Рішення № 90658393, 29.07.2020, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2230/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого Гал Л. Л., за участю секретаря Адамчо К.С., представника позивача за ордером - адвоката Поповича О.О., представника відповідача за ордером - адвоката Шалапаюк В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Берегівська міська рада, про усунення перешкод у користуванні майном,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Берегівська міська рада, про усунення перешкод у користуванні майном шляхом засипання спорудженої на земельній ділянці вигрібної ями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача витратити, понесені ним з отриманням правової допомоги в розмірі 2500 гривень, та витрати понесені на експертне будівельно-технічне дослідження в розмірі 5000 гривень.

Позов мотивований тим, що він, позивач, разом зі своєю дружиною проживають в АДРЕСА_2 , право власності на дане житло підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 19.05.2015 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.05.2015 року. На вказаній земельній ділянці за кадастровим номером 2110200000:01:039:0044, серед іншого, знаходиться колодязь питної води, який був побудований одночасно із самим житловим будинком приблизно у 1966 році та активно використовувався упродовж усього часу свого існування.

У сусідньому будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , проживає відповідач ОСОБА_2 , який більше двох років тому на своїй земельній ділянці у задньому дворі побудував вигрібну яму. Як йому, відомо, відповідач не має жодних документів на дану вигрібну яму та даний архітектурний об`єкт грубо порушує державні будівельні норми та загрожує життю та здоров`ю йому, позивачу та його сім`ї. Крім того, позивач зазначив, що відповідач не вжив заходи для того, щоб шкідливі речовини не просочувались у ґрунт із вигрібної ями, тобто не зробив гідроізоляцію.

У зв`язку із вказаними порушеннями побудови вигрібної ями питна вода із колодязя позивача стала фактично непридатною для вживання. Так, вода із колодязя стала мати неприємний запах з моменту використання відповідачем вигрібної ями, також бували випадки, коли після вживання води йому з дружиною ставало погано.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Попович О.О. підтримав позов та пояснив, що в 1960 роках був побудований колодязь на земельній ділянці, яка належить на праві приватної власності позивачу, а вигрібна яма відповідача була побудована восени 2017 року. Так, перші результати поганої якості воді в колодязі позивача були виявлені в 2017 році. На думку представника позивача, розташування вигрібної ями відповідача на неналежній відстані від колодязя позивача призвело до погіршення якості води є порушенням норм ДБН, а тому є порушення прав позивача. Так, порушення прав позивача доводиться результатами санітарно-мікробіологічних досліджень, проведених Берегівською районною філією державної установи Закарпатського обласного лабораторного центру МОЗ України та висновком №Д0007/2019 експертного будівельно-технічного дослідження від 06.08.2019 року, згідно якого встановлено, що відстань від краю вигрібної ями до питного колодязя по прямій становить 15,31 м, при цьому законодавством встановлено не менше 20 метрів, та відстань від краю вигрібної ями до віконного прорізу будинку позивача становить 5 метрів, а законодавством встановлено не менше 15 метрі. Також, представник позивача зазначив, що гідроізоляції вигрібної ями не було проведено, а відповідачем і його представником не надано доказів про зворотне, та у разі перенесення вигрібної ями на 5-6 метрів далі, таких наслідків для позивача вже не буде.

Представник відповідача адвокат Шалапаюк В.Л. у судовому засіданні пояснив, що оскільки у відповідача були проблеми із центральним відведенням каналізації, він у 2017 році спорудив вигрібну яму. При цьому, він визнав той факт, що вона побудована самочинно та відстань до колодязя позивача не відповідає вимогам ДБН. При цьому, зазначив, що в травні 2019 року відповідач зробив гідроізоляцію вигрібної ями та постійно викачує стоки із неї та використовує спеціальні таблетки для дезінфекції. Крім цього, представник відповідача, вважає, що порушені норми ДБН не свідчать про причино-наслідковий зв`язок погіршення якості води в колодязі позивача, а саме її непридатності до споживання.

Ухвалою судді Берегівського районного суду від 01.11.2019 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.

16.12.2019 року представником відповідача адвокатом Шалапаюк В.Л. був поданий відзив, де він зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними, виходячи з наступного.

Так, ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_1 , який відповідач отримав у спадщину після смерті своєї матері.

Так, твердження позивача про наявність причинно-наслідкового зв`язку між невідповідністю (на його думку) води у колодязі Держаним санітарним нормам та облаштуванням відповідачем вигрібної ями є безпідставним та не підкріплено жодним доказом. Крім того, на момент будівництва вигрібної ями позивача все влаштовувало в питанні місця її розташування та її конструктивних елементів. При цьому, згодом відповідачем самостійно проведено господарським способом будівельні роботи для додаткової гідроізоляції вигрібної ями, а саме зацементовано дно, додатково встановлено ізоляцію внутрішніх стінок.

Крім того, на думку представника відповідача позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які він посилається, а саме щодо існування неприємного запаху, який походить від вигрібної ями, яка розташована на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відповідача, не було доведено факту того, що існування вигрібної ями порушує його права, як землекористувача сусідньої земельної ділянки (а.с. 53-69).

13.01.2020 року через канцелярію суду позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що у відповідача відсутня ізоляція вигрібної ями, про яку стверджує відповідач. Крім того, позивач зазначив, що при будівництві відповідачем вигрібної ями, він, позивач, вказував на те, що не слід будувати вигрібну яму біля його колодязя, оскільки шкідливі речовини попадуть в колодязь. Однак, незважаючи на це відповідач побудував вигрібну яму з порушенням норм ДБН України (а.с. 70-75).

21 січня 2020 року надійшло клопотання представника відповідача Шалапаюк В.Л. про приєднання доказів до матеріалів справи копію договору №14/08/19 від 14.08.2019 року, копію акту прийому-передачі виконаних робіт №0054 до Договору №14/08/19 від 14.08.2019 року та копію нотаріально посвідченого перекладу з угорської мови на українську мову спрощеного рахунку для готівкового розрахунку від 16.01.2020 року (а.с. 79-89).

Далі, ухвалою суду від 18.02.2020 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті (а.с. 95-96).

Отже, судом встановлені наступні фактичні обставини.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.05.2015 року та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.05.2015 року встановлено, що житловий будинок садибного типу, який розташований за адресою АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с. 21, 22-23).

Відповідно до п. 1.1. Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України 17.03.2011 року № 145, передбачено, що вигрібна яма (вигріб) - це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів.

Відповідно до п. 2.21, 2.22 даного наказу, рідкі відходи (сеча, помиї), що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах), вигріб повинен бути водонепроникним та мати щільно прилягаючу кришку. Вигреби повинні бути відділені від стін житлових та громадських будівель і споруд на відстані не менше 20 м. Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства.

Відповідно до п. 3.25а* та п. 3.25б* ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень» відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм за таблицею 3.2а, але не менше протипожежних норм згідно з таблицею 1 додатка 3.1, де зазначено, що відстань між питним колодязем та майданчиками для компосту, дворових вбиралень, сміттє-збірника має становити 20 м. Вигрібні ями дворових вбиралень повинні бути виконані з конструкцій, які запобігатимуть фільтрації фекальних |стоків у ґрунт.

За відсутності інженерних мереж міської (селищної) каналізації слід передбачати каналізування садиб з використанням місцевих очисних споруд, проект яких погоджений з органами санепідслужби. Обладнання внутрішньодомової каналізації з відведенням побутових стоків у вигріб забороняється.

Відповідно до висновку №Д0007/2019 експертного будівельно-технічного дослідження від 06.08.2019 року встановлено, що відстань від краю вигрібної ями, яка влаштована на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 , до питного колодязя по прямій становить 15,31 м (законодавством встановлено не менше 20 метрів); відстань від краю вигрібної ями до віконного прорізу будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_2 , становить 5 метрів (законодавством встановлено не менше 15 метрів).

Крім цього, у висновку зазначено, що відповідно до «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України №173 від 19.06.1996 року, обладнання внутрішньодомової каналізації з відведенням побутових стоків у вигріб не допускається (а.с. 10-20).

Отже, судом встановлено, що вигрібна яма споруджена відповідачем ОСОБА_2 з порушенням вищевказаних норм.

Факт порушень прав позивача доводиться приписом Берегівської міської ради від 29.11.2017 року, яким відповідачу запропоновано добровільно усунути виявлені порушення щодо згаданої вигрібної ями (а.с. 27).

Згодом, у зв`язку із незмінністю ситуації та зверненнями до Берегівської міської ради розпорядженням міського голови №27 від 29.01.2018 року була створена комісія, яка декілька разів перевіряла існування вигрібної ями, однак такий захід впливу також не дав жодних реальних результатів, щодо поновлення прав позивача на безпечну екологію (а.с. 26).

Вказані обставини в суді стороні визнали.

Згідно ст. 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном

Положеннями статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив) (ч.ч. 1, 2 ст. 103 Земельного кодексу України).

Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше (ст. 104 Земельного кодексу України).

Згідно ст.ст. 4, 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» громадяни мають право на безпечні для здоров`я і життя харчові продукти, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побуту, відпочинку та навколишнє природне середовище. Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм. Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм.

Згідно результатів санітарно-мікробіологічних досліджень, проведених в АДРЕСА_2 , Берегівською районною філією державної установи Закарпатського обласного лабораторного центру МОЗ України від 22.03.2018 року № 41 та від 14.09.2018 року № 151 встановлено невідповідність питної води діючим НД (а.с. 30, 32).

22.03.2018 року дослідженням питної води №28, наданої позивачем у Берегівській районній філії державної установи Закарпатського обласного лабораторного центру МОЗ України, підтверджено, що міст нітратів у воді майже у 1.5 рази перевищує допустиму норму (замість максимальних 50 мг/дм куб, міст становить 72,85 мг/дм куб) (а.с. 31).

Згідно результатів санітарно-мікробіологічного дослідження № 2682 від 17.10.2018 року (Мікробіологічна лабораторія Мукачівської міськрайонної філії ДУ «ЗОЛЦ МОЗУ» м. Мукачево), у воді було виявлено збільшений рівень загальних коліформних бактерій (мікроорганізми родини Enterobacteriaceae, які характеризуються наявністю ферменту бета-галактозидази, здатного до розщеплення специфічних хромогенних субстратів «Про затвердження методичних рекомендацій "Застосування тестових наборів Colilert(R)-18 для санітарно-бактеріологічного контролю якості води") (а.с. 33-35).

Отже, судом встановлено, що вода у колодязі позивача не відповідає вимогам ДБН та є шкідливою для здоров`я позивача та його сім`ї.

Вказане підтверджується дослідженими в суді письмовими доказами та поясненнями представників сторін.

При цьому, посилання представника відповідача, про те, що вода у колодязі позивача могла бути непридатною до вживання ще до влаштування вигрібної ями відповідачем нічим не доведено, а тому не може братися до уваги.

Згідно до п. г ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦК України діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Згідно ст. 293 Цивільного кодексу України право на безпечне для життя і здоров`я довкілля належить до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Натомість, це означає, що особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою, тому вона не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Відповідно до частин 2 і 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно до частини 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В зв`язку з тим, що позивач ОСОБА_1 в позовній заяві просить усунути перешкоди у користуванні майном шляхом засипання спорудженої на земельній ділянці вигрібної ями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та в судовому засіданні встановлено, що вказана вигрібна яма була влаштована з порушенням норм ДБН та шкідливо впливає на здоров`я позивача, тому позовну заяву в цій частині слід задовольнити.

Крім того, в позовній заяві позивач ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача понесені ним з отриманням правової допомоги в розмірі 2500 гривень, та витрати понесені на експертне будівельно-технічне дослідження в розмірі 5000 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до розрахунку вартості наданих адвокатських послуг від 15.10.2019 року встановлено, що збір та підготовка матеріалів становить 900 гривень, написання позовної заяви 1000 гривень, прийняття участі у судових засіданнях першої інстанції 600 гривень (а.с. 37).

Згідно акту про прийняття-передачу наданих послуг від 15.10.2019 року та довідки адвокат від 15.10.2019 року позивачем було сплачено адвокату 2500 гривень (а.с. 38, 39).

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оскільки, позовні вимоги задоволені судом в повному обсязі та позивачем доведено співмірність сплачених ним коштів за одержання послуг адвоката, суд приходить до висновку, що в цій частині позов також слід задовольнити.

Згідно до ч. 6 та ч. 7 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Так, згідно акту прийому-передачі наданих послуг судового експерта за виготовлення висновку № Д0007 від 06.08.2019 року вартість вказаної послуги становить 5000 гривень (а.с. 9).

Отже, вказані витрати позивача також слід стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи також слід покласти на відповідача ОСОБА_2 ..

Керуючись ст.ст. 15, 16, 293, 386, 391 ЦК України, п. г ч. 1 ст. 96, ч. 2 і ч. 3 ст. 152 ЗК України, ст.ст. 4, 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», пунктами 1.1, 2.21, 2.22 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України 17.03.2011 року № 145, ст.ст. 5, 12, 13, 81, 137, 139, 141, 263, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Берегівська міська рада, яка розташована за адресою м. Берегове, вул. Б.Хмельницького, 7, код ЄДРПОУ 04053683, про усунення перешкод у користуванні майном - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоду у праві користування майном ОСОБА_1 шляхом засипання спорудженої на земельній ділянці вигрібної ями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 витрати за надання правової допомоги у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані із виготовленням експертного будівельно-технічного дослідження в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана до суду апеляційної інстанції через Берегівський районний суд.

Суддя Гал Л. Л.