на те, що ТОВ "ГІППО" не сплачує заборгованість за поставлений товар.

Крім того, як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, статутний капітал ТОВ "ГІППО" складає всього 18 500,00 грн. Заявнику також стали відомі обставини, які свідчать про значні обсяги невиконання ТОВ "ГІППО" зобов`язань перед іншими контрагентами, оскільки ТОВ "ГІППО" виступає відповідачем у ряді справ щодо стягнення заборгованості.

Наведене, на думку заявника, свідчить про систематичну недобросовісність дій ТОВ "ГІППО" та небажання виконувати покладені на нього договором обов`язки, що може істотно ускладнити або навіть повністю унеможливити виконання рішення суду.

З урахуванням правовідносин, які склалися між сторонами, заявник вважає, що існує дійсна ймовірність того, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Проте, на переконання суду, наведені позивачем обставини самі по собі не є достатньою підставою в розумінні статті 136 Господарського процесуального кодексу України для забезпечення позову.

Посилання заявника на наявність інших справ про стягнення заборгованості з ТОВ "ГІППО", та те, що сума статутного капіталу ТОВ "ГІППО" становить 18 500, 00 грн., не є достатньою підставою для вжиття заходів до забезпечення позову.

Подана заявником заява мотивована виключно припущенням про імовірне утруднення або неможливість виконання рішення суду у даній справі, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, посилання заявника на справу № 910/923/20, в якій задоволено заяву про забезпечення позову та накладено арешт на грошові кошти в сумі 2 000 817, 73 грн. не беруться судом до уваги, оскільки, суд розглядає заяву про забезпечення позову з урахуванням всіх фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову саме у справі № 910/10993/20.

Відтак, подана позивачем заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості та адекватності вимог про забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений позивачем спосіб та імовірності ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Канівсиртрейд» про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Канівсиртрейд».

Керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Канівсиртрейд» про забезпечення позову.

2. Ухвала набирає законної сили 30.07.2020 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.07.2020.

Суддя М.Є. Літвінова