Ухвала суду № 90669357, 23.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.07.2020Справа № 5011-15/2551-2012

За заявою Державного агентства резерву України

до Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод"

(ідентифікаційний код 24586045)

про банкрутство

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від заявника не з`явились,

від боржника Бойко Т.О. - в.о. голови правління Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод

В судовому засіданні приймали участь Ганюк Т .М. - розпорядник майна боржника, Лиховид О.С. - прокурор Прокуратури міста Києва, Климчук Ю.М. - предст. за дов. Державного космічного агентства України, Ковтун С.О. - предст. за дов. Центральне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про визнання боржника банкрутом, оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.12 порушено провадження у справі № 5011-15/2551-2012 та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Тітова О.І.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 19.06.12 затверджено реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.12 введено процедуру санації боржника у справі.

Постановою Господарського суду міста Києва від 09.07.14 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Менчака В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.16 затверджено звіт ліквідатора боржника та припинено провадження у справі № 5011-15/2551-2012.

Постановою Київського апеляційного Господарського суду від 07.12.16 залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.16.

Постановою Вищого Господарського суду України скасовано постанову Київського апеляційного Господарського суду від 07.12.16, ухвалу Господарського суду міста Києва від 8.11.12, 03.10.16 та постанову Господарського суду міста Києва від 09.07.14, а справу скеровано до Господарського суду міста Києва для розгляду в іншому складі суду на стадію розпорядження майном.

У зв`язку з чим, справа передана на повторний автоматичний розподіл, в результаті якого, передана судді Паську М.В.

Ухвалою Вищого Господарського суду України від 12.12.17 залишено без задоволення заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Електропрайд" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого Господарського суду України від 21.03.17 у справі № 5011-15/2551-2012.

Ухвалою Верховного суд від 12.01.18 відмовлено в допуску справи № 5011-15/2551-2012 до провадження Верховного суду.

Враховуючи викладене вище, розгляд справи призначено на 22.03.18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.18 замінено розпорядника майна на арбітражного керуючого Кирика В.К.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.19 продовжено строк процедури розпорядження майном у справі № 5011-15/2551-2012 та повноваження розпорядника майна боржника на шість місяців, тобто до 22.06.19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.19 відкладено розгляд справи на 23.04.19 задоволено клопотання розпорядника майна боржника від 05.07.18 в частині оплати послуг та відкладено розгляд справи на 09.07.19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.19 задоволено клопотання розпорядника майна боржника від 05.07.18 в частині відсторонення керівника боржника, відсторонено керівника Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" від займаної посади, виконання обов`язків керівника Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" покладено на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кирика В.К., задоволено заяву Головного управління ДФС у місті Києві про заміну кредитора у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.19 продовжено строк процедури розпорядження майном у справі № 5011-15/2551-2012 та повноваження розпорядника майна боржника на шість місяців, тобто до 20.02.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 замінено розпорядника майна боржника на арбітражного керуючого Ганюк Тетяну Миколаївну.

04.05.2020 від боржника надійшло клопотання про продовження строку процедури розпорядження майном у справі та повноважень розпорядника майна боржника на шість місяців.

06.05.2020 від Міністерства юстиції України надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 задоволено заяву арбітражного керуючого Кирика В.К. про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 22.03.2018 року по 12.12.2019 року на загальну суму 173.254, 74 грн., затверджено уточнений реєстр вимог кредиторів у справі № 5011-15/2551-2012 в редакції розпорядника майна боржника станом на 04.04.2020 року на загальну суму 22.580.167,34 грн. та відкладено розгляд справи на 02.07.2020.

02.07.2020 від боржника надійшло клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Ганюк Т.М. від виконання обов`язків розпорядника майна боржника.

02.07.2020 від боржника надійшло клопотання про внесення змін до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 відкладено розгляд справи на 23.07.2020.

21.07.2020 від арбітражного керуючого Кирика В.К. надійшла заява про участь у справі.

У судовому засіданні, розглянувши заяву в.о. голови правління Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" № 04/07/20 від 02.07.2020 про відсторонення розпорядника майна боржника, суд встановив наступне.

В поданій заяві боржник просить суд відсторонити арбітражного керуючого Ганюк Тетяну Миколаївну від виконання обов`язків розпорядника майна боржника у справі.

В обґрунтування поданої заяви, боржник зазначає, що розпорядник майна боржника є членом правління публічного акціонерного товариства "НВК "КУРС", кінцевим бенефіціарним власником якого, а також членом наглядової ради є ОСОБА_2 ., який також є кінцевим бенефіціарним власником товариства з обмеженою відповідальністю "Електропрайд", який є кредитором у справі.

Частиною 3 статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі, які серед іншого, є заінтересованими особами у цій справі або мають конфлікт інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства заінтересованими особами стосовно боржника є юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Термін "конфлікт інтересів" в Кодексі України з процедур банкрутства вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції". При цьому частина 1 статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" розрізняє потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, а також реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Зміст вказаних норм свідчить про те, що особа є заінтересованою стосовно боржника тільки в момент коли фактично існують обставини, які можуть свідчити про заінтересованість або наявність конфлікту інтересів. Винятком із цього правила є заінтересованість фізичних осіб - працівників або членів виконавчого органу, які вважаться такими і протягом трьох років, що передували порушенню провадження у справі. В усіх інших випадках закон не передбачає зворотної дії у часі, а тому має застосовуватись виключно щодо конкретного моменту у часі.

В цьому випадку приписи частини 3 статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства передбачають, що особа не може бути розпорядником майна, якщо у момент її призначення та протягом усього часу її перебування у цьому така особа є заінтересованою стосовно боржника чи кредиторів або ж має потенційний чи реальний конфлікт інтересів у цей період.

Натомість клопотання Боржника обумовлено тим, що обставини, які можуть свідчити про конфлікт інтересів існували у арбітражної керуючої - Ганюк Тетяни Миколаївни за 3 роки та 5 місяців до дня її призначення та за 4 роки до подання клопотання суду. Будь-яких доказів про те, що вказані обставини існували та існують на момент призначення арбітражної керуючої розпорядницею майна чи протягом часу її перебування у статусі розпорядниці майна боржника чи на момент розгляду клопотання боржником суду надано не було.

При цьому матеріали справи свідчать, що обставини, зазначені боржником, як такі, що можуть свідчити про конфлікт або ж не існували - в частині виконання Ганюк Т.М. обов`язків члена правління АТ "НВК "Курс" або ж припинили існувати 24 жовтня 2016 року - в частині того, що ТОВ "Бюро інвестиційних технологій", директором якого була Ганюк Т.М. , перестало бути учасником ТОВ "Електропрайд".

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006), фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але і дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Отже, процедура розгляду справи судами повинна відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та має бути збалансована з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції", заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007), у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України", заява N 24003/07, п.33, 08.12.2016).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Зважаючи на викладе судом надано оцінку тільки тим доводам Боржника, що мають значення для справи.

Згідно до ч. 8 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого.

Як вбачається з матеріалів справи, комітетом кредиторів не приймалося рішення про відсторонення арбітражного керуючого Ганюк Тетяну Миколаївну від виконання обов`язків розпорядника майна боржника у справі.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

З системного аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні поданої заяви, оскільки вона не обґрунтована та не підтверджена належними доказами.

Крім того, у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд визнав за необхідне відкласти розгляд справи з метою повного та всебічного дослідження матеріалів справи.

Керуючись ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 216, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.В задоволенні заяви в.о. голови правління Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" № 04/07/20 від 02.07.2020 про відсторонення розпорядника майна боржника - відмовити.

2.Відкласти розгляд справи на 17.09.2020 о 10:10 год. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду м. Києва в залі судових засідань № 7 (корпус Б).

3.Ухвала набрала чинності негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в установленому законом порядку.

Суддя М.В. Пасько

Повний текст ухвали складено 29.07.2020.