Ухвала суду № 90667061, 29.07.2020, Миколаївський районний суд Миколаївської області

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 480/542/19

Провадження № 1-кп/945/284/20

Ухвала

Іменем України

29 липня 2020 року Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі

головуючого судді Шаронової Н.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Куртась К.В.;

прокурора Капраля М.М.;

потерпілої ОСОБА_1 ;

обвинуваченого ОСОБА_2 ;

захисника Абакумова С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання прокурора Миколаївського районного відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 1 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ревда Свердловської області, Російська Федерація, громадянина Російської Федерації, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, який не зареєстрований, але проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 07 березня 2008 року вироком Апеляційного суду Миколаївської області, з урахуванням змін внесених 29 травня 2008 року ухвалою Верховного суду України, за ч. 3 ст. 153, п. п. 2, 4, 10 ч. 2 ст. 115 КК України, на підставі п. 5 ч. 3 ст. 102, ст. 70 КК України, до чотирнадцяти років позбавлення волі;

- 21 жовтня 2010 року Каховським міськрайонним судом Херсонської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до чотирнадцяти років двох місяців позбавлення волі. Звільнений 16 жовтня 2018 року умовно-достроково на невідбутий строк 2 роки 2 місяці 13 днів, на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 05 жовтня 2018 року,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України (в редакції закону, чинній на час вчинення злочину),

встановив:

У провадженні Миколаївського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 січня 2019 року за № 12019150260000002 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 10 липня 2020 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України призначено до судового розгляду.

24 липня 2020 року прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 . Обґрунтовуючи клопотання, прокурор посилається на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання.

Потерпіла ОСОБА_1 підтримала клопотання прокурора.

Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, вважаючи його необґрунтованим та не підтвердженим.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора та просив обрати йому більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши сторін кримінального провадження та вирішуючи питання про продовження строку дії щодо обвинуваченого запобіжного заходу, судом встановлено таке.

01.01.2019 о 23 годині 20 хвилин ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152 КК України.

ОСОБА_2 під час проведення досудового розслідування та під час судового розгляду кримінального провадження обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 09 червня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 06 серпня 2020 року.

Згідно з ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, і може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам, у тому числі: згідно з п. 1 ст.177 КПК України переховуватися від суду; згідно з п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; згідно з п. 5 ч.1 ст.177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Розглядаючи в порядку, визначеному ч. 3 ст. 331 КПК України клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 , суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який не має міцних соціальних зв`язків, родини і утриманців, зареєстрованого місця проживання, офіційно ніде не працевлаштований, не має постійного заробітку, а отже і стримуючих факторів від вчинення нового злочину. Крім цього, за час перебування в Державній установі “Миколаївський слідчий ізолятор” ОСОБА_2 чотири рази порушував вимоги режиму утримання та правил внутрішнього розпорядку. ОСОБА_2 має завищений рівень некритичної самооцінки, завищений рівень агресивності, може бути схильним до зловживання алкоголем.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий, у тому числі за злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, перебував в місцях ув`язнення і покарання за попереднім вироком повністю не відбув – звільнений умовно-достроково та обвинувачується у вчиненні нового умисного злочину, вчиненого через 2,5 місяці після умовно-дострокового звільнення. Судом встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину також проти статевої свободи та статевої недоторканості, а тому суд, поміж іншого, враховує і тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Також суд бере до уваги і те, що обвинувачений та потерпіла є односельцями, і ОСОБА_2 обізнаний про місце проживання потерпілої. Крім цього, під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_2 висловлював намір зателефонувати сину потерпілої для забезпечення явки потерпілої у наступне підготовче судове засідання.

Також, у судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_3 , який пояснив суду, що він є сином потерпілої у вказаному кримінальному провадженні та раніше йому телефонував обвинувачений ОСОБА_2 та намагався впливати на позицію потерпілої у даному кримінальному провадженні через сина.

Сторона захисту правом збирання та подання до суду документів та інших доказів, в порядку визначеному ст. 22 КПК України, не скористалась.

З огляду на викладене, суд вважає, що є підстави вважати, що у обвинуваченого наявні ризики переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначені ризики є суттєвими і їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу більш м`якого ніж тримання під вартою.

У зв`язку з викладеним суд, керуючись ст. 331 КПК України вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2 , відносно останнього слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 199, 205, 331, 350, 369, ч. 1 ст. 370 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора Миколаївського районного відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 Капраля М.М. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк дії даної ухвали закінчується 04 жовтня 2020 року о 23 годині 20 хвилин.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 7 днів з дня оголошення ухвали.

Суддя Н. О. Шаронова

29.07.2020