Постанова № 90660125, 15.07.2020, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15 липня 2020 рокуСправа №: 695/887/20

Номер провадження 3/695/744/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2020 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченко М.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли із Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, ,

за ч.1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 20.04.2020 р., о 16-20 год., в м. Золотоноша Черкаської області по вул. Шевченка, 96, керував автомобілем ВАЗ-2106 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку, зі згоди водія, із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків ОСОБА_2 та

ОСОБА_3 судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи його повідомлено належним чином у встановленому законом порядку та строки, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, яка вказана в протоколі. Згідно довідок про причини повернення судової повістки адресат відмовився від її отримання.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повторно не з`являється на виклики суду. Крім цього, створює перешкоди для його своєчасного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи шляхом відмови від отримання судової кореспонденції.

Ці дії мають очевидні ознаки штучного створення підстав для закінчення передбаченого ст.38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення і намагання уникнути в такий спосіб адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенства права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Приймаючи до уваги всі вищевикладені обставини, те, що вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 у судовому засіданні, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність останнього.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Хоча на час розгляду справи КУпАП не містить норми, яка перебачає відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, однак в результаті внесення змін юридична відповідальність за вказані у протоколі діяння не скасована, а посилена, оскільки, підпунктом 171 пункту 2 цього ж Закону встановлена кримінальна відповідальність (ст. 286-1 КК України) вказаних суб`єктів за вчинення діяння, яке складало об`єктивну сторону ст.130 КУпАП в редакції до 01.07.2020.

Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Враховуючи, що згідно ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, то діяння, вчинене до набрання вказаним Законом чинності, не є кримінально караним.

Вивчивши матеріали справи суд вважає, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.130 КУпАП (в редакції станом на час вчинення правопорушення), як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Суспільна небезпека вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, на думку судді, полягає у ризику підданя небезпеці життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху.

Вина ОСОБА_1 стверджується зібраними по справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №247483 від 20.04.2020 р., письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, результати тесту №2839 на приладі «Драгер», згідно яких проба позитивна - 0,80%.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень необхідним і достатнім для ОСОБА_1 буде адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП (в редакції станом на час вчинення правопорушення) з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено справляння судового збору в разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що становить 420,40 грн.

Керуючись ст. ст. 130, 283, 284 КУпАП суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (в редакції станом на час вчинення правопорушення) та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 грн., який необхідно сплатити на рахунок: Отримувач: Золотонiське УК/Золотоноша/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ): 36774284, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UA338999980313080106000023007, Код класифікаціїї доходів бюджету: 21081100, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 грн., який необхідно сплатити на рахунок: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UА908999980313111256000026001, Код класифікаціїї доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів.

Суддя М.Ю. Степченко