Ухвала суду № 90668045, 27.07.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/11506/20

2/953/2466/20

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2020 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л. розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «ПАКС» до ОСОБА_1 , Приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Погрібної Тетяни Петрівни, ОСОБА_2 про визнання вилучення запису про право власності з реєстру речових прав, визнання права власності та витребування майна з незаконного чужого володіння -

ВСТАНОВИВ:

21.07.2020 року засобами поштового зв`язку до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «ПАКС» до ОСОБА_1 , Приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Погрібної Тетяни Петрівни, ОСОБА_2 про визнання вилучення запису про право власності з реєстру речових прав, визнання права власності та витребування майна з незаконного чужого володіння.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення, (стаття124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтями 175, 177 ЦПК України.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про залишення заяви без руху, оскільки вона подана без дотримання вимог статті 175, 177 ЦПК України, а саме: заява, зокрема, повинна містити: ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (пункт 2 частини 3 статті 175 ЦПК України); а також до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно пункту 9 частини 1 статті 176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 року (з наступними змінами і доповненнями), вартість спірного майна у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, визначається за погодженням сторін, а при його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.

За таких обставин ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, поняття якої є за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості.

Згідно статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання права власності та витребування майна з незаконного чужого володіння, тобто позов стосується нерухомого майна, а тому носить майновий характер та позивач повинен був провести оцінку нерухомого майна, надати дійсну вартість майна.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з вимогами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, прожитковий мінімум для працездатних осіб у відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01 січня 2020 року становить 2102, 00 грн.

Оскільки позивачем не зазначена ціна позову, який носить майновий характер, а також підтверджуючих доказів вартості майна на час розгляду справи суду не надано, суд позбавлений можливості визначити суму судового збору, що підлягає сплаті за подання позовної заяви майнового характеру. Тобто, позивачу необхідно зазначити ціну позову, та надати документ що підтверджує сплату судового збору за вимогу майнового характеру з урахуванням ціни позову.

Крім того, відповідно до ч. 9 ст. 185 ЦПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору з платіжним № 0.0.1763255028.1 від 10.07.2020 з якого вбачається, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі по 6081,00 грн., як за вимоги немайнового характеру. Однак, перевіряючи відомості щодо сплати судового збору судом виявлено, що відповідні суми судового збору не зараховані до спеціального фонду державного бюджету.

Таким чином, позивачу слід надати до суду підтвердження сплати судового збору та зарахування вказаної суми до спеціального фонду державного бюджету.

Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «ПАКС» до ОСОБА_1 , Приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Погрібної Тетяни Петрівни, ОСОБА_2 про визнання вилучення запису про право власності з реєстру речових прав, визнання права власності та витребування майна з незаконного чужого володіння залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви в строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення позивачу ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених вище недоліків заява вважатиметься не поданою та буде повернено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.Л. Шаренко