Ухвала суду № 90663300, 24.07.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/10466/20

№ 1-кс/755/3457/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" липня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді Метелешко О.В.,

при секретарі Нероді В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Вайнагій В.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Велика Круча, Пирятинського р-ну, Полтавської обл., українці, громадянці України, із незакінченою середньо-спеціальною освітою, не заміжній, офіційно не працюючій, зареєстрованій та проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимій,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Семененка Б.В.,

захисника Трофімова С.С.,

підозрюваної ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

Слідча СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Вайнагіна В.М. звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 .

Клопотання погоджено з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Радевичем В.І.

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 22.07.2020 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, у ОСОБА_1 , яка перебувала в приміщенні магазину «Новус», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Регенераторна 4-А, виник злочинний умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна. Здійснюючи свої злочинні наміри, ОСОБА_1 , керуючись корисливим мотивом, спрямованим на повторне, таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, умисно, взяла з торгової полиці вищевказаного магазину, чотири блоки жувальних гумок «Орбіт», а саме: «орбіт абрикос» із імбиром, в кількості 30 пачок, вартістю 223 грн. 50 коп.; «Орбіт вайт Bubblemint», в кількості 30 пачок, вартістю 223 грн. 50 коп.; «Орбіт апельсин», в кількості 30 пачок, вартістю 223 грн. 50 коп.; «Орбіт полуниця, банан», в кількості 30 пачок, вартістю 223 грн. 50 коп., загальною закупівельною вартістю 894 грн. 00 коп., що належать ТОВ «Новус Україна». У подальшому, перебуваючи в приміщенні магазину, вважаючи, що діє таємно від інших осіб та працівників магазину, сховала вищевказаний товар у рюкзак, який був розміщений у неї на плечі. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що має при собі неоплачений товар, що належать ТОВ «Новус Україна», пройшла повз касову зону, не сплативши за вказаний вище товар та намагалась вийти з приміщення магазину. ОСОБА_1 , виконавши всі дії, які вона вважала необхідними для доведення злочину до кінця, не змогла довести свій злочинний умисел до кінця, а саме - таємно викрасти з магазину «Новус» вищезазначений товар на загальну суму 894 грн. 00 копійок та розпорядитись ним на власний розсуд, з причин, що не залежали від її волі, оскільки була затримана працівником охорони магазину «Новус».

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню матеріалами: протоколами допитів свідків; протоколом перегляду цифрового відеозапису; протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України; протоколом обшуку особи; протоколом слідчого експерименту; протоколом огляду місця події.

23 липня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років позбавлення волі а також, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_1 покладених на неї процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також, запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду є те, що вона, усвідомлюючи міру покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення відповідальності.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрювана офіційно не працевлаштована та не має належного джерела прибутку.

Крім того, відносно ОСОБА_1 29.04.2020 року Дніпровським районним судом було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб.

Зокрема, підозрювана ОСОБА_1 може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та її належну поведінку, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки підозра є обґрунтованою та підтверджується зібраними на даний час доказами. Крім того, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана ОСОБА_1 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини. Зокрема, Дніпровським районним судом м. Києва підозрювану ОСОБА_1 було засуджено до 1 року 6 місяців позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, із покладенням на неї відповідних обов`язків. Крім того, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 вже було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, однак, остання не бажає ставати на шлях виправлення та продовжує вчиняти аналогічні злочини та вчинила нове кримінальне правопорушення у період іспитового строку. Крім того, підозрювана ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а тому, вважає, що менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Захисник Трофімов С.С. у судовому засіданні заперечив проти застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки остання раніше хоч і притягувалася до кримінальної відповідальності, але під час перебування на цілодобовому домашньому арешті свої процесуальні обов`язки вона не порушувала. Зокрема, прохав врахувати молодий вік підзахисної. Крім того, КПК України передбачає більш м`які запобіжні заходи, які б змогли забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_1 , а тому, прохав відмовити у задоволенні клопотання та застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Підозрювана ОСОБА_1 підтримала думку свого захисника та прохала застосувати до неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки їй необхідно піклуватися про свою бабусю.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваної, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно зіч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимогстатті 178 КПК України,при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

За правилами ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Статтею 184 КПК Українивизначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України, будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Судом було встановлено, що 22.07.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040004502 були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Клопотання слідчого погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Радевичем В.І., оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.07.2020 року, ОСОБА_1 була затримана 22.07.2020 року о 16 годині 00 хвилин, відповідно до ст.208 КПК України без ухвали слідчого судді. Тому, саме вказаний час (16 година 00 хвилин 22.07.2020 року) є моментом затримання ОСОБА_1 у розумінні вимог ст. 209 КПК України.

23 липня 2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, наявними у справі допустимими доказами, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12020100040004502 від 22.07.2020 року; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу дію від 22.07.2020 року; протоколами допиту свідків від 23.07.2020 року; протоколом огляду місця події від 22.07.2020 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.07.2020 року; протоколом допиту підозрюваного від 22.07.2020 року; протоколом перегляду цифрового запису від 23.07.2020 року; протоколом обшуку від 22.07.2020 року; постановами про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 23.07.2020 року; протоколом проведення слідчого експерименту від 23.07.2020 року; повідомленням про підозру від 23.07.2020 року.

Крім того, у судовому засіданні стороною захисту відповідно до положень ч. 5 ст. 132 КПК України, не було надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про необґрунтованість пред`явленої підозри.

При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак, відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою, вік та стан здоров`я підозрюваної, міцність її соціальних зв`язків, репутацію підозрюваної, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Слідчий суддя, також враховує, що за злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років, остання підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у період перебування на іспитовому терміні, офіційно не працевлаштована.

Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , на думку слідчого судді, дає підстави для висновку, що існують з боку підозрюваної ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 186, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчої СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Вайнагій В.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, з моменту її фактичного затримання, тобто до 18 вересня 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 42 040 грн., яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої вона підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрювану, у разі внесення застави, наступні обов`язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі порушення нею обов`язків, покладених на неї в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваної, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: