Рішення № 90659558, 24.07.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/567/20

Провадження № 2/645/843/20

РІШЕННЯ

іменем України

24 липня 2020 року Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі: головуючого - судді Бондарєвої І.В., за участі секретаря судових засідань - Проневич Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Харківської місцевої прокуратури №3 Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор, діючи в інтересах держави в особі Харківської міської ради, звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що нежитлова будівля літ. «А-1» загальною площею 238,6 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_1 , належала по 1/2 частині ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2013 р. Разом з цим, відповідно до договору про поділ спільного майна подружжя від 12.06.2019 за №1383, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бервено Н.І., особистою приватною власністю ОСОБА_1 є нежитлова будівля літ. «А-1» загальною площею 238,6 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Право спільної сумісної власності між подружжям, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно припиняється. Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташована нежитлова будівля літ. «А-1», загальною площею 238,6 кв.м., право власності на яку 03.12.2013 р. зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Обстеження здійснювалось з урахуванням геодезичної роботи щодо плану меж фактичного користування вищевказаної земельної ділянки. Межі земельної ділянки визначені відповідно до її меж. У Відділі у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області станом на 29.12.2012 р. не обліковуються документи, що посвідчують право власності або користування на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відомості про зареєстровані права на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 відсутні. Відповідно до інформації ГУ ДПС у Харківській області від 01.10.2019 №1561/9/20-40-58-06-17 ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ) зареєстровані як платники земельною податку за земельну ділянку по АДРЕСА_1 кожний, з площею земельної ділянки 0,013725 га. Так, ОСОБА_1 у 2017 р. сплачено земельного податку у сумі 3 688,86 грн., у 2018 році - 3 688,86 грн., за 2019 рік податковий борг становить 13 920,70 грн. Крім того, згідно вищевказаної інформації ОСОБА_2 у 2017 році сплачено земельного податку у сумі 3 688,86 грн., у 2018 році 3 688,86 грн., за 2019 рік податковий борг становить 13 920,70 грн. Разом з цим, фактична площа земельної ділянки, яку використовували ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під об`єктом нерухомого майна, відповідно до проведеної топографо-геодизичної зйомки, становить 0,0492 га. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01.01.2017 р. по 12.06.2019 р.

використовували земельну ділянку площею 0,0492 га. по АДРЕСА_1 , без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав та, відповідно, не сплачують жодних платежів за її використання, згідно зі встановленого законодавчими актами розміру. У зв`язку з цим Департаментом територіального контролю Харківської міської ради проведено обстеження земельної ділянки та складено акт від 14.03.2019 р., яким встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 використовують для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (станція технічного обслуговування автомобілів) літ. «А-1» земельну ділянку площею 0,0492 га. Земельна ділянка по АДРЕСА_1 огороджена, прохід/проїзд обмежений, здійснюється через ворота. Крім того, Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вищезазначеної земельної ділянки без правовстановлюючих документів у період з 01.01.2017 р. по 31.05.2019 р. Встановлено, що розмір безпідставно збережених ОСОБА_1 коштів за використання земельної ділянки площею 0,0246 га. у період з 01.01.2017 р. по 31.05.2019 р. складає 44 779,94 грн., розмір безпідставно збережених ОСОБА_2 коштів за використання земельної ділянки площею 0,0246 га у період з 01.01.2017 р. по 31.05.2019 р. складає 44 779,94 грн. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 01.01.2017 р. по 31.05.2019 р. використовують земельну ділянку площею 0,0492 га по АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності територіальної громади міста Харкова, без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, але не здійснюють свого обов`язку щодо сплати за користування земельною ділянкою. Посилаючись на вказані обставини, прокурор просив стягнути з відповідачів на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі по 44779,94 грн. з кожного. Крім того, просить суд стягнути з відповідачів на користь прокуратури Харківської області сплачений ними судовий збір.

26.05.2020 р. від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Романченко О.М. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник вважає доводи позивача безпідставними та необгрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. В обгрунтування відзову зазначив, що з наявного в матеріалах справи розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, доданого позивачем до позовної заяви, вбачається, що в основу розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки покладено базову вартість 1 кв.м. землі м. Харкова в розмірі 291,18 грн. з урахуванням коефіцієнтів, помножених на площу земельної ділянки. Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремій земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Отже, нормативна грошова оцінка земель є підставою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України. Позивачем не надано витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки. На думку представника відповідача, розрахунок суми орендної плати, здійснений позивачем, ґрунтується на припущеннях та приблизних показниках, які не відповідають дійсним характеристикам спірної земельної ділянку, тому є недоведеним належними та допустимими доказами.

Також при вирішенні даного спору, суд, з урахуванням наданих позивачем доказів, має перевірити, чи є земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти (в розмірі орендної плати), сформованим об`єктом цивільних прав. В матеріалах позовної заяви відсутні докази, що спірна земельна ділянка площею 0,0492 га. є сформованою та зареєстрованою у встановленому законом порядку, оскільки вказана земельна ділянка не має кадастрового номеру. Таким чином, спірна земельна ділянка не може вважатися об`єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України через її несформованість.

Крім того, зазначає, що матеріали справи не містять доказів використання ОСОБА_1

всієї земельної ділянки (крім тієї, під якою, власне, знаходиться нежитлова будівля, яка їй належить), оскільки відповідачі не зводили ворота та паркан навколо своєї будівлі, оскільки вони були зведені ще за радянських часів. (а.с.83-85)

09.06.2020 р. до суду від представника Харківської місцевої прокуратури №3 Харківської області - Коваленко Н.В. надійшла відповідь на відзив, мотивована тим, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Нормативна грошова оцінка тієї чи іншої земельної ділянки отримується шляхом застосування відповідної формули, яка затверджена Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 № 489. Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13 затверджений Порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. Відповідно до цього рішення КП «Міський інформаційний центр» є користувачем програмного комплексу «Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р.» за договором з Департаментом земельних відносин, надає доступ до зазначеного програмного комплексу управлінню Держземагентства у м. Харкові Харківської області для надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, Департаменту земельних відносин для перевірки даних, що містяться у витягах, та виконання інших функцій у межах повноважень та Департамент самоврядного контролю за використанням та охороною земель (правонаступником якого є Департамент територіального контролю) для здійснення відповідних контрольних повноважень. Отже, виконавчі органи Харківської міської ради мають право та можливості розраховувати нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки.

Щодо посилання представника відповідача на те, що земельна ділянка не визначена як об`єкт цивільних прав, представник позивача зазначив, що між Харківською міською радою та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склались правовідносини щодо використання земельної ділянки без здійснення плати за неї, що кваліфікується як кондикційні правовідносини з набуття і збереження майна без достатньої правової підстави, які врегульовані главою 83 ЦК України, а не правовідносини щодо вчинення відносно земельної ділянки будь-яких дій. Законом передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки встановлюється у Витязі, який оформлюється лише при здійсненні щодо земельної ділянки юридично-значимих дій. Враховуючи, що спірні цивільні правовідносини є не договірними, а кондикційними, для застосування яких брати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку, виходячи із положень законодавства, не вбачається необхідним. Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 затверджене Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові. Враховуючи те, що технічна документація на спірну земельну ділянку не розроблена, а між позивачем та відповідачами склались позадоговірні, кондиційні правовідносини, розрахунки Харківської міської ради зроблені не для укладання з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 угод щодо земельної ділянки, а використовуються в якості цивільного елементу та як доказу обґрунтування ціни позову, яку відповідачі безпідставно зберегли не сплачуючи за використання цієї земельної ділянки. Для виконання покладених на Департамент територіального контролю Харківської міської ради функцій і завдань Департамент розраховує розмір збитків, заподіяних територіальній громаді міста Харкова порушенням вимог земельного законодавства, у випадках, визначених Земельним кодексом України; розмір коштів, які підлягають відшкодуванню Харківській міській раді в результаті набуття, зберігання майна (земельних ділянок) територіальної громади м. Харкова без достатніх правових підстав (у розмірі орендної плати за землю); плату за землю як податок (у формі орендної плати або земельного податку); отримує розрахунковим методом із застосуванням програмних комплексів з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, (п. 3.1.9. Положення). В даному випадку розмір безпідставно збережених коштів відповідачами у період з 01.01.2017 р. по 12.06.2019 р. розраховано як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у вигляді орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою органом місцевого самоврядування. Розрахунок здійснюється уповноваженими особами на законній підставі - Наказу Директора Департаменту територіального контролю

Харківської міської ради № 12 від 26.02.2018, яким у Додатку № 2 затверджена типова форма розрахунку плати за землю у зв`язку з безпідставним збереженням коштів, які повинні були надійти до бюджету міста як орендна плата. При цьому уповноважені особи Харківської міської ради при здійсненні розрахунків керуються в першу чергу Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 № 489 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», рішеннями Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 та від 03.07.2013 № 1209/13. Розрахунок безпідставно збережених коштів, зроблений позивачем, стосується лише обґрунтування способу захисту порушеного права у межах ст. ст. 1212-1214 ЦК України.

Відповідно до вимог Закону України «Про оцінку земель», з метою підвищення ефективності використання земельних ресурсів міста рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 р. № 1209/13:

1. Затверджено «Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013», у тому числі:

1.1. Базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України;

1.2. Економіко-планувальне зонування земель міста Харкова у складі документів:

1.2.1. Опис меж економіко-планувальних зон (Додаток 1 - Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, Додаток Ж6, стор. 73);

1.2.2. Схема економіко-планувального зонування (Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на

01.01.2013, Книга 1, стор. 100);

1.2.3. Значення коефіцієнтів Км2 економіко-планувальних зон (Додаток 2 - Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, Додаток Ж2, стор. 38);

1.3. Визначення впливу локальних факторів у складі документів:

1.3.1. Карти-схеми (25) зон впливу функціонально-планувальних, інженерно-інфраструктурних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних локальних факторів (Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, стор. 102-159);

1.3.2. Значення коефіцієнтів КмЗ зон впливу локальних факторів (Додаток 3 - Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, Додаток 34, стор. 103);

1.4. Нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення (Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, Додаток Е, стор. 24).

Згідно п. 2 цього рішення нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 1 січня 2014 року.

Отже, Департамент територіального контролю Харківської міської ради має право складати ці розрахунки, а особи, які їх підписали, мають на це відповідні повноваження.

Також представник зазначив, що для врегулювання судом кондиційних правовідносин між позивачем та відповідачами не потрібен факт наявності сформованої земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав, а потрібно встановити фактичну площу земельної ділянки, яку використовує набувач майна, та розмір безпідставно збережених коштів.

Крім того, представник відповідача ОСОБА_1 вказує на те, що матеріали справи не містять доказів використання відповідачами всієї земельної ділянки, оскільки останні не зводили ворота та паркан навколо своєї будівлі. Проте Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташована нежитлова будівля літ. «А-1», загальною площею 238,6 кв.м., право власності на яку 03.12.2013 р. зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Обстеження здійснювалось з урахуванням геодезичної роботи щодо плану меж фактичного користування вищевказаної земельної ділянки. Межі земельної ділянки № 1 визначені відповідно

до меж паркану та зовнішніх меж нежитлової будівлі. Разом з цим, відповідно до фотозйомки, яка проводилась під час обстеження (копія наявна в матеріалах справи), відповідачами використовується земельна ділянка не тільки під об`єктом нерухомості, а й та, що огорожена парканом, доступ до якої обмежений. (а.с.88-93)

19.06.2020 р. від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Романченко О.М. надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до яких представник повторно зазначив, що доводи позивача, викладені у відповіді на відзив є безпідставними та необгрунтованими, а наданий розрахунок позивача є таким, що не може бути визначений як належний та допустимий доказ у справі (а.с.98-103)

02.07.2020 р. до суду від представника позивача Харківської місцевої прокуратури №3 Харківської області - Коваленко Н.В. надійшли пояснення на заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких представник зазначив, що згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відомості про зареєстровані права на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 відсутні. Таким чином, в даному випадку йде мова не про укладений договір оренди землі, а навпаки, про використання земельної ділянки без достатньої правової підстави, а тому застосування норм ч. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України щодо узгодження розміру орендної плати та визначення розміру земельного податку, на підставі нормативно грошової оцінки земельної ділянки є безпідставним та таким, що суперечить закону. Відповідно до п. 3.1.7. рішення Харківської міської ради від 20.11.2015 №7/15 1 сесії 7 скликання «Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради» для виконання покладених на Департамент функцій та завдань розраховує розмір збитків, заподіяних територіальній громаді міста Харкова порушенням вимог земельного законодавства, у випадках, визначених Земельним кодексом України; розмір коштів, які підлягають відшкодуванню Харківській міській раді в результаті набуття, зберігання майна (земельних ділянок) територіальної громади м. Харкова без достатніх правових підстав (у розмірі орендної плати за землю); плату за землю як податок (у формі орендної плати або земельного податку); отримує розрахунковим методом із застосуванням програмних комплексів з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова дані про нормативну - грошову оцінку окремої земельної ділянки (копія додається). В даному випадку розмір безпідставно збережених коштів відповідачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01.01.2017 р. по 12.06.2019 р. розраховано Харківською міською радою як розмір плати за земельні ділянки комунальної власності у вигляді орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою органом місцевого самоврядування (а.с. 106-109)

24.07.2020 р. від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Романченко О.М. надійшли письмові пояснення, відповідно до яких представник звертає увагу суду на постанову Верховного Суду від 12.03.2019 р. у справі № 922/2948/17, а також на постанову Верховного Суду від 09.04.2019 р. у справі 922/652/18, в яких викладено правову позицію про те, що об`єктом оренди може бути земельна ділянка, яка є сформованою як об`єкт цивільних прав, однак оскаржувані судові рішення не містять встановлених обставин щодо формування земельної ділянки, за користування якою заявлені до стягнення суми. А згідно з вимогами частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 79 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

На думку Верховного Суду той факт, що судові рішення не містять встановлених обставин щодо визначених меж і кадастрового номера земельної ділянки, що складається із Земельних ділянок, не містять встановлених обставин щодо занесення інформації стосовно земельної

ділянки, що складається із Земельних ділянок, до Державного земельного кадастру, а також не містять встановлених обставин щодо формування цієї земельної ділянки у розумінні наведеної норми статті 79-1 ЗК України, за користування якими Прокурором заявлені вимоги про стягнення спірної суми, є підставою для скасування судових рішень.

Крім того, у постанові Верховного Суду віл 16.07.2019 у справі № 922/1046/18 висловлено правові позиції про те, що

1. Нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (аналогічну правову позиції викладено у постановах Верховного Суду від 28.01.2019 у справі №922/3782/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17).

2. Суди попередніх інстанцій установили, що спірна земельна ділянка не мас визначених меж і кадастрового номера, інформація про неї не внесена до Державного земельного кадастру, та дійшли правильного висновку, що така ділянка не може вважатися сформованою як об`єкт цивільного права у розумінні положень статті 791 ЗК України. Твердження скаржника про те. що міськрада разом із Фахівцями у галузі геодезії та землевпорядних робіт за допомогою сертифікованого обладнання самостійно встановила межі, площу та конфігурацію земельної ділянки, якою користується ТОВ "Лісобуд", не спростовують встановленого судами - цій земельній ділянці не присвоєно кадастровий номер, вона не зареєстрована у Державному земельному кадастрі.

3.Крім того, як установили суди попередніх інстанцій та не заперечує і у касаційній скарзі скаржник, технічна документація на спірну земельну ділянку не розроблена. Таким чином, позовні вимоги позивача щодо стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати не можуть бути задоволені з огляду на відсутність технічної документації та несформованість земельної ділянки як об`єкта цивільного права, тому доводи скаржника в цій частині не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій. (а.с.130-131)

В судовому засіданні представник Харківської місцевої прокуратури №3 Харківської області - Сухорукова І.К. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.

Представник Харківської міської ради та відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомили, їх не явка не перешкоджає розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на 14.03.2019 р. нежитлова будівля літ. «А-1», загальною площею 238,6 кв.м., по АДРЕСА_1 , належить по Ѕ частині ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2013 р. за №3630 та ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2013 р. за №3624 (а.с. 26-29).

Відповідно до договору про поділ спільного майна подружжя від 12.06.2019 р. за №1383, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бервено Н.І., особистою приватною власністю ОСОБА_1 є нежитлова будівля літ. «А-1» загальною площею 238,6 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Право спільної сумісної власності між подружжям, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно припиняється (а.с.30-31). Проте даних про внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - суду не надано.

Відповідно до Акту від 03.10.2018 р. обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що з 03.12.2013 р. по теперішній час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 використовують земельну ділянку площею 0,0492 га по

АДРЕСА_1 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. На вказаній земельній ділянці площею 0,0492 га по АДРЕСА_1 розташована нежитлова будівля літ. «А-1», право власності на яку 03.12.2013 р. зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Земельна ділянка площею 0,0492 га. по АДРЕСА_1 з 03.12.2013 р. по теперішній час використовується ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-1». Площа земельної ділянки відповідно до її меж складає 0,0492 га. Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж будівлі та паркану. Координати точки знімальної основи визначались супутниковим методом з прив`язкою до сертифікованої мережі в системі СК-63 Харків (КНВА із застосуванням RTK приймача GNSS S660P №S6626C12318855). Вся апаратура супутникових радіонавігаційних систем, що використовувалась для виконання топографо-геодезичних робіт зареєстрована та обліковується у Держгеокадастрі України (Реєстр апаратури супутникових радіонавігаційних систем геодезичного коду 9015. Реєстраційний номер 1315 (S660P №S6626C123188554). Визначені за результатами геодезичної зйомки координати земельної ділянки оброблені та сформовані в електронному файлі у форматі «.shp» для подальшого отримання розрахунковим методом із застосуванням програмних комплексів з нормативної грошової оцінки земель м.Харкова даних про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки. (а.с.22-23)

Як вбачається з листа Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 16.04.2019 № 927/116-19 за відповідачами не обліковуються документи, що посвідчують право власності або користування на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 27).

Згідно листа Головного Управління ДПС України в Харківській області від 30.01.2020 р., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані як платники земельного податку на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , кожний з площею земельної ділянки 0,013725 га. ОСОБА_1 сплачено земельного податку з фізичних осіб: за 2016 р.-3647,98 грн., за 2017 р.-3688,86 грн., за 2018 р. - 3688,86 грн. за 2019 р. податковий борг становить 13920,70 грн. ОСОБА_2 сплачено земельного податку з фізичних осіб: за 2016 р.-3647,98 грн., за 2017 р.-3688,86 грн., за 2018 р. - 3688,86 грн. за 2019 р. податковий борг становить 13920,70 грн. (а.с. 32).

Згідно Акту обстеження земельної ділянки від 14.03.2019 року, складеного Департаментом територіального контролю Харківської міської ради, встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 використовують для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (станція технічного обслуговування автомобілів) літ. «А-1» земельну ділянку площею 0,0492 га. Земельна ділянка по АДРЕСА_1 огороджена, прохід/про`їзд обмежений, здійснюється через ворота. (а.с. 24).

Вказана земельна ділянка знаходиться у комунальній власності територіальної громади м.Харкова в особі Харківської міської ради.

Позивач стверджує, а відповідачі не заперечують, що Харківською міською радою договір оренди землі по АДРЕСА_1 з відповідачами не укладався.

Відповідно до наданих прокурором розрахунків, розмір безпідставно збережених відповідачами коштів у вигляді орендної плати з 01.01.2017 року по 31.05.2019 року складає 89559,88 грн. (а.с. 16-21).

Відповідно до ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оренду землі» та приписами 93 ЗК України передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до частини 2 статті 120 ЗК України, у випадку, коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

При зверненні з даним позовом прокурор послався на положення статей 1212 - 1214 ЦК України як на правову підставу своїх вимог та при цьому зауважив, що заявлена до стягнення сума є несплаченою відповідачами платою за використання земельної ділянки комунальної власності, без укладення договору оренди, за період 01.01.2017 року по 31.05.2019 року, внаслідок чого Харківська міська рада була позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду, чим завдано шкоди у виді неодержаної орендної плати за землю.

Виходячи зі змісту статті 120 ЗК України, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі. Водночас виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас зі змісту статті 125 ЗК України випливає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на положення статті 125 ЗК України, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Отже, з моменту виникнення права власності на вищезазначене нерухоме майно у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під нежитловими будівлями.

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідачі не є власниками і постійними землекористувачами земельної ділянки, а тому не є суб`єктами плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для них як землекористувачів - орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 ПК).

Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 володіють лише нежитловою будівлею, яка знаходиться на спірній земельній ділянці, то з моменту виникнення права власності на вказане нерухоме майно у них виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під цим нерухомим майном.

Проте відповідачі з часу виникнення права власності на нерухоме майно належним чином

не оформили правовідносини щодо користування спірною земельною ділянкові та, в свою чергу, не сплачують орендну плату за її користування.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, колй підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 3 ст. 1212 ЦК України встановлено, що положення глави 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» ЦК України застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 використовували спірну земельну ділянку та зберігали кошти, не сплачуючи орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі, за відсутності укладеного договору, а територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси Харківської міської ради на одержання грошових коштів у розмірі орендної плати за землю.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

За змістом статті 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас відповідно до статті 156 ЗК України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 ЗК України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна

було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювана шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

Згідно розрахунку, наведеного у позовній заяві, розмір безпідставно збережених відповідачами коштів у розмірі орендної плати за період з 01.01.2017 року по 31.05.2019 року становить 89559,88 грн., та складається з безпідставно збережених ОСОБА_1 коштів за використання земельної ділянки площею 0,0246 га. у період з 01.01.2017 р. по 31.05.2019 р. у розмірі 44 779,94 грн. (за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. -17 893,62 грн., за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. - 17 893,62 грн., за період з 01.01.2019 р. по 31.05.2019 р. - 8 992,70 грн.) та безпідставно збережених ОСОБА_2 коштів за використання земельної ділянки площею 0,0246 га. у період з 01.01.2017 р. по 31.05.2019 р. у розмірі 44 779,94 грн. (за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. - 17 893,62 грн., за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. - 17 893,62 грн., за період з 01.01.2019 р. по 31.05.2019 р.- 8 992,70 грн.) (а.с.16-21).

При цьому для розрахунку вказаних сум позивач використовував розмір нормативної грошової оцінки у сумі 269781,00 грн., виходячи з нормативної грошової оцінки 1 кв.м. у розмірі 1096,67 грн. та площі земельної ділянки - 246 кв.м.

Таким чином, заявлена до стягнення сума є несплаченою відповідачами та безпідставно збереженою платою за використання земельної ділянки комунальної власності, без укладення договору оренди за період з 01.01.2017 р. до 31.05.2019 р. у розмірі 89559,88 грн. та підлягає стягненню з відповідачів на користь Харківської міської ради в рівних частинах з кожного.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, враховуючи їх доведення та обґрунтованість під час розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь прокуратури Харківської області підлягають відшкодуванню понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі по 2102,00 грн. з кожного (4204,00 грн. : 2) .

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 141, 258, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 22, 1212- 1214 ЦК України, ст.ст. 83, 93, 120, 125, 141, 206 ЗК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги - задовільнити .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 44779 грн. 94 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 44779 грн. 94 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на

користь прокуратури Харківської області судовий збір у розмірі по 2102,00 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Харківського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчисляється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 29.07.2020 року

Головуючий - суддя