Ухвала суду № 90668247, 28.07.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 326/644/19

1-кп/310/165/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний судд Запорізької області у складі колегії суддів

головуючого судді Богомолової Л.В.

суддів Морока С.М., Вірченко О.М.

при секретарі Рибалка Н.М.

за участю прокурора Федорченко К.В.

за участю захисників Єременко Р.С., Казімірчук Є.В., Бучакчийського В.С., Литвиненко Т.М.

за участю обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

за участю потерпілого Таран Д.І.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд, -

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК Українипрокурор Федорченко К.В. заявив клопотання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , оскільки існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Крім того просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 існуючи обов`язки.

Захисник Єременко Р.С. та обвинувачений ОСОБА_1 просять обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 та адвокат Казімірчук Є.В. розгляд клопотання залишають на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник Литвиненко Т.М. не заперечують про продовження існуючих обов`язків обвинуваченому.

Вислухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступних висновків:

Згідно положень ст. ст. 194, 199 КПК продовжуючи строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4) те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України із зібраними у кримінальному провадженні доказами знаходиться на розгляді в Бердянському міськрайонному суді Запорізької області, судове провадження триває.

Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

При розгляді клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя.

При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02.06.2020 року обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - по 31 липня 2020 року, обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено покладені на нього обов`язки на строк 60 днів з 02 червня 2020 року по 31 липня 2020 року включно 1) прибувати за викликом до суду, 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду, 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого проживання та/або місця роботи

Підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 можуть переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна.

Обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Таким чином, колегія суддів вважає доведеним ризик, який дає достатні підстави суду вважати, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, перешкоджати встановленню істини у цьому провадженні, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину і суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні наведених ризиків.

За змістом ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

З моменту взяття обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинувачених може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченим більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою не встановлено.

Отже, на даний час продовжують існувати обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України та зазначені у клопотанні прокурора, а саме можливість переховуватися від суду, перешкоджати встановленню істини у цьому провадженні, впливати на свідків, не зменшилися.

Враховуючи наявні відомості про особу обвинувачених, які раніше притягувалися до кримінальної відповідальності, відсутність у них соціально-стримуючих факторів, які б давали підстави вважати, що вони не вчинять інше кримінальне правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються, виходячи з положень КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, суд вважає, що утримання обвинувачених під вартою, буде запобігати перешкоджанню встановленню істини у кримінальному провадженні, запобіганню скоєння ними нових злочинів і буде сприяти виконанню процесуальних рішень.

Суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, а тому клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити тримання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під вартою.

Згідно зі ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Враховуючи, що строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спливає 31.07.2020 року, суд вважає можливим розглянути клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 строку тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто по 25 вересня 2020 року включно.

Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Колегія суддів приймає до уваги пояснення прокурора та приходить до висновку про необхідність продовжити до 25.09.2020 року строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме: 1) прибувати за викликом до суду, 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду, 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого проживання та/або місця роботи, на підставі письмового клопотання обвинуваченого, приймаючи при цьому запроваджений режим надзвичайної ситуації на всій території України.

Крім того, суд приймає до уваги те, що метою та підставами продовження обов`язків, покладених на ОСОБА_3 є запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Ризики, встановленні судом при застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу, продовжують існувати на даний час, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 331, 371, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без змін - у виді взяття під варту ( утримання під вартою), продовживши строк запобіжного заходу на строк 60 днів з 28 липня 2020 року по 25 вересня 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 покладені на нього обов`язки на строк 60 днів з 28 липня 2020 року по 25 вересня 2020 року включно 1) прибувати за викликом до суду, 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду, 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого проживання та/або місця роботи.

Копію ухвали вручити учасникам судового засідання.

Копію ухвали надіслати СИЗО-11 пос. Камений Вольнянського району Запорізької області.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семі днів з моменту оголошення ухвали.

Повний текст ухвали складений 28.07.2020 року о 16-00 годині .

Головуючий Суддя Бердянського

міськрайонного суду Л.В. Богомолова

Суддя Бердянського

міськрайонного суду О.М.Вірченко

Суддя Бердянського

міськрайонного суду С.М.Морока