Вирок № 90661281, 29.07.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 314/2516/19

провадження 1-кп/336/584/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2020 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючої судді Жупанової І.Б., з участю секретарки Палубінської К.М., прокурора Коваленка О.О., захисника – адвоката Щасливого О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Антонівка, Вільнянського району, Запорізької області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, працює монтером шляхів в Запорізькій дистанції колії АТ «Придніпровської залізниці», одруженого, має малолітніх дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ветерана АТО, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , військовозобов`язаний, перебуває на обліку військовозобов`язаних у Вільнянському РВК Запорізької області, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 119 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

07.03.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись на березі водоймища, розташованого поблизу с. Новофедорівка Вільнянського району Запорізької області, відпочивав і вживав спиртні напої разом з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після чого ОСОБА_1 поїхав на своєму автомобілі до сусіднього села, щоб купити спиртні напої, а ОСОБА_5 заснув на матраці на землі біля багаття.

Повернувшись приблизно о 02 годині 00 хвилин 08.03.2019 року, проходячи біля голови ОСОБА_5 , що лежав на землі, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, тримаючи в правій руці належну йому та зареєстровану гладкоствольну мисливську рушницю ТОЗ-34 № 13153, зупинився біля ОСОБА_5 , оскільки той прокинувся та обома руками схопився за ствол рушниці, що був направлений ОСОБА_1 в його бік до землі, та потягнув її на себе.

ОСОБА_1 в цей момент, з метою утримання рушниці в своїх руках, діючи необережно, не дотримуючись правил безпеки поводження зі зброєю, діючи зі злочинною недбалістю, тобто не передбачивши можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, потягнув рушницю в свій бік, та ненавмисно привів в дію спусковий механізм рушниці, внаслідок чого відбувся один постріл, яким ОСОБА_5 було заподіяно одиночне вогнепальне дробове сліпе проникаюче поранення грудної клітки та живота, проникаюче в плевральні та черевну порожнини, з пошкодженням по ходу ранових каналів легенів та серцевої сорочки, частковим руйнуванням серця, пошкодженням печінки та шлунку, яке ускладнилось розвитком гострої крововтрати, яка стала безпосередньою причиною смерті ОСОБА_5 .

Своїми діями ОСОБА_1 вбив ОСОБА_5 через необережність.

Обвинувачений ОСОБА_1 в суді вину свою у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав в повному обсязі, не оспорював фактичні обставини, пояснив, що 07.03.2020 року разом зі своїм приятелем ОСОБА_5 поїхали на рибалку на берег водоймища, розташованого поблизу с. Новофедорівка Вільнянського району Запорізької області, де разом відпочивали, під час відпочинку вживали спиртні напої, до них приєдналися ще декілька знайомих. Коли закінчилися спиртні напої він вирішив на своєму автомобілі «ВАЗ 2101», поїхати до сусіднього села, для того, щоб придбати спиртні напої, на що ОСОБА_5 , погодився та сказав, що залишиться на вказаній місцевості і чекатиме. Він взяв с собою свою мисливську рушницю ТОЗ-34 №13153, яку привіз з дому з собою на відпочинок з метою безпеки, та поїхав на власному автомобілі до сусіднього села, а ОСОБА_5 , ліг на матрац на землі, який знаходився на вказаній ділянці біля багаття, та заснув. Приблизно о 02 годині 00 хвилин 08.03.2019 р. він повернувся на місце відпочинку, вийшов з автомобіля, при цьому тримав в правій руці свою рушницю стволом вниз, та направився в сторону багаття, біля якого спав ОСОБА_5 . Проходячи повз нього, тримаючи рушницю в тому ж положенні у стані, придатному для здійснення пострілів, побачив, що ОСОБА_5 прокинувся і вхопився за ствол його рушниці, він утримуючи рушницю, ненавмисно випадково здійснив спуск спускового гачку рушниці, пролунав вистріл, від якого ОСОБА_5 отримав смертельне поранення. Він дуже розкаюється, що вчинив вбивство друга, але він не хотів його вбивати, причинену шкоду родині загиблого він добровільно відшкодував і буде допомагати, просить суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що ОСОБА_5 доводився їй сином, з яким востаннє вона спілкувалась телефоном 07.03.2019 р. і запрошувала в гості на 08.03.2019 р., на що він повідомив, що приїдуть з дружиною після того, як він повернеться з рибалки, на яку домовився поїхати з друзями. Про його смерть вона дізналася від дружини сина, про що вона повідомила телефоном в день смерті сина. Матеріальних претензій до ОСОБА_1 наразі вона не має, підтвердила, що той в добровільному порядку відшкодував витрати на поховання сина, вона на суворому покаранні не наполягає, розуміє, що сина вона не поверне, сталося те, що сталося, міру покарання просить визначити на розсуд суду.

Встановлені досудовим розслідуванням і судом обставини ніким не оспорювались, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, проти чого не заперечували учасники судового провадження. При цьому суд з`ясував, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів в добровільності їх позиції судом не встановлено, судом роз`яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом досліджені письмові докази щодо причини смерті ОСОБА_5 , дані про особу обвинуваченого, щодо речових доказів, процесуальних витрат і арештованого під час досудового розслідування майна.

Згідно з висновком експерта № 14 від 24.04.2019 року під час судової медичної експертизи у ОСОБА_5 виявлені одиночне вогнепальне дробове сліпе поранення грудної клітки та живота, проникаюче в плевральні та черевну порожнини, з локалізацією шкірних вхідних ран (однієї великої, та 6-ти дрібних) на передній поверхні лівої половини грудної клітки (в лівій підключичній ділянці, в проекції 2-3 ребер по лівій середній ключичній лінії), з пошкодженням по ходу ранових каналів м`яких тканин, пристінкової плеври лівої половини грудної клітки та крововиливами тут, багатоуламковим переломом 2-го ребра по лівій середній ключичній лінії; пошкодженнями верхньої частки лівої легені, нижньої частки правої легені, серцевої сорочки та частковим руйнуванням серця; інфільтруючими крововиливами в клітковині переднього та заднього середостіння; пошкодженнями лівого куполу діафрагми, лівої частки печінки, передньої стінки кардіального відділу шлунку; одиночне дотичне вогнепальне дробове поранення обличчя, у вигляді рани лівої половини носа, з частковим руйнуванням лівого його крила, уламковим переломом хрящової частини перегородки носу, рани на шкірі верхньої та нижньої губи зліва, чотирьох смугоподібних саден ділянки підборіддя зліва.

Одиночне вогнепальне дробове сліпе поранення грудної клітки та живота, проникаюче в плевральні та черевну порожнини, з пошкодженнями по ходу ранових каналів легенів, серця та печінки кваліфікується, як небезпечне для життя в момент спричинення, та як таке, що ускладнилось розвитком небезпечного для життя стану – гострої крововтрати, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження та знаходиться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Одиночне дотичне вогнепальне дробове поранення обличчя у живих осіб, зазвичай оцінюється з урахуванням клінічного перебігу та кінця поранення, але не менш як легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров`я; в причинному зв`язку з настанням смерті не знаходиться.

Оскільки дані тілесні ушкодження, що мають ознаки легких тілесних, не знаходяться в причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_5 , не утворюють об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 злочину, суд не використовує їх описання у формулюванні обвинувачення ОСОБА_1 , яке суд вважає встановленим.

Дослідивши зазначені докази, суд встановив, що ОСОБА_1 винуватий у вчиненні злочину за встановлених судом обставин і кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст. 119 ч. 1 КК України, як вбивство через необережність.

При призначенні обвинуваченому покарання суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який, хоча і віднесений у відповідності до класифікації злочинів у відповідності до ст. 12 КК України до нетяжких злочинів, але має характер підвищеної суспільної небезпеки, оскільки є злочином проти життя, невід`ємне право на яке гарантоване кожній людині ст. 27 Конституції України.

Суд також враховує відомості про особу обвинуваченого, який не має судимостей, офіційно працевлаштований, має позитивні характеристики за місцем проходження військової служби, задовільну характеристику за місцем попередньої роботи, позитивно характеризується за місцем теперішньої роботи, є особою, що безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності і суверенітету та територіальної цілісності України, має статус учасника бойових дій, є членом громадської організації «Вільнянська районна спілка воїнів АТО (ОСС)», в якій приймає активну участь в патріотичному вихованні молоді.

Дані про стан здоров`я ОСОБА_1 свідчать про те, що на обліках у психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває, є осудним.

Враховує суд і сімейний стан обвинуваченого, який одружений, має двох малолітніх і одного неповнолітнього дітей, матір, що є особою похилого віку, страждає хронічними хворобами і потребує лікування та піклування сина.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , передбачені ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття і добровільне відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди.

Обставиною, які обтяжує покарання ОСОБА_1 , що передбачена ст. 67 КК України, суд визнає вчинення ним злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи вищевикладене, наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. Також на думку суду виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду, що необхідний для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, отже необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів є призначення йому покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк, передбачений санкцією ст. 119 ч.1 Кримінального кодексу України, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком, що на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, і захистом інтересів потерпілої.

Цивільний позов не заявлено.

У відповідності до наданих прокурором довідок експертниї установ про витрати на проведення експертиз по кримінальному провадженню наявні процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів на загальну суму 2041 грн. 13 коп., які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави у відповідності до ст. 118, 124 КПК України.

Доля речових доказів вирішується у відповідності до ст. 100 КПК України.

Щодо долі речового доказу - мисливської рушниці, суд виходить з наступного.

Власником рушниці є обвинувачений, який порушив правила поводження зі зброєю, внаслідок якого вчинене дане кримінальне правопорушення, знаряддям якого стала зазначена мисливська рушниця, а у відповідності до п.1 ч. 9 ст. 100 КПК України знаряддя вчинення кримінального правопорушення конфіскуючться, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Оскільки незаконне використання мисливської рушниці допущене самим власником, вона підлягає конфяіскації, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення у відповідності до наведеної норми.

Дія запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 на час ухвалення вироку припинена, новий запобіжний захід не обирався.

Керуючись частиною 3 статті 349, статтями 368, 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого статтею 119 частиною 1 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки.

Покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 21.05.2004 року Вільнянським РС УДМС України в Запорізькій області) на користь держави (рахунок № 3111215008009, одержувач: УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевч./24060300; код банку (МФО) 899998; код ЄДРПОУ: 38025367; назва банку: Казначейство України (ЕАП) – процесуальні витрати в сумі 2041 (дві тисячі сорок одну) гривню 13 копійок (витрати на проведення експертизи № 1-220 від 22.04.2019 року в сумі 785 грн. 05 коп., експертизи № 1-219 від 19.04.2019 року в сумі 1256 грн. 08 коп.).

Зняти арешт і знищити речові докази, що знаходяться на зберіганні в камері схову Вільнінського ВПА Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області:

виріз тканини з матрацу з РБК на контроль до нього; ПЕТ пляшку об`ємом 0.5 л; металеву чашку; дві скляні чарки; дві ПЕТ пляшки об`ємом по 2 л; гільзу металеву 12 калібру; гільзу пластикову 12 калібру «ТАХО»; п`ять паперових прокладок; патронташ з трьома патронами та пластиковою гільзою 12 калібру; куртку зимову сіро - помаранчевого кольору; светр синього кольору з сірою смугою; штани камуфляжні; футболку червоного кольору; пару чобіт зимових чорного кольору на шнурках; 8 обвуглених фрагментів від гільзи 12 калібру; зимову куртку; пару чобіт; шорти; штани; пару шкарпеток; труси; футболку; зрізи вільно виступаючих кінців нігтьових пластин пальців рук; кров на марлі; зразки волосся з волосяної частини голови; змиви кистей рук; дріб (29 штук); пластиковий контейнер від гільзи; два войлочних пижі; одну картонну прокладку.

Зняти арешт з речових доказів - двох мобільних телефонів «Nokia», що знаходяться на зберіганні в камері схову Вільнінського ВПА Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області, і передати їх за належністю власникам: засудженому ОСОБА_1 та потерпілій ОСОБА_6 .

Зняти арешт і конфіскувати в дохід держави речовий доказ - мисливську рушницю «ТОЗ-34» № 13153, що належить ОСОБА_1 .

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя І.Б.Жупанова